Рішення

від 05.03.2020 по справі 340/312/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/312/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голованівського управління Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Вільшанському районі Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 , через адвоката Чугуєнка Д.В., звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Голованівського управління Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області щодо не підготування висновку про повернення громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 надмірно сплачених коштів у розмірі 26 208,31 грн., що складаються з сум податку з доходу фізичних осіб від продажу нерухомого майна на суму 24 192,29 грн., а також військового збору на суму 2016,02 грн.;

- зобов`язати Голованівське управління Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області підготувати висновок про повернення громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 надмірно сплачених коштів у розмірі 26 208,31 гривень, що складаються з сум податку з доходу фізичних осіб від продажу нерухомого майна на суму 24 192,29 гривні, а також військового збору на суму 2016,02 гривень та подати його до виконання до Управління Державної казначейської служби України у Вільшанському районі Кіровоградської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки 18 січня 2019 року, який був посвідчений нотаріально і на за наслідком укладення даного договору був сплачений податок на доходи фізичних осіб від продажу нерухомого майна на загальну суму 24192,29 та військовий збір в сумі 2016,02 грн. Зазначений договір був розірваний за згодою сторін, що стало підставою для звернення до ГУ ДПС у Кіровоградській області із заявою про повернення помилково сплачених податку та збору адже фактично позивач не отримала доходу з якого був сплачений відповідний податок. Проте ГУ ДПС в Кіровоградській області відмовлено ОСОБА_1 у поверненні надмірно сплаченої суми податку та збору, таку відмову представник ОСОБА_1 вважає протиправною з огляду на те, що ПДФО та військовий податок сплачується з отриманого доходу, оскільки доходу отримано не було, а відтак сплачені суми податку та збору підлягають поверненню.

Ухвалою судді від 05.02.2020 р. відкрито провадження у справі №340/312/20 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а.с.32-33).

Ухвалу судді про відкриття провадження у справі Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області отримало 07.02.2020 року (а.с.37).

Відзив на позов суду не подано.

Від Управління Державної казначейської служби України у Вільшанському районі Кіровоградської області надійшли письмові пояснення що до суті позову, в яких зазначено про процедуру повернення помилково/надмірно сплаченого податку (а.с.41-42).

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін), дослідивши заяву по суті справи, надані докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

18 січня 2019 року ОСОБА_1 (надалі позивач) через свого представника Лукіянчука Р.С. уклала з Лукіянчук С.Ф. договір купівлі-продажу земельної ділянки, який був посвідчений приватним нотаріусом Вільшанського районного нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №51 (а.с.10-12,13).

На момент укладання договору купівлі-продажу позивачкою сплачено податок на доходи фізичних осіб в сумі 24192,29 грн. та військовий податок в сумі 2016,02 грн., що підтверджується копіями квитанцій від 17.01.2019 р. №75 та від 18.01.2019 р. №0.0.1242630594.1, № 0.0.1242632402.1 (а.с.16-18).

11 квітня 2019 року між позивачкою від імені якої діяв представник Лукіянчук Р.С. та Лукіянчук С.Ф. укладено договір про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Вільшанського районного нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №248 (а.с.14-15).

Зважаючи на те, що позивачка як платник податків не отримала доходу з продажу (обміну) об`єктів нерухомості, за які нею було сплачено відповідний податок та збір, представник позивачки звернувся із заявою від 04.11.2019 року до Голованівського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області про повернення коштів з бюджету, в якій останній просив підготувати висновок про повернення сплачених коштів у розмірі 26208,31 грн. та подати його для виконання до Управління Державної казначейської служби України у Вільшанському районі Кіровоградської області (а.с.19).

На вищезазначену заяву ГУ ДПС у Кіровоградській області Голованівське відділення надано відповідь №1703/ФОП/11-28-50-06-09 від 23.12.2019 р., в якій зазначено, що оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом, згідно норм Податкового Кодексу України та ДКМ "Про державне мито" не передбачено повернення податку, який сплачений під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, у разі розірвання у майбутньому даного договору (а.с.20).

Отже бездіяльність щодо не підготовки висновку про повернення надмірно сплаченого податку є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (надалі ПК України).

Згідно підпункту 162.1.2 пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об`єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (стаття 164 ПК України).

У пункті 172.4 статті 172 ПК України зазначено, що під час проведення операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна (зареєстрованої відповідно до пункту 172.3 цієї статті) та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Позивачкою, яка є нерезедентом, під час укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, за яким отримано дохід, було сплачено податок з доходів фізичних осіб та військовий податок, що також підтверджується листом УДКС України у Вільшанському районі про надання інформації щодо зарахування платежів до Державного бюджету (а.с.48).

У згаданому листі зазначено, що на грошові кошти за копіями квитанцій (які долучені також і до матеріалів справи) грошові кошти в сумі 24192,29 грн. за ККДБ 11010501 та в сумі 2016,02 грн. за ККДБ 11011000, надійшли до Державного бюджету України.

Пункту 3 договору про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 квітня 2019 року у зв`язку з розірвання Договору купівлі-продажу Сторона 1 ( ОСОБА_1 від імені якої діє представник Лукіянчук Р.С.) повернула Стороні 2 ( ОСОБА_2 ) грошові кошти в розмірі 134401,60 грн., сплачені за Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18.01.2019 р. в повному обсязі до підписання договору про розірвання договору купівлі-продажу. Сторона 2 заявляє, що грошові кошти в розмірі 134401,60 грн. повернуто їй Стороною 1 в повному обсязі (а.с.14-15).

Отже враховуючи повернення грошових коштів, позивач не отримала доходу з продажу об`єкту нерухомого майна, за який раніше був сплачений податок на доходи фізичних осіб та військовий податок, а відтак відсутня база та об`єкт оподаткування, визначені статтями 163-164 ПК України.

Приписами підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України визначено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пунктів 43.1, 43.3 - 43.4 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

За наведеним правовим регулюванням представником позивачки була подана відповідна заява до податкового органу 4 листопада 2019 року щодо повернення коштів з бюджету (а.с.19).

Відмовляючи у складенні висновку, відповідач послався на відсутність відповідних норм щодо повернення податків та зборів у зв`язку з розірванням договору купівлі-продажу.

Суд критично оцінює такі висновки податкового органу, з огляду на таке.

Представник позивача у позові посилається як на підставу позову на ст. 43 ПК України та на Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015 року.

Суд зауважує, що Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015 року (на якій посилається представник позивача) втратив чинність 01.11.2019 року. Тобто на момент звернення із заявою про повернення надміру сплачених сум податку та збору, даний нормативно-правовий акт не регулював правовідносини щодо повернення таких сум (заява про повернення надміру сплачених податків подана 04.11.2019 року).

Натомість, наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року N 60 затверджений Порядок інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 р. за N 370/33341 (надалі Порядок №60).

Так, згідно із пунктом 1 розділу ІІ Порядку №60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У пункті 5 розділу розділу ІІ Порядку №60 якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.

Відповідно до пунктів 43.5 - 43.6 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

На пiдставi отриманих висновків вiдповiдний орган Казначейства здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у визначеному законодавством порядку. При цьому відповідачем не було надано суду належних документальних доказів на підтвердження у позивача наявності податкового боргу, щоб унеможливлювало таке повернення.

Представник позивача у позові, як на його підставу, також зазначає про те, що позивачка не зобов`язана подавати до контролюючого органу податкову декларацію щодо операцій з продажу нерухомого майна, так як під час укладання таких договорів та їх обов`язкового нотаріального посвідчення обов`язок щодо перевірки сплати з доходу фізичної особи покладається на приватного нотаріуса, як податкового агента.

Такі доводи відхиляються судом, оскільки вони є поза межами предмету даного спору, у листі відмові скласти висновок, відповідач не зазначає про обов`язок подачу декларації, тобто відмова скласти висновок не пов`язана взагалі з фактом подачі декларації.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Отже, враховуючи те, що по суті позивач сплатила ПДФО та військовий збір так і не отримавши доходу, тому суд вважає, що відповідач протиправно ухилився від складання висновку, пославшись на норми ПК України та ДКМ України "Про державне мито", а тому позовна вимога щодо визнання протиправною бездіяльність підлягає задоволенню.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Представник позивачки за довіреністю Лукіянчук Р.С. від імені позивачки звертався до відповідача із заявою про повернення надміру сплачених податків та зборів, яка по суті відповідачем вирішена не була, оскільки у листі відповіді не вирішено питання про повернення, а зазначено лише про відсутність правових підстав для такого повернення.

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки зобов`язання сформувати та подати до управління Державної казначейської служби у Вільшанському району Кіровоградської області висновку є похідною позовною вимогою від першої, тому суд доходить висновку про її задоволення, оскільки відновлення порушеного права позивачки відбудеться саме шляхом зобов`язання відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Вільшанському районі Кіровоградської області висновок про повернення помилково/надміру сплачених податків та збору.

До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 червня 2018 року у справі 810/3522/16.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідачем у справі є Голованівське управління ГУ ДПС у Кіровоградській області не є розпорядником бюджетних асигнувать, а тому судові витрати слід стягнути з Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Суд також зауважую, що представником позивача у позові не вірно вказаний обов`язковий реквізит відповідача "код ЄДРПОУ 39393501". За даним кодом зареєстроване ГУ ДФС у Кіровоградській області, яке знаходиться в стадії ліквідації. Водночас податковим органом, який є відповідним розпорядником бюджетних асигнувань є ГУ ДПС у Кіровоградській області з кодом ЄДРПОУ 43142606. Тому, суд вважає за необхідне самостійно виправити помилку допущену представником позивача, оскільки в подальшому це може призвести до ускладнення виконання судового рішення.

Отже судові витрати, понесені позивачкою по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн., слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В позові також зазначена вимога про стягнення з відповідача суми витрат на правничу допомогу в сумі 6000 грн. До матеріалів позову представником позивача долучено:

- клопотання про стягнення судових витрат (а.с.23);

- копію договору №2019/37 про надання професійної правничої допомоги від 02.09.2019 року, укладеного між АБ "Дісп`ютс" та ОСОБА_1 (а.с.24-25);

- копія завдання №1 від 23.12.2019 р. - Додаток до договору про надання правової допомоги від 02.09.2019 р. №2019/37;

- копію заключної виписки за період з 20.01.2020 по 20.01.2020 р. (а.с.27);

- договір серія КС №686941 та копія свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.28-29).

Так, у клопотанні про стягнення судових витрат наведено перелік роботи, виконання якої передбачено фіксованим гонораром у сумі 6000 грн.:

- надання консультації клієнту щодо розв`язання спору - 1 год.;

- аналіз судової практики та законодавства щодо формування правової позиції - 2 год.;

- підготовка та подання позовної заяви до компетентного суду першої інстанції - 4 год.;

- представництво інтересів клієнта у всіх судових засіданнях у компетентному суді першої інстанції - без обмежень;

- підготовка та подання клопотань, заяв, відповіді на відзив, пояснення тощо до компетентного суду першої інстанції, який розглядатиме справу - без обмеження;

- отримання рішення суду та передача його клієнту - без обмежень.

Вивчаючи вищезазначений перелік, суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, представництво інтересів клієнта у всіх судових засіданнях у компетентному суді першої інстанції по даній справі було виключно шляхом подачі позовної заяви, що є окремим видом послуги яку наведено у переліку, оскільки справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У даній справі наявна лише заява про приєднання до справи відповіді управління Державної казначейської служби у Вільшанському районі.

Судом ставиться під сумнів такий вид роботи як "отримання рішення суду", з огляду на те, що надіслання судового рішення сторонам та учасникам справи це є процесуальним обов`язком суду.

Позовна заява повністю за своїм змістом повністю відповідає змісту судового рішення Київського окружного адміністративного суду у адміністративній справі №810/3522/16 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/65621771). При цьому, при відтворенні змісту судового рішення, представник позивача навіть не перевірив дію нормативно-правових актів, на які йде посилання в позові та зазначає доводи щодо спростування обов`язку позивачки подавати податкову декларації про отримані доходи, хоча про зобов`язання подати декларацію у листі відповідача не має згадки. Тобто, було скопійоване судове рішення без відповідного коригування змісту позову, з огляду на суть та предмет спору та дії в час нормативно - правих актів.

При вирішенні співмірності заявлених витрат на правову допомогу судом враховане вищеописане, а тому суд дійшов висновку, що співмірною сумою до відшкодування витрат на правничу допомогу є 1000 грн.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Голованівського управління Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Вільшанському районі Кіровоградської області (26600, Кіровоградська область, смт. Вільшанка, вул. Лагоди, 30, код ЄДРПОУ 36542400) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність Голованівського управління Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області щодо не підготування висновку про повернення громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 надмірно сплачених коштів у розмірі 26 208,31 гривень.

Зобов`язати Голованівське управління Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області підготувати висновок про повернення громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 надмірно сплачених коштів у розмірі 26 208,31 гривень та подати його для виконання до Управління Державної казначейської служби України у Вільшанському районі Кіровоградської області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 1000 (сімсот п`ятдесят) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606, 25006, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна,55).

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук