Рішення

від 26.02.2020 по справі 906/1155/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1155/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.,

секретаря судового засідання Чухалової О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Гончарук О.М. - ордер серії ЖТ № 068402 від 09.12.2019;

від відповідача: Олефір О.Ю. - довіреність №1 від 02.01.2020;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами загального позовного провадження справу за позовом Селянського (фермерського) господарства "Сонячний пагорб"

до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі

Процесуальні дії у справі.

Селянське (фермерське) господарство "Сонячний пагорб" звернулося з позовом про визнання укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області та Селянським (фермерським) господарством "Сонячний пагорб" додаткової угоди про поновлення терміну дії оренди землі від 28.08.2009 (державна реєстрація від 02.10.2009 за №040920900005) в редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви.

Ухвалою від 04.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

На підставі ухвали від 26.12.2019 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі.

03.02.2020 до суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій прохальну частину позовної заяви викладено у новій редакції (а.с. 196-198).

В судовому засіданні від 04.02.2020 суд прийняв до розгляду подану заяву та постановив вирішувати спір з урахуванням уточнених позовних вимог. Водночас представники сторін в засіданні суду від 04.02.2020 надали згоду про початок розгляду справи по суті.

Ухвалою від 13.02.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 26.02.2020 о 15:00.

Стислий виклад позицій сторін у справі.

Представник позивача зазначала, що СФГ "Сонячний пагорб" звернулося до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про поновлення строку дії договору оренди землі №040920900005 від 28.08.2009 та надало проект додаткової угоди до договору оренди землі. Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 24.10.2019 відмовлено у поновленні договору оренди землі від 28.08.2009 з формальних підстав, однак фермерське господарство продовжує користуватися орендованими земельними ділянками після закінчення строку дії договору оренди. Відповідно до положень Закону України "Про оренду землі" переважне право орендаря втрачається лише у випадку, коли сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди землі. Зі змісту наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області не вбачається спору щодо істотних умов договору, а тому договір має бути продовжено на той самий строк та на тих самих умовах.

Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечував, оскільки реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбачена частинами 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива за умови дотримання встановленої цією нормою певної процедури строків, зокрема, своєчасного звернення з проектом додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди землі. Позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди та поновлення договору за тих самих умов не може бути задоволеною, оскільки не враховано, що умови поновленого договору суперечать вимогам чинного законодавства. Так, згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за несплату. Крім того, у СФГ "Сонячний пагорб" відсутні докази наявності агрохімічного паспорту на спірні земельні ділянки.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

28.08.2009 між Житомирською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Фермерським господарством "Сонячний пагорб" (орендар) укладено договір оренди землі (а.с. 24-25), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, згідно розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №991 від 16.10.2007, №142 від 03.02.2009 та №824 від 09.07.2009, яка знаходиться на території Левківської сільської ради Житомирського району, поза межами населеного пункту (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2 договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,7090 га, у тому числі ділянка №1 - площею 2,8065 га (сіножать), ділянка №2 - площею 0,5202 га (сіножать), ділянка №3 - площею 0,6417 га (сіножать), ділянка №4 - площею 0,6483 га (сіножать), ділянка №5 - площею 1,0923 га (рілля).

Пунктом 8 договору узгоджено, що договір укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з відміткою, договір зареєстрований у Житомирському районному відділі Житомирської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.10.2009 за №040920900005.

Актом приймання-передачі від 28.08.2009 засвідчено факт передачі земельної ділянки загальною площею 5,7090 га (а.с. 26).

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що 01.01.2013 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.12012, відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вказані повноваження передано до центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Враховуючи, що строк дії договору оренди землі спливав, та маючи намір продовжити його дію, позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (відповідач) з письмовим проханням про поновлення дії договору оренди земельної ділянки площею 5,7090 га для ведення фермерського господарства терміном на 10 років (а.с. 35-41).

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області наказом від 24.10.2019 № 6-3676/14-19-СГ відмовило Селянському (фермерському) господарству "Сонячний пагорб" у поновленні договору оренди землі від 28.08.2009, укладеного з Житомирською районною державною адміністрацією, про передачу в строкове платне користування земельної ділянки, загальною площею 5,7090 га із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області (за межами населеного пункту), зареєстрованого у Житомирському районному відділі Житомирської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.10.2009 за №040920900005, з підстав порушення Селянським (фермерським) господарством "Сонячний пагорб" вимог частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та пункту 8 зазначеного договору оренди землі (а.с. 42).

Вважаючи відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у поновленні договору оренди землі безпідставною, СФГ "Сонячний пагорб" подало позовну заяву до господарського суду з вимогою про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 28.08.2009 (державна реєстрація від 02.10.2009 за №040920900005) в редакції, запропонованій позивачем.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів і аргументів, наведених сторонами у справі, та висновки щодо порушення або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно з пунктом а) ч.1 ст.17 ЗК України (у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, належить до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин.

Як передбачено пунктом є-1) ст.15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

За змістом ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Як регламентовано ст. 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарською призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Постановою Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" вирішено утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (скорочено - Держгеокадастру), реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення.

