Постанова

від 16.03.2020 по справі 910/5625/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/5625/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б.Ю. (головуючий), Малашенкової Т.М. і Селіваненка В.П.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк (далі - Банк)

на рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2019 (суддя Нечай О.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 [колегія суддів: Сітайло Л.Г. (головуючий), судді Зубець Л.П., Андрієнко В.В.]

зі справи № 910/5625/18

за позовом приватного акціонерного товариства Українська національна розрахункова картка (далі - Товариство)

до Банку

про стягнення суми.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Банку про стягнення 776 355,28 грн. заборгованості за договором про надання послуг процесингового центру від 01.10.2001 № 777 (далі - Договір), у тому числі: 550 866,99 грн. пені, 66 554,15 грн. 3 % річних та 158 934,14 грн. інфляційних втрат (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 21.06.2019).

1.2. Позов обґрунтовано тим, що на виконання умов Договору Товариством надано послуги Банку в період з квітня 2017 року до січня 2018 року на загальну суму 14 695 865,42 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт. Банк свої зобов`язання з оплати цих послуг виконав з порушенням встановлених строків, у зв`язку з чим має сплатити обумовлену Договором пеню, а також 3 % річних та інфляційні втрати відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Справа розглядалася господарськими судами неодноразово. Останнім рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2019 позов задоволено частково: стягнуто з Банку на користь Товариства пеню у розмірі 513 211,54 грн., 3 % річних у розмірі 60 609,25 грн. та інфляційні втрати у розмірі 158 934,14 грн.; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

2.2. Зазначене рішення суду першої інстанцій обґрунтовано тим, що матеріалами справи підтверджується факт порушення Банком строків здійснення оплати за Договором, у зв`язку з чим вимоги Товариства про стягнення на його користь пені, 3 % річних та інфляційних втрат є правомірними. Водночас за результатами перерахунку заявлених до стягнення сум суд дійшов висновку про їх обґрунтованість лише в межах задоволених розмірів.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 змінено рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2019 шляхом викладення його резолютивної частини в новій редакції, згідно з якою позов задоволено частково: стягнуто з Банку на користь Товариства пеню у розмірі 513 211,54 грн., 3 % річних у розмірі 60 609,25 грн. та інфляційні втрати у розмірі 70 894,44 грн.; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Змінено розподіл судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам.

2.4. Суд апеляційної інстанції не погодився зі здійсненим судом першої інстанції розрахунком інфляційних втрат, оскільки до такого розрахунку не можуть включатися суми заборгованості за період, який складає менше місяця. В іншій частині апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

Банк, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог, а також стягнення витрат на професійну правничу допомогу та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові. В іншій частині судові рішення просить залишити без змін.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. За твердженнями скаржника, суди попередніх інстанцій надали неправильну правову оцінку окремим доказам, що призвело до неповного встановлення всіх обставин справи та неправомірного задоволення позовних вимог.

4.2. Зазначаючи про несвоєчасну оплату послуг, наданих у квітні - травні 2017 року за рахунками №№ 339, 340, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги обставини тривалого узгодження сторонами обсягу та вартості цих послуг, а також того, що після такого узгодження всі послуги були оплачені в цей же день.

4.3. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми частини третьої статті 551 ЦК України та частини першої статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), оскільки, відмовляючи у зменшенні розміру заявленої до стягнення пені, суди не врахували всіх обставин справи, які мають істотне значення у розгляді цього питання.

4.4. Стягнення з Банку витрат на правову допомогу відбулося з порушенням приписів частини першої статті 124 та статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

5. Доводи позивача

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило оскаржувані рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Сторонами 01.10.2001 укладено договір про надання послуг процесингового центру № 777, за умовами якого:

Товариство надає, а Банк використовує і оплачує послуги процесингового центру Товариства згідно з тарифами (комісіями), що наведені у додатку № 1 до договору (пункт 1.1);

Банк використовує ресурси ПЦ Товариства, який сертифікований в асоціації Europay International як Member Service Provider (MSP), для забезпечення емісії й обслуговування банківських платіжних карток асоціації Europay International в межах наданих Банком ПЦ функцій (додаток № 2). Банк використовує ресурси ПЦ для забезпечення емісій і обслуговування банківських платіжних карток локальної платіжної системи банку Енергія , а також локальної міжбанківської платіжної системи УКРКАРТ (пункт 1.2);

перелік і вартість послуг ПЦ визначається згідно з тарифами (комісіями), наведеними у додатку № 1 (пункт 3.1);

розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 4.2);

Банк протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання актів наданих послуг підписує ці акти та передає один підписаний зі свого боку екземпляр Товариству або у цей же строк направляє йому письмову вмотивовану відповідну відмову від підписання актів наданих послуг. У випадку якщо протягом 5 (п`яти) робочих днів отримання актів наданих послуг Банк не надсилає Товариству один екземпляр підписаного зі свого боку акта наданих послуг чи вмотивовану відмову від його підписання, акти наданих послуг вважаються підписаними Банком, а послуги Товариства за цим договором вважаються прийнятими Банком без зауважень та підлягають оплаті на загальних підставах (пункт 4.4 у редакції додаткової угоди від 31.08.2017 № 84);

оплата наданих послуг здійснюється Банком на підставі актів наданих послуг протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня їх підписання Банком (пункт 4.5 в редакції додаткової угод від 31.08.2017 № 84);

у випадку несвоєчасної оплати послуг ПЦ, наданих Товариством, Банк сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми рахунку, що підлягає сплаті, за кожен прострочений робочий день, починаючи з наступного дня після дати сплати (пункт 6.2.1).

6.2. На виконання умов Договору Товариство надало Банку послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт від 30.04.2017, 31.05.2017, 30.06.2017, 31.07.2017, 31.08.2017 (2 акти виконаних робіт), 31.12.2017 (2 акти виконаних робіт), 31.08.2018.

6.3. На підставі зазначених актів Товариством направлено Банку рахунки від 12.05.2017 № 339 на суму 2 190 004,09 грн., від 12.05.2017 № 340 на суму 749 174,40 грн., від 06.06.2017 № 414 на суму 3 811 627,24 грн., від 04.07.2017 № 508 на суму 758 752,08 грн., від 04.08.2017 № 587 на суму 792 480,24 грн., від 04.09.2017 № 658 на суму 2 927 867,34 грн., від 04.09.2017 № 657 на суму 813 380,16 грн., від 02.01.2018 № 1 на суму 239 876,64 грн., від 02.01.2018 № 2 на суму 1 249 359,35 грн., від 01.02.2018 № 104 на суму 443 343,88 грн., які були оплачені Банком, що свідчить про прийняття ним наданих послуг.

6.4. Оплата спожитих послуг здійснена Банком з порушенням строків, обумовлених Договором, що підтверджується наданими Товариством банківськими виписками про стан розрахунків між сторонами.

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

7.1. ЦК України:

пункт 1 частини другої статті 11:

- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини;

стаття 525:

- одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

частина друга статті 526:

- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

частина перша статті 530:

- якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). …;

стаття 610:

- порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

пункт 3 частини першої статті 611:

- у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

частина третя статті 551:

- розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення;

частина друга статті 625:

- боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

частина перша статті 901:

- за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором;

частина перша статті 903:

- якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

7.2. ГК України:

частини перша статті 188:

- зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором;

частина перша статті 193:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

частина перша статті 216:

- учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором;

частина перша статті 230:

- штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання;

стаття 233:

- у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу;

- якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

7.3. Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ :

пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень:

- касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

7.4. ГПК України:

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

частини перша і друга статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Причиною спору у справі стало питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3 % річних та інфляційних втрат у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань з оплати наданих за Договором послуг.

8.2. Відповідно до приписів статей 11, 525, 526, 629 ЦК України договір як підстава для виникнення цивільних прав та обов`язків є обов`язковим для виконання сторонами і за загальним правилом сторони не мають права змінити умови відповідного зобов`язання в односторонньому порядку, а повинні виконувати його належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

8.3. Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Банк є таким, що прострочив оплату послуг, наданих Товариством за Договором, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування і стягнення пені) відповідно до пункту 6.2.1 Договору, а також відповідальності за неналежне виконання грошового зобов`язання, встановленої нормами частини другої статті 625 ЦК України.

Судами були вчинені необхідні дії з перевірки розрахунку суми позовних вимог, зокрема в частині встановлення періоду нарахування, що підлягає стягненню. Розрахунок сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат, що стягнуті за рішеннями судів, з урахуванням змін, внесених постановою суду апеляційної інстанції, відповідає вимогам наведених правових норм.

При цьому за результатами нового розгляду справи на виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 24.04.2019 зі справи, судами попередніх інстанцій розглянуто клопотання Банку про зменшення розміру заявленої до стягнення пені та відмовлено в такому зменшені з огляду на встановлення обставин: належного матеріального становища відповідача; систематичності порушень з його сторони строків оплати послуг за Договором; відсутності винятковості в даному випадку.

8.4. Доводи, викладені в касаційній скарзі Банку, цих висновків не спростовують, не впливають на них та фактично зводяться до переоцінки доказів зі справи, у зв`язку з чим не приймаються судом касаційної інстанції з огляду на положення статті 300 ГПК України.

