Постанова

від 10.03.2020 по справі 925/1307/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2020 р. Справа№ 925/1307/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 10.03.2020

розглянувши апеляційну скаргу Відділу освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету

на ухвалу

Господарського суду Черкаської області

від 08.11.2019

у справі № 925/1307/19 (суддя Чевгуз О.В.)

за позовом Відділу освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету

до Приватного підприємства "Динамічний інвестиційний проект"

про стягнення 111 516, 69 грн,

за розглядом заяви Відділу освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету

про забезпечення позову

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Відділ освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Динамічний інвестиційний проект" оплати робіт по корегуванню проектної документації по об`єкту будівництва на суму 73540,00 грн та 2814,00 грн сплачених по експертизі змін в проектно-кошторисній документації, що призвели до матеріальної шкоди (збитків), а також 12545 грн 07 коп. пені, 15270 грн 80 коп. штрафу, 4010 грн 15 коп. три відсотки річних, 3336 грн 67 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ним було оплачено роботи по коригуванню проектної документації, хоча відповідно до взятих на себе договірних зобов`язань всі недоліки у документації проектна організація (відповідач) усуває за свій рахунок, та оплачено експертизу зазначених змін, що завдало збитків Відділу освіти та місцевому бюджету.

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

Позивачем до позовної заяви додано заяву від 30 жовтня 2019 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти (в межах ціни позову), які знаходяться на рахунках відповідача.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач наполягає на тому, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову або призвести до неможливості його виконання, оскільки відповідач, усвідомлюючи обґрунтованість позовних вимог та ризик стягнення з нього відповідної суми грошових коштів, матиме можливість перерахувати кошти з своїх рахунків, тим самим унеможливить виконання судового рішення у даній справі.

Також позивач звертає увагу суду на те, що при вирішення питання про забезпечення позову слід взяти до уваги відсутність у відповідача будь-якого нерухомого майна, на яке б можна було звернути стягнення в разі задоволення позову.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 у справі № 925/1307/19 у задоволенні заяви Відділу освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету про забезпечення позову від 30.10.2019 відмовлено повністю.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що невжиття визначених ним заходів, забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективно захистити або поновити порушені чи оспорювані права або інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Позивачем не надано будь-яких доказів, на підтвердження заявленого клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, а лише вказано на можливість уникнення відповідача від виконання рішення суду, що є недостатнім для задоволення заяви.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Відділ освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити заяву про забезпечення позову, мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржувана ухвала прийнята є безпідставною та необгрутованою, а висновки викладені в ухвалі суду, не відповідають обставинам справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач виходив з того, на даний час, відповідач діє недобросовісно впродовж останніх майже двох років ухиляється від виконання договірних зобов`язань та не бажає повернути безпідставно отримані кошти, усвідомлюючи обґрунтованість позовних вимог та ризик стягнення з нього відповідної суми грошових коштів, матиме можливість перерахувати кошти із своїх рахунків, тим самим унеможливить виконання рішення у даній справі. При цьому, позивач зазначає, що надав суду усі необхідні докази в підтвердження викладених у заяві доводів.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

17.01.2020 Приватне підприємство "Динамічний інвестиційний проект" надіслало заперечення на апеляційну скаргу, просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач зазначає, що обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, Відділ освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету посилається на те, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у відповідача відсутнє у власності нерухоме майно, при цьому відповідач не виконує договірні зобов`язання перед позивачем більш ніж півроку, а тому невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача.

Крім того, за твердженнями позивача, відповідач може позбутись коштів, які знаходяться на його рахунках у банківських установах, що утруднить чи зробить неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову при цьому позивач посилається на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду № 918/702/18, № 916/2933/18, № 910/17268/18, в яких, зокрема, вказано, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтовані припущення, що майно, грошові суми які є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю, погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованими для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Також відповідач зазначає, що позивачем не було наведено достатніх належних та допустимих у розумінні вищевказаних положень Господарського процесуального кодексу України доказів наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі у разі задоволення позову, не надано доказів стосовно адекватності та співмірності вказаного заходу забезпечення позову заявленим вимогам.

Заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Отже посилання скаржника на те, що невжиття заходів забезпечення може унеможливити поновлення порушених прав та інтересів позивача є тільки його припущеннями, які не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.

Посилання позивача на те, що відповідач може позбутись коштів, які знаходяться на його рахунках у банківських установах, що утруднить чи зробить неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову, ПП Динамічний інвестиційний проект вважає хибним, оскільки позивач не надав належних доказів на підтвердження викладеного.

За таких обставин, на переконання відповідача висновок місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову Відділу освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету шляхом накладення арешту на грошові кошти ПП Динамічний інвестиційний проект є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги про скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 08 листопада 2019 р. у справі № 925/1307/19 є безпідставними .

Явка представників у судове засідання

В судове засідання 10.03.2020 представники позивача та відповідача не з`явились, про причини неявки суд не повідомлено, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення за штрих-кодом 0411629869514 (вх. №09.2-04/20390/20 від 28.02.2020), 0411629869506 (вх.№09.2-04.1/19437/20 від 27.02.2020).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача та відповідача, оскільки вони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Звертаючись із заявою про забезпечення позову до суду позивач вказує на те, що невжиття таких заходів забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти (в межах ціни позову), які знаходяться на рахунках відповідача, може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову або призвести до неможливості його виконання, оскільки відповідач, усвідомлюючи обґрунтованість позовних вимог та ризик стягнення з нього відповідної суми грошових коштів, матиме можливість перерахувати кошти з своїх рахунків, тим самим унеможливить виконання судового рішення у даній справі.

Крім того, позивач зазначає, що при вирішення питання про забезпечення позову слід взяти до уваги відсутність у відповідача будь-якого нерухомого майна, на яке б можна було звернути стягнення в разі задоволення позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, зокрема як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, або коли, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" ).

За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття "ефективний засіб", за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії"), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

В ході вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18.

Саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Судом першої інстанції встановлено, що заявником не надано суду доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надано жодних доказів, які свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення позивача можливості ефективно захистити порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.

В той же час, у поданій заяві про забезпечення позову, заявником не наведено належних доводів, які б свідчили про наявність зв`язку між запропонованими ним заходами забезпечення позову та предметом позовної вимоги, зокрема, не обґрунтовано доцільність вжиття таких заходів та не обґрунтовано щодо адекватності обраного виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам.

Відтак, подана позивачем заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначені заявником способи на даній стадії судового процесу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду щодо відмови у задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в ухвалі висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 у справі № 925/1307/обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 255, 269, 270,271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Відділу освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 у справі № 925/1307/19 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 у справі № 925/1307/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 925/1307/19 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.М. Скрипка