Ухвала

від 02.03.2020 по справі 904/1041/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

02.03.2020 м.Дніпро Справа № 904/1041/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі

головуючого судді Мороза В.Ф. (доповідач)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Про"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 (суддя Первушин Ю.Ю. )

у справі № 904/1041/18

за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Про", м. Дніпро;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ ДНІПРО", м. Дніпро

про розірвання Договору купівлі-продажу від 09.08.2013 року.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 позов задоволено та розірвано договір, укладений 09 серпня 2013 року між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалт-Про" про відступлення шляхом купівлі-продажу частки у розмірі 50% в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ ТРЕЙД ДНІПРО" посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №1290 та застосувати наслідки розірвання договору, а саме: визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 власником 100% Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ ТРЕЙД ДНІПРО".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Про" на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 3524,00 гривень.

26.02.2020 на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Про" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 у справі №904/1041/18, згідно якої останній просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху з огляду на наступне.

Апеляційна скарга на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 у даній справі подана скаржником 20.02.2020, тобто з пропуском встановленого процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Водночас, до апеляційної скарги додано клопотання про визнання поважними причин пропуску на апеляційне оскарження та поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду. В обґрунтування поданого клопотання апелянт посилається на порушення невідомими особами корпоративних прав ОСОБА_2 , як кінцевого беніфіціарного власника ТОВ "Консалт-Про", через що відповідач і не міг реалізувати своє право на апеляційне оскарження. Керівний орган товариства свідомо не вчиняв юридично значимих дій, спрямованих на оскарження рішення. Лише після поновлення корпоративних прав та після отримання висновку щодо результатів проведення правового аудиту, відповідачем було прийнято рішення про оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі в апеляційному порядку.

За загальним правилом частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до положень статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

У свою чергу частиною другою статті 261 ГПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

При цьому, апелянт в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не наводить причин для поновлення строку, передбачених зазначеними нормами Господарського процесуального кодексу.

За правовими позиціями Верховного Суду, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними (зокрема, постанова Верховного Суду від 20.04.2018 р. № 822/2337/17).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність (постанова Верховного Суду від 14.02.2018 р. у справі № 754/9100/14-ц).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (зокрема, рішення ЄСПЛ від 12.07.2007 р. у справі Станков проти Болгарії ); такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 р. у справі Перетяка та Шереметьев проти України ); норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності; зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 28.03.2006 р. у справі Мельник проти України ).

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Оскільки відповідач звернувся з апеляційною скаргою поза межами річного строку та, водночас не навів причин його пропуску, які передбачені ч. 2. ст. 261 ГПК України, суд вбачає підстави для залишення апеляційної скарги без руху з наданням часу для усунення таких недоліків.

За ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 174, 235, 258, ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Про" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 у справі №904/1041/18 залишити без руху.

Скаржнику у строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя В.Ф.Мороз