Ухвала

від 04.03.2020 по справі 635/828/20

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №635/828/20

Провадження №1-кс/635/368/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року сел.Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221430000488 від 05.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області ОСОБА_3 , звернулась до Харківського районного суду Харківської області з клопотанням про арешт майна - земельних ділянок, розташованих за межами населеного пункту на території Коротичанської сільської ради з кадастровими номерами 6325157000:01:007:0030 6325157000:01:007:0032, 6325157000:01:007:0033, 6325157000:01:007:0034, 6325157000:01:007:0035, 6325157000:01:007:0036, 6325157000:01:007:0037, 6325157000:01:007:0038, 6325157000:01:007:0040, заборонивши державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам та державним/приватним виконавцям, вчиняти (проводити) будь-які реєстраційні дії, у тому числі вносити записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, спрямовані на набуття, змін, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження щодо нерухомого майна, на яке накладено арешт.

Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що Харківською місцевою прокуратурою №6 Харківської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221430000488 від 05.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У ході проведення досудового розслідування виявлено факти незаконного виділення вищевказаних земельних ділянок у приватну власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності, які перебували у постійному користуванні ДГ «Комунар» для проведення науково-дослідних робіт та ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акту на право постійного користування серії ХР-25-07-000344.

Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації №1317 від 21.05.2008 передано безоплатно у власність громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 земельні ділянки, загальною площею 14 га ріллі, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Коротичанської селищної ради для ведення особистого селянського господарства по 2,0 га. Підставою для видачі зазначеного розпорядження була в тому числі і заява колишнього директора ДГ «Комунар» ОСОБА_11 про відмову від земельної ділянки, орієнтовною площею 60,0 га сільськогосподарського призначення.

На даний час власниками вищезазначених земельних ділянок є наступні особи:

- ОСОБА_12 , якому на праві власності на підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації № 2619 від 01.11.2007 (державний акт про право власності на землю та право постійного користування землею зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів за № 080870300033) належить земельна ділянка з кадастровим номером 6325157000:01:007:0030, площею 2,00 га;

-Мале приватне підприємство фірма «Ерідон», якому на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6325157000:01:007:0032, площею 2,00 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1076329163251);

- ОСОБА_13 , якому на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6325157000:01:007:0033, площею 2,00 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1174949963251);

- ТОВ «Лада», якому на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6325157000:01:007:0034, площею 2,00 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 24292063251);

- ОСОБА_14 , якому на праві власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами 6325157000:01:007:0035, площею 2,00 га, (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 24268863251), 6325157000:01:007:0036, площею 2,00 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 24278263251), 6325157000:01:007:0037, площею 2,00 га, (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 15862363251), 6325157000:01:007:0038, площею 2,00 га, (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 24222963251), 6325157000:01:007:0040, площею 2,00 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 24257563251).

В ході досудового розслідування встановлено, що директором ДСП «Комунар» ОСОБА_11 на ім`я голови Харківської районної державної адміністрації Харківського району Харківської області було підписано заяви про відмову від користування земельними ділянками, а саме: лист № 56 від 08.08.2007 про відмову від користування земельною ділянкою розміром 10 га; лист № 81 від 29.12.2007 про відмову від користування земельною ділянкою розміром 60 га; лист № 151 від 05.08.2008 про відмову від користування земельною ділянкою розміром 80 га; лист № 152 від 05.08.2008 про відмову від користування земельною ділянкою розміром 43 га; лист № 168 від 21.10.2008 про відмову від користування земельними ділянками розміром 670 га та 145 га, та передано їх адресату для подальшого виконання. В свою чергу, Харківською обласною державною адміністрацією жодного погодження на припинення прав постійного користування земельними ділянками ДСП «Комунар» не надавалось.

Під час допиту в якості свідка ОСОБА_11 пояснив, що він дійсно підписував заяви стосовно користування земельними ділянками ДГ «Комунар», проте точний зміст цих заяв він не пам`ятає. Всі заяви, що стосувались земель ДГ «Комунар», йому давав на підпис ОСОБА_14 .

Враховуючи вищевикладене,сторона обвинуваченнявважає,що частину земель, які перебували в постійному користуванні ДГ «Комунар» на території Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області, всупереч вимогам діючого законодавства України передано у приватну власність.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області від 20.01.2020 за № 10-20-10-595/0/19-20 нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення по Харківському району та м. Люботину Харківської області станом на 05.08.2008 становить: рілля та перелоги 10123,99 гривень, багаторічні насадження 37891,60 гривень, сіножаті 2913,10 гривень, пасовища 2368,31 гривень.

З метою захисту інтересів суспільства та держави від кримінального правопорушення, забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування у кримінальному провадженні, досягнення дієвості кримінального провадження, недопущення передачі земель іншим особам, забезпечення подальшого повернення державі матеріальних збитків шляхом вжиття відповідних заходів цивільно-правового характеру (цивільного позову у кримінальному провадженні), прокурор клопоче про накладення арешту на вищевказані земельні ділянки, які також виступають предметом даного кримінального правопорушення.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, зазначених в клопотанні.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку про те, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділом Люботинського відділення поліції Харківського відділу поліції у Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221430000488 від 05.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Таким чином, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні злочину

Відповідно до ч.1ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч.2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згіднозі ст.ст.94, 132, 173 КПК Україниповинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак зазначені вимоги у поданому прокурором клопотанні про арешт майна не дотримані з огляду на наступне.

Прокурор у клопотанні просить накласти арешт з метою захисту інтересів суспільства та держави від кримінального правопорушення, забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування у кримінальному провадженні, досягнення дієвості кримінального провадження, недопущення передачі земель іншим особам, забезпечення подальшого повернення державі матеріальних збитків шляхом вжиття відповідних заходів цивільно-правового характеру, проте вказана мета не відповідає положенням, передбаченим ч.2 ст.170 КПК України, тобто відсутня правова підстава арешту майна.

Крім того, стороною обвинувачення ставиться питання про накладення арешту на земельні ділянки, що на даний час перебувають у приватній власності третіх осіб, які набули це право у встановленому законом порядку, отже є добросовісними набувачами.

Ввідповідно до п.2 ч.10ст.170 КПК Українине може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3ст.170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Частина 1ст.98 КПК Українирегламентує, щоречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що земельні ділянки, на які прокурор просить накласти арешт, зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221430000488 від 05.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, клопотання не містить.

Згідно з п.7 ч.2ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У віповідності до п.1 ч.3ст.132КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

З наданих до суду матеріалів клопотання вбачається, що підозра у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221430000488 від 05.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, жодній особі не повідомлена.

На переконання слідчого судді, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимогст.132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Крім того, слідчий суддя зауважує, що 26 лютого 2020 року слідчий Люботинського відділення поліції Харківського відділу поліції Головного управління національної поліції у Харківській області ОСОБА_15 вже зверталась до Харківського районного суду Харківської області з аналогічним клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221430000488 від 05.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт вищевказаних земельних ділянок.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28 лютого 2020 року клопотання слідчого Люботинського відділення поліції Харківського відділу поліції Головного управління національної поліції у Харківській області ОСОБА_15 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221430000488 від 05.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, було повернути прокурору в порядкуч.3ст. 172 КПК Українидля усунення недоліків з підстав того, що у поданому клопотанні не зазначені: обґрунтованість підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, правова підстава для арешту майна, можливий розмір шкоди, завданої злочином, наслідки арешту майна для третіх осіб, розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження як цього вимагаєст.170КПКУкраїни та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, крім того, в порушення положень ст. 64-2 КПК України клопотання було подано слідчим, а не прокурором.

Вказані слідчим суддею недоліки клопотання прокурором не усунені, а саме: у клопотанні відсутня обґрунтованість підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, правова підстава для арешту майна, можливий розмір шкоди, завданої злочином, наслідки арешту майна для третіх осіб, розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження як цього вимагаєст.170КПК України.

З огляду на вищевикладене, враховуючи мету накладення арешту, зазначену в клопотанні слідчого, правову кваліфікацію правопорушення, внесеного до ЄРДР за ч.2ст.364 КК України, а також ту обставину, що повідомлення про підозру нікому не вручено, тобто на даний час підозрюваного немає, цивільний позов у даному кримінальному провадженні також ніким не заявлено, належних доказів, які б свідчили про правову підставу для арешту майна, можливий розмір шкоди, завданої злочином, наслідки арешту майна для третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження матеріали клопотання не містять, що свідчить про відсутність правових підстав у накладенні арешту на майно, за таких обставин слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні прокурор не довів необхідності у накладенні арешту на вказане майно, що відповідно до ч. 1ст. 173 КПК Українидає підстави для відмови у задоволенні клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.98,131,132,170,172,173,372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221430000488 від 05.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1