Постанова

від 04.03.2020 по справі 1540/4720/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 1540/4720/18 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

при секретарі: Шатан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2018р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКОЛАЙН" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2018р. ТОВ "АЛКОЛАЙН" звернулося в суд із позовом до ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області форми "В4" за №0037161407 від 31.08.2018р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у період з 26.07.2018р. по 1.08.2018р. посадовими органами контролюючого органу проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "АЛКОЛАЙН" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з платниками податків СГ "Лілія" та ТОВ "Група Фобос" за період грудень 2017р..

За результатами перевірки 8.08.2018р. складено Акт перевірки за №1684/15-32-14-07/39012783, у висновках якого встановлено порушення:

- п.198.3 ст.198 ПК України, що призвели до завищення від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 7 999 999,5грн., в т.ч. по періодам за грудень 2017р. на 7 999 999,5грн..

На підставі встановлених порушень, 31.08.2018р. ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення за №0037161407 про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 7 999 999грн..

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним, безпідставним та таким, що підлягає скасування, оскільки ТОВ "АЛКОЛАЙН" має в наявності всі первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій з його контрагентами.

Посилаючись на вказані обставини звернувся в суд із відповідним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2018р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення0рішення ГУ ДФС в Одеській області за №0037161407 від 31.08.2018р..

Стягнуто з ГУ ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ "АЛКОЛАЙН" судові витрати у розмірі 119 999,99грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки викладені в акті перевірки про нереальність господарських операцій не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та такими, що підлягає скасуванню.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що у період з 26.07.2018р. по 1.08.2018р. ГУ ДФС в Одеській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "АЛКОЛАЙН" код ЄДРПОУ 39012783, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з платниками податків СФГ Лілія , код за ЄДРПОУ 20956781 та ТОВ Группа Фобос код за ЄДРПОУ 38933222 за період грудень 2017р..

За результатами зазначеної перевірки, 8.08.2018р. ДФС складено акт перевірки за №1684/15-32-14-07/39012783 (т.1, а.с.20-39), у висновках якого встановлено порушення вимог п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 7 999 999,5грн., в т.ч. по періодам за грудень 2017р. на 7 999 999,5грн. (т.1 а.с.40).

На підставі встановлених порушень, 31.08.2018р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №0037161407 про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 7 999 999грн..

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки ДФС про те, що надані первинні документи податкового та бухгалтерського обліку не підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами: СФГ Лілія та ТОВ Группа Фобос .

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим Кодексом України, ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Господарським Кодексом України,

За правилами ст.1 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як визначено в ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції і при цьому містять дані, що, зокрема, дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такої операції.

За правилами п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Господарський Кодекс України також визначає поняття господарської діяльності, та вказує, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч.2 ст.3 ГК України).

Що стосується договірних відносин суб`єктів господарювання, то у відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.655 ЦК України).

Отже, господарським та цивільним законодавством визначені загальні положення та вимоги до договору купівлі-продажу, і порядок визначення вартості наданих послуг за цим договором.

Як вбачається із матеріалів справи, що 4.12.2017р. між ТОВ "АЛКОЛАЙН" (покупець) та СФГ Лілія (постачальник) укладено договір поставки за №07/17 та додаткові угоди до нього. Відповідно до умов укладеного договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити сільськогосподарську продукцію українського походження (кукурудза) на умовах, що передбачені цим договором (п.1.1) (т.1 а.с.43-49).

На підтвердження виконання умов договору ТОВ "АЛКОЛАЙН" надано видаткові накладні, платіжні доручення (т.1 а.с.49-101).

Також, 11.12.2017р. між ТОВ "АЛКОЛАЙН" (покупець) та ТОВ Группа Фобос (постачальник) укладено договір за №ФА-11/12 та додаткові угоди до нього. Відповідно до умов укладеного договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити сільськогосподарську продукцію українського походження (кукурудза) на умовах, що передбачені цим договором (п.1.1) (т.1 а.с.102-107).

На підтвердження виконання умов договору ТОВ "АЛКОЛАЙН" надано видаткові накладні, платіжні доручення, картки аналізу зерна (т.1 а.с.108-135).

Також, 4.12.2017р. між ТОВ "АЛКОЛАЙН" (комітент) та TOB Олімпекс купе інтернейшнл (комісіонер) укладено договір комісії за №04-А-12. Відповідно до умов укладеного договору комітент доручає, а комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за плату від свого імені та за рахунок комітента організувати виконання наступних юридичних значимих дій та послуг:

- Здійснювати реалізацію на експорт з України Товару, що належить комітенту. Найменування товару, асортимент, кількість і ціна Товару визначаються в Додатках до Договору;

- Укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу з нерезидентами, оформляти і підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах комітента, а також діяти в інтересах комітента в рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних контрактів;

- Укладати договори (митного оформлення продукції) з підприємствами (брокерами), що мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом;

- Інші дії, пов`язані з вищевказаними операціями, необхідні для експорту Товару за межі митної території України (п.1.1) (т.1 а.с.136-138).

На підтвердження виконання умов договору ТОВ "АЛКОЛАЙН" надано акти прийому-передачі товару на комісію, додаткову угоду, звіт комісіонера про повне виконання робіт, акт надання послуг, платіжні доручення, митні декларації, контракти, рахунки-фактури, коносаменти, картки аналізу зерна (т.1 а.с.139-245).

Натомість, податковий орган ставить під сумнів господарські операції із вказаними контрагентами, а саме, ДФС вказує про неможливість здійснення господарських операцій з ідентифікованим товаром, роботами, послугами у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, як доказ щодо ланцюга постачання, а саме відсутній факт реального одержання (купівлі) ТОВ "АЛКОЛАЙН"відповідної кількості ідентифікованого товару від постачальників, зокрема: СФГ Лілія (код ЄДРПОУ 20956781) та ТОВ Группа Фобос (код ЄДРПОУ 38933222).

Як вбачається з акту перевірки, що під час перевірки була використана податкова інформація, яка зібрана згідно ст.72, 73 ПК України, щодо зазначених постачальників, яка на думу відповідача свідчить про відсутність підтвердження здійснення господарських операцій: номенклатура та обсяг поставлених на користь ТОВ "АЛКОЛАЙН" товарів (робіт) свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності без достатньої кількості трудових ресурсів або їх кваліфікації, достатньої кількості виробничих потужностей, без наявності придбання допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, тощо, а також відсутність реального джерела походження таких товарів (робіт).

Проте, судова колегія вважає такі висновки податкового органу необґрунтованими та помилковими, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що наявні у позивача первинні документи щодо спірних господарських операцій відповідають вимогам ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст.44, 201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995р., та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Надані ТОВ "АЛКОЛАЙН" документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеними контрагентами, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт господарських операцій. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Окрім того, податковим органом не надано акту, складеного у довільній формі (як того вимагає Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015р.), який би засвідчував факти ненадання (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації ТОВ "АЛКОЛАЙН".

Апеляційний суд зазначає, що жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, відсутність контрагентів позивача за місцем реєстрації або несплата податку виконавця (у тому числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит замовника.

Також, судова колегія звертає увагу на те, що включена позивачем до складу податкового кредиту оскаржувана сума податкового кредиту на відповідну дату була підтверджена висновками акту перевірки щодо наявності податкових накладних, які оформлені та зареєстровані контрагентами позивача у відповідності та з дотриманням вимог п.201.1 ст.201 ПК України.

Аналізуючи вищевказане, судова колегія вважає, що фактичні обставини справи та надані первинні бухгалтерські документи об`єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Що стосується посилань ДФС на не надання позивачем до перевірки товарно-транспортних документів, то судова колегія зазначає, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.09.2018р. по справі за №820/477/18, від 11.09.2018р. по справі за №815/6105/17, від 11.09.2018р. по справі за №821/995/17, від 11.09.2018р. по справі за №823/2247/17.

Окрім того, судова колегія зазначає, що товар фактично знаходився на зберіганні у TOB Олімпекс купе інтернейшнл .

Що стосується посилань податкового органу на реєстрацію в ЄРДР кримінального провадження за №320171110000000062 за фактом створення ряду суб`єктів господарської діяльності інших осіб, що полягає у сприянні в незаконному формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість у тому числі ТОВ Альма Сіті , то судова колегія вважає такі посилання помилковими, оскільки сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Вироків суду ГУ ДФС відносно контрагентів позивача до суду не надано.

Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018р. по справі за №816/809/17, від 5.03.2012р. по справі за №21-421а11 та від 22.09.2015р. по справі №810/5645/14.

Окрім того, апеляційний суд враховує, що позивачем надано документи, які підтверджують пов`язаність здійснених витрат з господарською діяльністю, подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Отже, враховуючи вищевказане, апеляційний суд вважає, що ТОВ "АЛКОЛАЙН" виконано зобов`язання за договорами, укладеними з вищезазначеними контрагентами, а саме: прийнято товар та сплачено грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п.2 ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п.201.1 та п.201.7 ст.201 ПК України, що свідчить про реальність господарських операцій по виконанню зазначених договорів.

Також, судова колегія зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`я зань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Товари ство не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`я зань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових право відносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотримання його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податко вих зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності за мкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій Позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Підприємство не зобов`язане мати власні основні засоби, нерухоме майно, обла днання, навіть персонал, оскільки майно можна взяти в оренду, персонал залучати шляхом, наприклад, укладання договору підряду.

Платник податків, який сумлінно придбав товар в особи, що порушує вимоги подат кового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, як що він здійснював реальну господарську операцію та не знав про дефекти правового статусу свого контрагента.

Аналогічний висновок викладений у постанову Верховного суду України від 9.09.2008р. (в ЄДРСР №2362425), постанову Верховного суду від 23.01.2018р. по справі за №К/9901/466/18 (2а-6686/12/1470), від 29.03.2019р. по справі №808/3412/16.

Окрім того, вказаний підхід до вирішення податкових конфліктів відображений у судових рішен нях Європейського суду. У рішенні в справі Інтерсплав проти України та абсолютно однозначно визначено, що платника податків може бути притягнено до відповідальності за зловживання у сфері оподаткування тільки в тому випадку, якщо доведена його безпо середня залученість у ці зловживання. А у справі Булвес проти Болгарії (заява №5991/03), відповідно до п.714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчас ного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею.

При вирішення податкових спорів, слід виходити із презумпції добросовісності пла тника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника..

Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином офор млених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отри мання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких до кументах.

Слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумов ними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських опера цій не спростовано, як і не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умовами договорів не виконано.

В акті перевірки не наведено факти, які б безспірно підтверджували недобросо вісність саме позивача, як платника податків та/або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності своїх контрагентів.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення адміністративного позову ТОВ "АЛКОЛАЙН" та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивачем надано усі необхідні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ПП СФГ Лілія та ТОВ Группа Фобос , а податковим органом не доведено протилежне.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2018р. - залишити без змін.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) 37993473; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA9089 9998 03131 1125 60000 26001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 179 999,99грн..

Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 березня 2020р .

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв