Постанова

від 10.03.2020 по справі 805/3239/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року справа №805/3239/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Кобець О.А., за участі представника позивача Корнієнка А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року (повне судове рішення складено 04 листопада 2019 року в м. Слов`янську) у справі № 805/3239/18-а (суддя в І інстанції Кочанова П.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000804614 від 08.02.2018 та № 0000794614 від 08.02.2018,

У С Т А Н О В И В:

В травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" (далі - ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ") звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000804614 від 08.02.2018, яким ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 15 519 246,72 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000794614 від 08.02.2018, яким ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 3 240 212,01 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 2 160 141,34 грн., за штрафними санкціями - 1 080 070,67 грн.;

- вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з Відповідача на користь ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ 37014600) судові витрати у розмірі 281 391,89 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000804614 від 08.02.2018, яким ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 15 519 246,72 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000794614 від 08.02.2018, яким ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 3 240 212,01 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 2 160 141,34 грн., за штрафними санкціями - 1 080 070,67 грн.

Крім того, вказаним рішенням суду в порядку розподілу судових витрат стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу на користь ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" судовий збір у розмірі 281 391 гривня 89 копійок.

16 жовтня 2019 року до суду представником ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" надана заява, в якій останній просив встановити позивачу строк 5 (п`ять) днів після ухвалення рішення суду для подання доказів понесених судових витрат. Питання про судові витрати вирішити додатковим судовим рішенням.

Розподіл витрат на правничу допомогу при ухваленні рішення не здійснювався, оскільки у заяві представником позивача було лише викладено про намір подання доказів понесених судових витрат, проте самих доказів на підтвердження таких витрат надано не було.

23 жовтня 2019 року до суду представником ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" надана заява, в якій останній просив суд винести додаткове рішення по справі, яким стягнути на користь ТОВ ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 767,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу.

Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року заяву представника ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" - задоволено частково.

Стягнуто на користь ТОВ ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 267,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу.

В решті вимог заяви - відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати додаткове рішення місцевого суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В своїй скарзі представник позивача просив прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про незгоду з висновком місцевого суду, що підготовка адвоката до цієї справи не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, судом першої інстанції не надано оцінку співмірності суми витрат на надання правничої допомоги ціні позову та значенню справи для сторони.

Крім того, стверджував про необхідність відшкодування витрат на проведення експертизи, що прямо передбачено процесуальним законодавством.

В апеляційній скарзі відповідач просив прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог в повному обсязі.

Обгрунтовує апеляційну скаргу тим, що для включення суми гонорару адвоката у відшкодування має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим. Також зазначає, що фактична подача представником позивача до суду заяви про повернення витрат на правничу допомогу, не може належати до витрат на таку допомогу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги Офісу. Представник відповідача не був допущений до участі в апеляційному суді, оскільки не надав документів на підтвердження повноважень на самопредставництво суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах, задовольнити частково, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

До заяви про надання доказів понесених судових витрат представником позивача надано: копія рахунку-фактури № СФ-00003/06-19 від 18.06.2019 (попередня оплата за висновок судової економічної експертизи по адміністративній справі №805/3139/18-а; копія платіжного доручення № 119388 від 27.06.2019; копія платіжного доручення № 118996 від 27.06.2019; копія договору про надання правової допомоги №2568-ДУ від 01.04.2019 та додаткової угоди № 5 від 18.09.2019 до Договору; копія рахунку на оплату № 17-10-19/1 від 17.10.2019; копія акту надання послуг № 2 від 17.10.2019; копія платіжного доручення № 199416 від 22.10.2019 про оплату послуг АО ПЕРШИЙ РАДНИК ; копії посадочних документів; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на Корнієнка А.Г.; витяг з Єдиного Реєстру адвокатів України на Корнієнка А.Г.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.2 ст.252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вирішуючи заяву по суті щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в межах заявлених вимог, суд зазначає наступне.

Згідно положень статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частинами 1, 3 якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, згідно пункту 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Також, відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу на те, що зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд відмічає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 за №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 за №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України , від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12.10.2006 у справі Двойних проти України , від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Боттацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів заяви, на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу представником позивача були надані наступні докази:

Договір № 2568-ДУ від 01.04.2019 року укладений між ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ", як клієнтом та адвокатським об`єднанням Перший Радник як виконавцем, про надання правової допомоги.

Пунктом 1 договору передбачено, що Виконавець зобов`язується надавати Клієнтові правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученнями останнього. Зміст, обсяг і вартість послуг, що надаються, встановлюється сторонами у Додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 5 визначено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2019 року, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

18 вересня 2019 року між ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ", як клієнтом та адвокатським об`єднанням Перший Радник як виконавцем, укладено додаткову угоду від 18 вересня 2019 року №5 до договору №2568-ДУ про надання правової допомоги від 01.04.2019 року.

Пунктом 1 додаткової угоди передбачено зокрема, що в рамках Договору та цієї Додаткової угоди Виконавець зобов`язується надавати Клієнтові правову допомогу щодо належного представництва інтересів клієнта у справі № 805/3239/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000804614 від 08.02.2018 року та № 0000794614 від 08.02.2018 року в Донецькому окружному адміністративному суді та подальше представництво у судах апеляційної та касаційної інстанції, зокрема, але не обмежуючись, вчинити наступні дії: вивчення матеріалів справи; розробка правової позиції з урахуванням результатів судово-економічної експертизи; підготовка до судового розгляду справи по суті; підготовка та подання процесуальних документів правового характеру при розгляді справи судом; участь у судових засіданнях; виконання інших дій, що випливають зі змісту Договору та цієї Додаткової угоди.

Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що загальна вартість послуг з надання правової допомоги Виконавця, що надається Клієнту згідно з цією Додатковою угодою, розраховується на підставі погодинної ставки вартості роботи адвоката 2000 (дві тисячі) гривень/година та виходячи із фактичного обсягу наданих послуг. Фактичний обсяг наданих послуг визначається сторонами в актах наданих послуг. Оплата наданих Послуг здійснюється за фактом їх надання відповідно до наданого Виконавцем рахунку впродовж 2 (двох) календарних днів з моменту підписання Акту наданих послуг, якщо Сторони не домовляться по окремих Послугах про часткову або повну їх попередню оплату.

У пункті 3 додаткової угоди зазначено, що ця додаткова угода набуває чинності з дати її укладання і є невід`ємною частиною Договору.

При цьому, з акту надання послуг від 17 жовтня 2019 року №2 вбачається, що відповідно до Договору та на замовлення Клієнта Виконавцем у період з 18.09.2019 року по 17.10.2019 року надано професійну правничу допомогу в рамках судової справи № 805/3239/18-а, а саме:

- аналіз матеріалів справи, аналіз судової практики Верховного Суду з аналогічних справ, розробка правової позиції з урахуванням результатів судово-економічної експертизи - 8 000,00 грн. за 4 години,

- підготовка та подання до Донецького окружного адміністративного суду заяви про відшкодування судових витрат по справі № 805/3239/18-а від 16.10.2019 на 3 арк. - 1000,00 грн. за 0,5 годин,

- участь у судовому засіданні 16.10.2019 року по справі № 805/3239/18-а в Донецькому окружному адміністративному суді - 2 000,00 грн. за 1 годину,

- підготовка заяви про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду по справі № 805/3239/18-а - 4 000,00 грн. за 2 години,

- фактично понесені Виконавцем витрати для виконання Договору щодо надання професійної правничої допомоги в рамках судової справи № 805/3239/18-а, що підлягають компенсації - 767,96 грн.

Відповідно до рахунку на оплату №17-10-19/1 від 17.10.2019 року професійна правнича допомога по договору №2568-ДУ від 01.04.2019 року, додаткової угоди №5 від 18.09.2019 року, акту надання послуг №2 від 17.10.2019 року в рамках судової справи №805/3239/18-а складає 15 767,96 грн.

