Постанова

від 29.03.2010 по справі 15/268-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 березня 2010 р.                                                                                    

№ 15/268-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого

Кота О.В.

суддів

Шевчук С.Р.

Демидової А.М.

перевіривши  касаційну               скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка-ЛТД"

на рішення

господарського суду Київської області від 22.07.2008 р.

у справі

№ 15/268-08

за позовом

Закритого акціонерного товариства "Надбання"         

до

Комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації"

про

визнання права власності та зобов‘язання вчинити певні дії

          В судовому засіданні взяли участь представники:

       позивача: ОСОБА_1 дов. №21 від 18.03.2010р.

       відповідача: не з‘явились

       скаржника: ОСОБА_2. дов. від 04.03.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Надбання" звернулося до господарського суду Київської області  з позовом до Комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації" про  визнання права власності на майновий комплекс, розташований за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Польова, 26-а, до складу якого входять: будівля пилорамного цеху, залізобетонного, загальною площею 349,7 кв.м., літера "А"; склад ПММ, цегляний, з 9-ти цистерн об’ємом 189,7 куб.м., загальною площею 4,1 кв.м., літера "Б"; підсобне приміщення ПММ, загальною площею 11,6 кв.м., літера "Ж"; цех по виготовленню шлакоблоків, бетонний, загальною площею 150,2 кв.м., літера "В"; склад цементу, бетонний, загальною площею 74,7 кв.м., літера "Л"; столярний цех, бетонний, загальною площею 148,8 кв.м., літера "Г"; склад-ангар 2 шт., металеві, загальною площею 534,5 кв.м., літера "Д"; прохідна, цегляна, загальною площею 8,3 кв.м., літера "Е"; сушила металева, загальною площею 14,4 кв.м., літера "З"; гараж бетонний, загальною площею 548,1 кв.м., літера "К"; склад цегляний, загальною площею 33,3 кв.м., літера "М" та зобов’язання КП "Бориспільське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за закритим акціонерним товариством "Надбання" право власності на вказані об’єкти нерухомого майна.

Рішенням господарського суду Київської області  від 22.07.2008 р. (суддя               Рябцева О.О.)  позов задоволено. Визнано за Закритим акціонерним товариством "Надбання" право власності на майновий комплекс, загальною площею 1877,70 кв.м. Зобов’язано Комунальне підприємство "Бориспільське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за Закритим акціонерним товариством "Надбання" право власності на майновий комплекс загальною площею 1877,70 кв.м.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка-ЛТД", в порядку ст. 107 ГПК України, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та  прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просить повернути скаржнику касаційну скаргу без розгляду.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом встановлено, що 16 квітня 2008 року між закритим акціонерним товариством "Надбання" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка ЛТД" було укладено договір купівлі-продажу нерухомості на біржових торгах, який зареєстрований на біржі за реєстром № Н-55/08 та відповідно до якого позивачу продано майновий комплекс загальною площею 1877,70 кв.м., розташований за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Польова, 26-а, до складу якого входять наступні будівлі: будівля пилорамного цеху, залізобетонного, загальною площею 349,7 кв.м., літера "А"; склад ПММ, цегляний, з 9-ти цистерн об’ємом 189,7 куб.м., загальною площею 4,1 кв.м., літера "Б"; підсобне приміщення ПММ, загальною площею 11,6 кв.м., літера "Ж"; цех по виготовленню шлакоблоків, бетонний, загальною площею 150,2 кв.м., літера "В"; склад цементу, бетонний, загальною площею 74,7 кв.м., літера "Л"; столярний цех, бетонний, загальною площею 148,8 кв.м., літера "Г"; склад-ангар 2 шт., металеві, загальною площею 534,5 кв.м., літера "Д"; прохідна, цегляна, загальною площею 8,3 кв.м., літера "Е"; сушила металева, загальною площею 14,4 кв.м., літера "З"; гараж бетонний, загальною площею 548,1 кв.м., літера "К"; склад цегляний, загальною площею 33,3 кв.м., літера "М".

Реалізація майна відбувалась через біржу, оскільки відповідно до постанови господарського суду міста Києва № 24/110-б від 14.02.2007р. по відношенню до ТОВ "Агробудпереробка ЛТД" було відкрито ліквідаційну процедуру і ліквідатор виконував вимоги частини 1 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно до п. 6 договору купівлі-продажу нерухомості на біржових торгах право власності на об`єкт переходить до Покупця з моменту підписання Акта приймання-передачі, який є невід`ємною частиною даного Договору.

Судом встановлено, що на підставі акту приймання-передачі майна від 16.04.2008р., товариство з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка ЛТД" (Продавець)  передало у власність покупця, а закрите акціонерне товариство "Надбання"(Покупець) прийняло у власність вищезазначене нерухоме майно.

Згідно наявних в комунальному підприємстві "Бориспільське бюро технічної інвентаризації" даних, право власності на спірний об’єкт нерухомості зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка ЛТД». Тобто, Продавець за договором купівлі-продажу нерухомості на біржових торгах №Н-55/08 від 16.04.2008р. мав всі повноваження на відчуження майнового комплексу.

Право власності на спірний об`єкт нерухомості ТОВ "Агробудпереробка ЛТД" набуло на підставі договору купівлі-продажу майнового комплексу від 21.02.2005 р., укладеного між комунальним підприємством "Бориспільська виробнича фірма "Україна" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка ЛТД"(Покупець), посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області і зареєстрованого в реєстрі за № 355.  

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач набув право власності на спірний майновий комплекс, на підставі правочину, а саме,  договору купівлі-продажу нерухомості на біржових торгах № Н-55/08 від  16.04.2008 р., а тому правомірно звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію права власності на відповідний об"єкт нерухомого майна від 12.06.2008 р.

Натомість відповідач повідомленням № 445 від 17.06.2008 р. відмовив в здійсненні реєстрації з посиланням на те, що подані документи не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме, ст.. 657 ЦК України, оскільки нотаріально не посвідчені.

Відповідно до статті 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. У статті 650 Цивільного кодексу України встановлено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Зокрема, частиною 2 статті 15 Закону України "Про товарну біржу" встановлено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Отже, спеціальним законом не встановлено обов’язкової вимоги щодо нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, які були укладені за результатами проведення біржового аукціону та зареєстровані на біржі.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку.

Згідно з частиною 3 статті 24 цього ж Закону відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

За таких обставин, місцевий господарський суд  дійшов висновку про те, що позивач надав відповідачу всі необхідні для реєстрації права власності на придбану нерухомість документи, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", а тому  у відповідача не було підстав для відмови в проведенні реєстрації. Тому, враховуючи що, право власності позивача на придбані приміщення не визнається та, як наслідок, на даний час не  зареєстроване  відповідачем за позивачем, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги про визнання права власності та про зобов’язання комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за закритим акціонерним товариством "Надбання" право власності на спірні об’єкти нерухомого майна.

Між тим, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з таким висновком суду , оскільки поза увагою суду  залишилось те що, Закон України «Про товарну біржу»від 10 грудня 1991 року є спеціальним щодо визнання правових умов створення і діяльності товарних бірж на території України та загальним щодо правил укладання господарських договорів. І положення вищезазначеного Закону повинні застосовуватись з урахуванням дії закону в часі за приписом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Зі спірного ж питання спеціальними є норми, закріплені у Цивільному кодексі України, який уведено в дію 1 січня 2004 року.

Зокрема,  ст. 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації та укладеним такий договір в силу вимог ст. 210 цього Кодексу є лише з моменту державної реєстрації.

При цьому норма ч. 4 ст. 656 ЦК України вказує на те, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відтак, висновок суду першої інстанції про те, що оскільки спірний договір купівлі-продажу не підлягав нотаріальному посвідченню, то у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації права власності є помилковими.

Відповідно до п. 4  ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Окрім того,  поза увагою суду залишилось те, що згідно з тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від  7 лютого  2002 року,  підприємства бюро технічної інвентарізації здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Отже,  висновок суду про наявність підстав для визнання права власності також є помилковим, оскільки Бориспільське бюро технічної інвентаризації відповідно до вищезазначеного положення, здійснює лише реєстрацію права власності на нерухоме майно, і не є належним відповідачем у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Надбання" про визнання права власності.

За таких обставин, оскільки місцевим господарським судом при вирішенні даного спору неправильно застосовані норми матеріального права, та по справі не вимагається збирати або додатково перевіряти і оцінювати докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, суд касаційної інстанції дійшов до висновку, що прийняте у справі судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка-ЛТД"  задовольнити.

Рішення господарського суду Київської області від 22.07.2008р. у справі                  №15/268-08 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Головуючий                                                                              Кот О.В.

С у д д я                                                                                                Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                               Демидова А.М.