Рішення

від 19.11.2008 по справі 2-251/2008

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №2-251/2008

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2008 року     м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді -     Буран О.М.

при секретарі     Коровіній Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та розділ майна, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та просить розірвати шлюб між сторонами та розділити майно подружжя.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, але шлюбних відносин сторони не підтримують. Спільне життя з відповідачем не склалося із-за різних поглядів на сімейне життя. У сім'ї відсутнє взаєморозуміння. Сторони втратили один до одного відчуття любові і пошани, перестали розуміти один одного. Шлюбні відносини не підтримують. Загальне господарство сторони не ведуть. У період шлюбу, сторони власними силами реконструювали будинок, подарований матір'ю відповідача. Але спільне життя у них не склалося і позивачка просить розірвати шлюб та розділити між ними майно. Спроби до примирення ні до чого не привели. Сім'я розпалася і відновленню не підлягає.

Позивачка у судове засідання з'явилася, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать розписки про отримання судових повісток, причини своєї неявки суду не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.. 224 ЦПК України.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого    належним    чином,     або     причину     неявки     буде     визнано неповажною,     суд     вирішує     справу     на     підставі     наявних     у     справі     даних     чи доказів.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, встановивши дійсні мотиви розлучення, фактичні взаємини подружжя, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановленні такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що з відповідачем позивачка перебуває у зареєстрованому шлюбі з 15 серпня 1991 року (а. с. 5).

У судовому засіданні встановлено, що шлюбних відносин сторони не підтримують. Спільне життя з відповідачем не склалося із-за різних поглядів на сімейне життя. У сім'ї відсутнє взаєморозуміння. Сторони втратили один до одного відчуття любові і пошани, перестали розуміти один одного. Спроби до примирення ні до чого не привели. Сім'я розпалася і відновленню не підлягає

Позивачка пояснила, що з моменту реєстрації шлюбу сторони проживали однією родиною у будинку по вул.  Райдужній, 456 у м. Одесі. Спірний будинок відповідачеві був подарований його матір'ю (договір дарування від 02.10.1990 року а. с. 7). На той час будинок являв собою одноповерхову будову, загальною площею 87, 7 кв.м. З 1993 року сторони власними силами й коштами реконструювали будинок, у результаті чого вартість його значно збільшилася: добудували другий поверх, прибудували коридор, їдальню. Загальна площа будинку становить 204, 5 кв.м. Згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи № 10876/10877 від 09.02.2—5 року, дійсна вартість зведеного другого поверху становить 64276 гривень.

Відповідно до ч.3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно зі ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 71 СК України, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Беручи до уваги вищевикладене та керуючись ст.3, 60, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 60, 69, 70, 71, 105, 110 -112 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 15 серпня 1991 року у Приморському відділі РАГС м. Одеси, актовий запис № 634 між громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму 32138 (тридцять дві тисячі сто тридцять вісім) гривень, що становить !/г частину вартості будівельних матеріалів і послуг витрачених на зведення знову створених будов житлового будинку № 456 по вул.  Райдужна у м. Одесі у період шлюбу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня його отримання.

Суддя:   О.М. Буран