Постанова

від 02.03.2020 по справі 440/2831/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 р. Справа № 440/2831/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2019, суддя Є.Б. Супрун, повний текст складено 25.11.19 по справі № 440/2831/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-Центр"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Долина-центр" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 23.07.2019 № 0009731401, № 0009761401, № 0009741401.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 23.07.2019 № 0009731401, № 0009761401, № 0009741401.

Головне управління ДПС у Полтавській області, не погоджуючись із рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначив, що надані позивачем первинні документи не спростовують висновків щодо не реального характеру господарських операцій з контрагентами, фіктивності господарських взаємовідносин, створених без мети настання правових наслідків.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню, оскільки є законним та прийнятим із дотримання процесуального та матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДФС у Полтавській області у період з 29.05.2019 по 11.06.2019 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Долина-Центр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2016 по 31.03.2019, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 26.06.2019 № 832/16-31-14-01-10/37287274, яким зафіксовано наступні порушення ТОВ "Долина-Центр": п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п.п 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення (стандарту) бухгалтерського обліку", п. 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", п. 5, п. 7 П(С)БО 15 "Дохід", п. 6 П(С)БО 16 "Витрати", П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3 753 332 грн, в т.ч.: за 2 півріччя 2016 на суму 2 404 655 грн, за 2017 на суму 1301189,00 грн, за 2018 на суму 47 488 грн; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 192 864,00 грн, в т.ч. в розрізі звітних періодів: липень 2016 року - 531 016,00 грн, серпень 2016 року - 387 320,00 грн, вересень 2016 року - 341 577,00 грн, жовтень 2016 року - 159 707,00 грн, грудень 2016 року - 1 252 218,00 грн, лютий 2017 року - 166 179,00 грн, березень 2017 року - 628 883,00 грн, квітень 2017 року - 175 648,00 грн, травень 2017 року - 379 230,00 грн, квітень 2018 року - 171 086,00 грн; п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого завищено від`ємне значення податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на загальну суму 4 651,00 грн, в т.ч. за березень 2018 року на суму 4 651,00 грн.

Не погодившись із зазначеним актом перевірки ТОВ "Долина-Центр" звернулось до Головного управління ДФС у Полтавській області із відповідними запереченнями, за наслідками розгляду яких відповідач надав відповідь від 19.07.2019 №31453/10/16-31-14-01-18, якою акт перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки від 26.06.2019 № 832/16-31-14-01-10/37287274 Головним управлінням ДФС у Полтавській області винесені податкові повідомлення-рішення від 23.07.2019:

- № 0009731401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 4691665 грн, в тому числі 3753332 грн - за податковим зобов`язанням та 938333 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0009761401, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 4651 грн за березень 2018 року;

- № 0009741401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 5241080 грн, в тому числі 4192864 грн - за податковим зобов`язанням та 1048216 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із такими рішеннями відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами належними первинними документами.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У пункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Таким чином фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

У перевіряємий період позивач мав взаємовідносини із ТОВ "Долина "ТД", ТОВ "НВ "Долина", ПП "Комп і ка", ТОВ "Агропул", ТОВ "Катоіл Плюс".

Так, між позивачем та зазначеними контрагентами укладено однотипні договори поставки сировини, а саме: із ТОВ "Долина "ТД" договір № П16-01-02/ТД від 01.02.2016, ПП "Комп і ка" договір № 13 від 14.02.2017, ТОВ "НВ-Долина" договір № 16-01-11/п від 11.01.2016, ТОВ "Агропул" договір № 20/01/2016/п від 20.01.2016.

На виконання умов зазначених договорів ТОВ "Долина-Центр" поставлялась хімічна сировина (нітроамофоска, кислота амінооцетова, амоній гептамолибдат тетрагідрат, гумат натрію, карбомід, гліцерин, полімер етиленгліколю, цинку сульфат, калію гідрооксид і т.д.), яка необхідна позивачу для провадження власної господарської діяльності пов`язаної з виробництвом регуляторів росту рослин та мікродобрив.

На підтвердження господарських операцій за вказаними договорами надано первинні документи: специфікації, акти приймання-передачі, видаткові накладні, рахунки на оплату, податкові накладні, сертифікати якості, платіжні доручення, акти звірки, товарно-транспортні накладні (т. 6 а.с. 202-203, т. 7 а.с. 160-250, т. 8 а.с. 1-250, т. 9 а.с. 1-220, т. 10 а.с. 3-250, т. 11 а.с. 1-32).

Також, між позивачем та ТОВ "Катоіл Плюс" укладені договори купівлі-продажу від 09.08.2017 № 09082017/1, від 02.10.2017 № 021017/1, за умовами яких ТОВ "Катоіл Плюс" зобов`язується передавати в узгоджені терміни, а ТОВ Долина-Центр прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі обладнання (реактор-нейтралізатор об`ємом 16 м3 з мішалкою пропелерного типу та підігрівачем типу змійовик, теплообмінник кожухотрубний, теплообмінник пластинчастий, насосний агрегат, ємність-збірник емальований горизонтальний).

На підтвердження реальності господарських операцій із ТОВ "Катоіл Плюс" надано видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення, накази про введення в експлуатацію, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (т. 11 а.с. 36-91).

Крім того, у ході судового розгляду справи позивачем надано первинні документи на підтвердження подальшого використання придбаної сировини у власній господарській діяльності.

Так, сировина з метою переробки в готову продукцію направлялася позивачем (Замовник) на адресу МП НДП "Долина" (Виконавець) у відповідності до умов однотипних договорів від 04.01.2016 №04/01/16, від 03.01.2017 №03/01/17, від 02.01.2018 №02/01/18, додаткової угоди від 28.12.2018 до договору від 02.01.2018 №02/01/18, за умовами яких Виконавець за заявкою Замовника зобов`язався на свій ризик виконати роботи з виготовлення регулятора росту рослин і мікродобрив, а замовник - поставити сировину необхідну для виконання робіт за договорами, прийняти та оплатити виконані роботи.

На підтвердження реальності вказаних операцій надано відповідні заяви на виробництво, акти звіряння взаємних розрахунків, акти прийому-передачі, прибуткові накладні (з переробки), видаткові накладні (в переробку), платіжні доручення тощо надані позивачем разом з позовною заявою (т. 4 а.с. 13-250, т. 5 а.с. 1-250, т. 6 а.с. 1-200).

Також, ТОВ "Долина-Центр" залучало ТОВ "ААА6", як виконавця за договором від 01.04.2016 №01/04/16-Л про надання послуг з лабораторного контролю за виробництвом продукції (т. 3 а.с. 97-99) з метою проведення лабораторних досліджень - лабораторного контролю за якістю і відповідністю вхідної сировини та готової продукції.

Відбір зразків сировини здійснювався на складі позивача за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Механізаторів, 3 (договори оренди із ПП "Дол-Інвест" від 20.01.2015 №200115-7/С/С та 02.04.2018 №ОР-020418).

У ході судового розгляду встановлено, що укладення договору із ТОВ "Катоіл Плюс" від 09.08.2017 № 09082017/1 щодо придбання реактора-нейралізатора об`ємом 16 м3 з мішалкою пропелерного типу та підігрівачем типу змійовик було обумовлене необхідністю збільшення потужності виробництва до 600 кубів за місяць.

З метою забезпечення перевезення придбаного товару залучено перевізника ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується актом здачі приймання робіт № 14/9, платіжним дорученням на підставі виставленого рахунку № 14/9 від 08.09.2017, товарно-транспортною накладною від 08.09.2017 №19.

Факт відвантаження на користь ТОВ "Долина-Центр" зазначеного товару підтверджується видатковою накладною та актом.

Після отримання, товар позивачем переміщено до місця розташування основної лінії з виробництва мікродобрив та регуляторів росту рослин та введено в експлуатацію відповідно до наказу № 022-3 від 30.09.2017 (т. 11 а.с. 36-45).

Крім того, у виконання договору № 021017/1 ТОВ "Долина-Центр" отримано та оплачене обладнання, що підтверджується платіжним дорученням.

Доставка здійснена ФОП ОСОБА_1 .

Отриманий товар переміщено до місця розташування основної лінії з виробництва мікродобрив та регуляторів росту рослин та введено в експлуатацію відповідно до наказу № 025-3 від 30.11.2017.

Доводи податкового органу щодо наявності недоліків в товарно-транспортних накладних, що оформлені в рамках операцій з ТОВ "Катоіл Плюс", колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Таким чином, первинні документи, якими позивач доводить здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, оформлені належним чином, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій.

Виявлені відповідачем окремі неточності в наданих документах не є суттєвими, не тягнуть за собою недійсність таких документів, а тому не можуть свідчити про безтоварність господарських операцій, які ними підтверджуються.

Позивач та його контрагенти на час здійснення господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи, були платниками податку на додану вартість.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено обставини здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, підтверджено здійснення руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлена спеціальна податкова правосуб`єктність учасників господарської операції та зв`язок між фактом придбання товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідач не надав належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем підприємства-контрагенти були фіктивними, вчиняли порушення в сфері оподаткування, документували безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб`єктів господарювання.

Водночас, реальність виконання вказаних вище господарських зобов`язань, безпосередньо пов`язаних з основною статутною діяльністю позивача, підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Так, висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на твердженні про нереальний характер зазначених вище господарських операцій, документальне оформлення яких здійснено з метою виникнення податкової вигоди у сторонніх суб`єктів господарювання.

До зазначених висновків відповідач дійшов на підставі відомостей автоматизованих інформаційних систем баз даних контролюючих органів та Єдиного державного реєстру податкових накладних, податкової інформації інших контролюючих органів, проміжних процесуальних рішень слідчих суддів у досудових розслідуваннях по кримінальним провадженням відносно контрагентів позивача або контрагентів позивача.

Зокрема, податковий орган в акті перевірки посилається на інформацію з баз даних АІС "Податковий блок" та ЄРПН, відповідно до яких контрагентами позивача - ТОВ "Долина "ТД", ТОВ "НВ-Долина", ТОВ "Агропул" та ПП "Комп і ка" здійснювалося придбання хімічної сировини у контрагентів-постачальників, у яких відсутній факт її придбання.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що наявність певної податкової інформації, на яку посилається податковий орган, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Стосовно тверджень відповідача про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача ТОВ "Долина "ТД", ТОВ "НВ-Долина", ТОВ "Агропул" з огляду на їх місцезнаходження на непідконтрольній Уряду України території слід зазначити наступне.

Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходження зазначених контрагентів позивача на непідконтрольній Уряду України території - у м. Луганськ (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення").

Головним управлінням ДФС у Полтавській області направлялися звернення до Луганської ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області щодо проведення зустрічних звірок ТОВ "Долина "ТД", ТОВ "НВ-Долина", ТОВ "Агропул".

За даними АІС Податковий блок , відповідно до відповідей Луганської ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області від 20.02.2017 №374/10/12-36-14, №373/10/12-36-14, №346/10/12-36-14, повідомлено про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ "Долина "ТД", ТОВ "НВ-Долина", ТОВ "Агропул", оскільки зазначені суб`єкти господарювання перебувають на непідконтрольній Уряду України території.

Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів суб`єкта господарювання не може бути беззаперечним свідченням неправомірності формування позивачем податкового кредиту чи витрат, адже чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, не/знаходженням їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, виробничих потужностей або штату працівників тощо.

Також безпідставними є посилання податкового органу на досудові розслідування, які проводилися слідчими відділами і управліннями фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві і Київській області, оскільки сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень), в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

У той же час, колегія суддів не приймає посилання податкового органу на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10.05.2016 у справі №428/1898/16-к, який набрав законної сили 10.06.2016, оскільки останній постановлений відносно осіб, причетних до створення суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: TOB Фокс-Трейд ЛТД (код 39734197), TOB Стимоіл-Компані (код 39829000), TOB АТ-Пеликан (код 39868359), TOB Фороил-ЛТД (код 39919303) та TOB МТ-Альянс (код 39977056).

При цьому, посилання у даному вироку на той факт, що в період квітня-жовтня 2015 року внаслідок протиправної діяльності вказаних осіб з використанням ТOB Фокс-Трейд ЛТД (код 39734197), в порушення пп. а п. 185.1 ст. 185 та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, пунктів 7 і 8 розділу III, пп. 1, 2 і 7 п. 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13 Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України , було сформовано штучний податковий кредит контрагентам-покупцям та відповідно зменшено їх податкові зобов`язання у вигляді несплати податку на додану вартість, зокрема TOB Агропул (код 35628942), TOB HB Долина (код 34721115), TOB Долина ТД (код 37287269), не свідчить про причетність юридичної особи позивача до протиправних дій, які були вчинені його контрагентами.

Також, вироком Дарницького районного суду м. Києва від 31.01.2018 №753/23956/17 постановлений відносно особи засновника ТОВ Союз Кепітал Строй (код 40703298), з яким декларували господарські взаємовідносини TOB Агропул , TOB HB Долина , TOB Долина ТД з приводу придбання хімічної сировини.

Втім, проведеною перевіркою будь-яких прямих взаємовідносин ТОВ Долина-Центр з ТОВ Союз Кепітал Строй не виявлено.

Таким чином, посилання податкового органу на зазначені обставини є безпідставними, оскільки по господарських операціях позивача та його контрагентів не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, наявності протиправного умислу на укладення правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а, отже, віднесення їх до категорії нікчемних та таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків є помилковим.

Стосовно висновків податкового органу щод завищення позивачем податкового кредиту на суму 27147 грн по Невизначеним контрагентам, а також завищення від`ємного значення з ПДВ у розмірі 4651 грн, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, наслідком розбіжностей у показниках Системи співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов`язань в розрізі контрагентів ТОВ "Долина-Центр" були помилки, допущені позивачем деклараціях з ПДВ, де в додатку 5 позивачем були зазначені помилкові ІПН своїх контрагентів: ПП "Стандарт", ТОВ "Глуско Рітейл", ТОВ "Атлант-М Юг", ТОВ "Вєнарма".

В подальшому позивачем вживались заходи щодо виправлення виявлених недоліків податкової звітності шляхом подання уточнюючої податкової звітності, а саме 10.07.2019 із запереченнями на акт перевірки до Головного управління ДФС у Полтавській області подані уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року, лютий, квітень, листопад 2018 року.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Проте, відповідач, отримавши заперечення на акт перевірки разом з уточнюючими розрахунками до податкових декларацій, поданих за період, що перевірявся, своїм правом на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період не скористався, та зробив передчасні висновки про порушення платником п. 198.6 ст. 198, ст. 201.10 Податкового кодексу України щодо завищення податкового кредиту по Невизначеним контрагентам та від`ємного значення з ПДВ.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо неправомірного заниження податковим органом податкового кредиту на суму 27147 грн., від`ємного значення з ПДВ у розмірі 4651 грн., визначених позивачем за наслідками проведених господарських операцій.

Крім того у спірних правовідносинах колегія суддів виходить з того, що доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що факт придбання товару підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності; право на формування податкових зобов`язань підтверджується належними первинними документами.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 23.07.2019 № 0009731401, № 0009761401, № 0009741401 є протиправними та правомірно скасовані судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив докази по справі, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 по справі № 440/2831/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов Постанова складена в повному обсязі 12.03.20.