Окрема думка

від 10.03.2020 по справі 520/38/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гімона М.М.

за наслідками розгляду адміністративної справи №520/38/19 за позовом Акціонерного товариства Харківобленерго до Офісу великих платників податків ДФС про скасування рішення.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020 (провадження № К/9901/430/20) касаційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС) залишено без задоволення, а ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 - без змін.

Відповідно до статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) усі питання, що виникають під час колегіального розгляду адміністративної справи, вирішуються більшістю голосів суддів. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення. Головуючий у судовому засіданні голосує останнім. Суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються особи, які беруть участь у справі, без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Отже, КАС України передбачає можливість викладення окремої думки виключно за наслідками розгляду справи. З постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020 у цій справі та її мотивами я погоджуюся, проте вважаю за необхідне викласти свою окрему думку відносно поновлення судом касаційної інстанції строку на касаційне оскарження при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у цій справі.

Так, ухвалою від 23.01.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду більшістю голосів постановив відкрити касаційне провадження за скаргою Офісу ВПП ДПС на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019, одночасно визнавши поважними підстави пропуску Офісом великих платників податків ДПС строку на касаційне оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 та поновивши його.

Висновки про поважність причин пропуску строку вмотивовані тим, що Офіс ВПП ДПС вперше звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №520/38/19 у межах встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.

Проте Верховний Суд ухвалою від 19.12.2019 касаційну скаргу на підставі частини другої статті 332 КАС України та з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 169 цього ж Кодексу повернув заявнику з огляду на невиконання останнім вимог ухвали Верховного Суду від 26.11.2019, що стали підставою для залишення касаційної скарги без руху (ненадання доказів сплати судового збору).

Звертаючись вдруге 28.12.2019 з касаційною скаргою та додаючи докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі (платіжне доручення №482 від 20.12.2019), скаржник просив суд поновити строк касаційного оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №520/38/19 з тих підстав, що повернення касаційної скарги заявнику не перешкоджає праву особи в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду касаційної інстанції з такою скаргою.

Враховуючи положення частини третьої статті 329 КАС України Суд дійшов висновку, що оформлення касаційної скарги у відповідності до положень КАС України, дотримання строків касаційного оскарження при первинному зверненні до суду та бажання заявника реалізувати своє право на касаційне оскарження судових рішень у даній справі після постановлення Верховним Судом ухвали від 19.12.2019 у найкоротші строки є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження.

Не погоджуюсь з таким висновком, оскільки відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У цій справі при зверненні Офісу ВПП ДПС з касаційною скаргою вперше, що відбулося 08.11.2019, не було дотримано визначених законодавством умов щодо сплати судового збору за її подання. При цьому, у скаржника була можливість сплатити судовий збір в межах строку на касаційне оскарження судового рішення, відлік якого розпочався з наступного дня після отримання копії ухвали апеляційного суду від 09.10.2019 - з 16.10.2019.

Додатково скаржнику був наданий строк на сплату судового збору тривалістю десять днів з дня вручення йому копії ухвали Верховного Суду від 18.11.2019 - тобто до 09.12.2019.

Вважаю, що у Офісу ВПП ДПС було достатньо часу для сплати судового збору за подання ним касаційної скарги, а розмір судового збору не був значним (1921 грн), проте, відповідна сплата відбулася лише 20.12.2019, тобто поза межами наданого Судом строку.

Усталеною є судова практика Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Сама ж по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого Судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Отже, вважаю, що у відкритті касаційного провадження варто було відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними .

...........................

М.М. Гімон,

Суддя Касаційного адміністративного суду

у складі Верховного Суду

10.03.2020