Постанова

від 10.03.2020 по справі 570/3193/15-ц

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2020 року м. Рівне

Справа № 570/3193/15-ц

Провадження № 22-ц/4815/359/20

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Обарівська сільська рада Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача- ПП "Експерт-Рівне-Земля", Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 16 січня 2020 року в складі судді Штогуна О.С., проголошену в м. Рівне,

в с т а н о в и в:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, ПП "Експерт-Рівне-Земля", Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Під час провадження справи у суді першої інстанції позивачем заявлено клопотання про призначення земельно-технічної експертизи, яка обґрунтована тим, що проект землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_2 земельних ділянок виготовлений з порушенням вимог чинного законодавства, а саме в ньому не відображено споруди гідроізольованого вигребу, колодязя з засувкою водопроводу та комунікації підземної траси кабельної електролінії 0,4 кВт, які йдуть до приміщення в АДРЕСА_1 , яке належить йому на праві власності, і призначені для його обслуговування.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 16 січня 2020 року у справі призначена судова земельно-технічна експертиза на вирішення якої експерту поставлено наступні питання:

1.Чи відповідає розроблений проект землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_2 земельних ділянок площею 0,0509 га. (кадастровий номер 5624687400:02:007:0954) та площею 0,3079 га (кадастровий номер 5624687400:02:007:0953) для ведення особистого селянського господарства (за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) в с.Обарів вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо ні то в чому полягає невідповідність?

2.Чи існували на час розроблення проекту землеустрою та чи існують на даний час на території земельних ділянок площею 0,0509 га. (кадастровий номер 5624687400:02:007:0954) та площею 0,3079 га (кадастровий номер 5624687400:02:007:0953) споруда гідроізольованого вигребу, колодязь з засувкою водопроводу та комунікації підземної траси кабельної електролінії 0,4 кВт, які мають відношення до приміщення по АДРЕСА_1 і призначені для його обслуговування?

3.Чи відображенні вищевказані споруди та комунікації у відповідному проекті землеустрою, чи буде впливати невідображення їх та не встановлення на них санітарно-захисних зон і обмежень (обтяжень) для власника земельних ділянок, при подальшій їх експлуатацію суміжними землевласниками (землекористувачами), забезпечення збереження, охорону від пошкодження, безперешкодний доступ для обслуговування та ліквідації надзвичайних ситуацій?

Провадження у справі зупинено.

Ухвала суду мотивована тим, що для правильного вирішення справи необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини даного спору буде неможливо. Сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що при призначенні експертизи та визначенні переліку питань, суд порушив принцип диспозитивності, оскільки виклав поставлені експерту запитання на власний розсуд, зокрема, замість одного, як просив позивач, поставив три, розширивши у такий спосіб обсяги доказування.

Вважає, що суд допустив поспішність, ставлячи на вирішення експерта перше питання, оскільки проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у її власність судом ще не досліджувався.

Покликається на безпідставність поставлення судом другого питання, оскільки в даній справі надані необхідні докази, що підтверджують чи спростовують знаходження на земельних ділянках відповідачки споруди гідроізольованого вигребу, колодязя з засувкою водопроводу та комунікації підземної траси кабельної електролінії.

Щодо третього питання, то вважає, що воно не потребує спеціальних знань, оскільки вказані обставини суд може встановити сам на підставі наявних у справі доказах, крім цього воно є гіпотетичним та передчасним.

Просить ухвалу скасувати, у задоволенні клопотання відмовити.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 також вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки він просив поставити на вирішення експерта лише одне питання, хоча місцевий суд на власний розсуд їх поставив три.

Крім цього, зазначає, що перше питання відноситься до питання права, що заборонено ст.102 ЦПК України.

Просить ухвалу змінити, на вирішення експертизи поставити питання, у запропонованому ним варіанті.

Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що на розгляді у Рівненському районному суді перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, ПП "Експерт-Рівне-Земля", Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 ставить вимоги про скасування рішення Обарівської сільської ради від 27 січня 2015 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_2 земельних ділянок площею 0,0509 га. (кадастровий номер 5624687400:02:007:0954) та площею 0,3079 га (кадастровий номер 5624687400:02:007:0953) для ведення особистого селянського господарства (за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) в с.Обарів та передано вищевказані земельні ділянки ОСОБА_2 у власність.

Позивач, в обґрунтування своєї вимоги посилається на те, що проект землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_2 зазначених земельних ділянок виготовлений з порушенням вимог чинного законодавства, а саме в ньому не відображено споруди гідроізольованого вигребу, колодязя з засувкою водопроводу та комунікації підземної траси кабельної електролінії 0,4 кВт, які йдуть до приміщення в АДРЕСА_1 , яке належить йому на праві власності, і призначені для його обслуговування.

Задовольняючи клопотання, місцевий суд виходив з того, що встановлення обставин, що входять у предмет доказування у даній справі потребують спеціальних знань експерта. Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею першою Закону України Про судову експертизу визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла, тощо, об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

У відповідності до ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч.5 ст. 103 ЦПК України , учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновок експерта.

У справі, що розглядається, обставинами, які входять до предмета доказування та мають значення для справи, є встановлення існування чи відсутність на земельних ділянках за кадастровими номерами 5624687400:02:007:0954, 5624687400:02:007:0953, що належать ОСОБА_2 споруди гідроізольованого вигребу, колодязя з засувкою водопроводу та комунікації підземної траси кабельної електролінії 0,4 кВт, які йдуть до належного позивачу приміщення в АДРЕСА_1 , станом на час розроблення проекту землеустрою та на час розгляду справи; і як, у випадку встановлення судом, не відображення цих об`єктів у затвердженому сільською радою проекті землеустрою та не встановлення на них охоронних, санітарно-захисних зон, впливає на законність оскаржуваного позивачем рішення сільської ради і на його права як користувача цих об`єктів.

У відповідності до п.6.1. ч.6 розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 року № 53/5 , основними завданнями земельно-технічної експертизи є:

визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо);

визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації;

визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки;

визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування);

визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

З огляду на зазначене вище, поставлені судом запитання на вирішення експерта не відносяться до завдань земельно-технічної експертизи. Встановлення обставин, що входять в предмет доказування має здійснюватися судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів. При цьому докази, подані учасниками справи на їх підтвердження/спростування будуть предметом оцінки суду при ухваленні рішення по суті позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про наявність підстав для призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи, оскільки будь-яких питань, які потребують спеціальних знань не виникло.

Апеляційний суд також погоджується з доводами позивача про те, що перше питання, що поставлено судом, є питанням права, а тому воно не може бути предметом висновку експерта в силу ч.2 ст.102 ЦПКУкраїни.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для призначення судової земельно-технічної експертизи, не навівши в ухвалі питань, які потребують спеціальних знань експертів, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367 , 368 , 374 , 379 , 381-384 ЦПК України , суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 16 січня 2020 року скасувати, в задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовити. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.

Повний текст постанови складено 10 березня 2020 року.

Судді: Бондаренко Н.В.

Ковальчук Н.М.

Гордійчук С.О.