Рішення

від 25.02.2020 по справі 379/395/18

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/395/18

2/379/11/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2020 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання: Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тараща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за уточненим позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Україна про визнання недійсним договору оренди землі та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Україна , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача 02.04.2018 звернувся до суду з даним позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 20.09.2017, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Україна на земельну ділянку площею 2,26 га, кадастровий номер 3224488200:02:008:0056, зареєстровану державним реєстратором Таращанської районної державної адміністрації Номінатом С.Ю., номер запису про інше речове право 22739839; визнати поновленим договір оренди земельної ділянки № 95 від 07.11.2007, укладений між ТОВ Агро-Проперті та ОСОБА_4 (спадкоємці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) на земельну ділянку площею 2,26 га, кадастровий номер 3224488200:02:008:0056; стягнути з відповідача-4 на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1762,00 грн (50 % від вартості сплаченого судового збору).

В обґрунтування позову зазначив, що 07 листопада 2007 року між спадкодавцем відповідачів 1, 2, 3 ОСОБА_4 та позивачем був укладений договір оренди землі № 95 строком на 10 років на земельну ділянку площею 2,26 га, яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту серії НОМЕР_1 від 30.03.2001, кадастровий номер 3224488200:02:008:0056, яка розташована на території Чернинської сільської ради Таращанського району. Істотні умови договору були сторонами погоджені та угода підписана. Відповідно до діючого на той час законодавства договір був зареєстрований Таращанським відділом Київської філії Державного підприємства УДЗК № 24 15.05.2008 року, за номером 00005. Відповідно, строк оренди вищезазначеної земельної ділянки закінчився 15 травня 2018 року. Із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 119041468 від 30.03.2018 було з`ясовано, що: у земельної ділянки з кадастровим номером 3224488200:02:008:0056 з`явилися нові власники - відповідач 1, відповідач 2, відповідач 3; - 25.11.2016 року державним реєстратором - державним нотаріусом Білоцерківської районної державної нотаріальної контори Карпусь І.О. в ДРПННМ зареєстровано право власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224488200:02:008:0056 площею 2,26 га, номер запису про право власності 17636300, 17636414, 22739839, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1095752332244. Підстава виникнення права власності - Свідоцтво про право на спадщину, видані державним нотаріусом Білоцерківської районної державної нотаріальної контори Київської області Карпусь І.О.; - 05.10.2017 року державним реєстратором Таращанської районної державної адміністрації Номінатом С.Ю. в ДРПННМ зареєстровано інше речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 3224488200:02:008:0056 площею 2,26 га, номер запису про інше речове право 22739839. Підстава виникнення іншого речового права - Договір оренди земельної ділянки (паю) від 20.09.2017 року, укладений між відповідачем 1, відповідачем 2, відповідачем 3 та приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Україна , строк дії до 05.10.2014 (тобто, на 7 років). Так, відповідачі 1, 2, 3 укладаючи договір з ПОСП Україна наприкінці 2017 року, не повідомили про те, що земельна ділянка, що їм належить, вже перебуває у платному користуванні на законних підставах в ТОВ Агро-Проперті відповідно до договору, що уклала їх спадкодавець. В свою чергу, ПОСП Україна не надала державному реєстратору інформації, необхідної для реєстрації договору про право користування земельною ділянкою, а державний реєстратор не запитав в обов`язковому порядку таку інформацію, як того вимагає Закон, що спричинило подвійну реєстрацію права користування земельною ділянкою. Оскільки спірна земельна ділянка перебувала і перебуває в оренді в ТОВ Агро-Проперті , відповідачі не мали права укладати договір оренди землі у 2017 році. Дані ствердження отримали своє вираження у Постановах ВСУ № 21-1434а15 від 30.03.2016 року та №825/1287/15-а від 15.11.2016 року та їх правових позиціях, у яких суд дійшов висновку, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна. Позивач надсилав лист-повідомлення від 13.04.2018 та проект додаткової угоди до договору оренди землі № 95 від 07.11.2017, які отримані відповідачами 1, 2, 3. Позивач, пропонує значно кращі умови оренди, що підтверджується доданою копією проекту додаткової угоди. ТОВ Агро-Проперті виконувало свої обов`язки орендаря, використовувало земельну ділянку за призначенням у власних інтересах, за що сплачувало відповідачу орендну плату. Вважає, що договір оренди № б/н від 20.09.2017, відповідачі 1, 2, 3 та відповідач 4 уклали з порушенням прав позивача, передбачених ст. 33 Закону України Про оренду землі .

У поданому відзиві на позовну заяву представник відповідача ПОСП Україна зазначає, що про існування договору оренди земельної ділянки № 95 , що укладений 07.11.2007 між ОСОБА_4 та ТОВ Агро-Проперті , ПОСП Україна дізналвся з позовних вимог. При вивченні договору оренди № 95 від 07.11.2007 з`ясовано, що він невідомо ким підписаний, а в електронному реєстрі речових прав відсутня інформація про оренду земельної ділянки. В договорі № 95 не зазначено її кадастровий номер, а також відсутній підпис державного реєстратора. Вказує, що згідно абз. 1 п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, передбачено обов`язок державного реєстратора прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитувати від органів влади, підприємств, установ, організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та реєстрацію прав, інформацію, необхідну для такої реєстрації. З огляду на викладене, вважає, що ПОСП Україна жодним чином не порушила вимоги чинного законодавства при укладанні договору оренди 20.09.2017. ПОСП Україна зареєстроване в установленому порядку і працює з 2007 року. Позивачем не були надані суду належні та допустимі докази, які б свідчили про порушення ПОСП Україна вимог чинного законодавства при укладанні договору оренди від 20.09.2017. В зв`язку з чим, просить відмовити в задоволенні позову ТОВ Агро-Проперті .

10.05.2018 відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов до товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Україна про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 95 від 07.11.2007, стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі. В обґрунтування зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 , яка до дня смерті проживала в селі Блощинці Білоцерківського району Київської області. Він є спадкоємцем за заповітом після смерті матері і йому нотаріусом видано відповідне свідоцтво про право на спадщину. Ознайомившись із договором оренди земельної ділянки, нібито укладеним з ТОВ Агро-Проперті , побачив, що підпис від імені матері в договорі зроблений не нею, що підтверджує відсутність вільного волевиявлення на укладання договору.(т.1 а.с.40-42).

Ухвалою суду від 13.06.2018 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

У судовому засіданні представник позивача за первісним та відповідача ТОВ Агро-Проперті за зустрічним позовами ОСОБА_5 позовні вимоги первісного уточненого позову підтримав за викладених у позові обставин та просить позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову - відмовити. Пояснив, що 07.11.2007 року ТОВ Агро-Проперті уклало договір з ОСОБА_4 П`ятнадцятого травня 2008 року вказаний договір зареєстровано відповідно до діючого на той час законодавства. При реєстрації земельній ділянці присвоєно кадастровий номер з останніми цифрами 31. Кадастровий номер земельної ділянки на той час визначав відділ земельного кадастру. Потім у ТОВ Агро-Проперті з`явились нові власники. Після семрті ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право на спадщину, а 05.10.2017 року зареєстровано речове право оренди за ПОСП Україна під час дії договору оренди з ТОВ Агро-Проперті . На письмову пропозицію ТОВ Агро-Проперті поновлення договору оренди всі три спадкоємця відповіли відмовою. Оскільки існує подвійна реєстрація, позов підлягає задоволенню. Підтверджує факт отримання ТОВ Агро-Проперті письмових відмов від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на пропозицію що укладення додаткової угоди. Корпоративні права ТОВ Агро-Проперті були придбані в 2018 році. Попередня юридична особа була зареєстрована в Житомирі. Прийшли нові власники без зміни юрособи. Обставини підписання договору у 2007 році з ОСОБА_6 не відомі.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 у судовому засіданні первісний уточнений позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі. Пояснив, що договір від 07.11.2007 року не могло бути укладено з ОСОБА_4 , оскільки вона не була в Улашівці з 30.04.2004 року по 13.03.2016 року, тобто по день смерті. Вона була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Жила в Блощинцях і не виїжджала, оскільки хворіла. Вона народилася в ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент нібито підписання договору з ТОВ Агро-Проперті їй було більше 80 років. Хто за неї підписав договір - не відомо. Копію договору отримав лише коли прийшли матеріали цивільного позову ТОВ Агро-Проперті . До цього він питав у працівника ТОВ Агро-Проперті ОСОБА_8 прохав надати документи. Він за рік до укладення договору з Україною звертався дуже багато разів до ОСОБА_8 , прохав копію договору. Той відповідав, що шукають, ще не знайшли, пропонував їхати у Житомир, де було зареєстровано ТОВ Агро-Проперті . Однак на неодноразові вимоги, копію договору надано не було. Раніше, до цього, його мати укладала договори з ТОВ Агро-Проперті . Після отримання пропозиції ТОВ Агро-Проперті щодо пролонгування договору, всі троє спадкоємців земельної ділянки відповіли відмовою, направляли листи на адресу ТОВ Агро-Проперті , не рекомендовані. Доводи представника ТОВ Агро-Проперті щодо спростування довідки про постійне проживання матері в Блощинцях нібито фактом підписання договору в банку в м. Біла Церква вважає надуманими. На момент укладання договору в Ощадбанку мати була лежача . Вона з дому не виходила. Тому він з братом на автомобілі возив її для підписання договору в м. Біла Церква, заносили її в машину.

Представник відповідачів за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ПОСП Україна - адвокат Дахно І.М. у судовому засіданні первісний уточнений позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі. Пояснив, що після смерті ОСОБА_4 знали, що у неї власності була земельна ділянка. В зв`язку із хворобою ОСОБА_4 та відсутності у неї родичів в Улашівці, в 2004 році її забрали в Блощинці Білоцерківського району. Коли забирали ОСОБА_4 з Улашівки, у неї на руках не було договору з Агро-Проперті. Копію договору ОСОБА_2 отримав лише при отриманні цього позову. Побачив, що на до договорі не належить його матері. Пропозиції щодо пролонгування договору з ТОВ Агро-Проперті приходили з іншим кадастровим номером.

Представник відповідача за первісним та зустрічним позовами ПОСП Україна - ОСОБА_11. у судовому засіданні первісний уточнений позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, зустрічний позов прохав задовольнити. Між ПОСП Україна та спадкоємцями ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки під кадастровим номером, якій закінчується цифрами 0056. Перед укладенням договору від у відділі земельного кадастру перевірив аж до 2008 року, чи нема вже укладених договорів оренди на вказану ділянку. Обмежень не було виявлено. Він обробляє вказану земельну ділянку з вересня 2017 року. В 2017 році у ТОВ Агро-Проперті змінились власники. Він звертався до представника ТОВ Агро-Проперті ОСОБА_12. з вимогою виділити йому землю в натурі, оскільки він уклав договір з правонаступниками ОСОБА_4 . Він відповів: Виділяйте , дали команду, і він виділив землю і восени 2017 її виорав. ТОВ Агро-Проперті до правоохоронних органів не зверталось з приводу самозахвату землі. При реєстрації договору оренди від реєстратора ніяких зауважень не було. Потім в 2018 році отримав позовну заяву ТОВ Агро-Проперті .

Відповідачі за первісним та зустрічним позовами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належно, про причини неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Київській області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно. Подав письмові пояснення, відповідно до яких в розділі 4 (том 1 з 23 березня 2005 року по 1 березня 2009 року) книги державної реєстрації договорів оренди землі Таращанського району Київської області, Таращанським відділом Київської регіональної філії Центру державного земельного кадастру на сторінці 20 за номером 05 від 15.05.2008 року зроблено запис про реєстрацію договору оренди земельної ділянки. Під час внесення запису про реєстрацію вищевказаного договору оренди земельної ділянки було зазначено її кадастровий номер: 3224488200:02:008:0031. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України про державний земельний кадастр встановлено, що у разі, якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. У відповідності до програмно-апаратного комплексу Національна кадастрова система Державного земельного кадастру, яка використовується для обліку зареєстрованих земельних дідянок, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3224488200:02:008:0031 відсутні. При оформленні спадщини спадкоємцями, а саме земельної ділянки площею 2,26 га, розташованої на території Чернинської сільської ради, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на землю від 30 березня 2001 року № 95, вказаній ділянці було присвоєно кадастровий номер 3224488200:02:008:0056 у відповідності до норм Закону України про державний земельний кадастр . (т.2. а.с.103).

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що працює начальником міжрегіонального управління Держгеокадастру у Ставищенському та Таращанському районах. В 2007-2010 роках кадастрові номери присвоювалися в ручному режимі, тому номера могли дублюватися. В зв`язку з цим, коли потім ділянки переносились на кадастрову карту, у однієї земельної ділянки номер залишався, а другій присвоювався інший номер.

Суд, заслухавши у судовому засіданні вступне слово учасників справи, покази свідків, з`ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши наявні у справі письмові докази, приходить до наступного.

Відповідно до вимог частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Під способами захисту цивільних прав розуміють передбачені законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відновлюються порушені, невизнані або оспорювані права.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

За принциповими положеннями ст. 12 ЦПК України, які встановлюють змагальність цивільного процесу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-КВ № 017702 від 30.03.2001, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 95 (том1 а.с.142), ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (том1 а.с.132) була власником земельної ділянки площею 2,260 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чернинської сільської ради Таращанського району.

07.11.2007 укладений договір оренди землі № 95 строком на 10 років на зазначену земельну ділянку, сторонами в договорі вказані ОСОБА_4 та ТОВ Агро-Проперті (том1 а.с.6).

Актом приймання-передачі об`єкту оренди за договором оренди землі від 07.11.2007 орендар прийняв в строкове платне користування зазначену земельну ділянку (а.с.7).

Договір був зареєстрований Таращанським відділом Київської філії Державного підприємства УДЗК №24 15.05.2008 року за № 00005.

Згідно інформаційної довідки № 119041468 від 30.03.2018 з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 25.11.2016 державним нотаріусом Білоцерківської районної державної нотаріальної контори Київської області Карпусь І.О. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 1/3 частку вказаної земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1-2912, виданого 25.11.2016 Білоцерківською районною державною нотаріальною конторою Київської області, номер запису про право власності: 17636300; за ОСОБА_3 - на 1/3 частку вказаної земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1-2918, виданого 25.11.2016 Білоцерківською районною державною нотаріальною конторою Київської області, номер запису про право власності: 17636414; за ОСОБА_2 - на 1/3 частку вказаної земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1-2915, виданого 25.11.2016 Білоцерківською районною державною нотаріальною конторою Київської області, номер запису про право власності: 17636325 (том1 а.с.9-10).

20.09.2017 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 уклали договір оренди цієї ж земельної ділянки (паю) з ПОСП Україна , строк дії договору 7 років (том1 а.с.30).

05.10.2017 державним реєстратором Таращанської РДА Київської області Номінат С.Ю., зареєстровано інше речове право на вказану земельну ділянку, номер запису про інше речове право: 22739839 (том1 а.с.9).

14.04.2018 позивачем ТОВ Агро-Проперті направлені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 листи-повідомлення з пропозицією поновити договір оренди шляхом підписання додаткової угоди та проект додаткової угоди № 1 від 13.04.2018 до договору оренди № 95 від 07.11.2007, які відповідачами отримано 24.04.2018, 28.04.2018 (том1 а.с.65-72).

Відповідно до довідки № 184, виданої в травні 2018 року виконкомом Острійківської сільської (селищної) ради Білоцерківського району Київської області ОСОБА_4 з 30.04.2004 по 13.03.2016 постійно проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 постійно хворіла і потребувала постійної сторонньої допомоги. За час проживання з села не виїжджала. (том1 а.с.99)

Ухвалою суду від 10.05.2019 у даній справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського НДЕКЦ МВС України. На вирішення експертизи поставлено питання: Чи виконано підпис ОСОБА_4 на договорі оренди землі № 95 від 07.11.2007 року тією особою, від імені якої він зазначений чи іншою особою? .

Згідно висновку судового експерта від 14.08.2019 від 17-3/1015 підпис від імені ОСОБА_4 у договорі оренди землі № 95 від 07.11.2007 - вірогідно виконано не ОСОБА_4 , а іншою особою. (том2 а.с.48-52).

Висновок експерта узгоджується з довідкою № 184, виданої в травні 2018 року виконкомом Острійківської сільської (селищної) ради Білоцерківського району Київської області, що з 2004 року ОСОБА_4 проживала і була зареєстрована в селищі Блощинці, хворіла і з села не виїжджала.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 24.02.2020 № 9-10-0.65-2921/2-20 при оформленні спадщини спадкоємцями, а саме земельної ділянки площею 2,260 га розташованої на території Чернинської сільської ради, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на землю від 30 березня 2001 року № 95, вказаній ділянці було присвоєно кадастровий номер 3224488200:02:008:0056, у відповідності до норм Закону України Про державний земельний кадастр .

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони також регулюються актами земельного законодавства, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В силу ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно висновку судового експерта від 14.08.2019 від 17-3/1015 підпис від імені ОСОБА_4 у договорі оренди землі № 95 від 07.11.2007 - вірогідно виконано не ОСОБА_4 , а іншою особою.

Висновок експерта узгоджується з довідкою № 184, виданої в травні 2018 року виконкомом Острійківської сільської (селищної) ради Білоцерківського району Київської області, що з 30.04.2004 року по 13.03.2016 (день смерті) ОСОБА_4 проживала і була зареєстрована в селищі Блощинці, хворіла і з села не виїжджала.

Неможливість підписання ОСОБА_4 договору оренди від 07.11.2017 також підтверджується поясненнями позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 у судовому засіданні про те що його мати була похилого віку - 1929 року народження, з що з 30.04.2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті) ОСОБА_4 проживала і була зареєстрована в селищі Блощинці, постійно хворіла, в Таращанський район не виїжджала.

Вказані докази є належними, допустимими, достовірними та такими, що узгоджується між собою.

Натомість представником позивача за первісним позовом ОСОБА_5 обставини підписання саме ОСОБА_4 оспорювано договору від 07.11.2007 року доказами не доведено.

Доводи представника позивача за первісним позовом ОСОБА_5 про те, що неможливість підписання договору від 07.11.2007 року спростовується фактом підписання ОСОБА_4 19.03.2005 року договору про відкриття поточного рахунку в Ощадному банку України в м. Біла Церква суд оцінює критично.

Отже, судом встановлено, що спірний договір від 07.11.2007 року, укладений від імені ОСОБА_4 , підписаний не нею, а іншою особою, що підтверджено вищенаведеними доказами. Таким чином спірний договір від 07.11.2007 року було укладено без волевиявлення ОСОБА_4 , а тому суд дійшов висновку про недійсність спірного договору від 07.11.2007 року на підставі ч.3 ст.203 та ч.1 ст. 215 ЦК України, тобто вважає зустрічний позов ОСОБА_2 доведеним.

Щодо доводів представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_5 щодо пропуску ОСОБА_2 строку позовної давності суд зазначає наступне.

За правилами статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Пред`являючи зустрічний позов, ОСОБА_2 зазначив, що він дізнався про договір оренди земельної ділянки від 07.11.2009 року, тільки у 2018 році, коли отримав матеріали первісної позовної заяви від 02.04.2018 року.

Представником позивача за первісним позовом ОСОБА_5 не надано належних та допустимих доказів, що ОСОБА_4 або її спадкоємці отримали примірник договору з моменту його реєстрації у 2008 році та до квітня 2018 року.

Таким чином, встановивши під час розгляду справи, що про укладення оспорюваного правочину позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 дізнався та отримав копію договору лише у квітні 2018 року, суд дійшов висновку про те, що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України саме з цього моменту починається перебіг строку позовної давності. Оскільки позивач за зустрічним позовом звернувся з позовом до суду 10.05.2018, то позов пред`явлено в межах строку позовної давності.

Факт отримання орендної плати не є визначальним при обчисленні строків позовної давності, якщо особа, права якої порушено, вважала, що правовідносини виникли з інших підстав. В судовому засіданні позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 зазначено, що оскільки до оспорювано договору мати укладала договори оренди з ТОВ Агро-Проперті , то він вважав, що отримує орендну плату за попереднім договором.

Отже посилання представника позивача за первісним позовом ОСОБА_5 на те, що початок перебігу позовної давності необхідно обчислювати з моменту укладення спірного договору від 07.11.2007, суд визнає таким, що суперечить нормам статті 261 ЦК України.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц (провадження № 14-306цс18).

Аналогічний висновок про те, що перебіг позовної давності починається не з моменту укладення договору оренди землі, а з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого майнового права був зроблений Верховним Судом у постанові 21 лютого 2019 року справа № 451/354/17.

Отже, з врахуванням визнання недійним договору від 07.11.2007 року, доводи позивача за первісним позовом про те, що договір від 20.09.2017 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Україна має бути визнаний недійсним, оскільки укладений в період дії попереднього договору з ТОВ Агро-Проперті є необґрунтованими.

Також, при встановлений обставинах вимоги про визнання поновленим договору оренди № 95 від 07.11.2007 року є необґрунтованими.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 12.06.2019 року № 910/11518/18 поновлення договору оренди землі в судовому порядку у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми. Належним способом захисту порушеного права, у цьому випадку, є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим, за своєю суттю, є встановленням факту, який має юридичне значення і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (частина 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Отже, позивачем ТОВ Агро-Проперті у даному випадку, обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав в частині визнання поновленим договору оренди земельної ділянки № 95 від 07.11.2007, укладений між ТОВ Агро-Проперті та ОСОБА_4 (спадкоємці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) на земельну ділянку площею 2,26 га, кадастровий номер 3224488200:02:008:0056. Позов складений без викладення змісту додаткової угоди.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову в частині визнання поновленим договору оренди землі незалежно від інших, встановлених судом обставин.

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення первісного позову, а зустрічний позов про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 95 від 07.11.2007 підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, Законом України Про оренду землі , суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні уточненого позову товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Україна про визнання недійсним договору оренди землі та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки - відмовити у повному обсязі.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Україна , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 95 від 07.11.2007, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ Агро Проперті на земельну ділянку площею 2,26 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чернинської сільської ради Таращанського району Київської області.

Повне рішення складено 06.03.2020.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:В. І. Зінкін