Постанова

від 05.03.2020 по справі 606/695/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 606/695/19 пров. № А/857/679/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Шевчук С.М.

з участю секретаря судового засідання: Коваль Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу голови Хмелівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Горака Григорія Івановича на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року (постановлена головуючим-суддею Баранюком А.З. у м. Тернополі) за позовом ОСОБА_1 до голови Хмелівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Горака Григорія Івановича, Хмелівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області (за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність голови Хмелівської сільської ради Горака Г.І. та зобов`язати Хмелівську сільську раду здійснити комісійне встановлення меж між земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , із належним повідомленням про дату та час проведення робіт письмово у встановлений законом строк на вказану у цій позовній заяві адресу її представника ОСОБА_3 Р ОСОБА_4 для забезпечення присутності виконання вказаних робіт.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 позов було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Хмелівської сільської ради щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 12.01.2019 та зобов`язано розглянути її звернення, прийнявши відповідне рішення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Хмелівської сільської ради на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.

30.10.2019 представник позивача Молень Р.Б. подав до суду заяву про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правничу допомогу в розмірі 14 741,40 грн, до якої додав докази, що підтверджують понесення цих витрат.

Заява мотивована тим, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, розмір яких є повністю співмірним із складністю справи та наданих адвокатом послуг, а також часом, витраченим на виконання відповідних робіт.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 заяву було задоволено та стягнено витрати на правничу допомогу у розмірі 14 741,40 грн.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, голова Хмелівської сільської ради Горак ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить її скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не була зазначена у позовній заяві. Апелянт вказує, що перелік наданих послуг не конкретизований, не містить детальний опис виконаних робіт, консультацій, що надавалися позивачу, не зазначено яке саме законодавство та судова практика вивчались адвокатом та яким чином така практика була використана при складанні позовної заяви.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутності за наявними у справі матеріалами на основі наявних у ній доказів.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксація судового розгляду технічними засобами не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, суд першої інстанції врахував складність справи та обсяг наданих адвокатом послуг, а також докази, якими підтверджується факт понесення позивачем цих витрат.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значенням для справи, виходячи з наступного.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 16 КАС України учасникам справи гарантується право користуватися правничою допомогою.

Частиною другою цієї статті передбачено, що представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч.3 ст.134 цього Кодексу, Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, 12.10.2018 між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням Молень, Багранюк та партнери було укладено договір про надання правничої допомоги №12/10.

За змістом п.5.2.7 Договору про надання правничої допомоги, клієнт за договором зобов`язується оплачувати адвокатському об`єднанню вартість наданих послуг (виконаних робіт) або вартість їх окремих етапів своєчасно, в повному обсязі відповідно до умов договору.

На виконання умов вказаного договору, сторони склали акт про надання правничої допомоги за договором №12/10 від 12.10.2018, з якого слідує, що адвокатським бюро були надані клієнту юридичні послуги згідно наступного переліку, зокрема, зустріч та усна консультація (щодо визнання протиправною бездіяльності голови Хмелівської сільської ради) 2 год, загальна сума - 596,90 грн, ознайомлення та вивчення документів наданих клієнтом 8 год, загальна сума - 2 382,72 грн, вивчення законодавства, яке підлягає застосуванню та судової практики 7 год, загальна сума - 2 084,88 грн, складання заяв, запитів у позасудовому порядку, 1 документ, сума - 372,30 грн, представництво інтересів клієнта в суді по справі №606/695/19, 7 засідань, загальна сума - 4 467,60 грн, складання документів (позовна заява, відзив, відповідь на відзив, заява про забезпечення позову, скарга, заперечення, тощо) 1 документ, сума - 1 489,20 грн, а всього надано послуг на загальну суму - 14 741,40 грн.

За змістом статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи видно, що 26.09.2019 представником позивача Молень Р.Б. до Тернопільського окружного адміністративного суду була подана заява про намір подати докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та стягнення судом цих витрат.

Згідно ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо, дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Матеріалами справи підтверджується обсяг наданих послуг, який зазначений в акті про надання послуг правничої допомоги за договором №12/10 від 12.10.2018.

При цьому, згідно ч.7 ст.134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

З матеріалів справи видно, що згідно платіжного доручення №0.0.1470596248.1 від 19.09.2019, позивач сплатила адвокатському об`єднанню Молень, Багранюк та партнери 14741,40 грн за надання професійної правничої допомоги згідно договору №12/10 від 12.10.2018.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши матеріали справи дійшов висновку, що дані витрати пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для позивача.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що розгляд заяви представника позивача Моленя Р.Б. від 26.09.2019 було призначено на 14 год 45 хв 20.11.2019. При цьому, докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу були отримані судом 30.10.2019.

Згідно відстеження поштових відправлень Укрпошта , відправлення на адресу відповідача за №4602508729493 було вручено особисто адресату 06.11.2019 о 10 год 14 хв 51 сек.

Проте, всупереч вимогам ч.7 ст.134 КАС України, відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження неспівмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, з урахуванням складності справи, обсягу наданих послуг, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

Доводи скаржника про те, що вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не була зазначена у позовній заяві, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки ч.7 ст.139 КАС України встановлено строк оголошення відповідної заяви, а саме до закінчення судових дебатів і лише за відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Стосовно доводів апелянта про те, що перелік наданих послуг не конкретизований, не містить детального опису виконаних робіт, консультацій, що надавалися позивачу, не зазначено яке саме законодавство та судова практика вивчались адвокатом, та яким чином така практика була використана при складанні позовної заяви, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалось вище, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, відповідно до ч.4 ст.134 КАС України.

В матеріалах справи наявні документи, які підтверджують витрати позивача на правничу допомогу, а саме : акт про надання правничої допомоги від 16.09.2019 та квитанція від 19.09.2019.

Колегія суддів зазначає, що Акт від 16.09.2019 є достатньо конкретизованим, містить перелік наданих послуг, кількість годин/документів/засідань, вартість щодо кожної послуги та загальну суму.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.03.2018 по справі №815/4300/17.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу голови Хмелівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Горака Григорія Івановича залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року по справі №606/695/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 12.03.2020.