Постанова

від 27.02.2020 по справі 621/2300/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року

м. Харків

справа № 621/2300/16-ц

провадження № 22-ц/818/ 942/ 20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кругової С.С.,

Суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

секретаря Кучер Ю.Ю.

Учасники справи :

Позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

Відповідачі : Бірківська сільська рада Зміївського району Харківської області, ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, ОСОБА_3 про визнання недійсними рішення виконкому Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області "Про надання безкоштовно у приватну власність земельної ділянки" та Державного акту на право приватної власності на землю,

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 12 листопада 2019 року , ухвалене суддею Овдієнко В.В., -

в с т а н о в и в :

22.11.2016 ОСОБА_1 звернувся з позовом, а 23.11.2017 ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 звернулися з позовом до Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, ОСОБА_3 , в якому з урахуванням уточнень, просили:

- визнати недійсним рішення виконкому Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області від 17 червня 1998 року № 85 "Про надання безкоштовно у приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 , розміром 0,063 га;

- визнати недійсним Державний акт на право на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , серія ХР №12-00-089365 від 15 грудня 1998 року, реєстр № 2972, виданий ОСОБА_5 .

Позов мотивований тим, що з 30.03.2016 позивачі є власниками квартири АДРЕСА_2 , яка знаходиться в одноповерховому багатоквартирному будинку. Під час влаштування центрального водовідведення у своїй квартирі вони зіштовхнулися з неможливістю використати для цього прилеглу до будинку земельну ділянку, оскільки виявилося, що ця земельна ділянка приватизована у 1998 році їхньою сусідкою ОСОБА_4 , яка не дає дозвіл на облаштування водовідведення, а впритул до стіни квартири позивачів заклала фундамент та має намір побудувати гараж. Рішення виконкому Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області № 85 від 17.06.1998 "Про надання безкоштовно у приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 , розміром 0,063 га та Державний акт на право приватної власності на землю серія ХР №12-00-089365 від 15.12.1998 на ім`я ОСОБА_5 не відповідають вимогам законодавства України, тому мають бути визнані недійсними.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 12 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, ОСОБА_3 про визнання недійсними рішення виконкому Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області "Про надання безкоштовно у приватну власність земельної ділянки" та Державного акту на право приватної власності на землю - задоволено. Визнано недійсним рішення виконкому Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області від 17 червня 1998 року № 85 "Про надання безкоштовно у приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 , розміром 0,063 га". Визнано недійсним Державний акт на право приватної власності на землю на земельну ділянку площею 0,0509 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , серія ХР № 12-00-089365 від 15.12.1998 року, реєстр № 2972, виданий ОСОБА_5 на підставі рішення виконкому Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області від 17 червня 1998 року № 85. Стягнуто з Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 551 грн. 20 коп. з кожного на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що рішення виконкому Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області № 85 від 17.06.1998 "Про надання безкоштовно у приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 , розміром 0,063 га та Державний акт на право приватної власності на землю серія ХР №12-00-089365 від 15.12.1998 на ім`я ОСОБА_5 видані з порушенням вимог земельного законодавства України та порушують права позивачів, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_4 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права.

Зазначає, що отримала земельну ділянку, у передбаченому законом порядку. Згідно з технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_3 за квартирою закріплено сараї та погріби, тому висновок суду про відсутність у відповідача житлового будинку та господарських споруд за цією адресою є помилковим. Судом не врахована відсутність доказів, що існує прибудинкова територія, визначена у передбаченому законом порядку, і що належна відповідачу земельна ділянка є її частиною. Відсутність акта про погодження меж не свідчить про незаконність рішення про затвердження землеустрою та про передачу земельної ділянки у власність. Судом проігноровано відсутність доказів щодо порушення прав позивачів. Строки звернення до суду з приводу порушення прав позивачів сплинули, з огляду на тривале проживання позивачів у будинку.

Представником позивачів ОСОБА_6 до апеляційного суду надано відзив, в якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відзив мотивований тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не спростовує фактичних обставин, що були встановлені під час розгляду справи.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.12 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 30.03.2016, посвідченого приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Трубніковою В. В., реєстр №268, є власниками квартири АДРЕСА_2 , що також підтверджується відомостями інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №56544274 від 02.04.2016 (т. 1 а. с. 9, 10).

Відповідач ОСОБА_3 разом із членами сім`ї ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є власниками квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 16.06.1998, рішенням органу приватизації №1 від 29.05.1998 (т. 1 а. с. 70, 211).

Рішенням виконавчого комітету Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області №82 від 17.06.1998 було виділено ОСОБА_5 земельну ділянку для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_4 розміром 0,063 га (т. 1 а. с. 169).

Відповідачу ОСОБА_3 , яка мала прізвище до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 , а після розірвання шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 , відповідно до рішення виконавчого комітету Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області №85 від 17.06.1998 було надано безкоштовно в приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 , розміром 0,063 га. (т. 1 а. с. 58, 61, 68, 87, 88, 168, 170, 178).

На замовлення ОСОБА_5 фірмою "Промінь" було розроблено технічний звіт до державного акта ХР 12-00-089365 та були проведені роботи з передачі земельної ділянки у приватну власність та видачі державного акту, та було складено державний акт на право приватної власності на землю ХР 12-00-089365, на підставі якого ОСОБА_5 належить земельна ділянка площею 0,0509 га, яка розташована на території Бірківської сільської ради, АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (т. 1 а. с. 11, 12, 60, 71, 176, 177).

Крім того, рішенням виконавчого комітету Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області №86 від 17.06.1998 відповідачу ОСОБА_3 було дозволено будівництво гаражу і госп. блоку на прибудинковій ділянці в АДРЕСА_1 , а також зобов`язано останню протягом місяця виготовити технічну документацію у архітектора Зміївського району (т. 1 а. с. 66, 67, 86, 171).

Висновком про технічну можливість будівництва житлового будинку та господарсько-побутових споруд від 30.06.1998, що складений архітектором Зміївського району підтверджується, що було обстежено земельну ділянку АДРЕСА_4 та дозволено будівництво за наведеним ескізом. (т. 1 а. с. 64, 172).

Відповідно до протоколу узгодження меж земельної ділянки від 16.08.1998 було здійснено установлення та закріплення в натурі межі належної ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,05 га, для обслуговування житлового будинку, яка розташована на території Бірківської сільської ради, АДРЕСА_1 , за участю власників суміжних земельних ділянок ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (т. 1 а. с. 13, 14, 62, 63, 65, 174 179, 180).

Рішенням Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області №570-V від 23.11.2009 "Про затвердження рішень виконавчого комітету", прийнятого на LV позачерговій сесії V скликання, було затверджено рішення виконавчого комітету сільської ради щодо передачі земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, ведення особистих селянських господарств, прийнятих у період з дня набрання чинності Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (12 червня 1997 року) до набрання чинності Земельним кодексом України (01 січня 2002 року). (т. 1 а. с. 59, 90, 175).

16.05.2016 позивач ОСОБА_2 звернулася до голови Бірківської сільської ради із заявою в якій повідомила про перешкоди щодо облаштування водовідведення у квартирі АДРЕСА_4 , а також щодо незаконності приватизації спірної земельної ділянки (т. 1 а. с. 16).

Відповідно до протоколу засідання постійної комісії з питань земельних відносин, благоустрою та охорони навколишнього середовища та узгоджувальної комісії зі спірних питань при Бірківській сільській раді від 30.05.2016 вирішено рекомендувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернутися до "Зміїв-Сервіс" для отримання технічних умов на будівельні роботи для проведення каналізації. (т. 1 а. с. 17-21).

Рішенням Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області №176-VІІ від 08.06.2016 "Про розгляд заяви громадянки ОСОБА_2 ", було вказано звернутися до КП Зміївської районної ради "Зміїв-Сервіс" для отримання технічних умов на будівельні роботи для проведення водовідведення (т. 1 а. с. 22).

Листом відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Зміївської районної державної адміністрації Харківської області №01-15/149 від 29.08.2016 ОСОБА_1 було повідомлено, що приватизація частини прибудинкової території власником однієї із квартир багатоквартирного житлового будинку не передбачена чинним законодавством України як на даний час так і в минулому. Мінімальний протипожежний розрив між будівлями однієї категорії пожежобезпеки відповідно до таб. 1 додатку 3.1 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" становить 6 м. (т. 1 а. с. 23).

Листом державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) №5650/0-0.13-4012/6-16 від 07.11.2016 ОСОБА_1 повідомлено, що статтею 42 Земельного Кодексу України визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами, тому надати у власність землю під окремими приміщеннями багатоквартирного будинку неможливо, оскільки неможливо створити об`єкт земельних відносин - земельну ділянку (а. с. 24, 25)

Листом КП "Зміїв-Сервіс" №679 від 27.10.2016 ОСОБА_1 повідомлено, що влаштування централізованого водовідведення на ділянці, яка не є власністю замовника не допускається, або допускається, якщо господар даної земельної ділянки не заперечує щодо проведення робіт (т. 1 а. с. 26).

Отже, питання влаштування водовідведення для квартири позивачів залежить від згоди відповідача на ділянці якої має відбуватися будівництво системи водовідведення.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 13 Конституції визначено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Аналогічні за змістом положення закріплено у статті 319 ЦК України .

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Але здійснюючи свої права, власник зобов`язаний не порушувати права, свободи, гідність та охоронювані законом інтереси громадян, суспільства, не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не погіршувати природну якість землі, води, інших об`єктів природи. Під час здійснення своїх прав і виконання обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивачі обгрунтовували свої вимоги тим, що збудований ОСОБА_4 фундамент для гаражу зі сторони житлового будинку, де розташована квартира позивачів та неможливість влаштувати відовідведення порушує їх права, як співвласників будинку, на користування прибудинковою територією.

Відповідно до ст. 42 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин)громадяни, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовують і розпоряджаються земельною ділянкою спільно.

Використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об`єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду.

Наступні зміни в розмірі часток у спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі, що сталися у зв`язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін установленого порядку використання та розпорядження земельною ділянкою.

Угода про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою є обов`язковою для особи, яка згодом придбала відповідну частку в спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі. Якщо згоди на використання та розпорядження спільною земельною ділянкою не досягнуто, спір вирішується судом.

В частині п`ятій статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду визначено, що користування закріпленою за приватизованим будинком прибудинковою територією здійснюється в порядку і на умовах, передбачених Земельним кодексом України .

Відповідно до положень статті 42 ЗК України (у редакції, чинній станом на 25 вересня 2008 року) земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об`єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Положення про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків (далі - Положення)

розроблено відповідно до Земельного кодексу України, законів України "Про основи містобудування".

2.1. Прибудинкова територія - це встановлена за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельна ділянка багатоквартирної несадибної житлової забудови, яка необхідна для розміщення та обслуговування житлового будинку (будинків) і пов`язаних з ним господарських та технічних будівель

і споруд. Прибудинкова територія встановлюється для будинку (будинків) і не може виділятися для частини будинку (блоку, поверху, секцій квартир тощо).

Частка власності (користування) земельної ділянки кожного власника квартири (квартир) чи нежитлового приміщення у спільній частковій власності визначається відношенням загальної площі квартири (квартир) чи нежитлових приміщень, що перебувають у його власності, до спільної площі всіх квартир і нежитлових

приміщень будинку. Виділення частки земельної ділянки власникам квартир і нежитлових приміщень в натурі та їх окреме відчуження не допускається.

Системний аналіз діючого земельного законодавства на час отримання відповідачем земельної ділянки і на теперішній час дає підстави стверджувати, що передача земельної ділянки для обслуговування многоквартирного житлового будинку одному із співвласників (власнику квартири) цього будинку не передбачалося.

З матеріалів справи вбачається, що приватизована ОСОБА_4 земельна ділянка впритул прилягає до стін багатоквартирного житлового будинку. Прибудинкова територія багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_4 є особливим об`єктом права власності на землю чи користування нею, оскільки призначена для розміщення й обслуговування житлового будинку і належних до нього будівель та споруд та має задовольняти інтереси всіх мешканців цього будинку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що питання про надання у власність земельної ділянки ОСОБА_3 вирішено із порушенням встановленого нормативно-правовими актами порядку, а тому правовстановлюючі документи відповідача на землю є незаконними та підлягають скасуванню.

Суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про задоволення позову і зазначив про те, що мешканці будинку не втратили можливість набути право користування земельною ділянкою.

Доводи ОСОБА_4 щодо пропуску позивачами строку позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не були учасниками підписання акта узгодження меж земельної ділянки, наданої ОСОБА_4 у власність, дізнались про наявність у неї державного акта на землю та про наявність відповідного рішення сільської ради про передачу спірної земельної ділянки у її власність, лише у 2016 році, коли ОСОБА_4 почала чинити перешкоди в облаштуванні водовідведення на земельній ділянці біля будинку, а тому строк звернення до суду з даним позовом позивачами не пропущено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.374, ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на те, що ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права підстав для задоволення апеляційної скарги - не має.

Керуючись ст. 367 , 368 , 374 , 375 , 381 , 382 , 383 , 384 ЦПК України , суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 12 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду в порядку ст.389 ЦПК України.

Головуючий С.С. Кругова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук

повний текст постанови

складено 2 березня 2020 року