УХВАЛА
06 серпня 2020 року
Київ
справа №440/2831/19
адміністративне провадження №К/9901/18289/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Долина - Центр" до ГУ ДПС, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.07.2019 №0009731401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 4691665,00 грн, від 23.07.2019 №0009761401, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 4 651,00 грн, від 23.07.2019 №0009741401. яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 5241080,00 грн.
23.07.2020 ГУ ДПС звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020.
За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.
Касаційна скарга ГУ ДПС підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини першої статті 329, статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно з частиною першою статті 329 КАС Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подана з порушенням строку на касаційне оскарження.
ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення цього строку, яке обґрунтовує тим, що копія постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 отримана відповідачем 23.06.2020, а також посиланням на норму пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС в редакції Закону України від 30.0.2020 № 540-IX. На підтвердження доводу щодо дати отримання копії постанови суду апеляційної інстанції ГУ ДПС додає лист Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 (№ 440/2831/19/9303/20) з датою у скриншоті "23.06.2020".
Однак, ухвалами Верховного Суду від 27.04.2020 та від 12.06.2020 касаційні скарги ГУ ДПС на судові рішення ухвалених у цій справі, були повернуті у зв`язку з їх не відповідністю пункту 4 частини другої статті 330 КАС. Ця обставина ставить під сумнів дату ГУ ДПС щодо його необізнаності з постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020. а відтак вказана ГУ ДПС підстава для поновлення строку на подання касаційної скарги не може бути визнана поважною.
Законом України від 18.06.2020 №731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон України №731-IX), який набрав чинності з 17 07.2020. пункт 3 розділу VI Прикінцевого положення КАС викладено в новій редакції, згідно якого процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
ГУ ДПС звернулося з касаційною скаргою під час дії цієї редакції пункту 3 розділу VI Прикінцевого положення КАС, тому його посилання на норму цього пункту в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX безпідставні.
Доводів, що строк на касаційне оскарження ухвалених у справі судових рішень пропущений з підстав, обумовлених поширенням вірусної інфекції. ГУ ДПС не наводить.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до положень частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.
Посилання ГУ ДПС в касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, які викладені в постановах Верховного Суду 21.01.2020 у справі №808/846/16, від 19.12.2020 у справі №820/12033/15, від 20.01.2020 у справі №826/9837/14, від 09.12.2019 у справі №804/1752/17, від 20.01.2020 у справі №804/12774/15, від 20.01.2016 у справі №21-491а5 не означає, однак, що касаційна скарга відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.
Системний аналіз вищенаведених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Окрім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Касаційна скарга також залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. (частина третя статі 330 КАС).
Враховуючи вище викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого відповідач має право надати/надіслати суду касаційної інстанції заяву, в якій усунути зазначений недолік касаційної скарги. А також клопотання із зазначенням поважних підстав для поновлення строку а подання касаційної скарги.
Керуючись статями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №440/2831/19 залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2020 |
Оприлюднено | 10.08.2020 |
Номер документу | 90846813 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Усенко Є.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні