Ухвала

від 12.03.2020 по справі 796/123/2018

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 4с/824/1/2020 Доповідач - Ратнікова В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа №796/123/2018

12 березня 2020 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

при секретарі - Масловській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу боржника ОСОБА_1 на постанову та акт приватного виконавця про передачу майна стягувачу, заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Чернецький Юрій Дмитрович, Товариство з обмеженою відповідальністю Південний фінансовий партнер ,-

в с т а н о в и в:

12 липня 2019 року до Київського апеляційного суду надійшла скарга боржника ОСОБА_1 на постанову та акт приватного виконавця про передачу майна стягувачу, заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Чернецький Юрій Дмитрович, Товариство з обмеженою відповідальністю Південний фінансовий партнер .

В обґрунтування вимог скарги ОСОБА_1 зазначав, що 13 червня 2018 року Апеляційним судом міста Києва у справі № 796/123/2018 за заявою ТОВ Південний фінансовий партнер було постановлено ухвалу про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, ухваленого 23 квітня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Південний фінансовий партнер до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На виконання вказаної ухвали суду, 19 червня 2018 року ТОВ Південний фінансовий партнер було отримано виконавчий лист, на підставіякого 25 жовтня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Чернецьким Юрієм Дмитровичем відкрито виконавче провадження № 57531065.

18.02.2019 року приватним виконавцем прийнято постанову про опис та арешт нерухомого майна боржника - двокімнатної квартири загальною площею 52,9 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

05.03.2019 року приватним виконавцем призначено експертом у виконавчому провадженні - ОСОБА_2 та доручено йому провести оцінку вказаної квартири.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку від 06.03.2019 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 , вартість даного майна становить 242 200,00 грн.

13.03.2019 року приватним виконавцем направлено заявку на реалізацію двокімнатної квартири, загальною площею 52,9 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., яка розташована: АДРЕСА_1 до регіональної філії у Дніпропетровській області Державного підприємства Сетам (лот № НОМЕР_1 зі стартовою ціною 242 200,00 грн.).

Відповідно до Протоколу від 04.04.2019 № 396670 організатора торгів Державного підприємства СЕТАМ Регіональна Філія у Дніпропетровський області, електронні торги по лоту 337608 зі стартовою ціною 242 200,00 грн. не відбулися у зв`язку з тим, що від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція. У зв`язку із чим, згідно Акту від 08.04.2019 року було проведено уцінку майна: відсоток на який уцінено майно: 15; вартість майна після уцінки 205 870,00 грн. (85 відсотків від вартості майна відповідно до Звіту про незалежну оцінку від 06.03.2019) та майно виставлено на повторні торги - лот 341826.

Відповідно до Протоколу від 25.04.2019 №401216 організатора торгів Державного підприємства СЕТАМ Регіональна Філія у Дніпропетровський області, електронні торги по лоту 341826 зі стартовою ціною 205 870,00 грн. не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. У зв`язку із чим, згідно Акту від 26.04.2019 року було проведено уцінку майна: відсоток на який уцінено майно: 30; вартість майна після уцінки 169 540,00 грн. (70 відсотків від вартості майна відповідно до Звіту про незалежну оцінку від 13.03.2019) та майно виставлено на треті торги - лот 346526.

Згідно до Протоколу від 15.05.2019 №405909 організатора торгів Державного підприємства СЕТАМ Регіональна Філія у Дніпропетровський області, електронні торги по лоту 346526 зі стартовою ціною 169 540 грн. не відбулися у зв`язку з тим, що від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція.

22.05.2019 року приватним виконавцем повідомлено стягувача ТОВ Південний фінансовий партнер про не реалізацію майна, на яке звернено стягнення, за результатами третіх електронних торгів та запропоновано стягувачу, вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна за ціною третіх електронних торгів, яка згідно протоколу організатора торгів Державного підприємства СЕТАМ від 15.05.2019 року № 405909 становить 169 540 грн.

23.05.2019 року приватним виконавцем отримано заяву представника стягувача від 23.03.2019 року вих№23-0519/4 про згоду стягувача залишити за собою не реалізоване майно за вартістю 169 540,00 грн. в рахунок часткового погашення боргу за виконавчим листом №796/123/2018, виданим 19.06.2018 року суддею Апеляційного суду міста Києва Кравець Валентиною Аркадіївною.

