16/166-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01.08.07р.
Справа № 16/166-07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "СААВ", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
до відповідача-1: Обласного комунального підприємства "Дніпродзержинське Бюро технічної інвентаризації", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
до відповідача-2 : Курилівської селищної ради, с. Курилівка Дніпропетровської області
до відповідача-3: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про визнання права власності
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники сторін:
від позивача: Черненко Т.Б.- представник, дов. від 01.03.2007р.№0103/07-1;
від відповідача - 1: Кохан О.О.- представник, дов. від 09.07.2007р. №1105;
від відповідача - 2: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;
відповідача-3: Батюк Д.В.- спеціаліст 1-ої категорії юрисконсульт, дов. від 15.01.2007р. №9.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач просить визнати за ним право власності на туристичну базу в цілому, що розташована за адресою: селище Курилівка Петриківського району Дніпропетровської області, вул. Дубовий Гай, 7 та складається з:
- адміністративно-побутової будівлі (літ.А-1) загальною площею 53,7 кв.м, у тому числі: - коридору (1) загальною площею 6,6 кв.м, комори (2) - загальною площею 10,5 кв.м, комори (3) - загальною площею 23,3 кв.м, кімнати охоронця (4) - загальною площею 8,8 кв.м, коридору (5) - загальною площею 4,5 кв.м;
- прибудови (літ. а-1);
- навісу (літ. а1-1);
- кухні (літ. Б-1);
- огорожі №1;
- воріт №2.
Відповідач-1 у відзиві на позов (вх.№12063 від 10.07.07р.) позовні вимоги не визнає та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що: - відповідач ніколи не оспорював право власності позивача на туристичну базу; - відповідач не наділений компетенцією визнавати або не визнавати за будь ким право власності, а лише здійснює державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно на підставі наданих правовстановлювальних документів; - реєстратори відповідача ніколи не приймали рішення про неможливість реєстрації за позивачем права власності на вищевказану базу відпочинку, тому відповідач не згоден з тим, що саме до нього пред'явлений позов.
Відповідач-2 відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, а звернувся до суду з клопотанням (вх.№12777 від 18.07.07р.), в якому зазначив, що відомостями щодо права третіх осіб на спірне майно відповідач-2 не володіє.
Відповідач-3 у відзиві на позов (вх.№13778 від 01.08.07р.) зазначає, що об'єкт нерухомості –туристична база, розташована за адресою: с. Кирилівка Петриківського району Дніпропетровської області, вул. Дубовий Гай, 7, не належить до державної власності та не управляється державою, відомості щодо прав третіх осіб на спірний об'єкт нерухомості у відповідача-3 відсутні.
За згодою представників позивача та відповідачів-1,3 у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідачів -1, 3 господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
- 20.03.1993р. між Дніпродзержинським СУ-1 треста “Дніпрококсохімремонт” (продавцем) та позивачем –Виробничо –комерційною фірмою “СААВ” (покупцем) було укладено договір №20/03-93-001, згідно з розділом 1 якого продавець продав, а покупець купив туристичну базу, що розташована на території Курилівської сільської ради; на території туристичної бази знаходиться: адміністративно-побутова будівля, прибудова до будівлі, навіс, кухня; - об'єкт огороджений металевим забором, в'їзд через металеві ворота;
- відповідно до розділу 2, пункту 3.2 зазначеного договору ціна туристичної бази складає 600 000 крб. 00 коп.; об'єкт стає власністю покупця після оплати його повної вартості;
- розділом 4 договору передбачено, що передача туристичної бази продавцем і приймання покупцем здійснюється тільки їх уповноваженими представниками з оформленням і підписами обома сторонами акта приймання-передачі основних засобів і підписанням акта встановлених меж земельної ділянки;
- на виконання умов договору позивачем на підставі рахунку від 25.03.1993р. №29 було сплачено продавцю за туристичну базу 600 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 25.03.1993р.;
- 30.03.1993р. на підставі акту приймання-передачі туристичної бази по договору №20/03-93-001 від 20.03.1993р. позивачем було прийнято туристичну базу, що знаходиться на території Курилівської сільської ради;
- 02.06.1993р. на підставі акту встановлення меж земельної ділянки в натурі були встановлені в натурі межі земельної ділянки площею 0,56 га, які відводяться Виробничо-комерційній фірмі” “СААВ” для розміщення туристичної бази;
- згідно Державного акту на право постійного користування землею, виданого позивачу Курилівською селищною Радою народних депутатів, землекористувачу –Виробничо-комерційній фірмі “СААВ” надається у постійне користування 0,56 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для розміщення туристичної бази;
- відповідно до технічного паспорту на громадський будинок, виготовленого відповідачем-1 станом на 06.02.2007р., база відпочинку у селищі Курилівка вул. Дубовий Гай, №7 має таку літерацію та площі:
· адміністративно-побутова будівля (літ.А-1) загальною площею 53,7 кв.м, у тому числі: - коридор (1) загальною площею 6,6 кв.м, комора (2) - загальною площею 10,5 кв.м, комора (3) - загальною площею 23,3 кв.м, кімната охоронця (4) - загальною площею 8,8 кв.м, коридор (5) - загальною площею 4,5 кв.м;
· прибудова (літ. а-1);
· навіс (літ. а1-1);
· кухня (літ. Б-1);
· огорожа №1;
· ворота №2;
- згідно із статтею 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб;
- відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні;
- статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом;
- стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права;
- визнання права власності на спірне нерухоме майно за позивачем не порушує права інших осіб (доказів не надано);
- суд не може погодитися з думкою відповідача-3, що спірне майно увійшло в процесі приватизації до статутного фонду ВАТ “Дніпрококсохімремонт”, оскільки наданий відповідачем-3 акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства “Дніпрококсохімремонт” складено 30.09.1994р., а туристичну базу було продано 20.03.1993р., тобто до приватизації ВАТ “Дніпрококсохімремонт”.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на позивача, оскільки вина відповідачів у виникненні спору відсутня.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою „СААВ” (51900, м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, проспект Комсомольський, 29-1; код ЄДРПОУ 20198553) право власності на туристичну базу, що розташована по вул. Дубовий Гай, 7 у селищі Кирилівка Петриківського району Дніпропетровської області, і складається з:
- адміністративно-побутової будівлі (літ.А-1) загальною площею 53,7 кв.м, у тому числі: - коридору (1) загальною площею 6,6 кв.м, комори (2) - загальною площею 10,5 кв.м, комори (3) - загальною площею 23,3 кв.м, кімнати охоронця (4) - загальною площею 8,8 кв.м, коридору (5) - загальною площею 4,5 кв.м;
- прибудови (літ. а-1);
- навісу (літ. а1-1);
- кухні (літ. Б-1);
- огорожі №1;
- воріт №2.
Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
„ 07 „ серпня 2007р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 09.08.2007 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 881401 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні