Рішення

від 12.03.2020 по справі 826/15038/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

12 березня 2020 року м. Київ № 826/15038/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування звукозаписувальним засобом заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 року у справі

за позовомГромадської організації "Енергійна країна" доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа за позовом Громадської організації Енергійна країна з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо не перегляду формули розрахунку прогнозованої ціни продажу електричної енергії в оптовий ринок електричної енергії України виробниками, які працюють за ціновими заявками оптової ринкової ціни електроенергії, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2016 року №289;

- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затвердити нову формулу розрахунку прогнозованої ціни продажу електричної енергії в оптовий ринок електричної енергії України виробниками, які працюють за ціновими заявками оптової ринкової ціни електроенергії на підставі середніх ринкових цін на вугілля в Україні.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва 07.11.2018 року у задоволенні позову Громадської організації Енергійна країна до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

24.01.2020 року ОСОБА_1 (далі також - заявник, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2018 року.

В обґрунтування заяви заявником зазначено, що 09.01.2020 pоку його представником засобами поштового зв`язку отримано постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 року у справі № 9901/988/18, якою задоволено позов ОСОБА_2 до Верховної Ради України та яку оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14.01.2020 року.

Вказаною постановою Великою Палатою Верховного Суду встановлено, що на офіційному веб-порталі Верховної Ради України редакцію статті 11 Закону України Про природні монополії (щодо утворення та ліквідації національних комісій) викладено в редакції, яка втратила чинність у березні 2014 року.

При цьому, ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до чинної з 13.03.2014 року редакції статті 11 зазначеного Закону повноваження у Президента України утворювати національні комісії відсутні, оскільки положення, якими це передбачено, втратили чинність згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.07.2008 року № 14-рп/2008.

А тому, оскільки в основу судового рішення від 24.10.2019 року, яке підлягає перегляду, на думку заявника, покладено висновки про законність утворення, наявність повноважень та компетенції відповідача на видання правових актів у спірних правовідносинах, шляхом видання відповідних постанов, постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 рок у справі № 9901/988/18 є істотною обставиною, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, оскільки суд і сторони керувалися оприлюдненою, проте нечинною редакцією статті 11 вищезгаданого Закону.

При цьому, заявник зазначає, що незаконність створення Комісії тягне за собою нелегітимність усіх постанов НКРЕКП.

Тобто, заявник посилається на положення пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 05.02.2020 відкрито провадження за нововиявленими обставинами у справі № 826/15038/17 за заявою ОСОБА_1 , призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судове засідання на 12.03.2020 року.

Через канцелярію суду 17.02.2020 року НКРЕКП подано письмові пояснення, у яких зазначено, що заява ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами є необґрунтованою та безпідставною, оскільки заявник не є учасником справи, а також, оскільки процедура створення НКРЕКП взагалі не була підставою або предметом спору у межах адміністративної справи №826/15038/17.

Зокрема, заявником не наведено істотних обставин фактичного та юридичного характеру, які об`єктивно мали місце під час розгляду адміністративної справи №640/13466/19, не були встановлені судом, а також не були відомі суду та особі, яка звертається із заявою.

Також НКРЕКП звертає увагу, що заявник у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, серед іншого, ставить під сумнів наявність повноважень та компетенції НКРЕКП на видання нормативно-правових актів , що, на його думку, тягне за собою нелегітимність усіх постанов НКРЕКП.

У той же час, НКРЕКП зазначено, що на момент прийняття постанови НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494, Комісія діяла на підставі Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 року № 715/2014 (дія якого розповсюджувалась на НКРЕКП до 26.11.2016 року), яке станом на час подання відповідної заяви заявником не визнано судом незаконним чи неконституційним.

Враховуючи викладене, НКРЕКП просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд рішення суду від 07.11.2018 року у справі №826/15038/17 за нововиявленими обставинами.

У судове засідання 12.03.2020 року сторони не прибули.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 362 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Судом встановлено, що із заявою про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2020 року звернулась ОСОБА_1 , яка не брала участі у розгляді справи №826/15038/17.

Європейський суд з прав людини у справі "Brumarescu v. Romania" від 28.11.1999 наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (справа "Ryabykh v. Russia" від 24.07.2003).

При цьому, слід зазначити, що інститут нововиявлених обставин - це самостійний вид перевірки законності та обґрунтованості постанов або ухвал, що не відповідають об`єктивній істині, правам і обов`язкам сторін , тобто цей вид перегляду має низку схожих ознак і відмінностей порівняно з апеляційним та касаційним переглядами рішень.

Ця відмінність полягає в підставах перегляду, об`єктах і суб`єктах перегляду, компетенції суду, порядку й наслідках перегляду, процесуальному становищі осіб, які беруть участь у справі.

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 362 Кодексу адміністративного судочинства України право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, до суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

При цьому, відповідно до положень статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України ( Порядок і строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ) заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами може бути подано учасником справи.

У даному випадку, заявник не є учасником справи.

При цьому, як вбачається з судового рішення по справі та її матеріалів, оскаржувана у цій справі постанова НКРЕКП стосується формування оптової ціни електричної енергії та, що є очевидним, не стосується формування роздрібної ціни електричної енергії для цілей постачання кінцевим споживачам, одним з яких, як зазначає сам заявник, є і заявник.

На наведене звернута увага у судовому рішенні у справі №826/15038/17.

Таким чином, до суду із заявою про перегляд рішення суду звернулася особа, яка не є учасником справи, якої оскаржуваний акт жодним чином не стосується і жодним чином не зачіпає права чи інтереси заявника, як власне і рішення суду першої інстанції, яку заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами.

За таких обставин, суд приходить до висновку про очевидну безпідставність звернення заявника із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, а відтак, приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 року у справі.

Крім того, суд зауважує наступне.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При цьому нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічну правову позицію висловлено в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 року у справі № 2а-7523/10/1270, від 02.05.2018 року у справі № 303/3535/16-а, від 04.09.2018 року у справі № 809/824/17, від 22.11.2018 року у справі № 826/14224/15, від 06.02.2019 року у справі № 822/862/15.

У заяві про перегляд судового рішення ОСОБА_1 , як на нововиявлену обставину для перегляду судового рішення, вказано на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 року, якою зобов`язано Верховну Раду України на власному офіційному веб-сайті (веб-порталі http://rada.gov.ua) викласти текст статті 11 Закону України від 20.04.2000 року № 682-ІІІ "Про природні монополії" відповідно до редакції, чинної станом на 07.10.2010 року, з урахуванням положень Закону України від 23.02.2014 року №763-VІІ Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України у редакції Закону України від 27.02.2014 року №798-VII Про внесення змін до статті 2 Закону України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України та яка була прийнята після ухвалення рішення, про перегляд якого подано заяву.

Отже, викладені у заяві обставини є новими аргументами та доказами у справі, свідченням намагання заявника повторно переглянути справу за допомогою даних доказів.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що наведена заявником обставина не відповідає вищенаведеним ознакам та критеріям, а тому не є нововиявленою у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України і не може бути підставою для перегляду судового рішення.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в пункті 40 рішення справи Пономарьов проти України (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення .

Разом з тим, слід зазначити, що інститут нововиявлених обставин - це самостійний вид перевірки законності та обґрунтованості постанов або ухвал, що не відповідають об`єктивній істині, правам і обов`язкам сторін, тобто цей вид перегляду має низку схожих ознак і відмінностей порівняно з апеляційним та касаційним переглядами рішень.

Ця відмінність полягає в підставах перегляду, об`єктах і суб`єктах перегляду, компетенції суду, порядку й наслідках перегляду, процесуальному становищі осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, Європейський суд з прав людини у пункті 46 Рішення у справі Попов проти Молдови № 2 зазначив, що відкриття внаслідок нововиявлених обставин як такі не є несумісними з Конвенцією. Однак рішення про перегляд процедур повинні відповідати відповідним нормативним критеріям, а неправильне застосування такої процедури може суперечити Конвенції, якщо врахувати, що її результат - втрата судового рішення - є такою ж, як і запит для анулювання. Принципи правової визначеності та верховенства права вимагають від Суду бути пильними у цій сфері (Popov v. Moldova № 2; 19960/04).

Враховуючи вище викладене, судом не встановлено підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 року по справі №826/15038/17 за нововиявленими обставинами.

Керуючись статтями 6, 9, 72-80, 243, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 року у справі - відмовити.

Відповідно до частини другої статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

Повну ухвалу складено 12.03.2020 року.

Суддя Л.О. Маруліна