27.05.2019 року постановою приватного виконавця Чернецького Юрія Дмитровича Про передачу майна стягувану в рахунок часткового погашення боргу в рахунок часткового погашення заборгованості в сумі 169 540,00 грн. передано Товариству з обмеженою відповідальністю Південний фінансовий партнер майно: двохкімнатну квартиру загальною площею 52,9 кв.м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва на право власності № 284-р від 14.02.1994 року, за ціною третіх електронних торгів, яка згідно протоколу організатора торгів Державного підприємства СЕТАМ Регіональна Філія у Дніпропетровський області від 15.05.2019 №405909 становить 169 540,00 грн.

Також 27.05.2019 року приватним виконавцем складено Акт про передачу майна стягувану в рахунок часткового погашення боргу, яким передано у власність Товариства з обмеженою відповідальністю Південний фінансовий партнер майно - двохкімнатну квартиру загальною площею 52,9 кв.м., яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , що належала боржнику ОСОБА_1 .

Зазначив, що про порушення своїх прав він дізнався 24.06.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в якому містилася інформація про те, що 05.06.2019 року приватним нотаріусом Слов`янського нотаріального округу Таранушенко В.М. зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості - двокімнатну квартиру загальною площею 52,9 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., яка розташована: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю Південний фінансовий партнер . 26.06.2019 року він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження.

Вважав, що приватним виконавцем Чернецьким Ю.Д. при винесенні постанови та акту про передачу майна стягувачу від 27 травня 2019 року у виконавчому провадженні № 57531065 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Південний фінансовий партнер суми коштів порушено вимоги п.1 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження , яким визначено, що в останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник, оскільки виконавцем залишено поза увагою те, що боржнику, окрім вказаної квартири, яка є його єдиним зареєстрованим місцем проживання, ще належать: частка у Товаристві з обмеженою відповідальністю`СЛАВТРЕЙДФОРС"(ЄДРПОУ 37467466) у розмірі 100% (розмір внеску до статутного фонду: 2000000 грн.); частка у Товаристві з обмеженою відповідальністю ""CJIAB ІНВЕСТ - 2000"" (ЄДРПОУ: 37803195) у розмірі 100% розмір внеску до статутного фонду:572757,88 грн.); транспортний засіб NIEWIADOW, реєстраційний номер: НОМЕР_2 , VIN/ номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 ; нежитлова нерухомість - Ѕ літнього кафе будівля літнього кафе "Банянка", що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, приватний виконавець мав можливість звернути стягнення на інші види майна, окрім житлової квартири, яка є єдиним зареєстрованим місцем його проживання. Інше житло у нього відсутнє. Тобто, передавши житлову квартиру стягувачу в рахунок погашення боргу за виконавчими документами, приватний виконавець фактично позбавив його прав на житло.

Крім того, на підставі ч.5 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження він, як боржник, мав право запропонувати приватному виконавцю реалізувати інші види майна, які необхідно реалізувати в першу чергу. Проте, у зв`язку з його необізнаністю про наявність виконавчого провадження №57531065 він був позбавлений прав, передбачених ст. 19,48 Закону України Про виконавче провадження .

Також звертав увагу на те, що спірну квартиру було виставлено на торги та реалізовано, незважаючи на наявність накладених 24.12.2015 року ВДВС Слов`янського МРУЮ арештів та заборон її відчуження.

Враховуючи наведене, просив суд:

визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Чернецького Юрія Дмитровича про передачу майна стягувачу від 27 травня 2019 року у виконавчому провадженні № 57531065 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Південний фінансовий партнер суми коштів;

визнати незаконним та скасувати акт приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Чернецького Юрія Дмитровича про передачу майна стягувачу від 27 травня 2019 року у виконавчому провадженні № 57531065 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Південний фінансовий партнер суми коштів;

стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Чернецького Юрія Дмитровича судові витрати по справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2019 року справу призначено судді-доповідачу Ратніковій В.М.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 липня 2019 року скаргу боржника ОСОБА_1 на постанову та акт приватного виконавця про передачу майна стягувачу, заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Чернецький Юрій Дмитрович залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 15 липня 2019 року скасовано з одночасним направленням справи для продовження розгляду до Київського апеляційного суду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.12.2019 року справу призначено судді-доповідачу Ратніковій В.М.

