Рішення

від 10.03.2020 по справі 320/7173/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2020 року справа №320/7173/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник", в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю Будівельник (код ЄДРПОУ 19422666) за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, село Горенка, вул. Садова, буд. 20-В, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 27.09.2019 № 818.

Обґрунтування таких заходів зазначено, що під час проведення перевірки Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" було виявлено ряд порушень правил пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю, а також здоров`ю людей та були зафіксовані в Акті перевірки від 27.09.2019 №818.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України ГУ ДСНС у Київські області звернулось з даним позовом до суду, в якому просить застосувати заявлені заходи реагування.

Ухвалою суду від 27.12.2019 відкрито загальне позовне провадження у цій справі.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву відповідач висловив думку, що з характеру порушень, встановлених Актом вбачається, що вони є несуттєвими, адже не можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища.

Відповідач зазначає, що поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям. Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні працівників підприємства, будівлі та відвідувачів від можливої небезпеки. Форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

Із урахуванням викладеного, відповідач вважає, що порушення визначені в Акті є формальними та стосуються несуттєвих недоліків у протипожежній системі, що у свою чергу не створює небезпеки працівників чи відвідувачів будівлі в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

При цьому, відповідач вважає, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта нерухомості до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Окрім того, відповідач вважає, що позивачем не доведена наявність реальної загрози життю і здоров`ю людей. При цьому, відповідачем були здійснені всі можливі заходи для усунення порушень, встановлених в акті, основна їх частина виправлена, а отже, на його думку, підстав для задоволення адміністративного позову не має.

Протокольною ухвалою суду від 04.03.2020 вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до положень статей 47, 64, 65, 66, 67 Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2019 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 30.11.2018 № 692 Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) та наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 07.08.2019 № 839, було здійснено планову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю Будівельник за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Садова, буд. 20-В, про що зазначається в рапорті начальника Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України у Київській області Козленка Олександра від 25.11.2019.

12 серпня 2019 року було видано повідомлення на проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) № 66/1/10630 та яке було надіслано рекомендованим листом 19 серпня 2019 року на адресу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю Будівельник .

13 серпня 2019 року було видане посвідчення № 8205 на проведення

планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю Будівельник за адресою: Київська обл., Києво- Святошинський район, с. Горенка, вул. Садова, буд. 20-В, головним інспектором Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Кульчицьким Олександром Анатолійовичем, яке було вручено особисто під підпис директору Гріщенку Юрію Васильовичу 27 вересня 2019 року.

27 вересня 2019 року за результатами планової перевірки був складений акт № 818 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено 44 порушення, а саме:

- Приміщення підвалу не очищено від горючого сміття та відходів виробництва;

- Приміщення контейнерів сушок №1, №3 не очищено від горючого сміття та відходів виробництва;

- Приміщення усіх котелень паливі не очищено від горючого сміття та відходів виробництва;

- У всіх будівлях дозволяється складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- В усіх будівлях та приміщеннях використовуються тимчасові електромережі;

- Територію об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечено відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

- Дерев`яні конструкції горищних приміщень усіх будівель не оброблено вогнезахисним покривом (просоченням);

- Не влаштований вогнезахист несучих металевих конструкцій будівель складів;

- Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7- 2002 Пожежна безпека об`єктів будівництва , ДБН В.2.5-23-2010 Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення та Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ). Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;

- Електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

- У всіх будівлях та приміщеннях дозволяється експлуатація кабелів і проводів 3 пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією, та застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок;

- Не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

- Системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) знаходяться в несправному стані;

- Будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту;

- Науково виробничу базу не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням. Не збудовано два пожежних резервуара об`ємом 10 м. куб. кожен, насосну станцію пожежегасіння для забезпечення витрат на зовнішнє пожежегасіння 54,72 м. куб на годину. Зовнішній протипожежний провід виконати кільцевим;

- Не проведено випробування зовнішнього протипожежного водопостачання на тиск та витрату води;

- Внутрішнє протипожежне водопостачання знаходиться не в робочому стані;

- Пожежні кран-комплекти неукомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля;

- Пожежні плоскоскладальні рукава пожежних кран-комплектів не приєднані до крана та ствола і не проводиться розгортання та згортання наново раз на шість місяців

- Пожежні кран-комплекти не розміщено у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ 180 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (180 6309:1987. ЮТ) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

- На дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказано після літерного індексу ПК порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

- Не проведено технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів;

- Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння відсутні знаки згідно з ДСТУ 180 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности . Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями;

- На території спеціальні пожежні щити (стенди) недоукомплектовані. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026- 76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

- Елементи сходових маршів цеху покраски, що ведуть до адміністративних приміщень не виконані з межою вогнестійкості R- 60 та межою поширення МО;

- Двері між виробничими та складськими приміщеннями столярного цеху, не протипожежні;

- Двері адміністративної частини що відокремлюють її від виробничих приміщень цеху покраски не протипожежні;

- Вікна та двері побутових приміщень, складських приміщень, приміщень котельні, що відокремлюють їх від виробничих приміщень цеху шпоніровки не протипожежні;

- Перегородки та двері вбудованого побутового приміщення, що відокремлює його від виробничих приміщень цеху ламінації не протипожежні;

- У воротах будівлі складу літера 0 не влаштовано хвіртку для евакуації людей;

- Вхід до фарбувальної дільниці з цеху не влаштований через протипожежний тамбур- шлюз 1-го типу 3 постійним підпором повітря;

- Між будівлею котельні, контейнерів сушок та цеху покраски відсутній протипожежний розрив;

- Під час зберігання у складах (приміщеннях) різних речовин та матеріалів не враховується їх пожежонебезпечні фізико-хімічні властивості та сумісність;

- У складських будинках (приміщеннях) усі операції, пов`язані з розкриттям тари, розфасуванням продукції, перевіркою справності та дрібним ремонтом, приготуванням робочих сумішей вогненебезпечних рідин та іншими подібними до цих роботами здійснюються не у відокремлених приміщеннях;

- У складських приміщеннях, розташованих у будинках будь-якого ступеня вогнестійкості стелажне та без стелажне зберігання здійснюється не відповідно до вимог пожежної безпеки;

- Не проведено ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки;

- Не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку в разі виникнення аварії;

- Не організовано евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій;

- Не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

- Відсутні штатні працівники цивільного захисту або спеціально призначені особи з питань цивільного захисту;

- Не забезпечено техногенну безпеку на об`єкті;

- Допускаються до роботи працівники які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки;

- Не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту;

- Не створено об`єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Враховуючи те, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України ГУ ДСНС у Київські області звернулось з даним позовом до суду, в якому просить застосувати заходи реагування.

Під час розгляду даної справи, а саме 03 березня 2020 року за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідача, було складено акт № 185, з якого слідує, що з наявних 44 порушень зафіксованих в Акті перевірки №818, усунуто відповідачем лише 20 порушень.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877). Відповідно до статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено частиною 1 статті 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 877 виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

За приписами статті 39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як зазначено в частині 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 5 статті 4 Закону № 877 повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Згідно з пунктом 2 статті 12 Закону № 877 у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу на те, що факт порушення відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, підтверджується наявним у матеріалах справи, зокрема Актами перевірок.

Як було зазначено, під час розгляду даної справи, а саме 03 березня 2020 року за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідача, було складено акт № 185, з якого слідує, що з наявних 44 порушень зафіксованих в Акті перевірки №818, усунуто відповідачем лише 20 порушень.

Суд зазначає, що 24 порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зафіксовані в Акті перевірки від 03.03.2020 №185, створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а також виключають можливість експлуатації (роботи) будівель та приміщень Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю Будівельник (код ЄДРПОУ 19422666) за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, село Горенка, вул. Садова, буд. 20-В.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю Будівельник (код ЄДРПОУ 19422666) за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, село Горенка, вул. Садова, буд. 20-В, шляхом зобов`язання Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю Будівельник повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки від 27.09.2019 № 818.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.