Ухвала

від 06.03.2020 по справі 908/441/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.03.2020 Справа № 908/441/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши без виклику та повідомлення сторін заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень 48» про забезпечення позову за матеріалами позовної заяви

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень 48» (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 48)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Союз-В» (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гагаріна, буд. 3)

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

21.10.2019 р. у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява за вих. № 24 від 17.02.2020 (вх. № 501/08-07/20 від 20.02.2020) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень 48» до Приватного акціонерного товариства «Союз-В» про стягнення основного боргу за договором про надання послуг з утримання та ремонту будинку, прибудинкових територій в сумі 70466,86 грн., 3% річних в сумі 4058,28 грн. та втрат від інфляції в сумі 8310,57 грн. Позов обгрунтований ст.ст. 360, 526 ЦК України, Законами України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , Про житлово-комунальні послуги .

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 20.02.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/441/20 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.02.2020 заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень 48» про вжиття заходів забезпечення позову повернута заявнику.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.02.2020 вказану вище позовну заяву залишено без руху; позивачу наданий строк - протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.

04.09.2020 до суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень 48» надійшло письмове уточнення позовної заяви (вих. № 33 від 02.03.2020), яке по суті є заявою про усунення недоліків позовної заяви. У вказаному уточненні викладено заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на р/р 26006108142 Приватного акціонерного товариства «Союз-В» . В обґрунтування заяви заявник зазначив, що вважає, що відповідач зумисно ухиляється від сплати за користування спільною власністю будинку, отримуючи при цьому дохід від 60 до 80 тисяч на місяць від здачі в оренду належного йому нерухомого майна. Заява обґрунтована ст.ст. 136-138, 140 ГПК України.

Розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень 48» про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

У силу статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка застосовується судом при розгляді справ (ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України), закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Іншими словами, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК).

Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно та (або) грошові суми, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери, тощо), які є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов`язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Згідно приписів ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити: захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; обґрунтування необхідності забезпечення позову . Отже, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу для забезпечення позову. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно ст. 79 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.

Між тим, із змісту заяви та доданих до неї документів не вбачається жодного обґрунтованого припущення та не надано належних доказів на підтвердження того, що існують обставини, які дійсно можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення: вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, в тому числі і дій, спрямованих на надмірне витрачання грошових коштів, реалізацію належного відповідачу майна, тощо.

У заяві заявник лише зазначає, що вважає , що відповідач зумисно ухиляється від сплати за користування спільною власністю будинку.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

На рівні національної правової системи відповідне положення кореспондується з приписами ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, відповідно до яких кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

З урахуванням викладеного, забезпечення права на ефективний спосіб захисту позивача не може виправдовувати втручання у право відповідача на мирне володіння своїм майном, у зв`язку з поданням необґрунтованої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти останнього.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що заявником не обґрунтовано та не подано належних доказів на підтвердження того, яким чином не вжиття заходу забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за позовом заявника за умови його задоволення.

За таких обставин, у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень 48» про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень 48» про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали направити заявнику (позивачу) та відповідачу за позовом.

Відповідно до ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 06.03.2020. та може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно зі ст.ст. 255, 256 ГПК України.

Суддя М.В. Мірошниченко