У відзиві на скаргу директор Товариства з обмеженою відповідальністю Південний фінансовий партнер Д.Р. Лабюк просив відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на безпідставність доводів скарги ОСОБА_1 про те, що квартира за адресою: АДРЕСА_3 є його єдиним житлом, на яке стягнення звертається в останню чергу за відсутності іншого майна, оскільки боржник ОСОБА_1 мав і інше житло - Ѕ частину домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 в якому ймовірно фактично проживав. Вважав, що дії приватного виконавця Чернецького Ю.Д. в межах виконавчого провадження №57531065 вчинені у відповідності до закону та в межах його повноважень, тому права, свободи боржника жодним чином не були порушені.

В судовому засіданні боржник ОСОБА_1 повністю підтримав доводи скарги та просив її задовольнити.

Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Чернецький Юрій Дмитрович та представник Товариства з обмеженою відповідальністю Південний фінансовий партнер в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлялися у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому суд вважає можливим розгляд справи у їх відсутності

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 23 квітня 2018 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Південний фінансовий партнер до ОСОБА_1 задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Південний фінансовий партнер суму неповернутої вчасно частини кредиту в розмірі 19 999 997,28 грн. та суму сплаченого третейського збору в розмірі 25 550,00 грн.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 червня 2018 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Південний фінансовий партнер про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 23 квітня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Південний фінансовий партнер до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23 квітня 2018 року (третейський суддя Мамченко Ю.В.) у справі №1/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Південний фінансовий партнер до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Південний фінансовий партнер заборгованості за кредитним договором № 459Ю від 25 вересня 2013 року у сумі 19 999 997,28 грн.; суми сплаченого третейського збору у розмірі 25 500, 00 грн.

19 червня 2018 року ТОВ Південний фінансовий партнер було отримано виконавчий лист та 25 жовтня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Чернецьким Юрієм Дмитровичем відкрито виконавче провадження № 57531065.

18.02.2019 року приватним виконавцем прийнято постанову про опис та арешт нерухомого майна боржника - двокімнатної квартири загальною площею 52,9 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

05.03.2019 року приватним виконавцем призначено експертом у виконавчому провадженні № 57531065 ОСОБА_2 та доручено йому провести оцінку двокімнатної квартири загальною площею 52,9 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку від 06.03.2019 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_2 , вартість двокімнатної квартири, загальною площею 52,9 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , квартира № АДРЕСА_6 становить 242 200,00 грн.

13.03.2019 року приватним виконавцем направлено заявку на реалізацію двокімнатної квартири загальною площею 52,9 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., яка розташована: АДРЕСА_1 до регіональної філії у Дніпропетровській області Державного підприємства Сетам .(лот № НОМЕР_1 зі стартовою ціною 242 200,00 грн.)

Відповідно до Протоколу від 04.04.2019 року № 396670 організатора торгів Державного підприємства СЕТАМ Регіональна Філія у Дніпропетровський області, електронні торги по лоту 337608 зі стартовою ціною 242 200,00 грн. не відбулися у зв`язку з тим, що від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція. У зв`язку із чим, згідно Акту від 08.04.2019 року було проведено уцінку вказаного майна: відсоток на який уцінено майно: 15; вартість майна після уцінки 205 870,00 грн. (85 відсотків від вартості майна відповідно до Звіту про незалежну оцінку від 06.03.2019 року) та майно виставлено на повторні торги - лот 341826.

Відповідно до Протоколу від 25.04.2019 року №401216 організатора торгів Державного підприємства СЕТАМ Регіональна Філія у Дніпропетровський області, електронні торги по лоту 341826 зі стартовою ціною 205 870 грн. не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів. У зв`язку із чим, згідно Акту від 26.04.2019 року було проведено уцінку майна: відсоток на який уцінено майно: 30; вартість майна після уцінки 169 540,00 грн. (70 відсотків від вартості майна відповідно до Звіту про незалежну оцінку від 13.03.2019) та майно виставлено на треті торги - лот 346526.

Згідно до Протоколу від 15.05.2019 №405909 організатора торгів Державного підприємства СЕТАМ Регіональна Філія у Дніпропетровський області, електронні торги по лоту 346526 зі стартовою ціною 169 540,00 грн. не відбулися у зв`язку з тим, що від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція.

22.05.2019 року приватним виконавцем повідомлено стягувача ТОВ Південний фінансовий партнер про не реалізацію майна, на яке звернено стягнення, за результатами третіх електронних торгів, та запропоновано стягувачу вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна за ціною третіх електронних торгів, яка згідно протоколу організатора торгів Державного підприємства СЕТАМ від 15.05.2019 року № 405909 становить 169 540,00 грн.

23.05.2019 року приватним виконавцем отримано заяву представника стягувача від 23.03.2019 року вих. №23-0519/4 про згоду стягувача залишити за собою не реалізоване майно за вартістю 169 540,00 грн. в рахунок часткового погашення боргу за виконавчим листом №796/123/2018, виданим 19.06.2018 року Апеляційним судом міста Києва .

27.05.2019 року постановою приватного виконавця Чернецького Юрія Дмитровича Про передачу майна стягувачу в рахунок часткового погашення боргу , в рахунок часткового погашення заборгованості 169 540,00 грн. передано Товариству з обмеженою відповідальністю Південний фінансовий партнер майно: двохкімнатну квартиру загальною площею 52,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва на право власності № 284-р від 14.02.1994 року, за ціною третіх електронних торгів, яка згідно протоколу організатора торгів Державного підприємства СЕТАМ Регіональна Філія у Дніпропетровський області від 15.05.2019 року №405909 становить 169 540,00 грн.

Також 27.05.2019 року приватним виконавцем складено Акт про передачу майна стягувану в рахунок часткового погашення боргу, яким передано у власність Товариству з обмеженою відповідальністю Південний фінансовий партнер майно - двохкімнатну квартиру загальною площею 52,9 кв.м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , що належала боржнику ОСОБА_1 .

За відомостями з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 05.06.2019 року приватним нотаріусом Слов`янського нотаріального округу Таранушенко В.М. зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості - двокімнатну квартиру загальною площею 52,9 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., розташовану: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю Південний фінансовий партнер .

Звертаючись в суд зі скаргою на постанову та акт приватного виконавця про передачу майна стягувачу, ОСОБА_1 посилався на те що, звертаючи стягнення заборгованості за кредитом на квартиру, яка є єдиним місцем його проживання, приватний виконавець порушив вимоги п.1 ст.50 Закону України Про виконавче провадження , яким визначено, що в останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в яких фактично проживає боржник. При цьому, приватним виконавцем не враховано, що окрім спірної квартири йому належить інше майно, а саме: частка у Товаристві з обмеженою відповідальністю`СЛАВТРЕЙДФОРС"(ЄДРПОУ 37467466) у розмірі 100% (розмір внеску до статутного фонду: 2000000 грн.); частка у Товаристві з обмеженою відповідальністю ""CJIAB ІНВЕСТ - 2000"" (ЄДРПОУ: 37803195) у розмірі 100% розмір внеску до статутного фонду:572757,88 грн.); транспортний засіб NIEWIADOW, реєстраційний номер: НОМЕР_2 , VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 ; нежитлова нерухомість - Ѕ літнього кафе будівля літнього кафе "Банянка", що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Також звертав увагу на те, що спірну квартиру було виставлено на торги та реалізовано, незважаючи на наявність накладених 24.12.2015 року ВДВС Слов`янського МРУЮ арештів та заборон її відчуження, у зв`язку з чим просив визнати незаконними та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Чернецького Юрія Дмитровича про передачу майна стягувачу від 27 травня 2019 року та акт приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Чернецького Юрія Дмитровича про передачу майна стягувачу від 27 травня 2019 року у виконавчому провадженні № 57531065 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Південний фінансовий партнер суми заборгованості.

Згідно вимог ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважать, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частин першої, шостої-дев`ятої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. У разі не реалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обв`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути як правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України), так і інші юридичні факти (пункт 4 частини другої статті 11 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України). Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 ЦК України.

За статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З огляду на приписи статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. За загальним правилом (частина перша статті 61 Закону) реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його продажу на електронних торгах.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів. Враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин. Тому відчуження майна з прилюдних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу й така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203, 215 ЦК України.

Разом з тим, Закон допускає, що реалізація арештованого майна на електронних торгах може не відбутися. У такому випадку, з метою забезпечення права стягувача учасника виконавчого провадження, Закон передбачає відповідний порядок дій, які повинен вчинити державний виконавець, а саме: повідомити стягувача про те, що арештоване майно не було реалізоване на електронних торгах та запропонувати стягувачу залишити це майно за собою (стаття 61 Закону).

Якщо стягувач своєчасно і письмово не заявить про таке своє бажання, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові (частина сьома статті 61 Закону). Якщо ж стягувач заявить про бажання залишити нереалізоване на електронних торгах майно за собою, державний виконавець виносить постанову про передачу майна стягувачу, а за фактом такої передачі складає відповідний акт. При цьому майно передається саме стягувачу в рахунок погашення боргу, а відповідні постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно (частина дев`ята статті 61 Закону).

З огляду на зазначене, передбачена статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження" процедура передачі державним виконавцем стягувачу нереалізованого на електронних торгах арештованого майна боржника в рахунок погашення його боргу оформлюється шляхом прийняття державним виконавцем постанови та складення акта про передачу майна стягувачу, які можуть вважатися юридичними фактами, що є законними підставами виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 4 частини другої статті 11 ЦК України). Однак за своєю правовою природою таку процедуру разом з відповідними постановою та актом державного виконавця не може бути ототожнено з процедурою відчуження майна з електронних торгів тільки тому, що за результатами проведення електронних торгів державний виконавець також складає акт.

Таким чином, передача державним виконавцем стягувачу нереалізованого на електронних торгах арештованого майна в рахунок погашення боргу, постанова, прийнята державним виконавцем у результаті цієї процедури, та складений державним виконавцем акт про передачу майна стягувачу не можуть визнаватися недійсними на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203, 215 ЦК України.

Разом з тим, частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, поряд із визнанням правочину недійсним, також відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України). За приписами статті 214 ЦПК України визначення характеру спірних правовідносин відповідно до установлених обставин у справі, а також визначення правової норми, яка підлягає застосуванню, належить до обов`язків суду.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту.

Надаючи правову оцінку належності обраного способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Chahal v. the United Kingdom" (заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Таким чином, стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування, хоча Держави-учасниці мають певну свободу розсуду щодо способу, у який вони виконують свої зобов`язання за цим положенням Конвенції. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет норм міжнародного права за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права задля вирішення конкретного спору.

В абзаці десятому пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 вказано, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні заходи не встановлені, то особа має право обрати спосіб із передбачених статтею 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення. Наявність недоліків у застосуванні судами способів захисту цивільних прав та інтересів спричинена неповним врегулюванням цього питання у законодавстві. Трапляються також випадки застосування судами іншого способу захисту, ніж той, який передбачений законом або договором.

Дана справа розглядається в порядку провадження за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця під час виконання судового рішення.

З досліджених доказів судом встановлено, що 05.06.2019 року приватним нотаріусом Слов`янського нотаріального округу Таранушенко В.М. зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості - двокімнатну квартиру загальною площею 52,9 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., розташовану: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю Південний фінансовий партнер .

З огляду на те, що спірне нерухоме майно вже було передано стягувачеві, який оформив право власності на це майно, суд вважає, що ефективним способом захисту прав боржника ОСОБА_1 може бути лише пред`явлення ним до суду позову із залученням стягувача і державного виконавця як відповідачів, у зв`язку з тим, що подання боржником скарги на рішення та дії державного виконавця не забезпечує йому відновлення порушених прав на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення.

Згідно зі статтею 393 ЦК України серед способів захисту права власності закріплено визнання незаконним та скасування правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника.

Вказаний висновок суду узгоджується з постановами Верховного Суду від 22 травня 2019 року по справі №524/6164/17 та від 07 лютого 2019 року по справі № 522/1516/15-ц.

З урахуванням того, що право власності на спірне нерухоме майно перейшло до стягувача і зареєстровано за ним, то ефективним і належним способом захисту прав боржника у цих правовідносинах є пред`явлення ним до суду позову в порядку, передбаченому ст. 393 ЦК України, про визнання незаконним правового акта, що порушує право власності (заявлення інших похідних вимог) із залученням стягувача і державного виконавця як відповідачів, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Враховуючи викладене, в задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 на постанову та акт приватного виконавця про передачу майна стягувачу, заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Чернецький Юрій Дмитрович, Товариство з обмеженою відповідальністю Південний фінансовий партнер слід відмовити

Керуючись ст. ст. 1,15,16, 393 ЦК України, ст.ст. 1, 61 Закону України " Про виконавче провадження, ст.ст. 451-452 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 на постанову та акт приватного виконавця про передачу майна стягувачу, заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Чернецький Юрій Дмитрович, Товариство з обмеженою відповідальністю Південний фінансовий партнер - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Верховного Суду через Київський апеляційний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 13 березня 2020 року.

Суддя: