Постанова

від 23.10.2020 по справі 908/441/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2020 року м.Дніпро Справа № 908/441/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Вечірка І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень 48» на рішення господарського суду Запорізької області від 05.05.2020 року (повний текст складено 07.05.2020 року) у справі №908/441/20 (суддя Мірошниченко М.В.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень 48» (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 48)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Союз-В» (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гагаріна, буд. 3)

про стягнення суми,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.05.2020 року у справі №908/441/20 позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Союз-В» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень 48» 7084,69 грн - основного боргу, 204,50 грн - 3% річних, 214,34 грн - інфляційних втрат та 2102,00 грн- судового збору.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення мотивовано частковим доведенням заявлених позовних вимог.

Суд зазначив, що:

- на виконання умов договору про надання послуг з утримання та ремонту будинку, прибудинкової території від 19.05.2017 року відповідач зобов*язувався сплачувати за послуги з утримання об*єкту загальною площею 136,9 кв.м. із розрахунку 2.25 грн. за 1 кв.м. загальної площі приміщення;

- умови даного договору не розповсюджуються на правовідносини, що виникли до його укладення;

- позивач заявив до стягнення заборгованість за період з січня 2017 року по грудень 2019 року включно;

- заборгованість в розмірі 6 480,92 грн. за період з січня 2017 року по квітень 2017 року нарахована позивачем безпідставно;

- між сторонами підписані акти виконаних робіт з надання послуг долеучасті за період з травня 2017 року по грудень 2017 року на загальну суму 2 464,24 грн., яка сплачена відповідачем згідно платіжного доручення №728 від 09.01.2018 року;

- також сторонами підписаний акт виконаних робіт від 31.01.2018 року на суму 408,03 грн., яка сплачена відповідачем згідно платіжного доручення №746 від 08.02.2018 року;

- з лютого 2018 року по грудень 2019 року заборгованість відповідача складає 7 084,69 грн. з розрахунку 2,25 грн. за 1 кв.м загальної площі 136,9 кв.м.

Враховуючи відсутність доказів відповідача щодо оплати вказаної суми, суд задовольнив вимоги позивача частково, зробивши свій розрахунок 3% річних та інфляційних втрат.

Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначив, що позивач не надав доказів понесення витрат, повязаних з професійною правничою допомогою адвоката.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі та уточненнях до апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає нормам процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Апелянт зазначає, що:

- 19.05.2017 року між Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень 48» та Приватним акціонерним товариством «Союз-В» був укладений договір про надання послуг з утримання та ремонт будинку, прибудинкових територій, згідно якого відповідач Приватне акціонерне товариство «Союз-В» зобов`язався сплачувати за 720,10 кв.м площі;

- загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень 48» було затверджено розмір внесків на утримання будинку відповідно до рішення загальних зборів від 17.02.2017 року - 2,25 грн. за кв.м, 16.02.2018 pоку - 3,00 грн. за кв.м, 15.02.2019 року - 3,39 грн. за кв.м.;

- борг відповідача на користь позивача на 01.01.2020 року складає 70 466,86 грн.;

- суд безпідставно зазначив, що відповідно до протоколу загальних зборів від 16.02.2018 року рішення щодо оплати внесків на утримання та ремонт будинку і прибудинкової території власником нежитлових приміщень ПАТ «Союз-В» прийнято не було, в той час, як зборами прийнято рішення затвердити загальний розрахунок на площу вбудованої та прибудованих приміщень 1 поверху та підвалів площею 720,10 кв.м. згідно встановленого взносу на утримання і ремонт будинку та прибудинкової території власника нежитлових площ з лютого 2018 року у розмірі 3,00 грн. за 1 кв.м. та 100 грн. за спільне використання технологічних мереж (Додаток №6).

Посилаючись на положення ст.ст. 360, 526 Цивільного кодексу України, Закону України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» , Закону України «Про особливості здійснення праці власності у багатоквартирному будинку» , Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , позивач зазначає на обов*язок оплати відповідачем внесків на утримання та ремонт будинку і прибудинкової території виходячи з розміру належної йому площі нежитлових приміщень.

Відзив на апеляційну скаргу відповідач не надав.

Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Положенням ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2020 року було відкрито апеляційне провадження в порядку письмового провадження.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши правильність встановлення судом першої інстанції обставин справи та їх юридичну оцінку, колегія суддів дійшла висновку про необгрунтованість доводів скаржника з огляду на наступне:

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень 48» полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно зі Статутом, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень 48» створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку № 48, (далі - житловий комплекс) на вулиці Кірова в місті Мелітополі.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 розділу 1, п. 2.1 розділу 2 Статуту позивача власники квартир, житлових і нежитлових приміщень зобов`язані виконувати вимоги чинного законодавства України та статуту об`єднання. Метою створення об`єднання є забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та пунктів 5.2, 5.5 розділу 5, пунктів 6.8, 6.9 розділу 6 Статуту ОСББ «Квітень 48» передбачено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членів об`єднання. Рішення, прийняті загальними зборами, є обов`язковими для всіх членів об`єднання. Рішення загальних зборів оприлюднюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» , який визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, нежитлове приміщення - це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

До житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, що включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку (ст. 5 даного Закону).

Згідно приписів ст. 7 Закону споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця (ст. 9 Закону).

Відповідно до п.п.9.1 розділу 9 Статуту ОСББ «Квітень 48» встановлено, що між об`єднанням та кожним власником (орендарем) житлового чи нежитлового приміщення укладається договір дольової участі (надання послуг) в витратах на утримання будинку та прибудинкової території. Власники приміщень будинку сплачують добову участь (оплату послуг з утримання будинку) незалежно від набуття членства в об`єднанні. Відмова власника приміщення від підписання договору дольової участі (надання послуг) в витратах на утримання будинку та прибудинкової території не звільняє такого власника від участі в витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

У матеріалах справи наявний наданий позивачем до позовної заяви договір про надання послуг з утримання і ремонту будинку, прибудинкової території від 19.05.2017 року, укладений між ОСББ «Квітень 48» (позивач) та ПАТ «Союз-В» (відповідач), предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинку і споруд прибудинкової території (далі - послуги) у будинку № 48 по вул. Героїв України, а споживачем - своєчасна плата цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених договором. Характеристика об`єкта надання послуг: загальна площа приміщення 720,10 кв.м. (а.с.13-14).

Вказаний договір підписано представником відповідача з протоколом розбіжностей, про що ним зазначено в розділі IX договору.

Відповідач надав суду копію договору про надання послуг з утримання і ремонту будинку, прибудинкової території від 19.05.2017 року, укладеного між ОСББ «Квітень 48» (позивач) та ПАТ «Союз-В» (відповідач) та протокол розбіжностей до нього, який підписаний відповідачем (а.с.82-85).

Матеріали справи свідчать про листування сторін, направлення сторонами протоколів розбіжностей до договору.

Встановлено, що з боку позивача даний протокол розбіжностей не підписаний.

Позивач листом від 20.07.2017 року направив відповідачу відкорегований та розглянутий на зборах правління ОСББ «Квітень 48» від 13.07.2017 року протокол розбіжностей та додатковий договір до договору від 19.05.2017 року.

Вказані протокол розбіжностей та додатковий договір від 20.07.2017 року до договору від 19.05.2017 року підписані з боку позивача, з боку відповідача не підписані (а.с172 -174).

Листом від 08.08.2017 року відповідач повернув позивачу вказані документи без підпису, а також направив підписаний протокол розбіжностей від 08.08.2017 року до договору від 19.05.2017 року (а.с.175 -178).

Згідно матеріалів справи позивач наполягає на укладенні договору без урахування протоколу розбіжностей від 25.05.2017 року, який ним підписаний не був.

Статтею 181 Господарського кодексу України врегульований загальний порядок укладання господарських договорів.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Встановлено, що відповідачем до матеріалів справи подано копію протоколу від 12.09.2017 року розбіжностей до договору про надання послуг з утримання і ремонту будинку, прибудинкової території від 19.05.2017 року, який підписаний як позивачем, так і відповідачем (а.с.187 - 190).

Згідно даного протоколу (колонка «зауваження виконавця, кінцева редакція виконавця» ) характеристика об`єкта, на який проводиться розрахунок: загальна площа вбудованих приміщень першого поверху житл. будинку, розташованого по вул. Героїв України, 48, складає 136,9 кв.м. Згодні на оплату долеучасті на цю площу з розрахунку 2,25 грн. за кв.м на період до загальних зборів, яке відбудеться - крайній термін 28.02.2018. Ці строки обумовлені у додатковій угоді до договору про надання послуг з утримання і ремонт будинку, прибудинкової території від 19.05.2017. Підставою для оплати за виконані послуги виконавцем являється фактичний рахунок та акт виконаних робіт, виставлений ОСББ «Квітень 48» на підставі статуту ОСББ.

Також у матеріалах справи наявна копія додаткової угоди від 08.09.2017 року до договору про надання послуг з утримання і ремонту будинку, прибудинкової території від 19.05.2017 року з протоколом розбіжностей від 25.05.2017 року, підписана обома сторонами у справі.

Згідно даної додаткової угоди сторони домовились, що характеристика об`єкта, на які робиться розрахунок: загальна площа вбудованих приміщень першого поверху житлового будинку, розташованого по вул. Героїв України, 48, складає 136,9 кв.м. Виконавець згоден на оплату споживачем долеучасті на цю площу з розрахунку 2,25 грн. за 1 кв.м на період до проведення загальних зборів співвласників, які пройдуть - крайній строк 28.02.2018. На загальних зборах співвласники приймуть остаточне рішення по оплаті споживача. Підставою для оплати за виконання послуг виконавцем є фактичний рахунок та акт виконаних робіт за пройдешній місяць, виставлений ОСББ «Квітень 48» на підставі статуту ОСББ.

Зазначено, що додаткова угода набирає чинності з 08.09.2017 та діє протягом строку на період до проведення загальних зборів співвласників, які пройдуть - крайній строк 28.02.2018.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач має сплачувати згідно умов укладеного з позивачем договору витрати за надані послуги з утримання і ремонту будинку, прибудинкової території з розрахунку за 136,9 кв.м належної йому площі нежитлових приміщень та долеучасть на цю площу з розрахунку 2,25 грн. за кв.м.

Між тим, позивач наполягав на тому, що належна відповідачу площа нежитлових приміщень становить 720,10 кв.м і проводить розрахунок заборгованості виходячи саме з цього розміру та рішень загальних зборів ОСББ «Квітень 48» від 17.02.2017 року, 16.02.2018 року, 15.02.2019 року про затвердження розміру внесків на утримання будинку.

Як зазначено вище, правовідносини сторін врегульовано договором від 19.05.2017 року. Проведені позивачем нарахування стосуються іншого, ніж в договорі, розміру розрахунку за 1 кв.м. та площі, проведені поза межами договору. Докази того, що умови договору змінені, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивач подав до матеріалів справи підписані зі свого боку акти виконаних робіт: за період із січня 2017 року по січень 2018 року на суму 1720,23 грн. кожен, із яких 1620,23 грн. із розрахунку 720,1 кв.м х 2,25 грн. та 100,00 грн. витрат на утримання технологічних електричних мереж та виписані відповідні рахунки (а.с.120-133); за період із лютого 2018 року по січень 2019 року на суму 2260,30 грн. кожен, із яких 2160,003 грн. із розрахунку 720,1 кв.м х 3,00 грн. та 100,00 грн. витрат на утримання технологічних електричних мереж та виписані відповідні рахунки (а.с.133-145); за період із лютого 2019 року по грудень 2019 року на суму 2541,14 грн. кожен, із яких 2441,14 грн. із розрахунку 720,1 кв.м х 3,39 грн. та 100,00 грн. витрат на утримання технологічних електричних мереж та виписані відповідні рахунки(а.с.145-155).

