Постанова

від 06.07.2020 по справі 922/2868/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2020 Справа №922/2868/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

при секретарі судового засідання Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - Іванченко А.В., посвідчення №5149 від 30.08.2018 року, ордер ДН№047189 від 30.09.2019 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія (вх.№2100) про винесення додаткового рішення, а саме розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу по справі №922/2868/19,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро , м.Обухів, Київська область,

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія , с.Гришівка, Харківська область,

про стягнення 415475,18 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія про стягнення 415475,18 грн., з яких: 7952,92 грн. неустойки, 189726,56 грн. штрафу за неотримання товару, 10603,90 грн. пені, 189726,56 грн. штрафу за прострочення оплати товару та 17465,24 грн. 56% річних.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.11.2019 року у справі №922/2868/19 (повний текст складено 09.12.2019 року, суддя Калантай М.В.) позов задоволено.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро 7952,92 грн. неустойки, 189726,56 грн. штрафу за неотримання товару, 10603,90 грн. пені, 189726,56 грн. штрафу за прострочення оплати товару та 17465,24 грн. 56% річних, 6232,13 грн. судового збору.

Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2019 року та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 року апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія задоволено; рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2019 року по справі №922/2868/19 скасовано; прийнято нове судове рішення, яким у позові відмовлено. Крім того, вирішено стягнути з позивача на користь відповідача 9348,20 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

27.02.2020 року у судовому засіданні відповідачем було подано заяву, в якій повідомлено, що протягом п`яти днів після ухвалення судом апеляційної інстанції буде подано докази оплати витрат на професійну правничу (правову) допомогу, сплачену адвокату Іванченко А.В.

Так, 02.03.2020 року відповідачем надано через канцелярію суду заяву про винесення додаткового рішення з додатками, в якому просить стягнути з ТОВ Спектр-Агро на свою користь 45000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Від позивача надійшло клопотання (від 11.03.2020 року), в якому просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката по даній справі до 8000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання 06.07.2020 року не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, з огляду на факт належного повідомлення представників про час та місце судового засідання, на клопотання представника щодо зменшення витрат, в якому викладену правову позицію сторони, колегія суддів дійшла висновку щодо розгляду заяви за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав клопотання про розподіл витрат і наполягав на його задоволенні.

Розглянувши заяву представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що така заява підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 1 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Також, судова колегія зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, апеляційний суд приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п.95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п.п.34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009 року, п.80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006 року, п.88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року та п.268 рішення у справі East/West Alliance Limited проти України від 02.06.2014 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Аналогічна правова позиція також викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 року у справі №910/2170/18.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між відповідачем та адвокатом Іванченко А.В. підтверджуються договором б/н про надання правничої допомоги від 27.05.2019 року, додатковою угодою №1 до договору від 30.09.2019 року, додатковою угодою №2 до договору від 10.10.2019 року, ордером серія ДН№047189, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю ДН№5149, актами наданих послуг від 28.11.2019 року та від 28.02.2020 року, платіжним дорученням №185 від 23.10.2019 року на суму 25000,00 грн. та платіжним дорученням №31 від 02.03.2020 року.

Відповідно до вищезазначених актів загальна вартість виконаних робіт становить 45000,00 грн.

Вказаний розмір складається з наступного:

- за актом наданих послуг від 28.11.2019 року: ознайомлення з матеріалами справи (документами) та їх аналіз (3 години)- 3000,00 грн.; аналіз нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики (5 годин) - 5000,00 грн.; складання відзиву (4 сторінки) - 4000,00 грн.; складання заяви про відкладення підготовчого засідання (1 сторінка - 2 штуки) - 2000,00 грн.; складання заперечень про долучення нових доказів (3 сторінки) - 3000,00 грн.; складання промови у судових дебатах (4 сторінки) - 4000,00 грн.; участь адвоката у засіданні суду (2 рази) - 4000,00 грн. Всього 25000,00 грн.

- за актом наданих послуг від 28.02.2020 року: складання заяви про ознайомлення з матеріалами справи у суді першої інстанції (1 сторінка) - 1000,00 грн.; складання заяви про видачу копії повного тексту судового рішення (1 сторінка) - 1000,00 грн.; складання апеляційної скарги (6 сторінок) - 6000,00 грн.; складання заяви про долучення доказів (1 сторінка) - 1000,00 грн.; ознайомлення з матеріалами справи (документами), аналіз нормативного матеріалу, консультації (5 годин)- 5000,00 грн.; ознайомлення з матеріалами справи у місцевому господарському суді (2 години) - 2000,00 грн.; участь адвоката у судовому засіданні (2 рази) - 4000,00 грн.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. На думку позивача, розмір гонорару адвоката є неспівмірним, а також посилається на рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затвердженого рішенням Ради адвокатів Харківської області №17 від 21.03.2018 року.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію дійсності та необхідності, а також критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в загальній кількості достатнім, об`єктивним і співмірними є витрати на правову допомогу у розмірі 37000,00 грн.

Так, колегія суддів відмічає, що такі витрати як складання заяв про відкладення засідання суду на іншу дату, ознайомлення з матеріалами справи та отримання копії судового рішення є недоречними та завищеними. Заявляти клопотання про відкладення розгляду справи є правом відповідної сторони, однак неможливість явки в призначене судове засідання не повинно становитись тягарем для іншої сторони (учасника справи), а складання відповідних заяв є шаблонним та потребує мінімальних затрат.

Відхиляє колегія суддів і витрати щодо складання промови у судових дебатах, оскільки: по-перше, господарське процесуальне законодавство не вимагає таких дій; по-друге, вказаний документ за своїм змістом майже тотожний змісту відзиву.

Щодо посилань позивача на рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затвердженого рішенням Ради адвокатів Харківської області №17 від 21.03.2018 року, то колегія суддів зазначає, що в них визначені саме мінімальні ставки адвокатського гонорару, які можуть бути кориговані залежно від обсягу роботи та складності справи. При цьому, колегія суддів враховує, що позивач, надаючи контррозрахунок правничої допомоги, взяв за основу мінімальні ставки у справах по ЦПК, а не по ГПК.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наведені положення процесуального законодавства та підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом відповідача професійної правничої допомоги по справі №922/2868/19, відповідно до статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що заява про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, як і частковому задоволенню підлягає заява позивача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу по справі №922/2868/19 задовольнити частково.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро про зменшення розміру судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро (08702, Київська область, м.Обухів, вул.Промислова, буд.20, код 36348550) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія (64522, Харківська область, Сахновщинський район, с.Гришівка, код 30772576) 37000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст додаткової постанови складено 08.07.2020 року.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя О.В. Ільїн

Суддя В.В. Россолов