Постанова від 30.06.2021 по справі 570/3193/15-ц

Постанова

Іменем України

30 червня 2021 року

м. Київ

справа № 570/3193/15

провадження № 61-770св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_2 , треті особи: приватне підприємство Експерт-Рівне-Земля , Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М., Шимківа С. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області (далі - Обарівська сільська рада), ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення Обарівської сільської ради від 27 січня 2015 року № 739 Про розгляд заяви .

Позов обґрунтований тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 24 жовтня 2008 року позивач придбав приміщення банно-прального комбінату загальною площею 354 кв. м., який знаходиться на АДРЕСА_1 .

Також за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 17 лютого 2011 року ОСОБА_1 придбав у Обарівської сільської ради земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,28 га, для реконструкції придбаного банно-прального комбінату під виробниче приміщення. Право власності на земельну ділянку підтверджується державним актом серії ЯК 3250810 від 06 жовтня 2011 року.

Оскаржуваним рішенням Обарівської сільської ради від 27 січня 2015 року № 739 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельних ділянок площею 0,0509 га (кадастровий номер 5624687400:02:007:0954) та площею 0,3079 га (кадастровий номер 5624687400:02:007:0953) для ведення особистого селянського господарства (за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля)) у с. Обарів Рівненського району Рівненської області та передано їй ці земельні ділянки у власність.

Позивач зазначав, в кадастровій зйомці, що міститься в проекті землеустрою земельних ділянок, які відповідно до вищезазначеного рішення ради були передані у власність ОСОБА_2 , не відображені належні йому водопровід, підземна кабельна лінія 0,4 кВ та споруда септика, не були також і відображені охоронні зони даних комунікацій, отже Обарівська сільська рада своїм рішенням затвердила проект землеустрою, який виготовлений з порушенням вимог земельного законодавства.

У результаті прийняття такого рішення, позивач втратив можливість обслуговувати водопровід та підземну кабельну лінію, які проходять через земельну ділянку ОСОБА_2 . До того ж відсутність обмежень у вигляді охоронюваних зон навколо трубопроводу та підземної лінії електропередачі може призвести до їх пошкодження.

За таких обставин ОСОБА_1 вважав рішення Обарівської сільської ради від 27 січня 2015 року № 739 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 15 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Обарівської сільської ради від 27 січня 2015 року № 739 Про розгляд заяви .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутність охоронних зон навколо підземної кабельної мережі електропередачі 0,4 кВ, яка проходить від ЗТП 416 с. Обарів через земельну ділянку ОСОБА_2 до виробничих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , порушує його право на створення нормальних умов експлуатації електричної мережі, забезпечення її збереження та дотримання вимог техніки безпеки. При цьому суд встановив невідповідність проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельних ділянок вимогам Закону України Про землеустрій . З урахуванням цих обставин суд визнав протиправним та скасував оскаржуване рішення Обарівської сільської ради.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Рівненського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 15 липня 2020 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач відповідно до положень статей 3 ЦПК України та статей 15, 16 ЦК України не довів, яке саме його суб`єктивне цивільне право (інтерес) було порушене, не визнане чи оспорене в результаті прийняття оскаржуваного рішення Обарівської сільської ради від 27 січня 2015 року № 739, оскільки судом не встановлено правомірність облаштування (спорудження) підземної кабельної лінії 0,4 кВ, яка пролягає від ЗТП-416 через земельну ділянку ОСОБА_2 ; вказана лінія споруджена невідомими особами, задовго до набуття у власність позивачем будівлі банно-прального комбінату, а також вказана лінія ніде не обліковується. Інформація в генплані Обарівської сільської ради щодо підземної кабельної лінії 0,4 кВ не відображена. При цьому суд зауважив, що сама по собі технічна документація - робочий проект підземної лінії електропередачі 0,4 кВ, яка розроблена позивачем у 2012-2014 роках не свідчить про набуття ним у власність цього об`єкту. З огляду на це суд вважав необґрунтованими доводи ОСОБА_1 щодо порушення оскаржуваним рішенням його прав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

У відзивах на касаційну скаргу Городоцька (Обарівська) сільська рада, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_2 просять залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає цим вимогам.

Фактичні обставини у справі, встановлені судами

Апеляційним судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 24 жовтня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3296, ОСОБА_1 придбав приміщення банно-прального комбінату загальною площею 354 кв. м., який знаходиться на АДРЕСА_1 .

23 жовтня 2012 року рішенням Обарівської сільської ради № 397 ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,2569 га, кадастровий номер 5624687400:02:007:0767, що розташована за вищезазначеною адресою, цільове призначення якої - для реконструкції банно-прального комбінату під виробниче приміщення, що підтверджено державним актом серії ЯМ №170356 від 21 грудня 2012 року.

27 грудня 2013 року Обарівською сільською радою прийнято рішення № 584 Про розгляд заяви , яким вирішено надати дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,36 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) ОСОБА_2 у с. Обарів Рівненського району Рівненської області.

27 січня 2015 року Обарівською сільською радою прийнято рішення № 739 Про розгляд заяви , яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельних ділянок площею 0,0509 га (кадастровий номер 5624687400:02:007:0954) та площею 0,3079 га (кадастровий номер 5624687400:02:007:0953) для ведення особистого селянського господарства (за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля)) у с. Обарів Рівненського району Рівненської області та передано у власність ОСОБА_2 ці земельні ділянки.

Суд апеляційної інстанції встановив, що у проекті землеустрою наявний акт від 15 червня 2014 року перенесення в натурі (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності, згідно з яким на земельній ділянці НОМЕР_2 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,3085 га у с. Обарів на території Обарівської сільської ради, яка передається у власність ОСОБА_2 проходить ЛЕП 10 кв та водопровід. Вздовж осі проходження інженерних комунікацій діють охоронні зони на загальній площі 0,1538 га (0,1013 га - ЛЕП 10 кв та 0,0525 га - водопроводу.)

Також у проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 , виготовленому у 2014 році ПП Експерт-Рівне-Земля , зазначено, що на земельній ділянці НОМЕР_2 знаходяться землі стороннього землекористувача (землевласника), а саме землі ПАТ Рівнеобленерго загальною площею 0,0006 га (діл. НОМЕР_1 -0,0003 га, діл. НОМЕР_2 -0,0003 га).

Через земельну ділянку НОМЕР_2 проходять лінії електропередач 10 кВ. Вздовж повітряних ліній електропередач встановлена охоронна зона у вигляді земельних ділянок і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхильного їх положення на відстані передбаченій законодавством для повітряних ліній електропередач. Загальна площа дії обмеження становить 0,1013 га. На земельну ділянку НОМЕР_2 поширюється дія земельного сервітуту на право проходу та проїзду транспортних засобів ПАТ Рівнеобленерго по земельній ділянці ОСОБА_2 . Через земельну ділянку проходить водопровід. Площа обмеження становить 0,0525 га.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Установлено, що предметом розгляду справи, яка переглядається Верховним Судом, є вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Обарівської сільської ради від 27 січня 2015 року № 739 Про розгляд заяви , відповідно до якого затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельних ділянок площею 0,0509 га (кадастровий номер 5624687400:02:007:0954) та площею 0,3079 га (кадастровий номер 5624687400:02:007:0953) для ведення особистого селянського господарства (за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля)) у с. Обарів Рівненського району Рівненської області та передача цих земельних ділянок їй у власність, оскільки, на думку заявника, ним порушуються його права.

Положеннями частини 1 статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (пп. г частини третьої статті 152 ЗК України).

У разі звернення із вимогами про визнання незаконним та скасування правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Обарівської сільської ради від 27 січня 2015 року № 739 Про розгляд заяви , суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач не довів, яке саме його суб`єктивне цивільне право (інтерес) було порушене, не визнане чи оспорене в результаті прийняття такого рішення або, що це рішення не відповідає закону.

Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, оскільки він ґрунтується на повному з`ясуванні всіх обставин у справі та належній оцінки наявних у справі доказів.

Посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційним судом не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 346/3524/16-а (провадження № 11-1357апп18), від 28 листопада 2018 року у справі № 820/4439/17 (провадження № 11-785апп18), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) є безпідставними, оскільки правовідносини у зазначених справах та у справі, яка переглядається не є подібними, виходячи із встановлених у цій справі конкретних обставин.

Інші доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права і зводяться до власної переоцінки позивачем встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 , 78 , 79 , 80 , 89 , 367 ЦПК України . Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Російської Федерації , Нєлюбін проти Російської Федерації ) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних помилок.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: О. С. Ткачук

А. А. Калараш

Є. В. Петров