Ухвала

від 06.03.2020 по справі 911/178/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" березня 2020 р., м. Київ Справа № 911/178/20

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівтрансмаш" (08325, Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, 14Б, код ЄДРПОУ 36108315)про визнання договору купівлі-продажу частки ТОВ "Компанія-Еверест" укладеним на запропонованих продавцем умовах,

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 18.01.2020 ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівтрансмаш" про визнання договору купівлі - продажу частки ТОВ "Компанія - Еверест" укладеним на запропонованих продавцем умовах.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.01.2019 вказану позовну заяву залишено без руху.

У позові заявник зазначає що, позивач та відповідач мають рівні частки по 50% (425000,00 грн) Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Еверест . 29.10.2019 позивач отримав від відповідача лист повідомлення №1 від 24.10.2019 про намір продажу сформованої частки ТОВ Компанія - Еверест у розмірі (380000,00 грн) третій особі ТОВ Сейф Інвест . Водночас, позивач заявив намір скористатись своїм переважним правом на купівлю частки відповідача, проте, відповідач ухилився від підписання договору купівля-продажу частки ТОВ Компанія - Еверест з позивачем. У зв`язку з цим, позивач в односторонньому порядку підписав вказаний договір на запропонованих ним умовах та звернувся до суду про визнання такого договору укладеним.

25.02.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 24.02.2020 про забезпечення позову.

У позовній заяві заявник зазначає, що необхідність забезпечення позову виникла у зв`язку з тим, що відповідач не дивлячись на те, що позивачем прийнята пропозиція щодо ціни продажу сформованої частки ТОВ Компанія - Еверест повідомив позивача про те, що він все одно відступить свою частку третій особі за іншою ціною. Як наслідок вказані дії ускладнять виконання рішення суду. У зв`язку з цим, позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівтрансмаш" та третім особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження сформованої частки ТОВ "Львівтрансмаш" (42,35 %) у ТОВ Компанія - Еверест .

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (аналогічна правова позиція викладено в Постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 910/6924/18).

Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору. Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, імовірність настання вищезазначених негативних наслідків в разі невжиття таких заходів. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник і майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист.

Вжиття судом заходів забезпечення позову є метою щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відтак, суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, встановив, що останнім не додано до заяви доказів, які підтверджують реальні наміри відповідача відчужити сформовану частку ТОВ Компанія Еверест третім особам, зокрема, ТОВ Сейф Інвест , водночас, самі лише посилання на лист відповідача №4 від 16.12.2020 не можуть вважатись достатніми підставами вчинення відповідачем дій, які в подальшому ускладнять виконання рішення суду,враховуючи ту обставину, що такого листа заявник суду не надав, а також враховуючи, що дата листа на який посилається заявник не настала.

Крім того, судом враховано, що заявник зовсім не автентично інтерпретує зміст листа №4, який він дотує 16.12.2020 (додається до заяви лист №4 від 16.12.2019), позаяк, у вказаному листі відсутній запис, який за змістом ідентичний запису зазначеному заявником в абзаці 7 його заяви, і який розцінюється заявником, як підстава для забезпечення позову.

Отже, заявником не надано безспірних доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівтрансмаш" має намір ухилитися від виконання рішення суду, як і доказів, які б підтверджували потенційні наміри на вчинення останнім дій пов`язаних продажем визначеної частки ТОВ Компанія Еверест третім особам.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що вимога щодо заборони не визначеним третім особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження сформованої частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівтрансмаш" є не конкретизованю та такою, що у разі її задоволення, призведе до не бажаних юридично значимих наслідків, позаяк, суд вживаючи заходи забезпечення позову повинен визначити конкретне коло осіб яким забороняється вчиняти ті чи інші дії.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також, з огляду на те, що позивач до заяви про забезпечення позову не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин вказаних в заяві, а також, доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Згідно ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви б/н від 24.02.2020 про забезпечення позову.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 06.03.2020.

Суддя А.Ф. Черногуз