Постанова

від 27.02.2020 по справі 922/2868/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2020 р. Справа № 922/2868/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В. , суддя Россолов В.В.,

за участю секретаря судового засідання Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

позивача (в режимі відеоконференції) - Бохан С.О., посвідчення №6846/10 від 28.12.2019 року;

відповідача - Іванченко А.В., посвідчення №5149 від 30.08.2018 року; ордер серія ДН№047189 від 30.09.2019 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія , с.Гришівка, Харківська область, (вх.№143Х/1-40) на рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2019 року по справі №922/2868/19,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро , м.Обухів, Київська область,

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія , с.Гришівка, Харківська область,

про стягнення 415475,18 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія про стягнення 415475,18 грн., з яких: 7952,92 грн. неустойки, 189726,56 грн. штрафу за неотримання товару, 10603,90 грн. пені, 189726,56 грн. штрафу за прострочення оплати товару та 17465,24 грн. 56% річних.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №179/19-ЛЗ на умовах 100% передоплати від 02.08.2019 року щодо отримання товару та його оплати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.11.2019 року у справі №922/2868/19 (повний текст складено 09.12.2019 року, суддя Калантай М.В.) позов задоволено.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро 7952,92 грн. неустойки, 189726,56 грн. штрафу за неотримання товару, 10603,90 грн. пені, 189726,56 грн. штрафу за прострочення оплати товару та 17465,24 грн. 56% річних, 6232,13 грн. судового збору.

Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2019 року та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що точна дата підписання договору з боку позивача (СТОВ Спектр-Агро ) невідома. Так, підписаний з боку відповідача договір разом із додатком у двох екземплярах в м.Лозова було передано до м.Обухів для підписання уповноваженим представником позивача. Тобто, відповідач вважає, що з його боку було вчинено оферту. Однак, доказів її акцептування немає, адже точна дата підписання та відповідно укладення (набрання чинності) договору та додатку до нього невідома, оригінал документів відповідачу не передано.

Скаржник вказує, що такі обставини позивачем спростовано не було, доказів отримання (передання) відповідачу таких документів до суду не надано. Згідно чинного законодавства України та останньої практики Верховного Суду, саме позивач у справі, який стверджує про порушення відповідачем зобов`язань за договором, мав довести ту обставину на яку він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог - підписання спірного договору сторонами до 09.08.2019 року.

Отже, на думку апелянта, судом першої інстанції було помилково зроблено висновок, що нібито підписавши договір в такій редакції, відповідач тим самим підтвердив наявність у нього підписаного оригінального примірника договору і такий факт нічим не підтверджується та є лише припущенням.

Крім того, відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що за спірним договором (копія якого міститься в матеріалах справи) сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, зокрема, щодо місця отримання (місцезнаходження складу) товару, а отже такий договір є неукладеним.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 року відкрито апеляційне провадження за вищевказаною скаргою; встановлено позивачу строк на протязі якого він має право подати до суду відзив, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі; справу призначено до розгляду в судове засідання.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№918 від 30.01.2020 року), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні 17.02.2020 року було оголошено перерву до 27.02.2020 року.

Після перерви розгляд справи продовжено та апелянт оголосив, що підтримує доводи та вимоги своєї скарги.

Представник позивача проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників учасників справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, 02.08.2019 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки на умовах 100% передоплати №179/19-ЛЗ (надалі - договір), за умовами якого в строки, визначені договором, позивач зобов`язався передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а відповідач зобов`язався прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму.

Відповідно до пункту 1.2 договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, строк поставки покупцю та базис поставки, строк оплати, а також інші умови, визначені в додатках до договору та у видаткових накладних, які є невід`ємною його частиною.

Згідно з пунктом 2.1 договору загальна сума договору становить загальну вартість товару, що передається за цим договором. Вартість товару вказується у додатках до договору та у видаткових накладних, складених на підставі цього договору. Сторони встановлюють вартість (ціну) товару в гривнях. Вартість тари, упакування та маркування товару включена до ціни товару.

За умовами пункту 2.4 договору покупець проводить розрахунки з постачальником на умовах внесення оплати вартості (ціни) товару, визначеної із врахуванням вимог п.п.2.2-2.3, у вигляді авансової частини, вказаної в додатках до договору, шляхом перерахування коштів в національній валюті на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному договорі або в рахунку на оплату вартості товару. Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок постачальника, вказаного в тексті цього договору.

Відповідно до пункту 2.5 договору моментом переходу права власності на товар від постачальника до покупця є дата складання видаткової накладної на товар та/або, при необхідності, складання інших документів, що посвідчують факт передачі товару покупцю. Номенклатура, асортимент та кількість фактично поставленого товару визначається у видаткових накладних.

Сторонами було складено та підписано додаток №1/СА000025951 від 05.08.2019 року до договору, в якому було визначено найменування товару - озимий ріпак Ксенон у кількості 62 міш. вартістю 286723,46 грн. та озимий ріпак Тріумф у кількості 38 міш. вартістю 187592,93 грн. Всього вартість товару за додатком №1/СА000025951 від 05.08.2019 року склала 474316,39 грн.

Також у даному додатку сторонами узгоджено строк оплати товару - по 09.08.2019 року (включно) та строк поставки товару - по 15.08.2019 року (включно).

Згідно з пунктом 3.2.2 договору відповідач зобов`язаний отримати товар в місці, вказаному в графі Базис поставки додатку та в термін, вказаний в цьому додатку.

Базисом поставки згідно з додатком №1/СА000025951 від 05.08.2019 року до договору визначено FCA, с.Катеринівка .

У даному випадку умови поставки товару передбачають передачу товару позивачем будь-якому перевізнику визначеному відповідачем.

Посилаючись на невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо оплати та отримання товару в строки, визначені договором та додатком №1/СА000025951 від 05.08.2019 року, позивач, керуючись розділом 4 Відповідальність договору, здійснив нарахування 7952,92 грн. неустойки, 189726,56 грн. штрафу за неотримання товару, 10603,90 грн. пені, 189726,56 грн. штрафу за прострочення оплати товару та 17465,24 грн. 56% річних. Всього заявлено до стягнення суму у розмірі 415475,18 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог наполягав на тому, що з його боку фактично на адресу позивача було скеровано (передано) нарочно оферту - підписаний з його боку екземпляр договору, однак позивач всупереч чинного законодавства не здійснив належним чином дії щодо аксепту. Тобто, відповідач жодним чином не був обізнаний про підписання з боку позивача договору і виникнення в нього обов`язків, які витікають з умов договору.

Колегія суддів відзначає, що наразі спір зводиться до встановлення обставин, чи досягнуто сторонами в належній формі згоди шляхом укладення договору та моменту його укладення. Від визначення цих питань безпосередньо залежить момент виникнення у відповідача зобов`язання за договором поставки товару.

Одним із основоположних принципів приватноправового регулювання є закріплений в пункті 3 статті 3 та статті 627 Цивільного кодексу України принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 цього Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 статті 640 Цивільного кодексу України).

Статтею 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Тобто, в межах, наданих цивільним законом, учасники цивільного обороту можуть на власний розсуд врегулювати, чи співпадає момент укладення договору з моментом його підписання (та проставлення печаток).

Позиція позивача будується на аргументі, що договір укладений і підписаний сторонами 02.08.2019 року, додаток до нього 05.08.2019 року апелюючи при цьому до дати, вказаної в самому тексті договору і додатку, і саме з цієї дати на переконання позивача виникло відповідне зобов`язання відповідача до 09.08.2019 року здійснити авансовий платіж.

Однак, відповідач проти таких тверджень заперечує і на противагу посилається на те, що ним було підписано та передано екземпляр договору в якості оферти, проте всупереч ст. 640 Цивільного кодексу України будь-якої відповіді не отримав, як не отримав підписаний екземпляр договору і був необізнаний про виникнення в нього будь-яких обов`язків.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. (постанова Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17).

З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності саме ТОВ Спектр-Агро , як позивач у справі та особа, яка стверджує про порушення відповідачем зобов`язань за договором, мав довести ту обставину, на яку він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог - (укладення) підписання спірного договору сторонами саме 02.08.2019 року, додатку до нього 05.08.2019 року і підтвердження прийняття оферти у розумінні ст. 640 Цивільного кодексу України.

Проте наявності таких доказів судом першої інстанції встановлено не було.

Натомість, місцевий господарський суд в порушення принципу змагальності, безпідставно переклав тягар доведення цієї обставини на відповідача та фактично бездоказово презюмував виникнення в останнього зобов`язань за договором та додатку до нього. При цьому, судом не досліджувалося та не надавалося оцінки обставині щодо порядку укладення договору, скерування оферти, її виду, прийняття офери (аксепт), повідомлення про нього, моменту виникнення зобов`язання, а виходив з того, що договір є укладеним як преюдиційний факт і, що саме відповідач мав здійснити дії по доведенню чи спростуванню аксепту позивача.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, припустився логічної помилки, коли в обґрунтування свого рішення фактично використав концепцію негативного доказу, яка сама по собі порушує принцип змагальності.

Позивачем не доведено стверджувальної ним обставини - укладення між сторонами договору поставки саме 02.08.2019 року і додатку до нього 05.08.2019 року. Тобто, не доведено тієї обставини, що ним було у ці дати прийнято оферту відповідача і повідомленого останнього про неї.

Колегія суддів відмічає, що надання до матеріалів справи оригіналу договору і додатку до нього, який скріплений печатками і підписами уповноважених представників сторін не є беззаперечним доказом того, що відповідні документи були складені у вказану дату і відповідач з вказаної дати був обізнаний в порядку ст. 640 Цивільного кодексу України при прийняття оферти і виникнення в нього обов`язків передбачених відповідною офертою (договором).

Оскільки встановлені у справі обставини точної дати підписання договору з додатком і повідомлення про прийняття оферти з боку позивача встановити не дозволяють, то саме останній у цьому випадку несе ризик настання пов`язаного з цим процесуального наслідку у вигляді відмови в позові. У зв`язку з чим висновки суду першої інстанції про виникнення у відповідача зобов`язання з оплати і прийняття товару є помилковими та передчасними.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів вважає, що твердження відповідача щодо суті спору, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, тоді як господарським судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи і це призвело до прийняття невірного рішення.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія підлягають задоволенню, а рішення місцевого господарського суду від 27.11.2019 року у справі №922/2868/19 скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Щодо судових витрат, які складаються з судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, то колегія суддів дійшла висновку про їх розподіл у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме за подання позовної заяви витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають, натомість витрати за подання апеляційних скарг підлягають відшкодуванню за рахунок позивача на користь апелянта.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, п.2, ч.1 ст.275, п.1 ст. 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2019 року по справі №922/2868/19 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро (08702, Київська область,м.Обухів, вул. Промислова, буд. 20, код ЄДРПОУ 36348550) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія (64522, Харківська область, Сахновщинський район, с.Гришівка, код ЄДРПОУ 30772576) 9348,20 грн. (дев`ять тисяч триста сорок вісім грн. двадцять коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10 березня 2020 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя О.В. Ільїн

Суддя В.В. Россолов