Рішення

від 06.08.2007 по справі 23/214

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/214

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.08.07 р.                                                                               Справа № 23/214                               

за позовом: Комунального комерційного підприємства ”Маріупольтепломережа” м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”АЗАЛІЯ” м. Маріуполь  

про  стягнення 1 524, 22 грн.   

Суддя              Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача:  не з'явився

Від відповідача:  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Справа слухалась 19.07.2007р. В засіданні оголошувалась перерва до 31.07.2007р. В засіданні,  яке відбулось 31.07.2007р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 06.08.2007р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, комунальне комерційне підприємство ”Маріупольтепломережа” м. Маріуполь, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”АЗАЛІЯ”, 1524, 22 грн. боргу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          невиконання відповідачем умов договору на відпуск теплової енергії від 01.10.2005р. № 34 щодо оплати вартості теплової енергії за період з 01.04.2006р. по 01.05.2007р.;

-          Закони ”Про теплопостачання” та ”Про житлово-комунальні послуги”;

-          ст. ст. 525, 526, 550, 611, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Відповідач вимоги позивача не визнав, тому що:  позивач в односторонньому порядку вніс зміни до договору № 34 від 01.10.2005р. стосовно тарифів , що заборонено нормами ст.. 188 Господарського кодексу України та ст. 525 ЦК; ст. 32 Закону ”Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів  повідомляє про це споживача з визначенням причин таких змін.

Представник відповідача у засіданні суду, яке відбулось 19.07.2007р., заявив суду, що з кількістю спожитої ним теплової енергії, вказаної у рахунках позивача, він згодний.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони 01.10.2005р. уклали договір № 34 на відпуск теплової енергії, згідно умов якого позивач зобов'язався подати теплову енергію для об'єктів споживача (відповідача), а відповідач - в строки, обумовлені договором, оплатити її вартість. Деякі пункти договору викладені сторонами у протоколі розбіжностей та протоколі узгодження розбіжностей.

Представник відповідача підтвердив кількість спожитої ним теплової енергії, про що зазначено у протоколі судового засідання від 19.07.2007р.

Пункт 4.1 договору сторони виклали в такій редакції ”протягом 10 календарних днів після отримання рахунку споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату за фіксованими тарифами, затвердженими виконкомом Маріупольської міської ради, які встановлені з розрахунку споживання теплової енергії протягом всього опалювального сезону”. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач правомірно використовує тарифи, встановлені виконкомом Маріупольської міської ради з дати прийняття виконкомом відповідного рішення.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неузгодження тарифів сторонами у договорі, оскільки п.4.1 договору апріорі встановив таку  можливість.

Не приймає до уваги суд і посилання відповідача на відповідні норми Закону ”Про  житлово-комунальні послуги” тому, що: п. 4.1 договору діє і не визнаний недійсним у судовому порядку; згідно абзацу 1-го ч. 3 ст. 6 ЦК сторони, укладаючи договори, можуть відступити від актів цивільного законодавства (див. визначення поняття ”акти цивільного законодавства” у ст. 4 ЦК).

Суд зауважує, що: обов'язок використання нових тарифів витікає і з норм п. 4.6 договору; фраза п. 4.6. договору ”нові тарифи публікуються у засобах масової інформації” не пов'язується за текстом договору ні з позивачем, ні з відповідачем, і наслідки невиконання цієї диспозиції договором не обумовлені.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 524, 22 грн. згідно рахунків № 02600120 від 26.02.2007р., № 036001120 від 23.03.2007р., № 04600120 від 25.04.2007р. та № 05600120 від 23.05.2007р. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 20, 173, 193, 275, 277 Господарського кодексу України, ст. 6 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

                                                              В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”АЗАЛІЯ” (м. Маріуполь,             пр. Нахімова, 168, р/р № 26004301001981 ДФ АКБ ”Мрія”, МФО 335571, ЄДРПОУ 23350760) на користь  комунального комерційного підприємства ”Маріупольтепломережа” (м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 1, р/р 26006010488100 у філії ЗАТ ”Донгорбанк”, МФО 335786, ЄДРПОУ 33760279) - 1 524, 22 грн. боргу, 102 грн. витрат на сплату держмита та             118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя