У Х В А Л А
Справа № 240/9382/19
03 березня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьменко Л.В.
суддів: Франовської К.С. Совгири Д. І.
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Профуна" про закриття провадження у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Стоп корупції", Громадської організації "КЛУБ СІНГУРІВСЬКОЇ ВОДОЙМИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профуна", третя особа - Державна екологічна інспекція Поліського округу про зупинення діяльності,
В С Т А Н О В И В :
У липні 2019 року Громадська організація "Стоп корупції", Громадська організація "КЛУБ СІНГУРІВСЬКОЇ ВОДОЙМИ" звернулися до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просили:
1) тимчасово зупинити діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФУНА" в частині будь-якого використання (експлуатації) звіроферми, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Сінгурівська сільська рада, комплекс будівель та споруд № 28, буд. 1, на якій здійснюється утримання, відгодівля та розведення хутрових тварин - норок, до моменту отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФУНА" позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля стосовно вказаного об`єкту;
2) тимчасово зупинити діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФУНА" в частині використання (експлуатації) стаціонарних неорганізованих джерел викидів - шедів №№ 11, 12, 13, 14, 15, 16 на об`єкті - звіроферма, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Сінгурівська сільська рада, комплекс будівель та споруд № 28, буд. 1, на якій здійснюється утримання, відгодівля та розведення хутрових тварин - норок, до моменту внесення змін до раніше отриманого дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №1822086501-239 від 23 березня 2018 року або отримання окремого дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - шедами №№ 11, 12, 13, 14, 15, 16 на об`єкті - звіроферма, що розташована за вищевказаною адресою;
3)тимчасово зупинити діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФУНА" в частині будь-якого використання звіроферми, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Сінгурівська сільська рада, комплекс будівель та споруд №28, буд. 1, на якій здійснюється утримання, відгодівля та розведення хутрових тварин - норок, та цеху з виробництва кормів з морозильною камерою та складськими приміщеннями по вул. Зарічній, 83 в с. Сінгури Житомирського району Житомирської області до моменту:
- розроблення Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФУНА" проектів організації санітарно-захисних зон зазначених об`єктів;
- отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФУНА" висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо розроблених проектів організації санітарно-захисних зон зазначених об`єктів;
- організації Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФУНА" санітарно-захисних зон зазначених об`єктів;
- отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФУНА" висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо зазначених діючих об`єктів.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року позов задоволено частково.
Суд першої інстанції тимчасово зупинив діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФУНА" в частині будь-якого використання (експлуатації) стаціонарних неорганізованих джерел викидів - шедів №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 на об`єкті - звіроферма, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Сінгурівська сільська рада, комплекс будівель та споруд №28, буд. 1, на якій здійснюється утримання, відгодівля та розведення хутрових тварин - норок, до моменту отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФУНА" позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля стосовно вказаних об`єктів.
Тимчасово зупинив діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФУНА" в частині використання (експлуатації) стаціонарних неорганізованих джерел викидів - шедів №№ 11, 12, 13, 14, 15, 16 на об`єкті - звіроферма, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Сінгурівська сільська рада, комплекс будівель та споруд № 28, буд. 1, на якій здійснюється утримання, відгодівля та розведення хутрових тварин - норок, до моменту внесення змін до раніше отриманого дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1822086501-239 від 23 березня 2018 року або отримання окремого дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - шедами №№ 11, 12, 13, 14, 15, 16 на об`єкті - звіроферма, що розташована за вищевказаною адресою.
Тимчасово зупинив діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФУНА" в частині будь-якого використання звіроферми, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Сінгурівська сільська рада, комплекс будівель та споруд № 28, буд. 1, на якій здійснюється утримання, відгодівля та розведення хутрових тварин - норок, та цеху з виробництва кормів з морозильною камерою та складськими приміщеннями по вул. Зарічній, 83 в с. Сінгури Житомирського району Житомирської області до моменту:
- розроблення Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФУНА" проектів організації санітарно-захисних зон зазначених об`єктів;
- отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФУНА" висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо розроблених проектів організації санітарно-захисних зон зазначених об`єктів;
- організації Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФУНА" санітарно-захисних зон зазначених об`єктів.
В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноти з`ясування обставин справи та невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати судове рішення в частині задоволених позовних вимог з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та ухвалою від 06 лютого 2020 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03 березня 2020 року.
Під час судового розгляду апеляційної скарги представник третьої особи ТОВ "Профуна" заявив клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Профуна" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року. В обґрунтування заявленого клопотання представником ТОВ "Профуна" зазначено, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Вважає що суб`єктний склад позивачів, якими є Громадська організації "Стоп корупції", Громадська організація "Клуб сінгурівської водойми" та юридичної особи приватного права - ТОВ "Профуна" не дозволяє кваліфікувати дану справу як адміністративну, а спір що виник, як публічно-правовий.
Також посилається на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №240/5150/19, якою рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року залишено без змін. Станом на 09.12.2019 року зазначене рішенням є таким що виконано. А отже за результатом розгляду справи №240/9382/19 ТОВ "Профуна" буде повторно притягнута до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення.
Вирішуючи клопотання про закриття провадження по справі, суд виходить з таких міркувань.
За правилами, встановленими ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі:
1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;
2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
3) якщо сторони досягли примирення;
4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;
7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;
8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Законодавцем визначений вичерпний перелік підстав за яких провадження по справі підлягає закриттю.
Згідно з п. 2 ч.1 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Окрім зазначеного, у ст. 5 КАС України вказано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ст.19 КАС України , юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю.
Як вбачається з матеріалів справи суб`єктний склад сторін складається з громадської організації та юридичної особи приватного права.
Щодо посилання представника ТОВ "Профуна" на відсутність повноважень громадських організацій бути позивачами у цьому спорі колегія суддів виходить з таких міркувань.
Відповідно до статті 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Екологічні інтереси населення можуть підлягати судовому захисту на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Основного Закону, відповідно до якої ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.
Міжнародним документом, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, стала Орхуська конвенція, ратифікована Законом України №832-ХІV від 06 липня 1999 року, тому її положення, відповідно до статті 9 Конституції України, є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.
Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.
Колегія судів звертає увагу, що відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні [(згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік)]. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.
А, отже, право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість).
Така правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 грудня 2018 року в справі №910/8122/17, де ОСОБА_1 вказала, що відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно з Керівництвом із провадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік), далі - Керівництво). Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.
Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог (припинення незаконної діяльності, зокрема, внаслідок відсутності дозвільних документів), суд апеляційної інстанції вважає, що спір має публічно-правовий характер та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Щодо доводів заявника про повторність застосування до відповідача заходів юридичної відповідальності, з огляду на зміст постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №240/5150/19 та його виконання відповідачем, колегія суддів зазначає, що предмет спору у цій справі та у справі №240/5150/19 є різними, доказів щодо виконання вказаного судового рішення заявник суду не надав.
Таким чином, перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого клопотання та, як наслідок, відсутність підстав для його задоволення.
Керуючись 238, 242, 308, 310, 315, 319, 321, 322 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Профуна" про закриття провадження у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Стоп корупції", Громадської організації "КЛУБ СІНГУРІВСЬКОЇ ВОДОЙМИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профуна", третя особа - Державна екологічна інспекція Поліського округу про зупинення діяльності - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.325 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 10 березня 2020 року.
Головуючий Кузьменко Л.В. Судді Франовська К.С. Совгира Д. І.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2020 |
Оприлюднено | 15.03.2020 |
Номер документу | 88186606 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Романченко Євген Юрійович
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Романченко Євген Юрійович
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні