Постанова

від 10.03.2020 по справі 520/38/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 березня 2020 року

Київ

справа №520/38/19

адміністративне провадження №К/9901/430/20

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М., Усенко Є. А., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник Офісу великих платників податків ДФС) на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року (судді - Гуцал М.І., Донець Л.О., Бенедик А.П.) про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 520/38/19 за позовом акціонерного товариства Харківобленерго до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИЛА:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року задоволено позов Акціонерного товариства "Харківобленерго" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення.

27 березня 2019 року на зазначене рішення суду Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс) подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2019 року залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року задоволено клопотання Офісу та продовжено процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 23 травня 2019 року.

У зв`язку із невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

9 вересня 2019 року Офіс знов звернувся із апеляційної скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. До апеляційної скарги додано платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги від 28 серпня 2019 року у сумі 2 881,5 грн. Клопотання про поновлення строку обґрунтовано тим, що судовий збір за подання апеляційної скарги було сплачено Офісом великих платників податків ДФС, структурним підрозділом якого є скаржник, лише 28 серпня 2019 року, що пов`язано із зупиненням операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками у зв`язку із виконавчими провадженнями відносно Офісу великих платників податків ДФС щодо безспірних списань коштів. Відповідне платіжне доручення було отримано скаржником для надання його до суду лише 4 вересня 2019 року, що підтверджено копією експрес-накладної Нової Пошти.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання Офісу про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу залишено без руху для зазначення скаржником інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. При цьому, апеляційний суд послався на тривале зволікання скаржника із поданням апеляційної скарги до суду вдруге (більше трьох місяців), зважаючи на отримання ним копії ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року про повернення апеляційної скарги 4 червня 2019 року, а повторне звернення до суду відбулося лише 9 вересня 2019 року.

4 жовтня 2019 року Офісом до Другого апеляційного адміністративного суду подано клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, в якому вказано на відсутність в управління як у структурного підрозділу Офісу великих платників податків ДФС самостійного бюджету, що позбавило його можливості самостійно сплатити відповідний судовий збір. Також Офіс вказав на завчасне звернення до Офісу великих платників податків ДФС із доповідною запискою про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі - 12 березня 2019 року, тобто, ще до подання ним апеляційної скарги до суду. Проте, Офіс великих платників податків ДФС не мав можливості усунути недоліки апеляційної скарги та сплатити судовий збір з огляду на зупинення в період з березня по серпень 2019 року операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками у зв`язку із виконавчими провадженнями, відкритими відносно Офісу великих платників податків ДФС щодо безспірних списань коштів (копії листів Державної казначейської служби України у Печерському районі додано до клопотання). При цьому, останній протягом апеляційного оскарження у цій справі неодноразово звертався до Державної фіскальної служби України із листами про надання додаткових коштів на сплату судового збору за оскарження судових рішень (копії листів додано до клопотання). Як вказано у клопотанні, після отримання Офісом платіжного доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги (4 вересня 2019 року) він без зволікань повторно звернувся до суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року відмовлено Офісу великих платників податків ДФС в задоволенні клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його скаргою з зазначенням ненаведення скаржником поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Не погодившись із вказаною ухвалою, 28 грудня 2019 року Офіс звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі Офіс послався на порушення судом апеляційної інстанції права контролюючого органу на судовий захист порушених прав, враховуючи, що здійснення вчасної сплати судового збору не залежало від волевиявлення скаржника. При цьому, ним було вжито всіх можливих заходів для забезпечення вчасної сплати вказаного судового збору. Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного суду від 23 січня 2020 року поновлено строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року.

Позивачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому він, посилаючись на сталу практику Верховного Суду, вказав на недобросовісну, на його думку, поведінку відповідача, яка полягає у невчасній сплаті судового збору за подання апеляційної скарги з суто суб`єктивних причин, що ставить його в нерівне становище в порівнянні з іншою стороною спору. Враховуючи викладене, позивач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Переглянувши оскаржувану ухвалу в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає повною мірою.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України (тут і далі - в редакції, яка діяла на дату подачі касаційної скарги) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Частиною третьою статті 295 КАС України передбачено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Отже, для вирішення питання поновлення строку апеляційного оскарження необхідно, щоб особа, яка подає апеляційну скаргу, вказала в ній поважні причини його пропуску або додала до неї обґрунтовану заяву про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду критично відноситься до доводів відповідача щодо відсутності у нього об`єктивної можливості вчасно усунути недоліки апеляційної скарги та сплатити судовий збір у зв`язку із зупиненням Державною казначейською службою України у Печерському районі в період з березня по серпень 2019 року операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками.

Так, відповідно до вимог пунктів 28, 29, 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, орган Казначейства протягом трьох робочих днів після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів. З дня визначення таких кодів та рахунків орган Казначейства повідомляє боржникові про здійснення безспірного списання коштів з його рахунків. У повідомленні також зазначаються строк подання боржником інформації, пов`язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п`яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про непроведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника. Коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету та/або рахунки, за якими проводиться безспірне списання коштів, можуть бути змінені органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника.

На період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов`язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього порядку. Відповідно до пункту 25 цього порядку на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Отже, долучені відповідачем до матеріалів справи повідомлення органу казначейства від 27 березня, 4 та 10 квітня 2019 року (Т. 1 а. с. 239а -241в) свідчать про тимчасове (на строк до п`яти робочих днів з дати їх надходження до боржника) зупинення операцій на рахунках відповідача, окрім, зокрема, операцій із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

При цьому, скаржником не надано належних доказів на підтвердження того, що Офіс великих платників податків ДПС протягом всього строку апеляційного оскарження вчиняв будь-які дії для сплати судового збору у цій справі у сумі 2 881,5 грн та отримував відмови у зв`язку із зупиненням видаткових операцій на банківських рахунках.

Європейський Суд з прав людини у пунктах 40, 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що "… якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та з підстав, які видаються непереконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду… Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що зазначені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, у зв`язку з чим підстави для поновлення такого строку відсутні.

Аналогічні правові висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 820/7031/16, від 22 травня 2019 року у справі № 826/14040/17.

За наведених обставин, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам законодавства, підтверджуються встановленими у справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення, а ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді М. М. Гімон

Є. А. Усенко