Постанова

від 24.11.2020 по справі 910/15566/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2020 р. м. Київ Справа№ 910/15566/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

при секретарі Островерха В.Л.

представники сторін в судове засідання 24.11.2020 не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 (повний текст складено та підписано 02.03.2020)

у справі № 910/15566/19 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Вест

2. ОСОБА_1

про стягнення 222 836,51 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Вест (далі - відповідач 1), 2. ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) про солідарне стягнення 114 449,82 грн заборгованості за кредитом, 39 256,29 грн заборгованості за відсотками, 69 130,40 грн пені та стягнення 3 342,55 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем 1 умов Договору банківського обслуговування (поточного рахунку) від 19.07.2017, укладеного шляхом приєднання до публічної оферти з підписанням Заяви про відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов та Заяви про встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок, та Правил надання банківського послуг за послугою Кредитний ліміт , в результаті чого останньому нараховано 114 449,82 грн заборгованості за кредитом, 39 256,29 грн заборгованості за відсотками, нараховані на підставі п. 3.2.1.4.1.2 та п. 3.2.1.4.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг, 69 130,40 грн пені, нарахованої згідно п. 3.2.1.5.1 Договору.

Позивач просить суд стягнути заборгованість солідарно з відповідачів, оскільки відповідач 2 виступив поручителем за Договором банківського обслуговування (поточного рахунку) від 19.07.2017 на підставі Договору поруки №Р1522679168801981753 від 02.04.2018.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №910/15566/19 позов Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Вест на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк заборгованість за кредитом у розмірі 114 449,82 грн, заборгованість за відсотками на суму 39 256,29 грн, 69 130,40 грн пені та судовий збір у розмірі 3 342,55 грн. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк до ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач 1 неналежним чином виконував умови укладеного Договору, за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок , а тому станом на 23.10.2019 у відповідача 1 наявна заборгованість перед Банком у розмірі 114 449,82 грн, по відсоткам на суму 39 256,29 грн та пені у розмірі 69 130,40 грн.

У задоволенні позовних вимог до відповідача 2 суд першої інстанції відмовив, оскільки суд позбавлений можливості зі змісту Договору поруки №Р1522679168801981753 від 02.04.2018 встановити, які саме первинні зобов`язання забезпечені порукою.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №910/15566/19 в частині відмови у задоволені позовних вимоги до ОСОБА_1 на суму 222 836,51 грн та ухвалити нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк заборгованість у розмірі 222 836,51 грн, в іншій частині залишити без змін.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач посилається на те, що пунктом 1.1. Договору поруки ідентифіковано/виконання зобов`язання, яке забезпечується порукою - поручитель зобов`язався за угодою приєднання відповідача до розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та Правил надання банківських послуг (визначено основне зобов`язання). У Договорі поруки погоджено предмет основного зобов`язання, а саме сума кредитного ліміту, розмір відсоткової ставки, комісії, що відповідає умовам угоди приєднання відповідача до публічної оферти шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 19.07.2017. Отже, на переконання апелянта, місцевим господарським судом, при прийнятті оскаржуваного рішення не було досліджено умови Договору приєднання відповідача та умови Договору поруки №Р1522679168801981753 від 02.04.2018, що призвело до ухвалення незаконного рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу з солідарного боржника.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2020 у справі №910/15566/19 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Владимиренко С.В., суддів Ходаківської І.П., Демидової А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 у справі №910/15566/19 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 та додані до неї документи повернуто скаржнику.

Постановою Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/15566/19 касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк задоволено частково. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 у справі №910/15566/19 скасовано, справу №910/15566/19 направлено до Північного апеляційного господарського суду на стадію вирішення про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі №910/15566/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у справі №910/15566/19 залишено без руху апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 у справі №910/15566/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №910/15566/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на 24.11.2020. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 18.11.2020. Відповідачі у встановлений апеляційним господарським судом строк відзив на апеляційну скаргу не подали.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, без письмового відзиву на апеляційну скаргу, що не є перешкодою для перегляду рішення в апеляційному порядку.

Позивач та відповідачі своїх представників, чи особисто, в судове засідання, призначене на 24.11.2020, не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином згідно приписів ст. 120 ГПК України.

Так, позивач та відповідач 2 повідомлені належним чином, про що свідчать відмітки про отримання по поштових повідомленнях (код відправлення 0411632558597, 0411632558619).

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За статтею 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Апеляційним господарським судом встановлено, що ТОВ Торгово-промислова компанія Вест ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 про відкриття апеляційного провадження у справі №910/15566/19 не отримало у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, про що міститься відповідна відмітка у поштовій довідці про причини повернення/досилання, а тому відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України є доказом на підтвердження дня отримання рішення (ухвали) суду.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Місцевим господарським судом встановлено і зазначене підтверджується матеріалами справи, 19.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Вест звернулось до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , яке змінило найменування на Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк , із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг (Умови), що розміщені у мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua та разом з тарифами банку складають договір банківського обслуговування (договір). (т.1, а.с. 17).

Так, за заявою відповідача 1 було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до умов даного договору відповідачу 1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банка і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами і правилами надання банківських послуг.

Пунктом 3.2.1.1.1 Умов визначено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банка та клієнта.

Згідно п. 3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах кліент-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода),

Згідно п. 3.2.1.1.6. Умов ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Згідно розділу 3.2.1.4. Умов, яким встановлено порядок розрахунків за користуванням кредитом, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 21 (двадцять один) % річних для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1 -х числах кожного місяця, за попередній місяць (п.3.2.1.4.1.2 Умов).

За умовами п.3.2.1.4.1.3 Умов за сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 (п`ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов`язань.

* - Банк залишає за собою право продовжити період, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, і не вважати такий кредит простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості - порушеними. Таке право реалізується шляхом повідомлення клієнта за допомогою повідомлення в системі internet Banking Приват-24 або рекомендованим листом на юридичну адресу клієнта. При цьому, додаткових погоджень з клієнтом не потрібно.

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п.3.2.1.4.1.4 Умов).

Відповідно до п.3.2.1.2.3.4 Умов Банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, зокрема змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

Судом встановлено, що на виконання умов договору банківського обслуговування від 19.07.2017 відповідачу 1 надано кредитні кошти у межах ліміту в розмірі 200 000,00 грн.

02.04.2018 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк , яке змінило найменування на Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк (далі - кредитор) та ОСОБА_1 (далі - поручитель) укладено Договір поруки №Р1522679168801981753 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Вест зобов`язань за договорами приєднання до розділу 3.2.1 Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг (далі - Угода-1) та до розділу 3.2.2. Кредит за послугою Гарантовані платежі Умов та правил надання банківських послуг (Угода-2), що розміщені на офіційному сайті банку у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua. (т.1, а.с. 40-41).

Згідно п.п. 1.1.1, 1.1.2 Договору поруки поручитель надає поруку за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Вест перед кредитором по сплаті: за Угодою-1: а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.1.2 Угоди-1 - 21% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів не забезпечених порукою,

- за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.1.3 Угоди-1 - 42% річних для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів не забезпечених порукою;

б) комісійної винагороди згідно з п.3.2.1.1.17 Угоди-1 в розмірі 3% від суми перерахувань;

в) винагороди за використання ліміту відповідно до п.3.2.1.4.4. Угоди-1 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць;

г) кредиту в розмірі 200 000,00 грн.

Якщо під час виконання Угоди-1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою-1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень, повідомлення поручителя та укладання окремої угоди про такі збільшення з поручителем не потрібні.

За Угодою 2:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно п.3.2.2.2 Угоди 2 - 64% річних;

б) винагород, штрафів, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені в Угоді-2;

в) кредиту в розмірі 1 000,00 грн.

Якщо під час виконання Угоди-2 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою-2 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень, повідомлення поручителя та укладання окремої угоди про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язків за Угодою-1 та Угодою-2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою-1/або Угодою-2, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.1.5 договору поруки).

У п. 5.1 Договору поруки сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, що до передбачених цим договором вимог кредитора до поручителя позовна давність встановлюється тривалістю 15 (п`ятнадцять) років.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Якщо інше на встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Згідно ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Таким чином, укладений між позивачем та відповідачем 1 договір банківського обслуговування від 19.07.2017 за своєю правовою природою є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Як встановлено судом і зазначене підтверджується матеріалами справи, 19.07.2017 ТОВ ТПК Вест звернулось до ПАТ КБ Приватбанк , яке змінило найменування на АТ КБ Приватбанк , із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг (Умови), що розміщені у мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua та разом з тарифами банку складають договір банківського обслуговування від 19.07.2017.

На виконання умов цього договору позивачем з 19.07.2017 по 06.06.2018 надавались відповідачу 1 кредитні кошти у межах ліміту в розмірі 200 000,00 грн, що підтверджується виписками банку з рахунку відповідача 1.

В порушення умов Договору відповідач 1 у повному обсязі не повернув суму кредиту, в результаті чого станом на 23.10.2019 в останнього виникла заборгованість по кредиту на суму 114 449,82 грн, заборгованість за відсотками на суму 39 256,29 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змісту Умов вбачається, що сторони погодили, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.8.3.2, 3.2.8.3.1 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.8.9, 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2 цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні. (п. 3.2.1.5.1 Умов).

Позивачем до стягнення заявлено 69 130,40 грн пені за прострочення виконання грошових зобов`язань за період з 11.06.2018 по 23.10.2019.

Сторони погодили, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано клієнтом (п. 3.2.1.5.4 Умов).

Крім того, згідно п. 3.2.1.5.7 Умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, за погодженням сторін було збільшено строки нарахування пені, а тому вимога про стягнення пені на суму 69 130,40 грн за період з 11.06.2018 по 23.10.2019 є документально обґрунтованим. Доказів оскарження Умов в частині нарахування пені матеріали справи не містять.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1.

Щодо стягнення з відповідача 2, то слід зазначити наступне.

02.04.2018 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк , яке змінило найменування на Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено Договір поруки, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ ТПК Вест зобов`язань за договорами приєднання до розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг (Угода-1) та до розділу 3.2.2. Кредит за послугою гарантовані платежі Умов та правил надання банківських послуг (Угода-2), що розміщені на офіційному сайті банку у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua.

За умовами Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язків за Угодою-1 та Угодою-2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, а у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою-1/або Угодою-2, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1,2 ст. 554 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Дослідивши умови Договору поруки апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що за умовами вказаного правочину неможливо встановити яке ж саме основне зобов`язання забезпечене порукою, оскільки він не містить посилань на конкретний правочин, також він не містить поточний рахунок на який надається послуга кредитний ліміт . Договір поруки містить лише посилання на особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою, а тому відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 2.

Вказані правові висновки також містяться у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №902/447/19 та від 31.07.2019 у справі №922/2913/18.

В силу ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Стосовно посилань апелянта на постанови Верховного Суду від 08.07.2019 у справі №923/760/18, від 14.08.2019 у справі №910/12419/18, то при розгляді даної справи апеляційний господарський суд враховує саме останню правову позицію Верховного суду у тотожних спорах. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №910/15566/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк .

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі № 910/15566/19 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк .

3. Матеріали справи № 910/15566/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.11.2020.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська