Постанова

від 09.06.2020 по справі 320/7173/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/7173/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Терлецька О.О., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Земляної Г.В., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін апеляційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю Будівельник на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року в справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю Будівельник про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі по тексту - Позивач, ГУ ДСНС у Київські області) звернулося до суду із адміністративним позовом до Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю Будівельник (далі - Відповідач, НВ ТОВ Будівельник ) в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень НВ ТОВ Будівельник , за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, село Горенка, вул. Садова, буд. 20-В, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 27.09.2019 року № 818.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

05.06.2020 року на адресу суду від НВ ТОВ Будівельник надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши зазначене клопотання дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки дана справа має бути розглянута невідкладно, адже зміст позовних вимог відноситься до способу впливу на відповідача з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей, участь сторін під час розгляду даної справи не є обов`язковою, а матеріали справи містять належні докази для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слуханню справи.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до положень статей 47, 64, 65, 66, 67 Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2019 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 30.11.2018 № 692 Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) та наказу ГУ ДСНС у Київські області від 07.08.2019 № 839, позивачем було здійснено планову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки НВ ТОВ Будівельник , за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Садова, буд. 20-В.

12.08.2019 року контролюючим органом видано повідомлення на проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) № 66/1/10630 та яке було надіслано рекомендованим листом 19.08.2019 року на адресу НВ ТОВ Будівельник .

13.08.2019 року ГУ ДСНС у Київські області видане посвідчення № 8205 на проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки НВ ТОВ Будівельник , за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Садова, буд. 20-В, головним інспектором Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Кульчицьким О.А., яке було вручено особисто під підпис директору Гріщенку Ю.В. 27.09.2019 року.

27.09.2019 року за результатами планової перевірки відповідачем складено акт № 818 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому зафіксовано 44 порушення НВ ТОВ Будівельник , а саме:

- Приміщення підвалу не очищено від горючого сміття та відходів виробництва;

- Приміщення контейнерів сушок №1, №3 не очищено від горючого сміття та відходів виробництва;

- Приміщення усіх котелень паливі не очищено від горючого сміття та відходів виробництва;

- У всіх будівлях дозволяється складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- В усіх будівлях та приміщеннях використовуються тимчасові електромережі;

- Територію об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечено відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

- Дерев`яні конструкції горищних приміщень усіх будівель не оброблено вогнезахисним покривом (просоченням);

- Не влаштований вогнезахист несучих металевих конструкцій будівель складів;

- Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7- 2002 Пожежна безпека об`єктів будівництва , ДБН В.2.5-23-2010 Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення та Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ). Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;

- Електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

- У всіх будівлях та приміщеннях дозволяється експлуатація кабелів і проводів 3 пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією, та застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок;

- Не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

- Системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) знаходяться в несправному стані;

- Будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту;

- Науково виробничу базу не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням. Не збудовано два пожежних резервуара об`ємом 10 м. куб. кожен, насосну станцію пожежогасіння для забезпечення витрат на зовнішнє пожежогасіння 54,72 м. куб на годину. Зовнішній протипожежний провід виконати кільцевим;

- Не проведено випробування зовнішнього протипожежного водопостачання на тиск та витрату води;

- Внутрішнє протипожежне водопостачання знаходиться не в робочому стані;

- Пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля;

- Пожежні плоско-складальні рукава пожежних кран-комплектів не приєднані до крана та ствола і не проводиться розгортання та згортання наново раз на шість місяців

- Пожежні кран-комплекти не розміщено у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ 180 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (180 6309:1987. ЮТ) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

- На дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказано після літерного індексу ПК порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

- Не проведено технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів;

- Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння відсутні знаки згідно з ДСТУ 180 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности . Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями;

- На території спеціальні пожежні щити (стенди) недоукомплектовані. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026- 76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

- Елементи сходових маршів цеху покраски, що ведуть до адміністративних приміщень не виконані з межою вогнестійкості R- 60 та межою поширення МО;

- Двері між виробничими та складськими приміщеннями столярного цеху, не протипожежні;

- Двері адміністративної частини що відокремлюють її від виробничих приміщень цеху покраски не протипожежні;

- Вікна та двері побутових приміщень, складських приміщень, приміщень котельні, що відокремлюють їх від виробничих приміщень цеху шпоніровки не протипожежні;

- Перегородки та двері вбудованого побутового приміщення, що відокремлює його від виробничих приміщень цеху ламінації не протипожежні;

- У воротах будівлі складу літера " 0" не влаштовано хвіртку для евакуації людей;

- Вхід до фарбувальної дільниці з цеху не влаштований через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу 3 постійним підпором повітря;

- Між будівлею котельні, контейнерів сушок та цеху покраски відсутній протипожежний розрив;

- Під час зберігання у складах (приміщеннях) різних речовин та матеріалів не враховується їх пожежонебезпечні фізико-хімічні властивості та сумісність;

- У складських будинках (приміщеннях) усі операції, пов`язані з розкриттям тари, розфасуванням продукції, перевіркою справності та дрібним ремонтом, приготуванням робочих сумішей вогненебезпечних рідин та іншими подібними до цих роботами здійснюються не у відокремлених приміщеннях;

- У складських приміщеннях, розташованих у будинках будь-якого ступеня вогнестійкості стелажне та без стелажне зберігання здійснюється не відповідно до вимог пожежної безпеки;

- Не проведено ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки;

- Не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку в разі виникнення аварії;

- Не організовано евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій;

- Не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

- Відсутні штатні працівники цивільного захисту або спеціально призначені особи з питань цивільного захисту;

- Не забезпечено техногенну безпеку на об`єкті;

- Допускаються до роботи працівники які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки;

- Не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту;

- Не створено об`єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Враховуючи те, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в акті перевірки, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, ГУ ДСНС у Київські області звернулося до суду з даним позовом з вимогами застосувати заходи реагування до відповідача.

Станом на момент розгляду даної справи, а саме 03 березня 2020 року, за результатами проведення повторної позапланової перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідача, було складено акт № 185, з якого слідує, що з наявних 44 порушень зафіксованих в Акті перевірки №818, усунуто відповідачем лише 20 порушень.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені під час проведення перевірки порушення НВ ТОВ Будівельник , безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 2 ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту - Закон №877-V) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 877-V виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ч.1 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч.2 ст.64 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16.12.2015 року (далі - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення №1052).

Так, відповідно до Кодексу цивільного захисту України та Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 04.02.2019 року № 3 (у редакції наказу ДСНС12.11.2018 року № 661) Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки встановлено, що відповідач функціонує з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Крім того, ст. 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння легкими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі по тексту - Правила), встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Відповідно до п. 2 Правил, вони є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до п.1, п.2, п.11 Розділу ІІ Правил, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Працівники об`єкта зобов`язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст.66 Кодексу цивільного захисту України).

Пунктом 12 ч.1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями п. 1 та 10 ч. 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2. ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).

Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Крім того, чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту. Більше того, ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Разом з тим колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що норми чинного законодавства не ставлять в залежність наявність усунення порушень (часткове усунення порушень) та право, надане законодавцем контролюючому органу, на подання позовної заяви в даній категорії справ.

Зазначені доводи апелянта нівелюють вищезазначені правові положення ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що станом на момент розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, скаржником належних доказів усунення порушень, встановлених ГУ ДСНС у Київські області, не надано.

Як вже вище зазначалося, під час розгляду даної справи, а саме: 03.03.2020 року за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідача, було складено акт № 185, з якого слідує, що з наявних 44 порушень зафіксованих в акті перевірки № 818 від 27.09.2019 року, відповідачем усунуто лише 20 порушень.

Разом з тим, 24 порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зафіксовані в акті перевірки від 03.03.2020 року №185, які залишаються невиконаними, створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а також виключають можливість експлуатації (роботи) будівель та приміщень НВ ТОВ Будівельник , за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, село Горенка, вул. Садова, буд. 20-В.

Також, станом на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції, НВ ТОВ Будівельник не надано належних доказів звернення до ГУ ДСНС у Київські області (втретє) для повторного проведення перевірки і встановлення усунення порушень в повному обсязі, які загрожують життю та здоров`ю людей.

Отже, порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер.

Згідно з п. 26 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Аналізуючи порушення, виявлені під час проведення перевірки НВ ТОВ Будівельник , колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що вони можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

Разом з тим, для забезпечення та функціонування належним чином НВ ТОВ Будівельник , останній не позбавлений можливості звернутися до ГУ ДСНС у Київські області з відповідною заявою про усунення встановлених порушень для проведення повторної перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, в даному випадку належним доказом усунення відповідачем порушень, які встановлені позивачем, є акт перевірки (складений повторно), в якому має бути зазначено про відсутність порушень правил та норм пожежної безпеки.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції проаналізувавши вищезазначені правові положення та обставини справи доходить висновку, про необхідність задоволення позовних вимог та застосування до відповідача заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівлі НВ ТОВ Будівельник , за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, село Горенка, вул. Садова, буд. 20-В, для усунення небезпеки та загрози життю та здоров`ю людей.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 8 КАС України).

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , §58, рішення від 10.02.2010 року).

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

У даному випадку, ГУ ДСНС у Київські області, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій та надано обґрунтовані доводи для застосування заходів реагування до НВ ТОВ Будівельник , відповідно до норм чинного законодавства.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю Будівельник - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року - залишити без змін .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Г.В. Земляна

І.О. Лічевецький

Повний текст виготовлено 12.06.2020 року