Окрім того, представником позивача додані посадочні документи АТ Укрзалізниця на проїзд ОСОБА_2 16.10.2019 року за пунктом призначення Київ-Слов`янськ та Слов`янськ-Київ , вартістю по 383,98 грн. кожний, на загальну суму 767,96 грн.

Платіжним дорученням від 22 жовтня 2019 року №199416, підтверджено оплату послуг за професійну допомогу по договору №2568-ДУ від 01.04.2019, додаткової угоди №5 від 18.09.2019 року в рамках справи №805/3239/18 у сумі 15 767,96 грн.

Також матеріали справи містять свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серії КС № 6713/10 на ім`я Корнієнко А.Г .

Надаючи оцінку співмірності витрат на представництво інтересів позивача, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з акту надання послуг представник позивача просить стягнути з відповідача 8 000,00 грн. за 4 години аналізу матеріалів справи, аналізу судової практики Верховного Суду з аналогічних справ, розробки правової позиції з урахуванням результатів судово-економічної експертизи.

Між тим, суд зазначає, під час звернення позивача до суду 08 травня 2019 року представляти інтереси позивача уповноважено ОСОБА_2 Григоровича, що підтверджується довіреністю №ББУ/ДУ108/ББ/17 від 11.12.2017, підписаної генеральним директором ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" та ОСОБА_2 здійснював представництво підприємства протягом всього розгляду справи.

У зв`язку з чим, суд першої інстанції правильно вважав, що витрати у сумі 8000 грн. є неспівмірними, враховуючи, що адвокат був обізнаним про позицію свого клієнта, правові позиції щодо спірних правовідносин, а підготовка цієї справи до розгляду за період з дати укладання додаткової угоди 18 вересня 2019 року щодо належного представництва інтересів клієнта у справі № 805/3239/18-а, не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи та вважає, що розмір витрат не відповідає критерію реальності таких витрат та обґрунтованості їхнього розміру та задоволенню не підлягає.

Колегія суддів апеляційного суду підтримує такий висновок місцевого суду, тому апеляційна скарга позивача з цього приводу задоволенню не підлягає.

Також, як вбачається із п.2 та п.4 Акту надання послуг від 17 жовтня 2019 року №2, представник зазначає підготовку та подання до Донецького окружного адміністративного суду заяви про відшкодування судових витрат по справі № 805/3239/18-а від 16.10.2019 року на 3 арк. - 1000,00 грн. за 0,5 годин та підготовку заяви про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду по справі № 805/3239/18-а - 4 000,00 грн. за 2 години.

Суд першої інстанції зазначив, що фактична подача представником позивача до суду заяви про повернення витрат на правничу допомогу, не може належати до витрат на таку допомогу. В свою чергу, враховуючи той факт, що адвокатом все ж таки було проведено роботу з підготовки вищезазначеної заяви, місцевий суд вважав, що розмір витрат на правничу допомогу щодо підготовки заяви про надання доказів понесених судових витрат підлягає відшкодуванню позивачу у співмірності до наданих послуг, а тому зменшує витрати в цій частині з 1000,00 грн. до 500,00 грн. та з 4000,00 грн. до 2000,00 грн.

Проте, з таким висновком місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.

Апеляційний суд зазначає, що підготовка та подання представником позивача до суду заяви про відшкодування судових витрат по справі та підготовка заяви про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду по справі не може належати до витрат на таку допомогу.

Відтак, зазначені витрати відшкодуванню не підлягають, тому апеляційна скарга відповідача з цього приводу підлягає задоволенню.

В акті надання послуг від 17 жовтня 2019 року №2 також вказано в якості надання юридичних послуг участь у судовому засіданні 16.10.2019 по справі № 805/3239/18-а в Донецькому окружному адміністративному суді - 2 000,00 грн. за 1 годину.

Суд першої інстанції вважав за необхідне задовольнити вимоги в цій частині, з чим погоджується апеляційний суд.

Відповідно до статті 135 КАС України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави , витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Отже, витрати на переїзд можуть бути відшкодовані у випадках, коли стороні необхідно було здійснити переїзд до адміністративного суду в інше місто або селище. Розмір витрат визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується фактично понесені Виконавцем витрати для виконання Договору щодо надання професійної правничої допомоги в рамках судової справи № 805/3239/18-а, а саме проїзд 16.10.2019 до Донецького окружного адміністративного суду в сумі 767,96 грн. (посадочний документ АТ Укрзалізниця за місцем відправлення: Київ до місця призначення Слов`янськ вартістю 383,98 грн. та посадочний документ АТ Укрзалізниця за місцем відправлення: Слов`янськ до місця призначення Київ вартістю 383,98 грн.), місцевий суд вірно вважав за необхідне задовольнити витрати в цій частині.

В контексті викладеного, суд першої інстанції вірно зазначив, що з огляду на те, що витрати у сумі 15 767,96 грн. є неспівмірними із наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, заявлені витрати не відповідають критерію їх реальності, розумності їхнього розміру.

З врахуванням наведених в постанові апеляційного суду мотивів, обґрунтованим та розумним розміром витрат за надання правової допомоги у цій справі є сума 2 796,96 грн., яка і підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Що стосується відшкодування витрат на проведення судово-економічної експертизи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2018, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2019, у справі призначено проведення судової економічної експертизи.

Витрати за проведення експертизи покладено на позивача.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із проведенням експерти.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 КАС України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

17.10.2019 представником позивача у судовому засіданні подано заяву про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду, відповідно до якої зазначено наступне:

Оскільки Позивач бажає надати суду розрахунок та докази понесення судових витрат у повному розмірі, Позивач робить письмову заяву про подання доказів на підтвердження розміру понесених ним судових витрат, в т.ч. витрат на проведення судової економічної експертизи, а також витрат на професійну правничу допомогу, протягом 5 (п`яти) днів після ухвалення Донецьким окружним адміністративним судом рішень за результатами розгляду позовної заяви Позивача.

Тобто, Позивачем відповідно до вимог ч. 7 ст. 139 КАС України до закінчення судових дебатів подано заяву про відшкодування судових витрат: 1) на проведення судової економічної експертизи та 2) на професійну правничу допомогу.

Крім того, в судовому засіданні 17.10.2019 на підтвердження розміру судових витрат на проведення судової економічної експертизи надано рахунок-фактуру № СФ-00003/06-19 від 18.06.2019 на суму 120 000,00 грн.

За отримання висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи Судового експерта ОСОБА_3 від 12.08.2019 № 2/08-19 Позивачем проведено оплату в сумі 120 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 119338 від 27.06.2019 на суму 100 000,00 грн та № 118996 від 27.06.2019 на суму 20 000,00 грн.

Таким чином, на підставі системного аналізу положень КАС України можна зробити висновок, що процесуальний закон передбачає обов`язок суду здійснити розподіл судових витрат на підставі наявних у справі доказів, які підтверджують факт їх понесення сторонами.

Однак судом, в порушення ч. 7 ст. 139, ч. 1 ст. 252 КАС України, а також п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України питання про розподіл судових витрат на проведення судової економічної експертизи в додатковому рішенні від 30.10.2019 не вирішено.

Таким чином, додаткове рішення від 30.10.2019 підлягає зміні з ухваленням нового судового рішення про стягнення з Відповідача витрат на проведення економічної експертизи в сумі 120 000,00 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив часткове порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення місцевого суду - зміні.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - задовольнити частково.

Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 805/3239/18-а - змінити.

Абзац третій резолютивної частини додаткового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 805/3239/18-а виклати в наступній редакції:

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул, Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 39440996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ (85043, Донецька обл., м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, 1а, код ЄДРПОУ 37014600) витрати, пов`язані з розглядом справи: витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 грн.; витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту представника в розмірі 796,96 грн.; витрати, пов`язані із проведенням експертизи в сумі 120 000,00 грн., а загалом - 122 796,96 грн. .

В іншій частині додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 805/3239/18-а - залишити без змін.

Повне судове рішення - 10 березня 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді Т. Г. Арабей

Т. Г. Гаврищук