Рішення

від 08.08.2007 по справі 2/249

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/249

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.08.07 р.                                                                               Справа № 2/249                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі  судового засідання Трубачовій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Барс” м. Макіївка

до відповідача: Державне підприємство “Макіїввугілля” м. Макіївка  

про стягнення заборгованості в сумі 139594,45грн.

За участю

представників сторін

від позивача:      Грановська Н.Л.

від відповідача:  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Барс” м. Макіївка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства “Макіїввугілля” м. Макіївка про стягнення заборгованості за послуги охорони в сумі 137733,82грн., пені в сумі 1860,63грн., а всього 139594,45грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконані умови договору про надання послуг охорони № 36 від 03.02.2004р. та не оплачені послуги з охорони за період з лютий 2007р. по травень 2007р. в сумі 137733,82грн.  

Відповідач  відзиву на позов не подав, у судове засідання не з'явився, незважаючи на належне повідомлення його шляхом надіслання йому рекомендованих листів за вказаною адресою із повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

03.02.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Барс” та Відособленим підрозділом шахта “Северная” Державного підприємства “Макіїввугілля” укладено договір № 36 про надання послуг з охорони.

Пунктом 1.1. договору встановлено, що “Замовник” передає, а “Охорона” приймає під охорону об'єкти, перелічених в дислокації та визначені в схемі охоронюваних об'єктів (Додаток №1).

Пунктом 3.1. договору встановлено, що сума договору визначається сторонами на підставі розрахунку прикладеного до договору, та складає 155777,60грн. (Додаток № 2).

01.02.2007р. між сторонами укладено додаткову угоду № 195, де у зв'язку з підвищенням вартості охорони з 9,02грн. до 9,83грн. п.3.1. договору викладено в наступній редакції: Сума договору визначається сторонами на підставі розрахунку, доданого до договору та складає 526711,06грн. на рік.

Додаткова угода є невід'ємною частиною договору та набирає чинності з 01.02.2007р.  

Замовник здійснює оплату за надані послуги охорони щомісячно не пізніше 15 числа, наступного за звітним, на підставі наданого Охороною рахунку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок “Охорони” п. 3.2. договору.

Згідно до п. 3.4. договору охорона об'єкту в позі договірний час проводиться в подвійному розмірі.

Факт надання позивачем послуг з охорони підтверджується наступними первинними документами:

-          акт  № 2 від 28.02.2007р. на суму 43892,59грн., податковою накладною від 28.02.2007р.;

-          актом № 3 від 31.03.2007р. на суму 43892,59грн., податковою накладною № 69 від 31.03.2007р.;

-          актом № 4 від 30.04.2007р. на суму 43892,59грн., податковою накладною № 90 від 30.04.2007р.;

-           актом № 5 від 23.05.2007р. на суму 16055,83грн., податковою накладною № 110 від 23.05.2007р.

Акти приймання здачі наданих послуг підписані та скріплені печатками з обох сторін.  

Всього за період з лютого 2007р. по травень 2007р. позивачем надано послуг з охорони на загальну суму 147733,60грн.

Позивачем до стягнення заявляється сума боргу в розмірі 137733,82грн., оскільки відповідачем частково було погашено заборгованість, що підтверджується виписками банку.

Факт наявності заборгованості в сумі 137733,82грн. підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 23.05.2007р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття  629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач не надав суду доказів сплати суми боргу в розмірі 137733,82грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1860,63грн. на підставі Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та п. 4.2. договору.

Відповідно до п. 4.2. договору в редакції протоколу погодження розбіжностей до договору № 36 від 03.02.2004р. в разі прострочки оплати наданих послуг “Підприємство” сплачує “Охороні” пеню в розмірі  облікової ставки НБУ від простроченої суми за  кожен день прострочки.

Вимоги позивача, щодо стягнення пені в розмірі 1860,63грн. підлягають частковому задоволенні, оскільки позивачем при розрахунку суми пені невірно було застосовано  розмір облікової ставки, згідно розрахунку  суду розмір пені складає 1641,49грн.   

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов'язань за договорами, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені належним чином та  підлягають частковому  задоволенню.

Судові витрати покласти на відповідача відповідно ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі викладеного керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

           Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Барс” м. Макіївка до Державного підприємства “Макіїввугілля” м. Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 135594,45грн. – задовольнити частково.  

Стягнути з Державного підприємства “Макіїввугілля” (86157, м. Макіївка, пл. Советская, 2, р/р 26000301528430 в МФ “Промінвестбанку”, МФО 334516, ЄДРПОУ 32442295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Барс” (86157, м. Макіївка, пл.. Советская, 2, р/р 26004040000189 в “Укрбізнесбанк”, МФО 335980, ЄДРПОУ 31688374) заборгованість в сумі 137733,82грн., пеню в сумі 1641,49грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1393,74грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,81грн.    

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази.

Суддя