Постанова

від 26.02.2020 по справі 520/7220/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 р.Справа № 520/7220/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Сіренко О.І.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., повний текст складено 17.10.19 року по справі № 520/7220/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ-АП"

до Головного управління ДФС у Харківській області, Державна фіскальна служба України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРТ-АП", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 03 травня 2019 року №1153227/36817469 про відмову у реєстрації податкової накладної №40 від 10.04.19 та рішення від 03 травня 2019 року №1153226/36817469 про відмову у реєстрації податкової накладної №51 від 15.04.19 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРТ-АП» (код ЄДРПОУ - 36817469);

- зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ - 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені та подані Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРТ-АП» (код ЄДРПОУ - 36817469) податкові накладні №40 від 10.04.19 на загальну суму 222336,92 грн, в т.ч. ПДВ 37056,15 грн, №51 від 15.04.19 на загальну суму 1041321,60 грн, в т.ч. ПДВ 173553,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що за результатами проведених господарських операцій ним було сформовано на направлено засобами електронного зв`язку податкові накладні №40 від 10.04.19, №51 від 15.04.19, їх реєстрація була зупинена. За результатами надання повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненим ПН/РК позивач отримав відмову в задоволенні його заяв. Позивач вважає, що реальність здійснених операцій ним була підтверджена належними документами, а тому позовны вимоги підлягають задоволенню.

07 жовтня 2019 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ-АП" до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

В апеляційній скарзі відповідач просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення питання. Зазначив, що позивач не надав документів щодо придбання ТМЦ чи їх виготовлення та пояснень щодо походження документів, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач у надісланому відзиві проти вимог апеляційної скарги заперечував з викладених підстав, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю СТАРТ-АП виписало на користь ТОВ Елеваторна компанія КУСТО АГРО та ТОВ Українська Чорноморська індустрія податкові накладні №40 від 10.04.19 на загальну суму 222336,92 грн, в т.ч. ПДВ 37056,15 грн та, відповідно, №51 від 15.04.19 на загальну суму 1041321,60 грн, в т.ч. ПДВ 173553,60 грн. (а.с. 25, 75).

22.04.2019 зазначені податкові накладні були надіслані позивачем для реєстрації на адресу ДФС України засобами електронного зв`язку, за результатами чого позивачем отримані Квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК (№40 від 10.04.19, №51 від 15.04.19) зупинені. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. (а.с. 27, 77)

Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРТ-АП" до Головного управління ДФС у Харківській області направлено Повідомлення з поясненнями та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. (а.с. 28, 78)

За результатами розгляду заяв позивача комісією ГУ ДФС у Харківській області прийняті рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №40 від 10.04.19, №51 від 15.04.19 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03 травня 2019 року №1153227/36817469 та податкової накладної №51 від 15.04.19 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03 травня 2019 року №1153226/36817469. Підставою відмови вказано ненадання платником податку копій документів:

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. (а.с. 33-34, 85-86)

Не погодившись із такими рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність рішення щодо відмови в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з огляду на те, що зупинення реєстрації податкових накладних позивача не є достатньо обґрунтованим, а також того підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій по зупиненим податковим накладним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 12 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 14 Порядку № 117 визначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п.п. 15-16 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п. 18 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Пунктом 22 Порядку № 117 визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Згідно з п. 23 Порядку № 117, комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Згідно з п. 27 Порядку № 117 рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з пунктом 10 Порядку 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Державна фіскальна служба України оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Критерії ризиковості платника податку і критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді листа Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, погоджені з Міністерством фінансів України листом від 31.10.2018 № 26010-06-5/28170, і оприлюднені Державною фіскальною службою України на її офіційному веб-сайті.

Разом з тим, відповідно до листа Міністерства фінансів України від 31.10.2018 № 26010-06-5/28170 Мінфін погодив Критерії ризиковості платника податку і Критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 № 3104/4/99-99-07-05-04-13. При цьому Міністерством фінансів України зазначено, що вказані Критерії погоджені за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

05.11.2018 в.о. Голови Державної фіскальної служби України О.Власов затвердив новий лист Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів листом від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170).

Новий лист в.о. Голови Державної фіскальної служби України О.Власова від 05.11.2018 Міністерством фінансів України не погоджувався.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а тому не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України і не можуть бути підставою для прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок щодо правозастосування наведений у постанові Верховного Суду від 02.04.19 у справі №822/1878/18, який в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зупинення реєстрації податкових накладних позивача не є достатньо обґрунтованим, чітким та передбачуваним для позивача, що позбавляє останнього знайти належну аргументацію та доказову базу для доведення підстав реєстрації виписаних ним податкових накладних та спростування підстав зупинення такої реєстрації.

При цьому, у листі в.о. Голови Державної фіскальної служби України О.Власова від 05.11.2018, який застосовувався до спірних правовідносин, були визначені Критерії ризиковості платника податку, зокрема в п. 1.6 зазначеного листа визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Крім того, у листі в.о. Голови Державної фіскальної служби України О.Власова від 05.11.2018 також зазначено, що Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Однак, податковим органом у Квитанції не вказаний як конкретний вид критерію, визначений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, затверджених листом в.о. Голови Державної фіскальної служби України О.Власова від 05.11.2018, так і не зазначене відповідне рішення, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРТ-АП" віднесено до переліку ризикових платників.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено обґрунтованість зупинення реєстрації спірної податкової накладної позивача.

З приводу підтвердження реальності господарських операцій позивача колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, між ТОВ СТАРТ-АП та ТОВ Елеваторна компанія КУСТО АГРО було укладено договір поставки від 24.05.17 №11/05-17, відповідно до якого ТОВ СТАРТ-АП (Постачальник) зобов`язується поставити, а ТОВ Елеваторна компанія КУСТО АГРО (Покупець) прийняти та оплатити Товар, найменування, кількість і ціна якого вказуються в Додатках до даного Договору. Під додатками до даного Договору розуміють Додаткові угоди, Специфікації, Додатки, узгоджені Постачальником Замовлення/заявки Покупця, рахунки і видаткові накладні, які видаються Постачальником. Всі додатки до даного Договору є його невід`ємною частиною.(а.с.18-21)

Між вказаними сторонами згідно Специфікації №6 від 29.03.19 до даного Договору було досягнуто домовленість про поставку конвеєрної стрічки на загальну суму з ПДВ 277 921,15 грн. з умовами оплати: 80% передоплати і 20% оплати протягом 5 днів за фактом поставки Товару на склад Покупця.(а.с.22)

Так, на розрахунковий рахунок ТОВ СТАРТ-АП від ТОВ Елеваторна компанія КУСТО АГРО 09.04.19 надійшла попередня оплата за товар в сумі 222336,92 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5373 від 09.04.19 (а.с.23).

Відповідно до ст. 187 ПК України (за першою подією) Позивачем 10.04.19 на вказану суму було складено податкову накладну №40 та направлено до ДФС України для реєстрації.

Таким чином, оскільки позивачем складалася податкова накладна за фактом отримання авансового платежу, а не за фактом постачання товарів, у позивача об`єктивно не було можливості надати документи, які витребовував податковий орган, а саме: довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні - оскільки такі документи складаються по факту отримання товару.

Разом з цим, 03.06.19 за вказаною податковою накладною №40 від 10.04.19 було здійснено постачання товару, що підтверджується видатковою накладною №277 від 03.06.19, довіреністю на отримання товару №76 від 31.05.19, транспортування вказаного товару підтверджується ТТН №Р276 від 03.06.19. (а.с.139-142)

При цьому, податкова накладна №70 від 03.06.19, яка була виписана за фактом постачання товару за вказаним вище договором, була зареєстрована податковим органом в ЄРПН без зауважень. (а.с. 143-145)

Товар, за який було отримано попередню оплату і який був фактично поставлений ТОВ Елеваторна компанія Кусто Агро , був придбаний у ТОВ Стіф Східна Європа , що підтверджується видатковою накладною №20 від 21.05.19, а також довіреністю на отримання товару №148 від 21.05.19, транспортування придбаного товару підтверджується ТТН №Р20 від 21.05.19. Факт придбання вказаного товару також підтверджується податковою накладною №3 від 21.05.19, яка є зареєстрованою в ЄРПН. Отримання вказаного товару на склад Позивача і його облік підтверджується даними бухгалтерського обліку позивача щодо оприбуткування товарів №С0000000015 від 21.05.19. Наявність у Позивача складського приміщення підтверджується копією договору оренди нежитлового приміщення №01 /09/17 від 01.09.17. (а.с. 147-162).

Також, між ТОВ СТАРТ-АП та ТОВ Українська Чорноморська Індустрія було укладено договір поставки від 31.03.17 №187, відповідно до якого ТОВ СТАРТ-АП (Постачальник) зобов`язується поставити, а ТОВ Українська Чорноморська Індустрія (Покупець) прийняти та оплатити, у порядку і на умовах, які визначені даним Договором, комплектуючі до промислового обладнання (товар), асортимент, найменування, кількість і ціна якого вказуються у Специфікаціях до даного Договору, які є невід`ємною його частиною. (а.с. 56-62)

Між вказаними сторонами згідно Специфікації №4 від 08.02.19 до даного Договору було досягнуто домовленість про поставку конвеєрної стрічки у кількості 400 шт. на загальну суму з ПДВ 1041321,60 грн з умовами оплати: 100% загальної вартості товару, вказаного в даній специфікації, протягом 10 банківських днів з дати отримання Покупцем товару на підставі отриманих від Постачальника видаткової накладної та рахунку за умови реєстрації податкової накладної та наявності оригіналу специфікації на оплату.(а.с.63-64)

На виконання вказаного Договору Постачальником було поставлено (реалізовано) Покупцю Товар, що підтверджується копією видаткової накладної №163 від 15.04.19 на суму 1041321,60 грн.(а.с. 65)

Факт транспортування вказаного товару на адресу Покупця підтверджується копією ТТН №130 від 15.04.19, а також довіреністю на отримання товару №94 від 27.02.19(а.с.66-69).

Також, придбання вказаного товару, що був реалізований на користь ТОВ Українська Чорноморська Індустрія , підтверджується видатковою накладною №16 від 15.04.19 та ТТН №Р16 від 15.04.19 (вказаний товар спочатку був придбаний у ТОВ Стіф Східна Європа ). Отримання вказаного товару на склад Позивача і його облік підтверджується даними бухгалтерського обліку позивача щодо оприбуткування товарів №С0000000012 від 15.04.19. Наявність у Позивача складського приміщення підтверджується копією договору оренди нежитлового приміщення №01/09/17 від 01.09.17(а.с.71-73, 155-162)

Колегія суддів вказує на те, що зазначені укладені між позивачем та ТОВ Елеваторна компанія КУСТО АГРО , ТОВ Українська Чорноморська індустрія , договори містять основні положення, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоди, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину, що є належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника. Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій між ТОВ СТАРТ-АП та ТОВ Елеваторна компанія КУСТО АГРО , ТОВ Українська Чорноморська індустрія .

Крім цього, відповідачем не надано жодної податкової інформації, яка б свідчила про здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРТ-АП" ризикових господарських операцій.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що з огляду на те, що документи на підтвердження транспортування товару та товарно-транспортні накладні у позивача є в наявності, враховуючи відсутність встановлення документів, що складені з порушенням законодавства, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень від 03 травня 2019 року №1153227/36817469, №1153226/36817469, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності винесення відносно ТОВ "СТАРТ-АП" оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної від 03 травня 2019 року №1153227/36817469 (стосовно податкової накладної №40 від 10.04.19) та від 03 травня 2019 року №1153226/36817469 (стосовно податкової накладної №51 від 15.04.19).

Посилання апелянта на те, що позивач не надав документів щодо придбання ТМЦ чи їх виготовлення та пояснень щодо походження документів, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на вищевикладене, а також того, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

За змістом п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaariv. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorijav. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року по справі № 520/7220/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)О.І. Сіренко Судді (підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 04.03.2020 року