Постанова

від 03.03.2020 по справі 589/457/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року

м.Суми

Справа №589/457/19

Номер провадження 22-ц/816/494/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Шосткинського місьрайонного суду Сумської області від 12 грудня 2019 року у складі судді Лєвши С.Л., постановленої у м. Шостка, про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, встановлення права власності на будинок,

в с т а н о в и в :

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , який мотивував тим, що 21.03.2004 року між відповідачами укладено договір дарування садиби. Відповідно до умов договору, ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_2 прийняв у дар садибу під АДРЕСА_1 ) на земельній ділянці АДРЕСА_1 . На зазначеній земельній ділянці розташований дерев`яний житловий будинок житловою площею 19,3 кв.м, загальною - 38,9 кв.м. Позивач вважає даний договір фіктивним, з наступних підстав: між сторонами фактично було укладено договір купівлі-продажу, адже ОСОБА_3 за садибу, що виступила предметом договору, отримала винагороду, яка була сплачена ОСОБА_1 . Після сплати грошового внеску позивачем, відповідачем була видана довіреність від 11.11.2008 року, якою уповноважує ОСОБА_4 продати або подарувати на ім`я позивача житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 весь цей час займався підготовкою документів для продажу предмету договору на ім`я позивача. Просив визнати договір дарування садиби від 22.03.2004 року недійсним та встановити право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 ) за ОСОБА_1 .

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 .

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21 червня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та призначено судове засідання на 10 вересня 2019 року на 14-30 год.

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21 червня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 . Заборонено вчиняти будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо житлового будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 12 грудня 2019 року скасовано арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 та заборону вчиняти будь-яким особам у будь-який спосіб будь-які дії щодо цього будинку, накладені ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21 червня 2019 року.

З вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість, порушення норм процесуального права, просить її скасувати.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідачів не надходив.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволення з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про скасування заходів забезпечення позову від 12 грудня 2019 року, суд першої інстанції виходив із того, що ухвалою суду від 02 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, а оскільки даною ухвалою не було вирішено питання про скасування заходів забезпечення позову, суд з власної ініціативи, відповідно до ч.9 ст.158 ЦПК України скасував заходи забезпечення позову вжитих ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21 червня 2019 року.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому, відповідно до ст.ст. 149, 150 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження можливих труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

За змістом ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннями ст. 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до ч.ч. 1,9,10 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 02 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, встановлення права власності на будинок - залишено без розгляду.

Постановою Сумського апеляційного суду від 3 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 02 грудня 2019 року про залишення позову без розгляду скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Отже, спір між сторонами стосовно права власності на будинок, предметом якого є забезпечене майно, триває до теперішнього часу.

Водночас матеріалами справи підтверджується, що у разі зняття забезпечення позову, накладеного ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21 червня 2019 року, існує реальна загроза відчуження нерухомого майна, оскільки з моменту постановлення ухвали, попри наявність заборони відчуження, право власності на майно може перейти до третьої особи.

Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції передчасно та з порушенням норм процесуального права скасував заходи забезпечення позову, а тому постановлена ним ухвала відповідно до вимог ч.1 п.2 ст. 374 ЦПК України підлягає скасуванню як незаконна.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шосткинського місьрайонного суду Сумської області від 12 грудня 2019 року скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Дата складення повного тексту постанови 03 березня 2020 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: О. Ю. Кононенко

В. І. Криворотенко