Рішення

від 24.02.2020 по справі 904/4383/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2020 Справа № 904/4383/19

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р. , за участі секретаря судового засідання Фартушка Н.Б, розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства КОЛОР ИТ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Свитязь

про: стягнення 44151,27грн.,

Представники сторін: не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

10.02.2020р. Господарський суд ухвалив рішення у справі №914/542/19 (надалі по тексту - Рішення ), відповідно до якого, суд, вирішив: відмовити в позові повністю; стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства КОЛОР ИТ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Свитязь 3500,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву; у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Під час розгляду справи, у судовому засіданні 10.02.2020р. представник позивача усно заявив, що докази понесення інших, окрім зазначених у заяві щодо інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи (витрат на правову допомогу), витрат на професійну правову допомогу будуть подані ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

14.02.2020р. відповідачем подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№390/20. До вищевказаної заяви відповідачем долучено докази понесення ним 1500,00грн. витрат на професійну правничу допомогу у цій справі.

Пунктом 3 ч.1 ст.244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.3 та ч.4 ст.129 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

17.02.2020р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, відповідно до якої, ухвалив призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл 1500,00грн. витрат відповідача на професійну правничу допомогу у справі №904/4383/19 на 24.02.2020р.

Відповідно до ч.3 ст.222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

У судове засідання 24.02.2020р. сторони участь повноважних представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання щодо для вирішення питання про розподіл 1500,00грн. витрат відповідача на професійну правничу допомогу у цій справі.

Враховуючи наведене, у судовому засіданні 24.02.2020р., фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ч.4 ст.244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції щодо розподілу 1500,00грн. витрат відповідача на професійну правничу допомогу у цій справі, чим забезпечено принцип змагальності.

Як зазначено вище, 10.02.2020р. Господарський суд Львівської області ухвалив Рішення.

Згідно з п.3 ч.1 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Беручи до уваги викладене, а також те, що відповідачем у судовому засіданні 10.02.2020р., у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України, зроблено відповідну заяву про те, що докази понесення ним витрат на професійну правничу (правову) допомогу будуть подані ним протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, зважаючи на подання відповідачем до суду в межах встановленого строку разом із заявою (вх.№390/20 від 14.02.2020р.) доказів, які, на думку відповідача, підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, які він сплатив у зв`язку з розглядом цієї справи, наявні підстави для вирішення питання про розподіл таких витрат відповідача між сторонами.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до абз.2 ч.2, ч.3 ст.126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, відповідно до умов укладеного між відповідачем та Адвокатським об`єднанням Бочуляк і Партнери (надалі по тексту - Адвокатське об`єднання ) договору про надання правової допомоги б/н від 07.03.2019р., Адвокатське об`єднання зобов`язалося надати правову допомогу та представляти інтереси відповідача, зокрема, в господарських судах.

На підставі вищевказаного договору про надання правової допомоги, окрім зазначеної у Рішенні правової допомоги, Адвокатським об`єднанням було надано відповідачу правову допомогу у формі участі адвоката Адвокатського об`єднання у судовому засіданні в Господарському суді Львівської області у справі №904/4383/19, яке відбулось 10.02.2020р. Зазначене підтверджується актом про надану правову допомогу за договором про надання правової допомоги б/н від 11.02.2020р.

Крім того, у вищевказаному акті сторонами також погоджено, що розмір гонорару за надану правову допомогу у вищевказаній формі становить 1500,00грн.

Отже, у вищевказаному акті міститься детальний опис із зазначення вартості послуги, наданої Адвокатським об`єднанням відповідачу, вартість якої становить 1500,00грн. та яку оплачено відповідачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №502 від 12.02.2020р.

Отже, в матеріалах справи наявні належні докази понесення відповідачем 1500,00грн. витрат на професійну правничу допомогу у цій справі.

При цьому, суд звертає увагу на те, що під час розгляду справи позивачем не подано, передбаченого ч.5 ст.126 ГПК України, клопотання про зменшення розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а також не надано жодного обґрунтування неспівмірності заявлених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, враховуючи імперативність положень ч.5 ст.126 ГПК України щодо можливості зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами виключно за клопотанням сторони, підстави для зменшення розміру витрат відповідача, пов`язаних із розглядом справи, відсутні.

Згідно з абз.1 ч.2 ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Таким чином, 1500,00грн. витрат позивача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами.

Беручи до уваги вказане вище, а також те, що відповідно до Рішення, Господарський суд Львівської області вирішив в позові відмовити повністю, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 233, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Свитязь про ухвалення додаткового судового рішення (вх.№390/20 від 14.02.2020р.) задовольнити

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства КОЛОР ИТ (місцезнаходження: 53080, Дніпропетровська обл., Криворізький район, село Веселе, вулиця Шкільна, будинок 12А; ідентифікаційний код: 36679626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Свитязь (місцезнаходження: 79022, Львівська обл., місто Львів, вул. Городоцька, будинок 174; ідентифікаційний код: 13815844) 1500,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015 .

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 02.03.2020р.

Суддя Король М.Р.