Рішення

від 12.03.2020 по справі 420/6279/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6279/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача - адвоката Боярського В.С., представника відповідача - Моргун Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю РОЯЛ СТІЛ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю РОЯЛ СТІЛ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.07.2019 року №№ 0024121307, 0034421408.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зі змісту акту перевірки вбачається, що у перевіряємий період ТОВ РОЯЛ СТІЛ здійснювало господарські операції з ТОВ БУШЕЛЬ-ГРУП код за ЄДРПОУ 39976513, ТОВ ВЕНДИ-ЮГ код за ЄДРПОУ 39890489, ТОВ Фаетон-Трейд код за ЄДРПОУ 41835783, ТОВ КНАЙТ код за ЄДРПОУ 39972812, ТОВ ЛИНКОМ ТРАНС код за ЄДРПОУ 40638947, ТОВ МЕТСТІЛТРЕЙД код за ЄДРПОУ 41337818, ТОВ Лайн-СМ код за ЄДРПОУ 39989847, які на, думку посадових осіб контролюючого органу, є непідтвердженими у зв`язку з відсутністю в останніх необхідних трудових ресурсів, основних засобів-транспорту, складських приміщень, виробничих приміщень та ін., виробничих потужностей, невідповідність відображених в накладних, отриманих від зазначених підприємств та задекларованих показників у податковій звітності. Тобто, перевіряючими фактично виключено можливість здійснення господарських операцій з надання товару та проведення розрахункових операцій із зазначеними контрагентами.

Позивач зазначає, що всі господарські операції з вищезазначеними контрагентами підтверджуються наданими під час перевірки документами бухгалтерського обліку.

Однак, з висновків акту перевірки вбачається, що усі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами за перевіряємий період, не були взяті до уваги посадовими особами контролюючого органу лише тому, що згідно з податковою інформацією (АІС Податковий блок ) вказані контрагенти начебто не мають необхідних трудових ресурсів та виробничих потужностей для реалізації господарських операції з ТОВ РОЯЛ СТІЛ .

При цьому, в акті зауважено, що жодний з описаних вище контрагентів не надавав відомостей щодо виплачених доходів фізичним особам, які б могли здійснити поставку товару ТОВ РОЯЛ СТІЛ до органів Державної фіскальної служби - податкових звітів за формою № 1 ДФ та формою № Д 4.

Позивач зазначає, що в межах перевірки такі документи у контрагентів не запитувались.

У той же час, недотримання вимог чинного податкового законодавства України контрагентами ТОВ РОЯЛ СТІЛ не може бути підставою для притягнення Товариства до відповідальності, тим більше не може свідчити про фіктивність господарських операцій.

Позивач вказав, що фактичне виконання поставки товару за укладеними договорами з контрагентами підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами приймання металів, платіжними дорученнями та іншими документами, які були надані перевіряючим в ході проведення перевірки та надаються разом з запереченнями на акт перевірки.

Всі операції щодо взаємовідносин з вищевказаними контрагентами відображено в бухгалтерському обліку по рахунку №631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , про що також зазначено в акті перевірки.

Позивач зазначає, що обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг та отримання доходу.

Сам факт наявності господарських відносин з контрагентами, які порушують податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Перевіряючими в ході перевірки досліджувались всі декларації, видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості, рахунки, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, акти приймання металів, щодо яких не було зафіксовано зауважень про їх невідповідність вимогам до первинних документів.

При проведенні перевірки у розпорядженні ТОВ РОЯЛ СТІЛ були наявні передбачені законом первинні документи, контролюючим органом не встановлено конкретних фактів проведення безтоварних операцій, а фактичний рух активів та подальше використання товарів у господарській діяльності посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області взагалі проігноровано.

Вказані в акті перевірки підстави (мотиви) невизнання господарських операцій реальними є необґрунтованими, оскільки базуються лише на якійсь податковій інформації.

Позивач зауважив, що враховуючи висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, які фактично обґрунтовані лише відсутністю у контрагентів необхідних умов для ведення господарської діяльності та несвоєчасне звітування, а також принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування та добросовісність платника податків, можна дійти висновку, що перевіряючими проігноровано та не надано належної оцінки всім документам, що були надані Товариством в ході проведеної перевірки.

Позивач вважає, що усі надані під час перевірки первинні документи відповідають вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, які підтверджують фактичне здійснення спірних господарських операцій за перевіряємий період та спростовують доводи посадових осіб контролюючого органу щодо безтоварності вищевказаних господарських операцій.

Також, ТОВ РОЯЛ СТІЛ не погоджується з висновками посадових осіб контролюючого органу щодо неврахуванням останніми специфіки взаємовідносин Товариства з вищевказаними контрагентами та наявності додаткових угод, договорів переуступки боргу, ділового листування, тощо, які надавались перевіряючим в ході перевірки, однак безпідставно не були взяті до уваги ревізорами-інспекторами, що призвело до хибних висновків.

Окрім того, висновки посадових осіб контролюючого органу щодо наявності кредиторської заборгованості ТОВ РОЯЛ СТІЛ перед ТОВ Р.А.В. Інвестгруп не відповідають дійсності, оскільки останнім з 16.10.2018 року було передано право вимоги новому кредитору - ТОВ СТАНДАРТ СТІЛ .

