Постанова

від 05.03.2020 по справі 910/11514/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/11514/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019

(головуючий суддя Мальченко А.О., судді Дикунська С.Я., Пономаренко Є.Ю.)

у справі №910/11514/18

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк"

до 1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_1 , 3. ОСОБА_3 , 4. ОСОБА_4 , 5. ОСОБА_5 , 6. ОСОБА_6 , 7. ОСОБА_7 , 8. ОСОБА_8 , 9. ОСОБА_9 , 10. ОСОБА_10 , 11. ОСОБА_11 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк"

про стягнення 67 483 400, 62 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

1.1. У серпні 2018 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" (далі - Фонд) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" (далі - ПАТ "Прайм-Банк") про стягнення 67 483 400,62 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на ч. 5 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Позивач стверджував, що відповідачі є пов`язаними з банком особами, дії яких призвели до заподіяння збитків банку.

2. Стислий виклад судових рішень у справі

2.1. 27 березня 2019 року ухвалою Господарського суду міста Києва у задоволенні клопотання ОСОБА_10 про залишення позову без розгляду відмовлено. Позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діяв як ліквідатор ПАТ "Прайм-Банк", залишено без розгляду.

2.2. 25 червня 2019 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційне провадження у справі №910/11514/18 за апеляційною скаргою Фонду на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.03.2019 закрито.

2.3. Зазначена ухвала мотивована тим, що апеляційна скарга у справі від імені та в інтересах ПАТ "Прайм-Банк" подана безпосередньо Фондом, а не його уповноваженою особою, якій делеговано відповідні повноваження.

Суд апеляційної інстанції, посилаючись на п. 17 ч. 1 ст. 2, ст. 3, п. 8 ч. 2 ст. 4, ч.ч. 1, 3, 5 ст. 34, ч. 2 ст. 37, ч. 3 ст. 47 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зазначив, що з моменту запровадження тимчасової адміністрації (ліквідації) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб набуває повноважень органів управління та контролю банку з метою реалізації покладених на нього чинним законодавством функцій та може діяти особисто або шляхом делегування своїх повноважень (всіх або частини) відповідній уповноваженій особі. На думку апеляційного суду, внаслідок делегування повноважень органу управління ПАТ "Прайм-Банк" уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, сам Фонд, як юридична особа, позбавлений можливості реалізації таких повноважень, а тому не має права звертатися особисто до суду з позовом від імені ПАТ "Прайм-Банк".

За таких обставин, апеляційний суд закрив апеляційне провадження за скаргою Фонду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки апеляційна скарга підписана неуповноваженою особою, а саме представником Фонду, замість уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Прайм-Банк".

2.4. 04 жовтня 2019 року постановою Верховного Суду ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 скасовано. Справу №910/11514/18 передано на розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 Верховний Суд дійшов висновку, що закриття апеляційного провадження у справі стало наслідком неправильного застосування судом апеляційної інстанції приписів ч. 2 ст. 37, абзацу 3 ч. 5 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

2.5. 18 грудня 2019 року постановою Північного апеляційного господарського суду скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.03.2019. Матеріали справи №910/11514/18 повернуто до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

2.6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: ч. 2 ст. 37, абзацу 3 ч. 5 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та дійшов помилкового висновку щодо відсутності повноважень Фонду на звернення з позовом у цій справі.

Суд послався на правову позицію Верховного Суду у справах №910/12208/18, №910/10888/18, а також у постанові від 04.10.2019 у цій справі.

3. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019, а справу передати до Північного апеляційного господарського суду для нового розгляду.

3.2. Підставами для скасування оскаржуваної постанови позивач зазначає порушення норм процесуального права.

На думку скаржника суд апеляційної інстанції порушив ч. 2 ст. 35 та ч. 3 ст. 36 ГПК України, оскільки судді Мальченко А.О. та Дикунська С.Я. не заявили самовідвід від розгляду цієї справи у зв`язку з тим, що брали участь у постановленні ухвали від 25.06.2019, яку було скасовано Верховним Судом. Крім того, колегія суддів суду апеляційної інстанції не роз`яснила учасникам справи право відводу.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу представник Белікова О.В., Васильченко О.В., Нищого С.В., Приходько Н.М., Якубенка А.С. підтримує касаційну скаргу та просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

4.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час подання касаційної скарги), та згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Щодо суті касаційної скарги

4.2.1. Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу першої інстанції про залишення позову без розгляду.

Ухвалюючи постанову, що є предметом оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправильне застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали про залишення позову без розгляду норм матеріального права, а саме, ч. 2 ст. 37, абзацу 3 ч. 5 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та дійшов помилкового висновку щодо відсутності повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на звернення з позовом у даній справі.

З такими висновками щодо застосування норм матеріального права погоджується і Верховний Суд.

4.2.2. Підставою для скасування наведеної постанови суду апеляційної інстанції скаржник вважає, що постанову ухвалено неповноважним складом суду.

Верховний Суд вважає за необхідне зауважити на такому.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 у складі колегії суддів: Дикунська С.Я. - головуюча суддя, Мальченко А.О., Жук Г.А., закрито апеляційне провадження у справі №910/11514/18 за апеляційною скаргою Фонду.

Постановою Верховного Суду від 04.10.2019 у цій справі скасовано ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 та передано матеріали справи №910/11514/18 на розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019, для розгляду справи №910/11514/18, сформовано такий склад колегії суддів: Мальченко А.О. (головуючий суддя), Пономаренко Є.Ю., Дикунська С.Я.

4.2.3. Підстави для відводу, самовідводу судді встановлені ст.ст. 35, 36 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених статтею 36 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій , а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

З огляду на вимоги наведеної частини ст. 36 ГПК України можна зробити висновок, що підставою для відводу (самовідводу) судді, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, є саме скасування постанови суду апеляційної інстанції та неможливість брати участь повторно у новому розгляді справи по суті.

4.2.4. Отже, Верховний Суд вважає безпідставними твердження скаржника про те, що судді Дикунська С.Я. та Мальченко А.О. підлягали самовідводу (відводу) на підставі ч. 3 ст. 36 ГПК України, оскільки судом касаційної інстанції було скасовано ухвалу суду апеляційної інстанції, а не постанову, як визначено у ч. 3 ст. 36 ГПК України Крім того, справу було направлено на розгляд до суду апеляційної інстанції (оскільки апеляційний розгляд справи не відбувся), а не на новий розгляд справи як зазначено у ч. 3 ст. 36 ГПК України.

Верховний Суд вважає, що у цьому випадку були відсутні підстави для самовідводу (відводу) суддів від розгляду справи, що спростовує твердження скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо ухвалення постанови неповноважним складом суду.

Отже, підстава для обов`язкового скасування постанови суду апеляційної інстанції, яка передбачена п. 1 ч. 1 ст. 310 ГПК України (справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду), відсутня.

4.2.5. Також ОСОБА_1 вважає, що його права були порушені, оскільки колегія суддів не роз`яснила учасникам справи право на заявлення відводу, чим порушила ч. 2 ст. 35, ч. 3 ст. 36 та ст.ст. 252, 270 ГПК України.

Верховний Суд зазначає, що відповідно до ст. 205 ГПК України за клопотанням учасника справи головуючий роз`яснює йому права та обов`язки, крім випадків, коли учасника справи представляє адвокат.

Згідно з протоколом судового засідання від 18.12.2019 по справі №910/11514/18, який наявний в матеріалах справи, представником скаржника та представниками інших учасників, які з`явилися в судове засідання, були адвокати.

Враховуючи викладені вимоги ст. 205 ГПК України та фактичні обставини справи, Верховний Суд вважає наведені доводи скаржника щодо порушення його процесуальних прав під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції такими, що спростовуються матеріалами справи.

Отже, підстави для обов`язкового скасування постанови апеляційного суду відповідно до приписів ч. 1 ст. 310 ГПК України Верховним Судом не встановлені.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції не порушив норми процесуального права, які б призвели до прийняття незаконного по суті рішення у справі та вважає постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019, якою ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.03.2019 та повернуто матеріали справи №910/11514/18 до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду, обґрунтованою.

5.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а постанови, що оскаржується, - без змін.

6. Судові витрати

6.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 у справі №910/11514/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Н. Губенко

І. Кондратова