Ухвала

від 04.03.2020 по справі 926/1425/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

м. Чернівці

04 березня 2020 року Справа № 926/1425/18

За позовом керівника Сторожинецької місцевої прокуратури в інтересах держави

в особі Чернівецької обласної державної адміністрації, м. Чернівці

до Відкритого акціонерного товариства "Глибоцьке ремонтно-транспортне підприємство", смт. Глибока Чернівецької області

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (далі - треті особи на стороні позивача):

1) Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, м. Чернівці;

2) Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, м. Чернівці;

3) Глибоцька селищна рада, смт. Глибока Чернівецької області;

4) Глибоцька районна державна адміністрація, смт. Глибока Чернівецької області;

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (далі - треті особи на стороні відповідача):

1) ОСОБА_1 , с. Маршинці Новоселицького району Чернівецької області;

2) ОСОБА_2 , смт. Глибока Чернівецької області;

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроремтехсервіс" смт. Глибока Чернівецької області;

4) Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", м. Київ

5) ОСОБА_3 , с. Старий Вовчинець Глибоцького району Чернівецької області;

6) Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", м. Київ;

про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею, припинення права постійного користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки державі

Головуючи суддя Судді І.В. Марущак М.В. Швець М.І. Ніколаєв Секретар судового засідання Д.В. Чепишко

представники:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - адвокат Чернушка Й.І., договір від 21.01.2019 та ордер від 04.03.2020;

від третіх осіб - не з`явились;

за участю прокурора Балицької Р.С.

СУТЬ СПОРУ : керівник Сторожинецької місцевої прокуратури (далі - прокурор), діючи в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної адміністрації, звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Глибоцьке ремонтно-транспортне підприємство", в якому просить (з урахуванням заяви прокурора про зменшення позовних вимог та зміну (доповнення) підстав позову і заяви позивача про зміну позовних вимог та зміну (доповнення) підстав позову ) припинити право постійного користування відповідачем земельною ділянкою площею 7,85 га, розташовану в адміністративних межах Глибоцької селищної ради Глибоцького району Чернівецької області, користування якої здійснювалось на підставі Державного акту на право постійно користування землею серії І-ЧВ № 000285 виданого 10.08.1995 Глибоцькою радою народних депутатів.

Згідно із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою суду від 03.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.09.2018. Ухвалою суду від 25.09.2018 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 10.10.2018.

Надалі ухвалою суду від 10.10.2018 залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, Глибоцьку селищну раду, Глибоцьку районну державну адміністрацію, а також третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроремтехсервіс". Цією ж ухвалою суду відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 31.10.2018.

Водночас ухвалою суду від 31.10.2018 продовжено строк підготовчого провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 14.11.2018.

Ухвалою суду від 14.11.2018 залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 та Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні відкласти на 03.12.2018 (з урахуванням ухвали про виправлення описки).

Натомість ухвалою від 03.12.2018 суд призначив колегіальний розгляд справи №926/1425/18 у складі трьох суддів та постановив звернутися до відділу документального забезпечення та аналітичної роботи Господарського суду Чернівецької області для визначення складу колегії в установленому порядку (суддя Марущак І.В.).

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі Марущака І.В. (головуючий), Проскурняка О.Г. та Ніколаєва М.І.

Ухвалою суду від 04.12.2018 призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 21.12.2018, а ухвалою суду від 21.12.2018 прийнято до розгляду (1) заяву прокурора про зменшення позовних вимог та зміну (доповнення) підстав позову і (2) заяву позивача про зміну позовних вимог та зміну (доповнення) підстав позову, а також (3) відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроремтехсервіс" про витребування оригіналів письмових документів. Крім того, цією ухвалою колегія суддів відклала розгляд справи у підготовчому засіданні на 21.01.2019.

Надалі ухвалами суду від 21.01.2019 та від 06.02.2019 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 06.02.2019 (з урахуванням ухвали про виправлення описки) і 19.02.2019 відповідно.

Після цього колегія суддів двічі оголошувала перерву в підготовчому засіданні до 28.02.2019 та 11.03.2019.

Водночас ухвалою суду від 11.03.2019 призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідному інституту судових експертиз (далі - Тернопільське відділення КНДІСЕ), та зупинено провадження у справі на період проведення експертизи. Ухвалою суду від 23.04.2019 поновлено провадження у справі, задоволено клопотання судових експертів Тернопільського відділення КНДІСЕ, погоджено термін виконання судової земельно-технічної експертизи, яка призначена ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2019 у справі №926/1425/18, на строк понад 90 календарних днів, та зупинити провадження у справі на період її проведення.

19 червня 2019 року від Тернопільського відділення КНДІСЕ до суду повернулись матеріали справи № 926/1425/18 у зв`язку із несплатою відповідачем вартості земельно-технічної експертизи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2019 суддю-члена колегії Ніколаєва М.І. замінено на суддю Байталюка В.Д.

Так, ухвалою суду від 20.06.2019 поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні 31.07.2019.

У зв`язку із перебуванням суддів-членів колегії Байталюка В.Д. та Проскурняка О.Г. в щорічній відпустці та порушенням через це строків проведення підготовчого засідання, їх було замінено на суддів Желіка Б.Є. та Ніколаєва М.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2019.

За наслідками підготовчого засідання 31.07.2019 колегія суддів постановила ухвалу, якою закрила підготовче провадження у даній справи та розпочала її розгляд по суті, призначила судове засідання 14.08.2019.

Ухвалою суду від 14.08.2019 відкладено розгляд справи на 29.08.2019.

У відповідності до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2019, справу №926/1425/18 передано до провадження колегії суддів у складі головуючого судді Марущака І.В., членів колегії - суддів Ніколаєва М.І. та Швеця М.В.

При цьому, ухвалою від 29.08.2019 колегія суддів постановила (1) повторно провести підготовче провадження у справі №926/1425/18 та (2) зупинила провадження у даній справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №587/430/16-ц.

Востаннє ухвалою суду від 18.02.2020 поновлено провадження у справі №926/1425/18 та призначено підготовче засідання на 04 березня 2020 року.

26 лютого 2020 року до суду від представника ПАТ Укрнафта надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання 04.03.2020 у режимі відеоконференції, яке ухвалою від 02.03.2020 залишено судом без розгляду.

У підготовче засідання 04.03.2020 позивач та треті особи явку своїх представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

Натомість прокурор звернувся до колегії суддів із клопотанням про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою палатою Верховного Суду справ № 912/2385/18 та № 12-194гс19.

Представник відповідача проти зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 912/2385/18 не заперечував.

Заслухавши доводи прокурора та представника позивача, розглянувши матеріали справи та клопотання про зупинення провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Із ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) слідує, що заступник керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом в інтересах держави в особі Устинівської РДА та Східного офісу Держаудитслужби до ТОВ Укртранссервіс-груп та відділу освіти, молоді та спорту Устинівської РДА, в якому просив визнати недійсними додаткові угоди № 1-3 від 24 жовтня 2017 року, № 4 від 15 листопада 2017 року до укладеного відповідачами договору № 17-91 про постачання природного газу від 23 жовтня 2017 року, а також стягнути з ТОВ Укртранссервіс-груп на користь бюджету надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 90 577,26 грн.

На обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що оспорювані додаткові угоди суперечать пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі , оскільки вони укладені без належного підтвердження коливання цін на ринку природного газу в період виконання умов договору, що у свою чергу спричинило державі збитки у вигляді надмірно сплачених грошових коштів в оспорюваній сумі.

У позовній заяві прокурор посилався на порушення інтересів держави, зазначав про необхідність їх захисту та стверджував про наявність у нього підстав для звернення до суду, а саме:

- порушення інтересів держави полягає в тому, що відділ освіти, молоді та спорту Устинівської РДА порушив вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, недискримінації учасників, які призвели до безпідставної заміни істотних умов договору та зростання ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо витрачання бюджетних коштів. Порушення процедури державних закупівель та укладення відповідних додаткових угод унеможливило раціональне та ефективне використання і створило загрозу інтересам держави;

- органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Устинівська РДА як орган виконавчої влади, уповноважений державою у сфері реалізації державної політики у галузі освіти, контролю за додержанням законодавства з питань науки, освіти та культури, а також Східний офіс Держаудитслужби як орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Кіровоградської області;

- прокурором перед поданням позову направлено повідомлення Устинівській РДА та Східному офісу Держаудитслужби про здійснення представництва інтересів держави.

Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 18 січня 2019 року позов задовольнив.

Суд першої інстанції зазначив, що оспорювані додаткові угоди суперечать положенням пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі . Одночасно суд зауважив, що прокурор обґрунтував наявність інтересів держави порушенням законності у сфері публічних закупівель; правильно визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави у справі, оскільки позивачі не вжили заходів для усунення порушень Закону України Про публічні закупівлі та оскарження відповідних додаткових угод; письмово повідомив Устинівську РДА та Східний офіс Держаудитслужби про наявність підстав для представництва в суді до звернення з цим позовом у порядку частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру . Також суд указав, що надмірна формалізація поняття інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Центральний апеляційний господарський суд постановою від 21 травня 2019 року рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18 січня 2019 року скасував, позовну заяву прокурора залишив без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Суд апеляційної інстанції послався на відсутність обставин, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання Устинівською РДА та Східним офісом Держаудитслужби, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави, пов`язаних із раціональним та ефективним використанням державних коштів; факт незвернення позивачів з позовом протягом певного періоду без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору не свідчить про неналежне виконання такими органами своїх функцій із захисту інтересів держави. Також апеляційний суд зазначив про недостатність посилання в позовній заяві на невиконання або виконання неналежним чином відповідних повноважень державним органом, оскільки у такому випадку прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснюють установлені для таких посад повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Своєю чергою, в ухвалі від 16.10.2019 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду встановила відсутність єдиної правозастосовчої практики Касаційних адміністративного, цивільного та господарського судів у складі Верховного Суду щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором та наявність виключної правової проблеми в частині застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Водночас Велика Палата Верховного Суду погодилась із позицією колегії суддів Касаційного господарського суду та також дійшла висновку про наявність виключної правової проблеми в частині застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому прийняла до розгляду справу №912/2385/18 та призначила її до розгляду на 24 березня 2020 року.

У той же час колегія суддів констатує, що правові відносини у даній справі є подібними до правовідносин, що склалися у справі №912/2385/18, оскільки сторони з посиланням на різну практику касаційних судів різних юрисдикцій у складі Верховного Суду стверджують про наявність (прокурор та позивач) та відсутність (відповідач) підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 11 Господарського процесуального кодексу України.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.

На думку Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "C.G. та інші проти Болгарії" ["C. G. and Others v. Bulgaria", заява №1365/07, 24 April 2008, § 39), "Олександр Волков проти України" ("Oleksandr Volkov v. Ukraine", заява № 21722/11, § 170)].

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Кантоні проти Франції" від 11 листопада 1996 року ["Cantoni v. France", заява № 17862/91, § 31-32), "Вєренцов проти України" від 11 квітня 2013 року ("Vyerentsov v. Ukraine", заява "№ 20372/11, § 65)].

Згідно із пунктом 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики (частина 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Приписами частини 4 статті 236 ГПК України, положення якої кореспондуються із нормами частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Із наведеного слідує, що насамперед на Велику Палату Верховного Суду покладено завдання щодо забезпечення єдності судової практики в цілому незалежно від юрисдикційної складової судових справ. Натомість суди першої та апеляційної інстанцій зобов`язані враховувати висновки Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах.

Тому в даному випадку суд вважає, що висновки Великої Палати Верховного Суду в справі №912/2385/18 матимуть істотне значення для правильної інтерпретації положень статті 23 Закону України Про прокуратуру , отже є необхідними для мотивованої оцінки аргументів сторін щодо підставності звернення прокурора з позовом у справі №926/1425/18.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (пункт 11 частини першої статті 229 ГПК України).

Враховуючи викладене, з метою забезпечення принципу верховенства права, єдності судової практики та правової визначеності, що полягає у однаковому трактуванні судами одних і тих же положень закону, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

З аналогічних підстав Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду зупинено провадження у понад ста справах, зокрема №№ 926/14/19, 920/116/19, 917/133/17, 911/2656/16, 924/896/16, 922/4164/17, 917/342/19, 915/657/18, 904/4050/18, 911/3493/17, 907/770/18, 914/774/19.

При цьому, посилання прокурора на необхідність зупинення провадження до справи № 12-194гс19 відхиляються судом, оскільки справа за таким номером відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Натомість, як видно з ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019, 12-194гс19 - це номер провадження справи №912/2385/18 в суді касаційної інстанції. Разом з тим, чинний Господарський процесуальний кодекс України передбачає лише можливість зупинення провадження у справі до певного номеру справи, а не номеру провадження.

Керуючись статтями 13, 177, 182, 183, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Зупинити провадження у справі № 926/1425/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

2 . Сторонам та прокурору в п`ятиденний строк після прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови у справі № 912/2385/18 повідомити суд про результат її розгляду.

3 . Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду в порядку та строк, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено і підписано 06 березня 2020 року.

Головуючий суддя Суддя Суддя І.В. Марущак М.В. Швець М.І. Ніколаєв