Також ТОВ РОЯЛ СТІЛ визнає наявність заборгованості перед ТОВ ТРЕКС ЛАЙН у сумі 3718268,15 грн., однак у зв`язку з укладенням додаткової угоди до договору купівлі - продажу № 18/5 від 18 травня 2015 року вважає протиправним віднесення контролюючим органом вказаної суми заборгованості до безнадійної заборгованості, оскільки додатковою угодою від 13.03.2018 року сторони первісного договору дійшли згоди щодо виконання розрахунків до 2021 року.

Щодо наявності заборгованості перед ТОВ УКРВТОРСПЛАВ у сумі 7216024,37 грн. позивач вважає, що з укладенням додаткової угоди до договору поставки № 29/7 від 29 липня 2014 року протиправним є віднесення контролюючим органом вказаної суми заборгованості до безнадійної заборгованості, оскільки додатковою угодою від 07.08.2018 року сторони первісного договору дійшли згоди щодо виконання розрахунків до 2021 року.

Позивач вважає, що в розумінні Податкового кодексу України безнадійна заборгованість, у тому числі кредиторська, трактується як заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, прострочена заборгованість це заборгованість, стягнення якої неможливо у зв`язку з дією форс-мажорних обставин, або заборгованість банкрутів та СГ припинених як юридичні особи.

Тобто, за результатами перевірки посадові особи ГУ ДФС в Одеській області дійшли висновків, що кредиторська заборгованість ТОВ РОЯЛ СТІЛ перед вищевказаними контрагентами не підлягає погашенню, оскільки надані Товариством договори з вищезазначеними контрагентами не були пролонговані, що також зазначено в рішенні ДПС України про результати розгляду скарги від 30.09.2019 року № 3784/6/99-00-08-05-01. Однак, з такими висновками посадових осіб контролюючого органу неможливо погодитись, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать вимогам чинного законодавства України.

Таким чином, перевіряючими протиправно віднесено кредиторську заборгованість позивача до безнадійної заборгованості з огляду на те, що TОB РОЯЛ СТІЛ було визнано заборгованість перед вищевказаними контрагентами, складено акти звірки та укладено додаткові угоди до спірних договорів, якими пролонговано дію договорів, тобто продовжено строк виконання своїх зобов`язань щодо сплати заборгованості ТОВ РОЯЛ СТІЛ до 2021 року.

Позивач вважав, що такі висновки податкового органу є нічим іншим як втручання у господарську діяльність платника податків та базуються на поверхневому аналізі первинних документів, зокрема додаткових угод та договорів про відступлення права вимоги, що спростовують доводи контролюючого органу щодо заниження доходів ТОВ РОЯЛ СТІЛ у перевіряємому періоді.

Позивач вказує, що платник податків не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушена податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку, тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентами до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Щодо товарно-транспортник накладних позивач вказує, що ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Наявність або відсутність товарно-транспортних накладних, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Позивач зазначив, що TОB РОЯЛ СТІЛ має усі необхідні ТТН та акти приймання металобрухту, однак відповідно до чинного законодавства України такі документи не є документами бухгалтерського обліку та можуть підтвердити реальність господарських операцій лише в разі відсутності основних первинних документів (договори, видаткові накладні, платіжні доручення, тощо).

Ухвалою від 05.11.2019 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній адміністративній справі. Призначено підготовче засідання на 03 грудня 2019 року о 11:00 год.

Підготовче засідання 03.12.2019 року відкладено на 17.12.2019 року на 10:45 год. у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Протокольною ухвалою від 17.12.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.01.2020 року до 16:00 год.

У підготовчому засіданні 22.01.2020 року оголошено перерву до 27.01.2020 року, у зв`язку з необхідністю подання позивачем доказів надіслання або вручення копії заяви про уточнення позовних вимог.

Ухвалою від 27.01.2020 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 10 лютого 2020 року о 15 год. 00 хв.

У судовому засіданні 10.02.2020 року оголошено перерву до 26.02.2020 року до 15:30 год. у зв`язку з необхідністю надання додаткових доказів на вимогу суду.

У зв`язку з наданням можливості відповідачу подати письмові заперечення щодо судових витрат, у судовому засіданні 26.02.2020 року оголошено перерву до 02.03.2020 року до 11:30 год.

У судове засідання, призначене на 02 березня 2020 року на 11:30 год., з`явилися представник позивача та представник відповідача.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та вважав його необґрунтованим. 25.11.2019 року представник відповідача надав письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 212-214, т. 3), в якому з посиланням на акт перевірки зазначив, що в обліку підприємства ТОВ РОЯЛ СТІЛ станом на 31.12.2018 року рахується кредиторська заборгованість по контрагентам: ТОВ ПРОМ-МЕТ (перебуває на обліку в ГУ ДФС в Одеській області, з вересня 2015 року підприємство не звітує. Взаємовідносини врегульовані Договором № 3 від 13.10.2014 року. Заборгованість у сумі 29336,80 грн. Дата виникнення заборгованості 2.07.2015 року); ТОВ Р.А.В. ІНВЕСТГРУП (перебуває на обліку в ГУ ДФС в Одеській області, з червня 2015 року підприємство не звітує. Взаємовідносини врегульовані Договором № 3 від 02.12.2013 року. Заборгованість у сумі 102848,90 грн. Дата виникнення заборгованості 31.12.2013 року); ТОВ ТРЕКС ЛАЙН (перебуває на обліку в ГУ ДФС в Миколаївській області, з жовтня 2015 року підприємство не звітує. Взаємовідносини врегульовані Договором № 3 від 18.05.2015 року. Заборгованість у сумі 3718268,15 грн. Дата виникнення 31.12.2013 року); ТОВ УКРВТОРСПЛАВ (перебуває на обліку в ГУ ДФС в Одеській області. Взаємовідносини врегульовані Договором № 29/7-14 від 29.07.2014 року. Заборгованість у сумі 7216024,37 грн. Дата виникнення заборгованості 15.10.2015 року).

У ході перевірки наданий запит підприємству від 03.06.2019 року про надання пояснення щодо виникнення заборгованості із зазначеними контрагентами. Згідно відповіді та наданих копій договорів, договори не були пролонговані. Актом перевірки зафіксовано, якщо внаслідок проведеної інвентаризації встановлено, що зазначена кредиторська заборгованість не підлягає погашенню (у разі, якщо це не суперечить нормам Цивільного кодексу України), вона підлягає списанню з відповідним визначенням іншого операційного доходу того періоду, в якому зобов`язання визнано таким, що не підлягає погашенню.

Таким чином, перевіркою встановлено, що ТОВ РОЯЛ СТІЛ в порушення п.44, п.44.2 ст. 44 Податкового кодексу України занижено доходи за 2018 рік на суму 11066478 грн.

Окрім того, у ТОВ БУШЕЛЬ-ГРУП (код ЄДРПОУ 39976513), ТОВ ВЕНДИ-ЮГ (код ЄДРПОУ 39890489), ТОВ Фаетон-Трейд (код ЄДРПОУ 41835783), ТОВ КНАЙТ (код ЄДРПОУ 39972812), ТОВ ЛИНКОМ ТРАНС (код ЄДРПОУ 40638947), ТОВ МЕТСТІЛТРЕЙД (код ЄДРПОУ 41337818), ТОВ Лайн-СМ (код ЄДРПОУ 39989847) відсутні необхідні трудові ресурси, основні засоби транспорту, складські приміщення, виробничі приміщення та ін., виробничі потужності, задекларованих показників у податковій звітності, можливість фактичного здійснення господарських операцій з надання товару та проведення розрахункових операцій із зазначеними контрагентами не підтверджуються.

Таким чином, платник податків не має права відображати в бухгалтерському обліку витрати щодо товарів, робіт (послуг), поставка яких містить ознаки нереальності, оскільки операції з придбання та використання товарів, робіт (послуг) в діяльності платник податків фактично не здійснювались.

ТОВ РОЯЛ СТІЛ фактично отримало дохід у сумі 65467304 грн. від операцій з отримання товарів, робіт (послуг), які в подальшому були використанні у господарській діяльності. Таким чином, такі операції кваліфікуються, як безповоротна фінансова допомога (у вигляді безоплатно отриманих товарів, робіт (послуг), надана іншими невідомими особами у сумі 65467304 грн.

Актом зафіксовано, що отримані ТОВ РОЯЛ СТІЛ товари, послуги від невідомих осіб у сумі 65467304 грн. є іншим доходом, який необхідно було відобразити у рядку 2240 Звіту про фінансові результати Інші доходи .

Перевіркою зроблено висновок, що ТОВ РОЯЛ СТІЛ занижено показник рядка 03 Декларації Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності загальну суму 76533782 грн.

Платник податків не має права відображати в бухгалтерському обліку витрати щодо товарів, робіт (послуг), поставка яких містить ознаки нереальності, оскільки операції з придбання та використання товарів, робіт (послуг), поставка яких містить ознаки нереальності, оскільки операції з придбання та використання товарів, робіт (послуг) в діяльності платника податків фактично не здійснювались.

Перевіркою дотримання ТОВ РОЯЛ СТІЛ встановленого порядку заповнення Податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей, встановлено порушення п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п. 119.2 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями та порядку заповнення Розділу I та Розділу II Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, податкова звітність про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків та суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку та суми утриманого з них податку за перевіряємий період надавалась не в повному обсязі, у т.ч.: не відображення за перевіряємий період реєстраційних номерів облікових карток платників податків або серії та номера їх паспорта та сум доходів, отриманих платниками податку за здану (продану вторинну сировину та побутові відходи з ознакою доходу 149 ).

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області: від 28.05.2019 року № 3608/14-08, від 28.05.2019 року № 3609/14-08, від 28.05.2019 року № 3611/14-08, від 28.05.2019 року № 3614/14-08, від 28.05.2019 року № 3612/14-08, від 28.05.2019 року № 3613/14-08, від 28.05.2019 року № 3610/14-08, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок, проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю РОЯЛ СТІЛ , код за ЄДРПОУ 38574586 податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, валютного за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 25.06.2019 року №000358/25-32-14-08/38574586. (а.с. 35-52, т. 1).

Відповідно до висновку акту, зазначені наступні порушення позивача, зокрема:

1) п.44.1 ст.44, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, п.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність від 16 липня 1999 року № 996-XIV, п.7 П(С)БО 15 Доходи , затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153 зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі - 13776081 грн., у т.ч. 2016 рік - 4858399 грн., 2017 рік - 4060263 грн., 2018 рік - 4857419 грн.;

2) п.п.14.1.47, п.п.14.1.54, п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.1, п.п.162.1.3, п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1, п.п.163.1.2 п.163.1, п.п.163.2.1, п.п.163.2.2 п.163.2 ст.163, п.п.164.1.1, п.п.164.1.2 п.164.1, абз. е п.п.164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1, п.168.3 п.п.168.4.1, п.п.168.4.2, п.п.168.4.3, п.п.168.4.4, п.п.168.4.7 п.168.4 ст.168, п.171.1, абз. а п.171.2 ст.171, абз. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, підприємство не утримало та не перерахувало податок на доходи фізичних осіб у період з 01.09.2018 по 31.12.2018 на загальну суму 182067,8 грн.;

3) п.54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.119.2 ст.119, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України та порядку заповнення Розділу I та Розділу II Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4, податкова звітність про суми нарахованого (сплаченого) на користь платників податку та суми утриманого з них податку за перевіряємий період надавались не в повному обсязі, у т.ч.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 25.06.2019 року №000358/25-32-14-08/38574586, позивач звернувся до ГУ ДФС в Одеській області з запереченнями на вказаний акт перевірки. (а.с. 53-72, т. 1).

На підставі висновків акту перевірки від 25.06.2019 року №000358/25-32-14-08/38574586 та з урахуванням висновку на заперечення від 17.07.2019 року №205/15-32-14-08, Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 18.07.2019 року №0034421408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств на суму 17220101 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 13776081 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3444020 грн. (а.с. 95, т. 1);

- від 18.07.2019 року №0024121307, за яким нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн. за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачені податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (а.с. 96, т. 1);

- від 18.07.2019 року №0024111307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 227584,75 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 182067,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 45516,95 грн. (а.с. 97, т. 1).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями рішеннями, позивач подав скаргу до ДПС України. (а.с. 73-93, т. 1).

За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України прийняла рішення від 30.09.2019 року №3784/6/99-00-08-05-01, яким скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 18.07.2019 року №0024111307, та залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 18.07.2019 року №0024121307, №0034421408, а скаргу ТОВ РОЯЛ СТІЛ - частково задоволено. (а.с. 101-113, т. 1)

Також судом встановлено, що 13 жовтня 2014 року між ТОВ РОЯЛ СТІЛ (Підприємство) та ТОВ ПРОМ-МЕТ (Екседитор) було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг №13/10-Е, відповідно до умов якого ТОВ ПРОМ-МЕТ (Експедитор) здійснювало організацію перевезення вантажів (брухт та відходи чорних металів) ТОВ РОЯЛ СТІЛ залізничним транспортом (а.с. 114-116, т. 1).

На підтвердження реальності виконання вищевказаного договору позивачем надано наступні документи: додаток №1 до договору, додаткову угоду до договору (а.с. 117-118, т. 1).

29 червня 2014 року між ТОВ РОЯЛ СТІЛ (Покупець) та ТОВ УКРВТОРСПЛАВ (Постачальник) було укладено договір поставки №29/7-14, відповідно до умов того ТОВ УКРВТОРСПЛАВ передано у власність ТОВ РОЯЛ СТІЛ Товар (брухт та відходи чорних металів) (а.с. 119-121).

На підтвердження реальності виконання вищевказаного договору позивачем надано наступні документи: додаткову угоду до договору, акт звіряння, платіжне доручення (а.с. 122-125, т. 1).

18 травня 2015 року між ТОВ ТРЕКС ЛАЙН (Продавець) та ТОВ РОЯЛ СТІЛ (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів №18/05, відповідно до умов якого ТОВ ТРЕКС ЛАЙН передано у власність ТОВ РОЯЛ СТІЛ Товар (промисловий брухт та відходи чорних металів) (а.с. 126-127, т. 1).

На підтвердження реальності виконання вищевказаного договору позивачем надано наступні документи: додаткову угоду до договору, акт звіряння (а.с. 128-129, т. 1).

02 грудня 2013 року між ТОВ Р.А.В. Інвестгруп (Продавець) та ТОВ РОЯЛ СТІЛ було укладено договір купівлі продажу №3, відповідно до умов якого ТОВ Р.А.В. Інвестгруп було передано у власність ГОВ РОЯЛ СТІЛ Товар (брухт чорних і кольорових металів їх сплавів) (а.с. 130-131, т. 1).

На підтвердження реальності виконання вищевказаного договору позивачем надано наступні документи: договір про відступлення права вимоги, видаткові накладні (а.с. 132-137, т. 1).

Судом встановлено, що 29 серпня 2017 року між ТОВ РОЯЛ СТІЛ (Покупець) та ТОВ МЕТСТІЛТРЕЙД (Постачальник) було укладено договір поставки №290817, відповідно до якого Постачальних зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити брухт і відходи чорних металів - метали чорні вторинні за видами і підвидів, передбачені ДСТУ 4121-2002, брухт і відходи кольорових металів і сплавів, передбачені ДСТУ 3211-95 (ГОСТ 1639-93) (а.с. 138-142, т. 1).

На підтвердження реальності виконання вищевказаного договору позивачем надано видаткові накладні (а.с. 147-148, т. 1).

26 квітня 2018 року між ТОВ РОЯЛ СТІЛ (Покупець) та ТОВ ФАЕТОН-ТРЕЙД (Постачальник) було укладено договір поставки №260418 від 26.04.2018 року, відповідно до умов якого ТОВ ФАЕТОН-ТРЕЙД надано в адресу ТОВ РОЯЛ СТІЛ товар (брухт і відходи чорних металів) (а.с. 149-151, т. 1)

На підтвердження реальності виконання вищевказаного договору позивачем надано видаткові накладні (а.с. 147-172, т. 1).

10 лютого 2017 року між ТОВ РОЯЛ СТІЛ (Покупець) та ТОВ БУШЕЛЬ ГРУП (Постачальник) було укладено договір поставки №Л-0102/17, відповідно до умов якого ТОВ БУДШЕЛЬ ГРУП зобов`язується передати у власність ТОВ РОЯЛ СТІЛ брухт і відходи чорних металів (а.с. 173-175, т. 1).

На підтвердження реальності виконання вищевказаного договору позивачем надано видаткові накладні (а.с. 180-255, т. 1; а.с. 1-7, т. 2).

05 січня 2016 року між TOB РОЯЛ СТІЛ (Покупець) та ТOB ВЕДИ-ЮГ (Постачальник) було укладено договір поставки №05/01-16, відповідно до якого Постачальних зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити брухт і відходи чорних металів - метали чорні вторинні за видами і підвидів, передбачені ДСТУ 4121-2002, брухт і відходи кольорових металів і сплавів, передбачені ДСТУ 3211-95 (ГОСТ 1639-93) (а.с. 8-12, т. 2).

На підтвердження реальності виконання вищевказаного договору позивачем надано видаткові накладні (а.с. 18-89, т. 2).

10 травня 2017 року між TOB РОЯЛ СТІЛ (Покупець) та ТOB ЛАЙН-СМ (Постачальник) було укладено договір поставки №10/05-2017, відповідно до якого Постачальних зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити брухт і відходи чорних металів - метали чорні вторинні за видами і підвидів, передбачені ДСТУ 4121-2002, брухт і відходи кольорових металів і сплавів, передбачені ДСТУ 3211-95 (ГОСТ 1639-93) (а.с. 90-92, т. 2).

03 січня 2017 року між TOB РОЯЛ СТІЛ (Покупець) та ТOB ЛАЙН-СМ (Постачальник) було укладено договір поставки №Л-0101/17, відповідно до якого Постачальних зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити брухт і відходи чорних металів - метали чорні вторинні за видами і підвидів, передбачені ДСТУ 4121-2002, брухт і відходи кольорових металів і сплавів, передбачені ДСТУ 3211-95 (ГОСТ 1639-93) (а.с. 93-97, т. 2).

01 грудня 2016 року між TOB РОЯЛ СТІЛ (Покупець) та ТOB ЛАЙН-СМ (Постачальник) було укладено договір поставки №011216, відповідно до якого Постачальних зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити брухт і відходи чорних металів - метали чорні вторинні за видами і підвидів, передбачені ДСТУ 4121-2002, брухт і відходи кольорових металів і сплавів, передбачені ДСТУ 3211-95 (ГОСТ 1639-93) (а.с. 98-101, т. 2).

На підтвердження реальності виконання вищевказаних договорів позивачем надано видаткові накладні, прибуткові накладні (а.с. 106-149, т. 2).

01 червня 2018 року між TOB РОЯЛ СТІЛ (Покупець) та ТOB ЛИНКОМ ТРАНС (Постачальник) було укладено договір поставки №010618-1, відповідно до якого Постачальних зобов`язується поставити і передати у власність, а Покупець зобов`язується прийняти і сплатити на умовах цього Договору вторинну сировину (макулатуру) (а.с. 150-151, т. 2).

08 червня 2018 року між TOB РОЯЛ СТІЛ (Покупець) та ТOB ЛИНКОМ ТРАНС (Постачальник) було укладено договір поставки №080618, відповідно до якого Постачальних зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити брухт і відходи чорних металів - метали чорні вторинні за видами і підвидів, передбачені ДСТУ 4121-2002 (а.с. 152-154, т. 2).

На підтвердження реальності виконання вищевказаних договорів позивачем надано видаткові накладні (а.с. 158-185, т. 2).

28 лютого 2016 року між TOB РОЯЛ СТІЛ (Покупець) та ТOB КНАЙТ (Постачальник) було укладено договір поставки №28/Л-16, відповідно до якого Постачальних зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити брухт і відходи чорних металів - метали чорні вторинні за видами і підвидів, передбачені ДСТУ 4121-2002 (а.с. 186-188, т. 2).

На підтвердження реальності виконання вищевказаного договору позивачем надано видаткові накладні (а.с. 197-255, т. 2; а.с. 1-93, т. 3).

На підтвердження реальності виконання вищевказаних договорів позивачем надано платіжні доручення (а.с. 95-113, 115-185, т. 3).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.119.2 ст.119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв`язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно п.176.2 ст.176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку;

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно абз. 5, 11 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію

Згідно ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підстава, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якою особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

При цьому, відповідно до ч.ч. 1,2 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовнім давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 5 цієї статті встановлено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Статтею 264 ЦК України встановлено умови переривання перебігу позовної давності.

Так, відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Згідно ч.3 ст.264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З висновків акту перевірки вбачається, що усі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій позивача з ТОВ БУШЕЛЬ-ГРУП , ТОВ "ВЕНДИ-ЮГ", ТОВ "ФАЕТОН-ТРЕЙД", ТОВ "КНАЙТ", ТОВ "ЛИНКОМ ТРАНС", ТОВ МЕТСТІЛТРЕЙД , ТОВ ЛАЙН-СМ за перевіряємий період не були взяті до уваги посадовими особами контролюючого органу лише тому, що згідно з податковою інформацією (АІС Податковий блок ) вказані контрагенти начебто не мають необхідних трудових ресурсів га виробничих потужностей для реалізації господарських операції з ГОВ РОЯЛ СТІЛ .

При цьому, в акті зауважено, що жодний з описаних вище контрагентів не надавав відомостей щодо виплачених доходів фізичним особам, які б могли здійснити поставку товару ТОВ РОЯЛ СТІЛ до органів державної фіскальної служби - податкових звітів за формою № 1 ДФ та формою № Д 4.

Суд погоджується з доводами позивача, що недотримання вимог чинного податкового законодавства України контрагентами ТОВ РОЯЛ СТІЛ не може бути підставою для притягнення Товариства до відповідальності, тим більше не може свідчити про фіктивність господарських операцій.

Фактичне виконання поставки Товару за вищевказаними договорами підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами приймання металів, платіжними дорученнями та іншими документами, які були надані перевіряючим в ході проведення перевірки та надавалися позивачем разом з запереченнями на акт перевірки.

Всі операції щодо взаємовідносин з вищевказаними контрагентами відображено в бухгалтерському обліку по рахунку №631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , про що також зазначено в акті перевірки.

Суд зазначає, що обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг та отримання доходу. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги, мають вартісний характер і цінове вираження.

Сам факт наявності господарських відносин з контрагентами, які порушують податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Суд бере до уваги доводи позивача, що при проведенні перевірки ТОВ РОЯЛ СТІЛ були надані контролюючому органу всі передбачені законом первинні документи, у тому числі, які підтверджують фактичний рух активів та подальше використання товарів у господарській діяльності. При цьому, контролюючим органом не встановлено конкретних фактів проведення безтоварних операцій, а надані позивачем документи не взято до уваги.

Застосування одних лише інформаційних баз даних податкового органу без урахування первинних документів позивача, не можуть бути використані в якості єдиних доказів порушень вимог податкового законодавства платником податків.

Суд бере до уваги доводи позивача, що усі надані під час перевірки первинні документи відповідають вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджують фактичне здійснення спірних господарських операцій за період, що перевірявся, та спростовують доводи посадових осіб контролюючого органу щодо безтоварності вищевказаних господарських операцій, які обґрунтовані лише відсутністю у контрагентів, на думку відповідача, необхідних умов для ведення господарської діяльності та несвоєчасне звітування.

Також в акті перевірки зазначено, що в ході перевірки посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області встановлено станом на 31.12.2018 року наявність кредиторської заборгованості по наступним контрагентам: TOB ПРОМ-МЕТ , ТОВ Р.А.В. ІНВЕСТГРУП , TOB ТРЕКС ПЛИН , ТОВ УKPВТОРСПЛАВ .

Як зазначено в акті перевірки, станом на 31.12.2018 року у ТОВ РОЯЛ СТІЛ рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ ПРОМ-МЕТ у сумі 29336,80 грн.

Однак, посадовими особам податкового органу не взято до уваги Додаткову угоду від 25.06.2018 року до договору про надання транспортно-експедиційних послуг №13/10- Е (а.с. 118, т. 2).

Так, відповідно до вищевказаної Додаткової угоди ТОВ РОЯЛ СТІЛ та ТОВ ПРОМ-МЕТ дійшли згоди про наступне: п.7.1 Договору транспортно-експедиційного обслуговування №13/10-Е від 13.10.2014 року викласти у наступній редакції: Даний договір заключений на строк до 31 грудня 2021 року, а в частині зобов`язань - до повного їх виконання. Якщо жодна зі Сторін за двадцять днів до закінчення строку дії Договору в письмовій формі не сповістить іншу Сторону про бажання припинити дію Договору, то строк його дії автоматично подовжується на наступний календарний рік за такими ж умовами .

Доповнити Розділ 3 Договору транспортно-експедиційного обслуговування №13/10-Е від 13.10.2014 року п. 3.6. На підставі Акту звіряння взаємних розрахунків від 22.06.2018 року Сторони визнають суму боргу ТОВ РОЯЛ СТІЛ перед ТOB ПРОМ-МЕТ та дійшли згоди про її погашення до 31.12.2021 року .

Тобто, TОB РОЯЛ СТІЛ визнає наявність заборгованості перед TOB ПРОМ-МЕТ у сумі 29336,80 грн., та у зв`язку з укладенням додаткової угоди до договору №13/10-Е вважає протиправним віднесення контролюючим органом вказаної суми заборгованості до безнадійної заборгованості, оскільки додатковою угодою від 25.06.2018 року Сторони первісного договору дійшли згоди щодо виконання розрахунків до 2021 року.

В акті перевірки зазначено, що у ТОВ РОЯЛ СТІЛ рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ Р.А.В. ІНВЕСТГРУП у сумі 102848,90 грн., яка виникла 31.12.2013 року.

Однак, перевіряючими не враховано, що 16 жовтня 2018 року між ТОВ Р.А.В. ІНВЕСТГРУП (Первісний кредитор) та ТОВ СТАНДАРТ СТІЛ (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №0104/16 відповідно до умов якого Первісний кредитор відступив, а Новий кредитор прийняв на себе право вимоги і став кредитором за Договором купівлі продажу №3 від 02.12.2013 року, укладеним між ТОВ Р.А.В. ІНВЕСТГРУП та ТОВ РОЯЛ СТІЛ (а.с. 132-133, т. 1).

Відповідно до п.1.2 цього Договору, Новий кредитор отримав право вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за Основним договором у сумі 102848.90 гри.

Таким чином, висновки посадових осіб контролюючого органу щодо наявності кредиторської заборгованості ТОВ РОЯЛ СТІЛ перед ТОВ Р.А.В. ІНВЕСТГРУП не відповідають дійсності, оскільки останнім з 16.10.2018 року було передано право вимоги Новому кредитору - ТОВ СТАНДАРТ СТІЛ .

Зі змісту акту перевірки вбачається, що у ТОВ РОЯЛ СТІЛ рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ ТРЕКС ЛАЙН на суму 3718268,15 грн.

Однак, посадовими особам податкового органу не взято до уваги Додаткову угоду до договору купівлі-продажу №18/5 від 18 травня 2015 року, яку було укладено між ТОВ РОЯЛ СТІЛ та ТОВ ТРЕКС ЛАЙН 13.03.2018 року (а.с. 128, т. 1).

Так, відповідно до вищевказаної Додаткової угоди від 13.03.2018 року ТОВ РОЯЛ СТІЛ та ТОВ ТРЕКС ЛАЙН дійшли згоди про наступне: п.4.6 Договору купівлі-продажу №18/05 від 18.05.2015 року викласти у наступній редакції: Даний договір заключений на строк до 31 грудня 2021 року. Якщо жодна зі Сторін за двадцять днів до закінчення строку дії Договору в письмовій формі не сповістить іншу Сторону про бажання припинити дію Договору, то строк його дії автоматичне подовжується на наступний календарний рік за такими ж умовами . Доповнити Розділ 4 Договору купівлі-продажу №18/05 від 18.05.2015 року п. 4.8.: На підставі Акту звіряння взаємних розрахунків від 13.03.2018 року Сторони визнають суму боргу ТОВ РОЯЛ СТІЛ перед TOB ТРЕКС ЛАЙН та дійшли згоди про її погашення до 31.12.2021 року .

Тобто, ТОВ РОЯЛ СТІЛ визнає наявність заборгованості перед ТОВ ТРЕКС ЛАЙН у сумі 3718268,15 грн., однак у зв`язку з укладенням додаткової угоди до договору купівлі-продажу №18/5 від 18 травня 2015 року, є протиправним віднесення контролюючим органом вказаної суми заборгованості до безнадійної заборгованості, оскільки додатковою угодою від 13.03.2018 року Сторони первісного договору дійшли згоди щодо виконання розрахунків до 2021 року.

Також в акті перевірки зазначено, що у ТОВ РОЯЛ СТІЛ рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ УКРВТОРСПЛАВ на суму 7212024,37 грн.

Однак, посадовими особам податкового органу не взято до уваги Додаткову угоду до договору поставки №29/7 від 29 липня 2014 року, яку було укладено між ТОВ РОЯЛ СТІЛ та ТОВ УКРВТОРСПЛАВ 07.08.2018 року (а.с. 122, т. 1).

Так, відповідно до вищевказаної Додаткової угоди від 07.08.2018 року ТОВ РОЯЛ СТІЛ та ТОВ УКРВТОРСПЛАВ дійшли згоди про наступне: п.8.1 Договору поставки №29/7-14 від 29.07.2014 року викласти у наступній редакції: Даний договір заключений на строк до 31 грудня 2021 року. Якщо жодна зі Сторін за двадцять днів до закінчення строку дії Договору в письмовій формі не сповістить іншу Сторону про бажання припинити дію Договору, то строк його дії автоматично подовжується на наступний календарний рік за такими ж умовами . Доповнити Розділ 8 Договору поставки №29/7-14 від 29.07.2014 року п.8.3.: На підставі Акту звіряння взаємних розрахунків від 07.08.2018 року Сторони визнають суму боргу ТОВ РОЯЛ СТІЛ перед ТОВ УКРВТОРСПЛАВ та дійшли згоди про її погашення до 31.12.2021 року .

Тобто, у ТОВ РОЯЛ СТІЛ є заборгованості перед ТОВ УКРВТОРСПЛАВ у сумі 7216024,37 грн., однак у зв`язку з укладенням додаткової угоди до договору поставки №29/7 від 29 липня 2014 року, відповідач протиправно відніс вказану суму заборгованості до безнадійної заборгованості, оскільки додатковою угодою від 07.08.2018 року Сторони первісною договору дійшли згоди щодо виконання розрахунків до 2021 року.

Суд бере до уваги доводи позивача, що в розумінні ПК України безнадійна заборгованість, у тому числі кредиторська, трактується як заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, прострочена заборгованість, заборгованість, стягнення якої неможливо у зв`язку з дією форс-мажорних обставин, або заборгованість банкрутів та суб`єктів господарювання, припинених як юридичні особи.

Тобто, за результатами перевірки посадові особи ГУ ДФС в Одеській області дійшли висновків, що кредиторська заборгованість ТОВ РОЯЛ СТІЛ перед вищевказаними контрагентами не підлягає погашенню, оскільки надані Товариством договори з вищезазначеними контрагентами не були пролонговані, що також зазначено в рішенні ДПС України про результати розгляду скарги від 30.09.2019 року №3784/6/99-00-08-05-01.

Однак, з такими висновками посадових осіб контролюючого органу неможливо погодитись, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать вимогам чинного законодавства України.

Слід зазначити, що відповідно до ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

З системного аналізу наведених вище положень ст.ст. 256, 257, 260, 261 ЦК України випливає, що для обчислення позовної давності, встановленої законом, необхідно визначити дату початку цього строку, тобто дату, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Проте відповідач в акті перевірки по жодному з контрактів позивача не зазначив дату, з якої позивач має підстави вважати свої права порушеними.

Більше того, позивач заявив, що що він визнає заборгованість по договорам з вищевказаними контрагентами, а визнання свого боргу або іншого обов`язку в силу приписів ч.1 ст.264 ЦК України перериває перебіг позовної давності.

Згідно з ч.3 ст.264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, перевіряючі протиправно віднесли кредиторську заборгованість позивача до безнадійної заборгованості з огляду на те, що TОB РОЯЛ СТІЛ було визнано заборгованість перед вищевказаними контрагентами, складено акти звіряння та укладено додаткові угоди до спірних договорів, якими пролонговано дію договорів, тобто продовжено строк виконання своїх зобов`язань щодо сплати заборгованості ТОВ РОЯЛ СТІЛ до 2021 року.

Суд погоджується з позивачем, що такі висновки податкового органу ґрунтуються на поверхневому аналізі первинних документів, зокрема додаткових угод та договорів про відступлення права вимоги, що спростовують доводи контролюючого органу щодо заниження доходів ТОВ РОЯЛ СТІЛ у перевіряємому періоді.

Щодо посилань ревізорів на наявність порушень податкового законодавства контрагентами Товариства у перевіряємий період (відсутність звітування, тощо), суд погоджується з позивачем, що наявність таких порушень не може бути підставою для визнання безтоварності господарських операцій тим більше без відповідних вироків суду, які б підтверджували фіктивність господарської діяльності контрагентів.

Платник податків не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку, тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентами до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 року у справі №804/4940/14.

ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків вникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Крім того, за умови встановлення факту перевезення товару у процесі його поставки від заявлених контрагентів порядок заповнення товарно-транспортних накладних не має вирішального значення для визначення податкових наслідків операцій з поставки товару (постанова Верховного Суду від 06.02.2018р. у справі № 804/4940/14).

Таким чином, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 року у справі №816/166/15-а, від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16.

Також суд бере до уваги доводи позивача, що накладення штрафної санкції в сумі 510 грн. на позивача, прямо пов`язане з висновками посадових осіб, складених за результатами проведеної перевірки та прийнятого на їх підставі податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 року №0024111307, яким Товариству нараховано податкове зобов`язання у розмірі 182067,8 грн. з податків та зборів у тому числі з податку на доходи фізичних осіб та штрафні санкції у сумі 45516,05 грн. (яке було скасоване рішенням про результати розгляду скарги ДПС України від 30.09.2019 року №3784/6199-00-08-05-01).

Оскільки у своєму рішенні від 30.09.2019 року ДПС України визнало відсутність підстав для нарахування та утримання ПДФО та військового збору нібито з додаткового блага , отриманого працівником підприємства ОСОБА_1 , відсутні підстави для висновку про порушення позивачем вимог п.119.2 ст.119 ПК України щодо подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків та суми утриманого з них податку.

Тому підстав для застосування до позивача штрафу в сумі 510 грн. у відповідача не було, і податкове повідомлення-рішення №0024121307 від 18.07.2019 року є протиправним.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що Головним управлінням ДФС в Одеській області протиправно прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.07.2019 року №0034421408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств на суму 17220101 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 13776081 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3444020 грн.; та №0024121307, за яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн. за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачені податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати , а тому вони підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У прохальній частині уточненого позову позивач просить суд стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ СТІЛ» за рахунок бюджетних асигнувать відповідача судові витрати, а саме: судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 25000 грн.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч.ч. 2-5 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч. 7, 9 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн., що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 10.10.2019 року, укладеним між ТОВ «РОЯЛ СТІЛ» та адвокатським об`єднанням «Сергеєв, Боярський і партнери» , додатковою угодою до договору та випискою по рахунках адвокатського об`єднання «Сергеєв, Боярський і партнери» за 25.02.2020 року, відповідно до якої АО «Сергеєв, Боярський і партнери» отримало 25000 грн. від ТОВ «РОЯЛ СТІЛ» за надання юридичної допомоги згідно договору від 10.10.2019 року (а.с. 44-51, 77-78, т. 4).

Суд зазначає, що сплачені позивачем витрати на професійну правничу допомогу відповідають критерію співмірності, наведеному у ч.5 ст.134 КАС України та підтверджуються належними доказами.

З огляду на зазначене, стягненню підлягають судові витрати у розмірі 44210 грн. (судовий збір за оскарження податкових повідомлень рішень у розмірі 19210 грн.; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ СТІЛ» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 18.07.2019 року № 0024121307.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 18.07.2019 року № 0034421408.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, буд.5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ СТІЛ» (адреса: вул. Моторна, 8Б, м. Одеса, 65085, код ЄДРПОУ 38574586) судові витрати у розмірі 44210 грн. (сорок чотири тисячі двісті десять гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 березня 2020 року.

Суддя В.В. Андрухів

.