Ухвала

від 30.11.2020 по справі 926/1425/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

м. Чернівці

30 листопада 2020 року Справа № 926/1425/18

За позовом керівника Сторожинецької місцевої прокуратури в інтересах держави

в особі Чернівецької обласної державної адміністрації, м. Чернівці

до Відкритого акціонерного товариства «Глибоцьке ремонтно-транспортне підприємство» , смт.Глибока Чернівецької області

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (далі - треті особи на стороні позивача):

1) Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, м. Чернівці;

2) Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, м. Чернівці;

3) Глибоцька селищна рада, смт. Глибока Чернівецької області;

4) Глибоцька районна державна адміністрація, смт. Глибока Чернівецької області;

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (далі - треті особи на стороні відповідача):

1) ОСОБА_1 , с. Маршинці Новоселицького району Чернівецької області;

2) ОСОБА_2 , смт. Глибока Чернівецької області;

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроремтехсервіс» смт. Глибока Чернівецької області;

4) Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» , м. Київ

5) ОСОБА_3 , с. Старий Вовчинець Глибоцького району Чернівецької області;

6) Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» , м. Київ;

про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею, припинення права постійного користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки державі

Головуючи суддя ОСОБА_4 ОСОБА_5 Швець М.І. Ніколаєв представники:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - адвокат Чернушка Й.І., договір від 21.01.2019 та довіреність від 21.01.2019;

від третьої особи на стороні позивача-1 - не з`явився;

від третьої особи на стороні позивача-2 - не з`явився;

від третьої особи на стороні позивача-3 - не з`явився;

від третьої особи на стороні позивача-4 - не з`явився;

від третьої особи на стороні відповідача-1 - не з`явився;

від третьої особи на стороні відповідача-2 - не з`явився;

від третьої особи на стороні відповідача-3 - Гульпак М.Д., керівник;

від третьої особи на стороні відповідача-4 - не з`явився;

від третьої особи на стороні відповідача-5 - не з`явився;

від третьої особи на стороні відповідача-6 - не з`явився;

за участю прокурора Балицької Р.С.

СУТЬ СПОРУ : керівник Сторожинецької місцевої прокуратури (далі - прокурор), діючи в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної адміністрації, звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Глибоцьке ремонтно-транспортне підприємство» , в якому просить (з урахуванням заяви прокурора про зменшення позовних вимог та зміну (доповнення) підстав позову і заяви позивача про зміну позовних вимог та зміну (доповнення) підстав позову ) припинити право постійного користування відповідачем земельною ділянкою площею 7,85 га., розташовану в адміністративних межах Глибоцької селищної ради Глибоцького району Чернівецької області, користування якої здійснювалось на підставі Державного акту на право постійно користування землею серії І-ЧВ № 000285 виданого 10.08.1995 Глибоцькою радою народних депутатів.

Згідно із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою суду від 03.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.09.2018. Ухвалою суду від 25.09.2018 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 10.10.2018.

Надалі ухвалою суду від 10.10.2018 залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, Глибоцьку селищну раду, Глибоцьку районну державну адміністрацію, а також третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроремтехсервіс» . Цією ж ухвалою суду відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 31.10.2018.

Водночас ухвалою суду від 31.10.2018 продовжено строк підготовчого провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» , відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 14.11.2018.

Ухвалою суду від 14.11.2018 залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 та Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» , продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні відкласти на 03.12.2018 (з урахуванням ухвали про виправлення описки).

Натомість ухвалою від 03.12.2018 суд призначив колегіальний розгляд справи №926/1425/18 у складі трьох суддів та постановив звернутися до відділу документального забезпечення та аналітичної роботи Господарського суду Чернівецької області для визначення складу колегії в установленому порядку (суддя Марущак І.В.).

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі Марущака І.В. (головуючий), Проскурняка О.Г. та Ніколаєва М.І.

Ухвалою суду від 04.12.2018 призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 21.12.2018, а ухвалою суду від 21.12.2018 прийнято до розгляду (1) заяву прокурора про зменшення позовних вимог та зміну (доповнення) підстав позову і (2) заяву позивача про зміну позовних вимог та зміну (доповнення) підстав позову, а також (3) відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроремтехсервіс» про витребування оригіналів письмових документів. Крім того, цією ухвалою колегія суддів відклала розгляд справи у підготовчому засіданні на 21.01.2019.

Надалі ухвалами суду від 21.01.2019 та від 06.02.2019 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 06.02.2019 (з урахуванням ухвали про виправлення описки) і 19.02.2019 відповідно.

Після цього колегія суддів двічі оголошувала перерву в підготовчому засіданні до 28.02.2019 та 11.03.2019.

Водночас ухвалою суду від 11.03.2019 призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідному інституту судових експертиз (далі - Тернопільське відділення КНДІСЕ), та зупинено провадження у справі на період проведення експертизи. Ухвалою суду від 23.04.2019 поновлено провадження у справі, задоволено клопотання судових експертів Тернопільського відділення КНДІСЕ, погоджено термін виконання судової земельно-технічної експертизи, яка призначена ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2019 у справі №926/1425/18, на строк понад 90 календарних днів, та зупинити провадження у справі на період її проведення.

19 червня 2019 року від Тернопільського відділення КНДІСЕ до суду повернулись матеріали справи № 926/1425/18 у зв`язку із несплатою відповідачем вартості земельно-технічної експертизи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2019 суддю-члена колегії Ніколаєва М.І. замінено на суддю Байталюка В.Д.

Так, ухвалою суду від 20.06.2019 поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні 31.07.2019.

У зв`язку із перебуванням суддів-членів колегії Байталюка В.Д. та Проскурняка О.Г. в щорічній відпустці та порушенням через це строків проведення підготовчого засідання, їх було замінено на суддів Желіка Б.Є. та Ніколаєва М.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2019.

За наслідками підготовчого засідання 31.07.2019 колегія суддів постановила ухвалу, якою закрила підготовче провадження у даній справи та розпочала її розгляд по суті, призначила судове засідання 14.08.2019.

Ухвалою суду від 14.08.2019 відкладено розгляд справи на 29.08.2019.

У відповідності до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2019, справу №926/1425/18 передано до провадження колегії суддів у складі головуючого судді Марущака І.В., членів колегії - суддів Ніколаєва М.І. та Швеця М.В.

При цьому, ухвалою від 29.08.2019 колегія суддів постановила повторно провести підготовче провадження у справі №926/1425/18 та зупинила провадження у даній справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №587/430/16-ц.

Ухвалою суду від 18.02.2020 поновлено провадження у справі №926/1425/18 та призначено підготовче засідання на 04 березня 2020 року.

Ухвалою суду від 04.03.2020 зупинено провадження у справі № 926/1425/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Із Єдиного державного реєстру судових рішень суду стало відомо, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18 скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року у справі №912/2385/18, справу № 912/2385/18 направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Востаннє ухвалою суду від 09.11.2020 поновлено провадження у справі №926/1425/18 та призначено підготовче засідання на 30 листопада 2020 року.

У підготовче засідання 30.11.2020 року позивач, треті особи на стороні позивача 1, 2, 3, 4, та треті особи на стороні відповідача 1, 2, 4, 5, 6 які були належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи, явку своїх представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

Від третьої особи на стороні позивача 3 - Глибоцької селищної ради надійшла заява про відкладення розгляду в підготовчому засідання.

Відповідно до частини першої статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

При цьому, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником (частина друга статті 170 ГПК України).

Згідно з частиною восьмою статті 42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до статті 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Згідно із статтею 1 Закону України Про електронні довірчі послуги , електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Проте заява представника третьої особи на стороні позивача 3 не підписана електронним цифровим підписом її автора, відтак поданий документ не може вважатися оригіналом електронного документа.

За змістом частини четвертої статті 170 ГПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Отже, суд вирішив заяву третьої особи на стороні позивача 3 вхідний номер №2856 від 27.11.2020 р про відкладення підготовчого засідання повернути без розгляду.

У підготовчому засіданні 30.11.2020 року прокурор заперечував проти залишення позову без розгляду, а представники відповідача та третьої особи на стороні відповідача-3 просили про залишити позов без розгляду.

Щодо правомірності подання позову прокурором суд зазначає наступне.

У відзиві на позов від 04.02.2019 року представник відповідача просив суд залишити позов без розгляду вважаючи, що подаючи відповідний позов в інтересах Чернівецької обласної державної адміністрації прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обгрунтовано підстави звернення до суду з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України «Про прокуратуру".

Прокурор проти залишення позову без розгляду заперечує, оскільки вважає, що, прокурором дотримано порядок встановлений статтею 23 Закону України Про прокуратуру , а тому прокурор наділений повноваження на звернення до суду.

За приписами частин 2 а 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб..

При цьому згідно ст.131 1 Конституції України, ст. 1 Закону України Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається в тому числі представництво інтересів громадянина та держави в суді у випадках, визначених законом.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави має бути наявність порушень або загрози порушень цих самих інтересів.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р., поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України в логічно-значеннєвому зв`язку з поняттям права , слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як обумовлений загальним змістом об`єктивного та прямо не опосередкованого в суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, який є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, що не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим принципам.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено наступне:

35. Таким чином, перед Великою Палатою Верховного Суду постали такі питання: 1) чи повинен прокурор доводити бездіяльність компетентного органу або ж достатньо простого посилання на таку бездіяльність у позові при обґрунтуванні підстав для представництва; 2) якими доказами прокурор має доводити бездіяльність компетентного органу; 3) чи зобов`язаний прокурор перед зверненням до суду з`ясовувати причини бездіяльності такого органу або ж достатньо доведення самого факту бездіяльності без зазначення і доведення суду її причин.

37. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

38. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

39. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

40. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

40. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

41. Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень -це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

42. Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

43. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

44. Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

45. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

46. У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

47. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. .

В позовній заяві Сторожинецької місцевої прокуратури зазначено наступне: повноваження по розпорядженню землями промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності, за межами населених пунктів, належать обласним державним адміністраціям.

Земельна ділянка, яка являється предметом даного спору, знаходиться в адміністративних межах Глибоцької селищної ради за межами населеного пункту та відноситься до земель промисловості (цільове призначення згідно УКФВЗ 3.1.5. - землі підприємств та іншої промисловості), а тому повноваження щодо розпорядження даною земельною ділянкою належать Чернівецькій обласній державній адміністрації.

Враховуючи те, що ВАТ Глибоцьке РТП впродовж тривалого часу не сплачує земельний податок за земельну ділянку площею 7,85 га, яка перебуває в його постійному користуванні та невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням - для здійснення виробничої діяльності підприємства наявні підстави для звернення до суду з даним позовом про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Пред`являючи позов в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної адміністрації керівник Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області виходить з того, що невиконання відповідачем вимог законодавства у сфері землекористування порушує інтереси держави, що виражається у недоотриманні місцевим бюджетом коштів у вигляді плати за землю,; які повинні спрямовуватися для забезпечення охорони земель на території Глибоцького району Чернівецької області, раціонального використання земель, проведення протиерозійних заходів, робіт із відтворення родючості та цілісності ґрунтів, їх захист від деградації, а також неможливості уповноважених державою органів в повній мірі використовувати вказані земельні ділянки, в тому числі розпоряджатися ними, отримувати відповідні доходи.

При цьому, звернення прокурора обумовлено бездіяльністю розпорядника землі - Чернівецької обласної державної адміністрації, яка не вживала заходів, спрямованих на припинення права користування землею відповідачем та повернення земель промисловості державі з метою їх ефективного використання. .

Отже в даному спорі суду потрібно надати оцінку правильності визначення прокурором органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах а також чи порушені прав та інтересів даного органу предметом спору (в даному випадку Чернівецької обласної державної адміністрації).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про місцеві державні адміністрації місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Статтею 2 зазначеного Закону визначено, що місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; підготовку та виконання відповідних бюджетів; звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; взаємодію з органами місцевого самоврядування; реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Відповідно до ст. 13 цього ж Закону, до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; соціально-економічного розвитку відповідних територій; використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Згідно ст. 16 Закону місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за: збереженням і раціональним використанням державного майна; використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

Місцева державна адміністрація, згідно ст. 21 Закону, розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Як передбачено, ст. 28 Закону, для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право: проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і підпорядкування но напрямах, визначених статтею 16 цього Закону; звергатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п.5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів.

На підставі рішення виконкому Глибоцької районної Ради народних депутатів від 26 липня 1995 року № 128 Глибоцькому ремонтно-транспортному підприємству надано у постійне користування земельну ділянку площею 7,85 га, розташовану по вул. Першотравнева, 47, смт. Глибока в межах Глибоцької селищної ради за межами населеного пункту згідно з планом землекористування. Вказану земельну ділянку надано для виробничих потреб.

На підставі зазначеного рішення виданий Державний акт на право постійного користування землею серії І-ЧВ № 000285, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 3.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області № 0-24-0.21-2055/2-18 від 25.05.2018 згідно із земельно - обліковими документами у Державному земельному кадастрі за Глибоцьким ремонтно-транспортним підприємством обліковується земельна ділянка площею 7.85 га, розташована на території смт. Глибока по вул. Першотравнева, 47, за цільовим призначенням - для виробничих потреб, право постійного користування посвідчено державним актом на право постійного користування землею серії І-ЧВ № 000285, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 3, відмітка про скасування державного акту відсутня. Дана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту.

В даному спорі прокурор просить (з урахуванням заяви прокурора про зменшення позовних вимог та зміну (доповнення) підстав позову) припинити право постійного користування відповідачем земельною ділянкою площею 7,85 га., розташовану в адміністративних межах Глибоцької селищної ради Глибоцького району Чернівецької області, користування якої здійснювалось на підставі Державного акту на право постійно користування землею серії І-ЧВ № 000285 виданого 10.08.1995 Глибоцькою радою народних депутатів.

Дійсно відповідно до законодавства право розпорядження спірною земельною ділянкою, на якій прокурор просить припинити право постійного користування відповідачем, належить Чернівецькій обласній державній адміністрації.

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Сторожинецька місцева прокуратура звернулася із листом №117/4668 вих.18 від 08.08.2018 до Департаменту агропромислового розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації із проханням надати наступну інформацію:

- чи використовує ВАТ Глибоцьке РТП надану земельну ділянку за цільовим призначенням;

- чи здійснює ВАТ Глибоцьке РТП виробничу діяльність;

- чи сплачує ВАТ Глибоцьке РТП земельний податок за використання даної земельної ділянки;

- чи вживалися Управлінням заходи щодо примусового припинення права користування вказаною земельною ділянкою у зв`язку із систематичною несплатою земельного податку та використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням (якщо вживалися, то надати копії відповідних документів). . У матеріалах справи відсутні докази направлення даного листа.

Згідно інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено код ЄДРПОУ Чернівецької обласної державної адміністрації - 00022680.

Згідно інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено код ЄДРПОУ Департаменту агропромислового розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації - 38536252. Відповідно даний департамент є самостійною юридичною особою.

Прокурор на виконання вимог ч.4 статті 23 Закону України Про прокуратуру звернувся із листом №117/4736 вих-18 від 10.08.2018 до Чернівецької обласної державної адміністрації де повідомив про подання ним позову, підставою зазначив бездіяльність органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до штемпеля відділення поштового зв`язку на описі вкладеного та на конверті яким направлено позовну заяву до суду прокурором направлено позовну заяву 10.08.2018.

На лист Сторожинецької місцевої прокуратури №117/4668 вих.18 від 08.08.2018 Департаментом агропромислового розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації надано відповідь листом №04-2/2-1796 від 10.09.2018.

Згідно пункту 5 статті 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації'» місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений КОНСТИТУЦІЄЮ та законами України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV V. RUSSIA (no. 2), № 5447/03. § 33. ЄСГІЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35. ЄСПЛ. від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боні однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу . Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави) , а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Як слідує із даних ЄДРПОУ Департамент агропромислового розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації та Чернівецька обласна державна адміністрація різні юридичні особи, хоча і департамент є структурним підрозділом адміністрації.

Відповідно прокурор не звернувся до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , чим фактично прокурор не надав йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації.

Щодо розумності строку як кваліфікуючої ознаки бездіяльності відповідного органу суд зазначає, що прокурор звернувся до Департаменту агропромислового розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації листом датованим 08.08.2018 (відсутні докази коли даний лист був отриманий), а вже 10.08.2018 подав позов. Отже, прокурором не витримано розумного строку отримання відповіді та відповідно не надано доказів бездіяльність відповідного органу на момент звернення із позовом, що в свою чергу свідчить про не дотримання вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Відповідно до п.2 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

Згідно ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України: Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. .

Судом не застосовано в даній справі положення передбачені статтею 174 цього Кодексу (не повернуто позовну заяву) так як докази місця знаходження та категорії земель спірної земельної ділянки отримувались в ході підготовчого провадження, також в ході підготовчого провадження судом залучались треті особи в тому числі, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 2 - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, пункт 83 дійшла також до наступного висновку: Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України. .

Частиною 2 ст.185 ГПК України передбачено: За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. .

Отже суд відповідно до вищевикладеного та на підставі п.2 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України вирішив залишити позов без розгляду.

Відповідно до ч.2 та 3 ст.226 Господарського процесуального кодексу України: Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. .

Згідно з п.1 ч.1 ст.7 ЗУ Про судовий збір : Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом . Прокурор в заяві про зменшення позовних вимог та зміну (доповнення) підстав позову просить повернути у зв`язку із зменшенням позовних вимог судовий збір у розмірі 3524 грн.

В заяві про зменшення позовних вимог та зміну (доповнення) підстав позову прокурор просив повернути прокуратурі Чернівецької області 3524 грн. судового збору.

Відповідно до наказу Офісу Генерального прокурора №410 від 03.09.2020 перейменовано без зміни ідентифікаційних кодів ЄДРПОУ юридичну особу Прокуратуру Чернівецької області у Чернівецьку обласну прокуратуру , отже судовий збір належить повернути на користь Чернівецької обласної прокуратури.

Отже суд ухвалив повернути Чернівецькій обласній прокуратурі (58002, Чернівецька обл., місто Чернівці, вул. М. Кордуби, будинок 21, код ЄДРПОУ 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, МФО -820172, р/р 35219056004946, класифікація видатків бюджету - 2800) з Державного бюджету України 3524 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 582 від 05.06.2018 р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 13, 20, 53, 170, 182, 183, 185 п.2 ч.1 ст.226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1 . Залишити позов без розгляду.

2. Повернути Чернівецькій обласній прокуратурі (58002, Чернівецька обл., місто Чернівці, вул. М. Кордуби, будинок 21, код ЄДРПОУ 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, МФО -820172, р/р 35219056004946, класифікація видатків бюджету - 2800) з Державного бюджету України 3524 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 582 від 05.06.2018 р.

3 . Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду в порядку та строк, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали у зв`язку із перебуванням члена колегії судді Ніколаєва М.І. на навчанні в Національній школі суддів України 07.12.2020 складено і підписано 08 грудня 2020 року.

Головуючий суддя Суддя Суддя І.В. Марущак М.В. Швець М.І. Ніколаєв