Вказані акти підписані лише з боку позивача, відповідачем не підписані, докази направлення/вручення відповідачу даних актів та рахунків позивач суду не надав, а відповідач заперечив отримання вказаних документів від позивача.

Сторонами до матеріалів справи надані акти виконаних робіт за період із травня по грудень 2017 року включно на загальну суму 408,03 грн. за кожним актом (308,03 грн. долеучасть із розрахунку 136,9 кв.м х 2,25 грн. та 100,00 грн. за сумісне використання технологічних мереж) на загальну суму 2464,24 грн., які підписані обома сторонами без зауважень та заперечень (а.с.156 -164). Також надані відповідні рахунки, виписані позивачем.

Між сторонами підписаний акт звірки розрахунків суми заборгованості ПАТ «Союз-В» перед ОСББ «Квітень 48» по долеучасті, відповідно до якого сальдо на користь позивача за період із травня по грудень 2017 року склало 2464,24 грн. (а.с.94).

Зазначена сума 2 464,24 грн. перерахована відповідачем на рахунок позивача згідно з платіжним дорученням № 728 від 09.01.2018 року. У призначенні платежу містяться посилання на рахунки за період із травня по грудень 2017 року (а.с.97).

Також між сторонами у справі підписаний акт виконаних робіт від 31.01.2018 року на суму 408,03 грн. (308,03 грн. долеучасть із розрахунку 136,9 кв.м х 2,25 грн. та 100,00 грн. за сумісне використання технологічних мереж), позивачем виписаний відповідний рахунок (а.с.98). Вказана сума 408,03 грн. сплачена відповідачем позивачу згідно з платіжним дорученням № 746 від 08.02.2018, у призначенні платежу зазначено про сплату за долеучасть та за сумісне використання технологічних мереж (а.с.99).

Згідно викладеного вище відповідачем перераховано позивачу загальну суму 2772,27 грн. за надання послуг з утримання будинку за період із травня 2017 року по січень 2018 року включно.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 19.05.2017 року за період із січня 2017 року по грудень 2019 року включно.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд в оскаржуваному рішенні вірно зазначив, що заявлена позивачем сума стягнення частково стосується періоду, в який договірні відносини між позивачем та відповідачем були відсутні.

З положень договору від 19.05.2017 року не вбачається, що умови даного договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, зокрема з січня 2017 року.

Отже, вірним є висновок суду про відсутність підстав для стягнення суми за період з січня 2017 року по травень 2017 року. Нараховані позивачем до сплати суми за період травень 2017 року - січень 2018 року сплачені і це підтверджується відповідними доказами, а проведене позивачем нарахування за період із лютого 2018 року по січень 2019 року на суму 2260,30 грн. за кожен місяць та за період із лютого 2019 року по грудень 2019 року на суму 2541,14 грн. за кожен місяць, не відповідають умовам договору.

За приписами ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд, здійснюючи правосуддя, захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ГПК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за спірний, неоплачений відповідно до умов договору період, суд самостійно провів перерахунок відповідно до умов укладеного договору, встановив розмір належної до сплати суми витрат на утримання і ремонт будинку, прибудинкової території. За розрахунком суду ця сума складає 7 084,69 грн.

Проведене судом нарахування 3% річних, інфляційних втрат та належний до стягнення розмір судових витрат відповідає вимогам діючого законодавства (ст.625 Цивільного кодексу України та ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів зазначає, що належними та допустимими доказами апелянт висновки суду не спростував.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 756/1529/15-ц (провадження № І4-242цс18) вказано, що "апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце підчас розгляду справи судом першої інстанції".

З урахуванням наведених доказів апеляційна скарга є не доведена і задоволенню не підлягає. Заперечення та доводи скаржника є не обґрунтованими.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в задоволенні апеляційної скарги витрати зі сплати судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 05.05.2020 року у справі №908/441/20 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квітень 48» .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Л.М. Білецька

Суддя І.О. Вечірко