Ухвала

від 06.03.2020 по справі 463/6454/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

06 березня 2020 року

м. Київ

справа № 463/6454/19

провадження № 61-3413ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 28 серпня 2019 року, ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 07 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 31 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівський обласний центр громадського здоров`я про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов`язання розглянути заяву,

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2020 року до Верховного Суду засобами електронного зв`язку ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 28 серпня 2019 року, ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 07 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 31 січня 2020 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вказана касаційна скарга не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки порушено вимоги частини другої, третьої, четвертою та п`ятою статті 392 ЦПК України - касаційна скарга не підписана особою, яка її подала; не додано копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; належним чином не зазначено рішення (ухвали), що оскаржуються; не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; не зазначено підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 392 ЦПК України касаційна скарга подається у письмовій формі.

Відповідно до частин першої, четвертої та восьмої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з пунктом 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно подати до Верховного Суду підписану оригіналом підпису редакцію касаційної скарги у письмовій формівідповідно до кількості учасників справи.

Ухвалою Личаківського районного суду від 28 серпня 2019 року відмовлено в зміні порядку розгляду справи та витребуванні доказів.

Заявник не оскаржував дану ухвалу в Львівському апеляційному суді, зважаючи на вищевказане та відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України оскарження даної ухвали без перегляду її в апеляційному порядку не може бути прийнятий до розгляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3 , 6 , 7 , 15 , 16 , 22 , 23 , 27 , 28 , 30 , 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Враховуючи викладене та згідно з вимогами пунктів 4 частини другої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно уточнити клопотання щодо оскаржуваних судових рішень, які відповідають повноваженням суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги (стаття

409 ЦПК України).

У касаційній скарзі заявник заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на пункти 1, 6 та 7 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , де вказано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР Про оплату праці середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Отже, у цій справі щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач від сплати судового збору не звільняється.

Заявник також здійснює посилання на пункти 6 та 7 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , проте не надає жодних доказів, на підтвердження вказаних обставин.

Таким чином, клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, тому ОСОБА_1 повинна сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до підпункту 2 пункту 9 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду фізичною особою касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2020 року розмір мінімальної заробітної плати становить 2 102 грн.

Враховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 420 грн судового збору або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, заявником не зазначено підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень згідно частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Однак, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначені передбачені частиною другою

статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судових рішень.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Таким чином, заявнику слід надати уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини другої статі 389 ЦПК України.

Згідно з частиною другою та частиною третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті

185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 28 серпня 2019 року, ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 07 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 31 січня 2020 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 03 квітня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ф. Хопта