Рішення

від 24.02.2020 по справі 906/1072/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1072/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Сачок Д.В. - довіреність №13/2-20/44 від 02.01.2020;

прокурор: Рудченко М.М. - сл. посвідчення №038664 від 11.06.2019;

від відповідача: не прибув;

від третьої особи: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю МП "Алмаз"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Хорошівської районної ради (смт. Хорошів Житомирська область)

про повернення земельної ділянки

Керівник Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом, згідно якого просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю МП "Алмаз" повернути Житомирській обласній державній адміністрації земельну ділянку площею 4,2 га, яка розташована за межами населених пунктів на відстані 1 км від с. Гайки, Володарсько-Волинського району.

Ухвалою від 15.10.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання суду призначив на 14.11.2019.

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа №906/1072/19, в судове засідання 14.11.2019 не вносилась. Ухвалою від 18.11.2019 суд призначив судове засідання на 05.12.2019.

19.11.2019 на адресу суду від Коростишівської місцевої прокуратури надійшли додаткові пояснення щодо підстав залучення Хорошівської районної ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 05.12.2019 продовжено підготовче засідання на 30 днів, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Хорошівську районну раду, відкладено підготовче засідання на 03.01.2020.

Через загальний відділ суду 27.12.2019 від відповідача надійшов відзив про результати розгляду позову Коростишівської міської прокуратури.

Оскільки відзив направлено до суду з порушенням встановленого ухвалою суду від 15.10.2019 строку для його подання та без клопотання про поновлення цього строку, з обґрунтуванням поважності причин пропуску відповідно до ст.119 ГПК України, суд ухвалив залишити вказаний відзив без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України, про що зазначено в ухвалі суду від 03.01.2020, якою, зокрема, відкладено підготовче засідання на 15.01.2020

10.01.2020 через загальний відділ суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "МП "Алмаз" надійшло клопотання про поновлення строку, встановленого для подання відзиву, яке ухвалою суду від 10.01.2020 задоволено.

10.01.2020 через загальний відділ суду від керівника Коростишівської місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив №34-92-41вих.20 від 03.01.2020 з додатками.

Ухвалою суду від 16.01.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу №906/1072/19 до судового розгляду по суті на 30.01.2020.

Враховуючи відсутність доказів повідомлення відповідача про судове засідання, з метою забезпечення необхідних умов для повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи, суд ухвалою від 30.01.2020 відклав розгляд справи на 25.02.2020.

06.02.2020 через загальний відділ суду від керівника Коростишівської місцевої прокуратури надійшла заява в порядку ст. 80 ГПК України, згідно якої останній просить суд врахувати, що у відповідача відсутні у власності або у користуванні об`єкти нерухомості, що розташовані на спірній земельній ділянці, про що свідчать інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Довідка Радицької сільської ради Хорошівського району. Вказані документи прокурор просив долучити до матеріалів справи.

В судовому засіданні 25.02.2020 прокурор та представник позивача позов підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Згідно клопотання від 02.01.2020 просив суд розглядати справу без участі Хорошівської районної ради Житомирської області (а.с. 101).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора та представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.06.1998 між Володарсько-Волинською районною радою, що в подальшому перейменована на Хорошівську районну раду (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача) та Малим підприємством "Алмаз" (відповідач, землекористувач) укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) (далі - Договір (а.с. 16)), за умовами якого відповідач прийняв у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 4,2 га, згідно з планом землекористування, що додається.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, у позовній заяві та у додаткових поясненнях (а.с. 54-55) прокурор вказує, що:

- Договір укладено на підставі розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації №456 від 15.08.1997;

- згідно п.3.1 Договору, Володарсько - Волинську районну раду уповноважено здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель у спірних правовідносинах до закінчення строку дії Договору;

- згідно даних ДНВП "Геоінформ України", строк дії спеціального дозволу на користування надрами №374 від 02.11.1995, виданого відповідачу щодо розробки Адамівського родовища габро, закінчився 09.11.2015 і на час звернення прокурора з позовом до суду указаний спецдозвіл є недійсним;

- згідно інформації Радицької сільської ради, зазначеної у листі від 12.08.2019 № 211/14, на даний час ТОВ МП "Алмаз" ЛТД не здійснює видобуток надр на вищевказаній земельній ділянці;

- в силу положень ч.5 ст. 122 Земельного кодексу України, розпорядником земельних ділянок за межами населених пунктів є Житомирська обласна державна адміністрація;

- строк дії Договору на право тимчасового користування землею від 23.06.1998 закінчився 24.06.2018, однак відповідач не здійснив жодних заходів щодо повернення земельної ділянки Житомирській обласній державній адміністрації;

- за інформацією Житомирської обласної державної адміністрації, зазначеної у листі від 17.05.2019, відповідач не звертався до неї з питань продовження дії договору оренди земельної ділянки.

Вказане, на думку прокурора, свідчить про те, що ТОВ МП "Алмаз" ЛТД не має наміру продовжувати строк дії договору та використовувати її в подальшому.

Зсилаючись на ст. 31, 34 Закону України "Про оренду землі" та п. 6 Розпорядження Голови Житомирської обласної державної адміністрації №456 від 15.08.1997, враховуючи закінчення строку дії Договору, прокурор вважає, що ТОВ МП "Алмаз" зобов`язане повернути орендовану земельну ділянку Житомирській обласній державній адміністрації.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду в інтересах держави в особі позивача, прокурор вказує, що оскільки у позові ставиться питання про повернення земельної ділянки державі, то в силу ч. 5 ст. 12 ЗК України, розпорядником такої земельної ділянки є Житомирська обласна державна адміністрація.

Вказує, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що Житомирська обласна державна адміністрація не може отримувати у належному розмірі плату за користування земельною ділянкою, оскільки остання фактично перебуває у володінні відповідача та не повернута ним законному власнику за актом приймання-передачі.

Забезпечення належного виконання договору від 23.06.1998, на думку прокурора, становить суспільний інтерес, оскільки лише у випадку належного виконання договору сплачується орендна плата за користування земельною ділянкою, земельна ділянка використовується відповідно до цілей її надання (здійснюється видобуток надр), що зумовлює створення робочих місць та забезпечує економічне стимулювання розвитку відповідної територіальної громади.

Вищенаведені обставини, а також не вжиття Житомирською обласною державною адміністрацією дієвих заходів для забезпечення повернення відповідачем земельної ділянки у державну власність, на думку прокурора, в розумінні чинного законодавства, є підставою для звернення з даним позовом до суду.

Третя особа позовні вимоги прокурора підтримала у повному обсязі (а.с. 101).

Відповідач, згідно відзиву на позовну заяву (а.с. 86-87), позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки:

- зсилання позивача на Закон України "Про оренду землі" від 06.10.1998 вважає неправомірним, так як на час укладення Договору вказаний закон не діяв, при цьому Земельний кодекс України від 18.12.1990 визначав окремо право "оренди" та право "користування" землею;

- договір від 23.06.1998 потрібно розглядати згідно норм Земельного кодексу України від 18.12.1990, який в свою чергу не містить норми про обов`язок землекористувача повернути земельну ділянку після закінчення строку дії договору користування землею;

- відповідно до діючого законодавства, у встановлені законом строки, ТОВ МП «Алмаз» ЛТД надало Житомирській обласній державній адміністрації відповідний пакет документів на продовження дії договору від 23.06.1998, на що отримало лист № 3122/41/2-18 від 30.05.2018, в якому Житомирська обласна державна адміністрація не заперечувала проти права відповідача на поновлення договору від 23.06.1998 та зазначила вичерпний перелік документів, які необхідно предоставити для розгляду даного питання; вказаний лист відповідач вважає діючим, і в разі оформлення спеціального дозволу на користування надрами, товариство має право на поновлення договору від 23.06.1998 згідно чинного законодавства.

- ні Радицька сільська рада, ні Хорошівська районна рада, ні Житомирська обласна державна адміністрація не звертались до відповідача з приводу повернення земельної ділянки після закінчення терміну дії договору від 23.06.1998;

- після закінчення терміну дії Договору від 23.06.1998 відповідач вважав його припиненим згідно п.2 ст.27 Земельного кодексу України від 18.12.1990;

Відповідач наголосив, що оскільки договір не містить ніяких зобов`язань (в тому числі щодо повернення землі), які відповідач повинен був виконати після закінчення дії договору, товариство вважає всі свої зобов`язання по договору виконаними. Зауважує, що в договорі від 23.06.1998 в п. 3.2 «Права та обов`язки землекористувача» немає відповідного зобов`язання і не визначені умови повернення земельної ділянки. Вважає, що повернення землі шляхом складання акту прийому-передачі, на якому наголошує позивач, передбачає посилання на відповідний документ, згідно якого ця земля була передана відповідачу у 1998 році. Оскільки діюче на час складання договору законодавство не передбачало складання акта прийому-передачі землі землекористувачу, відповідач вважає, що земля йому фактично не передавалася, а надавалася з правом довгострокового користування, яке було припинено разом із закінченням дії договору від 23.06.1998.

Згідно відповіді на відзив (а.с. 114-116), прокурор вважає, що доводи відповідача про те, що після закінчення строку дії договору від 23.06.1998 підприємство вважало його припиненим та не мало обов`язку повернути земельну ділянку не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та вимог законодавства, оскільки п. 6 Розпорядження Голови Житомирської обласної державної адміністрації №456 від 15.08.1997 передбачено, що земельні ділянки, які надаються в тимчасове користування, після закінчення визначального строку необхідно повернути попереднім землекористувачам чи землевласникам у стані, придатному для господарського використання.

Вказує, що на час укладення договору від 23.06.1998 відносини оренди регламентувались ЗК України від 18.12.1990, Постановою КМУ від 17.03.1993 №197 "Про форму договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), Указу Президента України "Про оренду землі" від 23.04.1997, норми яких передбачають обов`язок орендаря повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених у договорі.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, враховуючи наступне.

Положеннями статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до п.п. 3,4 ст. 23 Закон України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Оскільки прокурор звернувся до суду із позовом про захист порушених інтересів держави, що полягають в охороні належного використання земель і позов заявлено в особі Житомирської обласної державної адміністрації як суб`єкта владних повноважень до компетенції якої на даний час входить питання розпоряджання землями державної та комунальної власності, наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі є обґрунтованою. Крім того, суд вважає, що у даному випадку порушення інтересів держави може виражатися у тому, що держава, в особі її органів не отримує у належному розмірі плату за користування земельною ділянкою.

Також суд вважає, що підстави для процесуального представництва прокуратури є підтвердженими, оскільки ним попередньо, до подачі позову до суду, скеровано відповідний лист Житомирській обласній державній адміністрації (а.с. 28).

Що стосується вимоги прокурора зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю МП "Алмаз" ЛТД повернути Житомирській обласній державній адміністрації земельну ділянку площею 4,2 га, яка розташована за межами населених пунктів на відстані 1 км від с. Гайки, Володарсько-Волинського району, суд враховує таке.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі розпорядження Голови Житомирської обласної державної адміністрації № 456 від 15.08.1997 між Володарсько-Волинською районною радою та Малим підприємством "Алмаз" 23.06.1998 укладено договір на право тимчасового користування землею, за умовами якого останній приймає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 4,2 га, згідно з планом землекористування, що додається до договору. Факт отримання у користування вищевказаної земельної ділянки відповідач не заперечував.

Згідно з п.1.2 Договору, земельна ділянка надається на умовах довгострокового користування строком на 20 років для розробки кар`єру по видобутку габро на Адамівському родовищі.

Матеріали справи не містять доказів продовження строку дії вищевказаного Договору. Листом №01-15/112 від 09.08.2019 Хорошівська районна рада підтвердила, що Договір не продовжувався та не переукладався (а.с. 24) і зазначене відповідачем не спростовано.

Крім того, судом встановлено і не заперечувалося відповідачем, що згідно даних ДНВП "Геоінформ України", строк дії спеціального дозволу на користування надрами №374 від 02.11.1995, виданого відповідачу щодо розробки Адамівського родовища габро, закінчився 09.11.2015 і на час звернення прокурора з позовом до суду є недійсним (а.с.17-18).

Зазначені обставини підтверджено відповідачем у його відзиві на позовну заяву (а.с. 83-87), з якого також вбачається, що ТОВ МП «Алмаз» ЛТД заявляло про намір поновити договір від 23.06.1998, однак доказів надання Житомирській обласній державній адміністрації документів, про які зазначено у її листі № 3122/41/2-18 від 30.05.2018 (а.с. 89) та які необхідно предоставити для розгляду даного питання, матеріали справи не містять.

Таким чином, дія Договору від 23.06.1998 на право тимчасового користування землею припинилась 23.06.2018, що також підтвердив відповідач у відзиві, зазначивши, що після закінчення терміну дії Договору, він вважав його припиненим згідно п.2 ст. 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990.

З огляду на вказане, суд враховує, що на час укладення договору від 23.06.1998, відносини щодо тимчасового користування землею регулювалися Земельним кодексом України від 18.12.1990 (втратив чинність 01.01.2002), Законом України "Про плату за землю" від 03.07.1992 № 2535-ХІІ (втратив чинність 01.01.2011) та Указом Президента України "Про оренду землі" від 23.04.1997.

Статтею 7 Земельного кодексу України 1992 року передбачено, що користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п`яти років. Користування землею на умовах оренди для сільськогосподарських цілей повинно бути, як правило, довгостроковим.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України від 1990 року визначено, що право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі закінчення строку, на який було надано земельну ділянку.

За ч.1 стаття 34 Закону України "Про оренду землі" від 16.10.1998, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути о р е н д о д а в ц е в і земельну ділянку на умовах, визначених д о г о в о р о м.

У п. 6 Розпорядження голови обласної державної адміністрації №456 від 15.08.1997 (а.с. 30), на підставі якого укладено Договір, визначено, що земельні ділянки, що надаються у тимчасове користування, після закінчення визначеного строку, повернути попереднім землекористувачам чи землевласникам у стані, придатному для господарського використання.

Разом з тим умовами Договору від 23.06.1998 сторони взагалі не врегулювали повернення наданої у тимчасове користування земельної ділянки. Доказів внесення змін до цього Договору в частині визначення порядку та умов повернення земельної ділянки матеріали справи не містять.

За вказаного, оскільки Договір на право тимчасового користування землею закінчив свою дію 23.06.2018 та не містить будь-яких зобов`язань відповідача щодо повернення земельної ділянки, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно вважав свої зобов`язання по Договору виконаними, і не здійснював ніяких додаткових дій. Також суд враховує, що в користування за Договором земельна ділянка за актом приймання - передачі також не передавалася.

Водночас судом взято до уваги зазначену в довідці Радицької сільської ради за №211/14 від 12.08.2019 інформацію про те, що ПП "Алмаз" ЛТД свою виробничо-господарську діяльність не проводить з листопада 2016 року (а.с. 19).

Доказів користування відповідачем земельною ділянкою на час звернення прокурора з даним позовом до суду матеріали справи не містять. Не містять також матеріали справи доказів існування у позивача перешкод щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Додані до заяви від 31.01.2020 (а.с. 151-159) документи також підтверджують, що відповідач протягом трьох років не проводить будь-яку діяльність на наданій у тимчасове користування земельній ділянці та не має розміщених на ній об`єктів нерухомості.

За змістом частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Враховуючи вищенаведене, оскільки умовами Договору на право тимчасового користування землею від 23.06.1998 не передбачено обов`язок орендаря повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі позивачу і прокурор не надав доказів користування спірною земельною ділянкою відповідачем на час звернення до суду, суд дійшов висновку, що права позивача не порушено, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статтей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, вимога про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку Житомирській обласній державній адміністрації є безпідставною, тому суд відмовляє у задоволенні позову.

Судові витрати по сплаті судового збору не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю МП "Алмаз" ЛТД відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 06.03.20

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - у справу;

2 - Коростишівській місцевій Прокуратурі (12501, м. Коростишів, вул. Шевченка, 5);

3 - Прокуратурі Житомирської обл.;

4 - позивачу (10014, м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 1).;

5 - відповідачу (11509, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Іскорость).;

6 - третій особі (12101,вул. Героїв України, смт.Хорошів, Житомирської обл.).