Згідно з пунктами 5,6 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються. Права та обов`язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері.

Постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Пунктом 1 цього Положення визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до п.7 Положення, Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Так, п.1 Положення про Головне Управління Держгеокадастру у Житомирській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №285 від 12.11.2019, визначено, що Головне Управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру України та їй підпорядковане.

Згідно з п.3 вказаного Положення завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру України на території Житомирської області.

Зокрема, підпунктом 13 пункту 4 Положення передбачено, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Житомирської області.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області є розпорядником земельних ділянок за кадастровими номерами 1822084100:01:000:0718, 1822084100:01:000:0719, 1822084100:01:000:0720, 1822084100:01:000:0721.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 ЗК України (у редакції, чинній на час укладення договору оренди земельної ділянки)).

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.4 вказаного Закону орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 1 ст. 210 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі) визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч.3 ст. 640 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, перебіг строку дії договору оренди землі починається з моменту державної реєстрації.

Пунктом 8 договору оренди землі від 28.08.2009 передбачено, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" визначає умови поновлення договору оренди землі.

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Отже, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення. Відповідну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №920/739/17 від 10.09.2018 та у справі №920/753/17 від 06.02.2019.

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема, через належне виконанням договору оренди землі. Правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17 та від 16.01.2019 у справі №920/743/17.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

Якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 та частині 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.12.2018 у справі № 924/1122/17).

Так, СФГ "Сонячний пагорб" звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з заявою про поновлення дії договору оренди земельної ділянки площею 5,7090 га, у тому числі ділянка №1- площею 2,8065 га (сіножать), ділянка №2 - площею 0,5202 га (сіножать), ділянка №3 - площею 0,6417 га (сіножать), ділянка №4 - площею 0,6483 га (сіножать) на території Левківської сільської ради для ведення фермерського господарства терміном на 10 років.

Згідно з відміткою вхідної кореспонденції, ГУ Держгеокадастру у Житомирській області отримало заяву про поновлення строку договору 25.09.2019.

Частина 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" імперативно визначає строк про намір орендаря скористатися переважним правом укладання договору.

На питання суду про наявність поважних причин пропуску строку надсилання повідомлення орендодавцю про намір фермерського господарства скористатися переважним правом на укладання договору, представник позивача зазначила, що такі підстави не мали місце.

Серед переліку додатків до заяви вказано проект додаткової угоди (а.с. 35). До матеріалів справи додано проект договору оренди землі (а.с.36-40).

У вказаному проекті орендар визначив предмет договору, в якому перелічено земельні ділянки з кадастровими номерами: 1822084100:01:000:0718, 1822084100:01:000:0719, 1822084100:01:000:0720, 1822084100:01:000:0721, 1822084100:01:000:0722. Площа об`єкта оренди становить 5,7090 га, що складається з п`яти ділянок.

Під час розгляду справи суд встановив, що земельна ділянка площею 1,0923 га належить до невитребуваних земельних ділянок (паїв), яка на підставі пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України вважається власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Рішенням Левківської сільської ради Житомирського району від 14.06.2019 №985 надано дозвіл СФГ "Сонячний пагорб" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок (паїв), в тому числі земельної ділянки площею 1,0923 га, з метою надання в оренду для ведення особистого селянського господарства (а.с. 204).

28.01.2020 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,0923 га (рілля) з кадастровим номером 1822084100:01:000:1941, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 205).

Маючи дозвіл сільської ради на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) площею 1,0923 га, СФГ "Сонячний пагорб" врахувало зазначену ділянку до предмета проекту договору.

Крім того, СФГ "Сонячний пагорб" подало орендодавцю заяву - повідомлення про переважне право орендаря з порушенням строків, передбачених ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбачена частиною 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення обох сторін.

У випадку поновлення договору оренди землі згідно з частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

При дослідженні тексту додаткової угоди, викладеної у заяві про уточнення позовних вимог, суд з`ясував, що з об`єкта оренди виключено земельну ділянку площею 1,0923 га.

Виклавши зміст додаткової угоди, позивач змінив умови первинного договору, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цілому, адже положення ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" презюмує поновлення договору лише на тих самих умовах.

Зміна об`єкта оренди виключає можливість пролонгації договору на тих самих умовах і потребує укладання нового правочину щодо нового (зміненого) предмета спору. Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 917/540/16.

Враховуючи зазначене, вимоги СФГ "Сонячний пагорб" спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а тому не підлягають задоволенню.

При цьому суд відхиляє посилання ГУ Держгеокадастру у Житомирській області як на підставу відмови у поновленні договору оренди землі на відсутність агрохімічного паспорту земельних ділянок, оскільки Законом України "Про оренду землі" та Земельним кодексом України у процедурі поновлення договору оренди землі не передбачено обов`язку орендаря при зверненні до орендодавця до закінчення строку дії договору подавати агрохімічний паспорт поля або інші додаткові документи до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, крім проекту додаткової угоди.

Судові витрати за результатами розгляду справи покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 04.03.20

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2,3 - сторонам (рек. з пов)