Ухвала

від 06.03.2020 по справі 157/2921/17

КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 157/2921/17

Провадження №1-кс/157/58/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2020 рокумісто Камінь-Каширський

Слідчий суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування заходу забезпечення кримінального провадження арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 квітня 2014 року за № 42014030090000003, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на майно. Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районною суду від 24 січня 2018 року задоволено клопотання начальника СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 та накладено арешт на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Камінь-Каширський спецлісгосп», засновником та власником якого є він, а саме на: виробничу споруду (Д-1), центральну контору (Г-2), лабораторію (В-1), лісопильний цех (Б-1), гараж з котельнею (А-1) за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення контори (А-1) за адресою: АДРЕСА_2 , контору (А-1) за адресою: АДРЕСА_3 , приміщення контори (А-1) за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення контори (А-2) за адресою: АДРЕСА_4 , приміщення контори за адресою: АДРЕСА_5 , приміщення контори (А-1) за адресою: АДРЕСА_6 . Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 05 лютого 2018 року вказану вище ухвалу слідчого судді було скасовано та постановлено нову ухвалу, якою було заборонено відчужувати нерухоме майно, в іншій частині клопотання про арешт майна було відмовлено. Звернувшись до Камінь-Каширського районного суду 15 лютого та 18 жовтня 2019 року із клопотанням про скасування арешту, йому було відмовлено через призначену у кримінальному провадженні оціночно-будівельну експертизу, яка на той час не була проведена. Вважає, що від самого початку арешт на майно товариства накладено необґрунтовано, сам захід забезпечення кримінального провадження має бути скасовано і жодної потреби в подальшому його застосуванні немає, оскільки в ході розгляду попереднього клопотання про скасування арешту на майно судом були досліджені усі витребувані із СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області матеріали кримінального провадження. Також вважає, що кримінальне переслідування щодо нього є незаконним, а матеріали досудового слідства вказують, що поставлені йому у вину дії вчинені у 2009 році, тобто іще за два роки до віднесення їх до числа протиправних згідно Закону України №3207-VI від 07 квітня 2011 року. Прокурори свідомо порушували норму, викладену в ч. 2 ст. 58 Конституції України, за якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення, а також положення ч. 2 ст. 5 КК України, яким визначено, що закон про кримінальну відповідальність, який встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Разом із тим, арешт на майно накладений незважаючи на відсутність не лише обґрунтованої, а будь-якої підозри взагалі. Також зазначив, що по даний час жодне із приміщень, на які накладено обтяження, не оглянуті, не сфотографовані, як речові докази до кримінального провадження не долучені, будь-яких обставин, які б свідчили про необхідність накладення заборони володіти, користуватися та розпоряджатися майном, не вбачається, оскільки у даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування підозра будь-кому не оголошувалась, санкція статті, за якою внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань додаткова міра покарання у вигляді конфіскації майна чи спеціальна конфіскація майна не передбачена, цивільний позов ніким не заявлений, ризиків знищення чи пошкодження майна не встановлено, реєстрація права власності на майно ніким не оскаржена.

Посилаючись на вказані обставини, просить скасувати захід забезпечення кримінального провадження № 42014030090000003 у вигляді заборони на відчуження: виробничої споруди (Д-1), центральної контори (Г-2), лабораторії (В-1), лісопильного цеху (Б-1), гаража з котельнею (А-1) за адресою: АДРЕСА_1 ; приміщення контори (А-1) за адресою: АДРЕСА_2 ; контори (А-1) за адресою: АДРЕСА_3 ; приміщення контори (А-1) за адресою: АДРЕСА_2 ; приміщення контори (А-2) за адресою: АДРЕСА_4 ; приміщення контори за адресою: АДРЕСА_5 ; приміщення контори (А-1) за адресою: АДРЕСА_6 .

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримав повністю. Пояснив, що з часу накладення заборони на відчуження майна орган досудового розслідування не провів жодних значимих слідчих дій, спрямованих на об`єктивне розслідування кримінального провадження. Фактично існує цивільно-правовий спір між пайовиками колишнього підприємства та теперішнім його власником. Однак на даний час жодного цивільного позову щодо визнання незаконною приватизацію колишнього Камінь-Каширського спецлісгоспу та скасування державної реєстрації ТзОВ «Камінь-Каширський спецлісгосп» до ОСОБА_3 не пред`явлено. Крім того, в рамках кримінального провадження жодну особу не визнано потерпілим, до ОСОБА_3 не пред`явлено жодного цивільного позову про відшкодування матеріальних збитків, тому вважає, що потреби в арешті майна підприємства з метою забезпечення такого позову немає.

Прокурор ОСОБА_5 , старший слідчий СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 щодо клопотання заперечили. Пояснили, що постановою слідчого від 14 лютого 2020 року в даному кримінальному провадженні призначена оціночно-будівельна експертиза нерухомого майна ТзОВ «Камінь-Каширський спецлісгосп» для встановлення розміру шкоди, заподіяної потерпілим внаслідок вчинення кримінального правопорушення. На даний час експертиза не проведена через відсутність на арештоване нерухоме майно технічної документації. З приводу цього оперативному підрозділу Камінь-Каширського ВП надано відповідне доручення щодо встановлення місцезнаходження таких документів. Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що внаслідок проведеної ОСОБА_3 незаконної приватизації «Камінь-Каширського спецлісгоспу» порушені майнові права колишніх працівників підприємства, кількість яких складає понад двісті чоловік. Встановити та допитати таку кількість осіб, з приводу чого вже дані відповідні доручення, вимагає значного часу. Тому скасування заборони на відчуження нерухомого майна товариства приведе до втрати предмета злочину та неможливості завершення досудового розслідування.

Представник потерпілого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 щодо скасування арешту майна також заперечив. Пояснив, що потерпілі не ставлять питання про відшкодування майнової шкоди, а вказують на порушення їх майнових прав як пайовиків при реорганізації Камінь-Каширського спеціалізованого лісогосподарського підприємства та перетворення його в ТзОВ «Камінь-Каширський спецлісгосп». Тому скасування арешту майна приведе до неможливості завершення досудового розслідування.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши надані документи та матеріали провадження, вважаю, що клопотання підставне та підлягає до задоволення.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів клопотання встановлено, що слідчим відділенням Камінь-Кашиського ВП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 квітня 2014 року за № 42014030090000003, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Також встановлено, що ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районною суду від 24 січня 2018 року в даному кримінальному провадженні було задоволено клопотання начальника СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про арешт майна, а саме на: виробничу споруду (Д-1), центральну контору (Г-2), лабораторію (В-1), лісопильний цех (Б-1), гараж з котельнею (А-1) за адресою: АДРЕСА_1 ; приміщення контори (А-1) за адресою: АДРЕСА_2 ; контору (А-1) за адресою: АДРЕСА_3 ; приміщення контори (А-1) за адресою: АДРЕСА_2 ; приміщення контори (А-2) за адресою: АДРЕСА_4 ; приміщення контори за адресою: АДРЕСА_5 ; приміщення контори (А-1) за адресою: АДРЕСА_6 .

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 05 лютого 2018 року ухвалу слідчого судді Камінь-Каширського районного суду від 24 січня 2018 року було скасовано та постановлено нову, якою клопотання про накладення арешту на майно задоволено частково, заборонено товариству з обмеженою відповідальністю «Камінь-Каширський спецлісгосп» відчужувати перелічене вище нерухоме майно.

Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ні ОСОБА_3 , ні іншій особі не повідомлено.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Із досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, вбачається, що 12 лютого 2019 року слідчим була призначена оціночно-будівельна експертиза з метою встановлення суми збитків, завданих потерпілим внаслідок вчинення кримінального правопорушення, проведення якої доручено експертам Волинського відділення Львівського НДІСЕ.

Разом із тим, згідно з повідомленням Волинського відділення Львівського НДІСЕ від 11 червня 2019 року провести оціночно-будівельну експертизу неможливо в зв`язку з відсутністю технічної документації, зокрема технічних паспортів, на адміністративні будівлі ТзОВ «Камінь-Каширський спецлісгосп».

З доручення начальника СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 від 20 вересня 2019 року вбачається, що з метою встановлення місцезнаходження необхідної для проведення експертизи технічної документації оперативному підрозділу надані відповідні вказівки в порядку ст. 40 КПК України. Крім того, цим же дорученням оперативний відділ зобов`язано встановити особи та допитати всіх пайовиків підприємства.

Проте, як було встановлено в судовому засіданні органом досудового розслідування, до цього часу не встановлено місцезнаходження технічної документації на нерухоме майно, яка необхідна для проведення відповідної судової експертизи.

Незважаючи на це, начальником СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 14 лютого 2020 року була повторно призначена оціночно-будівельна експертиза арештованого майна адміністративних та виробничих будівель ТзОВ «Камінь-Каширський спецлісгосп».

Такі дії органу досудового розслідування слід вважати зловживанням своїми процесуальними правами та наданими повноваженнями, оскільки повторно призначати судову експертизу за відсутності необхідних правовстановлюючих документів, що було причиною невиконання такої ж експертизи в минулому, очевидно є безпідставним.

Ухвалою слідчого судді від 07 листопада 2019 року в задоволенні такого ж клопотання ОСОБА_3 про скасування заходу забезпечення кримінального провадження арешту майна було відмовлено в зв`язку не закінченням проведення оціночно-будівельної експертизи, призначеної за постановою слідчого 12 лютого 2019 року.

З часу постановлення вказаної вище ухвали, тобто понад три місяці, органом досудового розслідування проведено лише одну слідчу дію залучено до участі в кримінальному провадженні як потерпілого ОСОБА_7 та його представника адвоката ОСОБА_8 , яка була вчинена лише після чергового звернення власника майна ОСОБА_3 до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна. Відсутність будь-яких слідчих дій понад рік з часу проведення останньої процесуальної дії, а саме призначення оціночно-будівельної експертизи, в даному кримінально провадженні свідчить про бездіяльність органу досудового розслідування, яка приводить до порушення майнових прав власника арештованого майна, а саме права на розпорядження належним йому майном.

Наведені обставини свідчать, що подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна втратило свою необхідність, оскільки не виправдовує потреб досудового розслідування у такому ступені втручання у права особи розпоряджатися своєю власністю.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 р. констатовано порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.06.2005 р. у справі «Бакланов проти Російської Федерації», від 24.03.2005 р. у справі «Фрізен проти Російської Федерації» наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1982 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Також не можуть братися до уваги доводи прокурора про необхідність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна для забезпечення виконання рішення суду, оскільки санкція частини 2 статті 364 КК України, за якою розпочато досудове розслідування, не передбачає такого виду додаткового покарання як конфіскація майна, а будь-яких позовів у даному провадженні до ОСОБА_3 або іншої особи не заявлено.

Беручи до уваги наведене вище, вважаю, що власник майна ОСОБА_3 довів, що в подальшому застосуванні арешту майна, накладеного згідно з ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 05 лютого 2018 року, відпала потреба, а тому дане клопотання слід задовольнити.

Керуючись статтями 170, 174 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 квітня 2014 року за № 42014030090000003, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 05 лютого 2018 року шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Камінь-Каширський спецлісгосп» відчужувати майно, а саме: виробничу споруду (Д-1), центральну контору (Г-2), лабораторію (В-1), лісопильний цех (Б-1), гараж з котельнею (А-1) за адресою: АДРЕСА_1 ; приміщення контори (А-1) за адресою: АДРЕСА_2 ; контору (А-1) за адресою: АДРЕСА_3 ; приміщення контори (А-1) за адресою: АДРЕСА_2 ; приміщення контори (А-2) за адресою: АДРЕСА_4 ; приміщення контори за адресою: АДРЕСА_5 ; приміщення контори (А-1) за адресою: АДРЕСА_6 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1