8.5. За таких обставин Касаційний господарський суд вважає висновок суду апеляційної інстанції про стягнення з Банку на користь Товариства саме 513 211,54 грн. пені, 60 609,25 грн. 3 % річних та 70 894,44 грн. інфляційних втрат правомірним та обґрунтованим.

8.6. У касаційній скарзі Банк також не погоджується зі здійсненим судами попередніх інстанцій розподілом судових витрат у частині стягнення з нього на користь Товариства витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 34 878,41 грн. Зазначає про те, що під час першого розгляду справи у суді першої інстанції представник Товариства мав статус помічника адвоката (а не адвоката), а при новому розгляді справи на порушення вимог частини першої статті 124 ГПК України Товариством попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат заявлено вже після подання першої заяви по суті спору.

8.7. Згідно з частинами першою та другою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до частини першої та абзацу першого частини другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У розгляді питання щодо відшкодування Банком витрат Товариства на професійну правничу допомогу адвоката судами попередніх інстанцій встановлено, що понесення останнім таких витрат підтверджується:

- договором про надання правової допомоги адвокатом (представництво) від 23.04.2018 № 23/04/18, укладеним Товариством (замовник) та адвокатським об`єднанням Адвокатська фірма Бізнес і право (виконавець), за яким правова допомога полягала в забезпеченні виконавцем реалізації прав і обов`язків замовника як позивача під час підготовки позовної заяви, подання її до суду та представництва інтересів Товариства в суді при розгляді цієї справи;

- копією платіжного доручення від 01.08.2018 № 1742, за яким Товариство перерахувало адвокатському об`єднанню Адвокатська фірма Бізнес і право 24 000,00 грн. за надання правової допомоги згідно з договором про надання правової допомоги адвокатом (представництво) від 23.04.2018 № 23/04/18;

- договором про надання правової допомоги адвокатом (представництво) від 30.04.2019 № 30/04/19, укладеним Товариством (замовник) та адвокатським об`єднанням Адвокатська фірма Бізнес і право (виконавець), за яким правова допомога полягала в забезпеченні виконавцем реалізації прав і обов`язків замовника як позивача під час нового розгляду судової справи №910/5625/18 та представництво інтересів в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції щодо цього позову;

- копією платіжного доручення від 12.08.2019 № 11107, за яким Товариством перераховано адвокатському об`єднанню Адвокатська фірма Бізнес і право 18 000,00 грн. за надання правової допомоги згідно з договором про надання правової допомоги адвокатом (представництво) від 30.04.2019 № 30/04/19;

- відповідністю оплачених Товариством зазначеному адвокатському об`єднанню сум умовам укладених ними договорів;

- участю Рейделя Р.В. як представника Товариства з моменту відкриття провадження у справі № 910/5625/18 (08.05.2018).

8.8. Встановивши зазначені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли законного висновку про наявність підстав для часткового відшкодування Банком витрат Товариства на професійну правничу допомогу адвоката пропорційно задоволеним позовним вимогам. При зміні резолютивної частини рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції також правильно змінено розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

8.9. Посилання скаржника на те, що при першому розгляді справи в суді першої інстанції представник Товариства Рейдель Р.В. мав статус помічника адвоката (а не адвоката), не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки при прийнятті господарським судом міста Києва рішення від 02.08.2018 зі справи чинне на той момент законодавство України (з урахуванням пункту 11 розділу XV Перехідні положення Конституції України) не містило вимог щодо здійснення представництва особи у суді першої інстанції виключно адвокатами. Водночас у матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 05.09.2018 серії КС № 6814/10 адвоката Рейделя Р.В., що свідчить про дотримання ним вимог законодавства України в цій частині під час подальшого розгляду справи.

Таким чином, правнича допомога позивачу була надана адвокатським об`єднанням Адвокатська фірма Бізнес і право , яке уповноважило Рейделя Р.В. представляти інтереси позивача у цій справі відповідно до приписів законодавства України, чинного на момент здійснення ним усіх дій як представника позивача.

Касаційний господарський суд вважає також безпідставними посилання Банку на обставини неподання Товариством попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат при новому розгляді справи, оскільки відповідно до норм статті 124 ГПК України такий розрахунок подається з першою заявою по суті спору, якою у цій справі є позовна заява Товариства, що містить такий розрахунок.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи Банку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права у прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.

9.2. За таких обставин Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Банку без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

10. Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд покладаються на Банк.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 зі справи № 910/5625/18 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Б. Львов

Суддя Т. Малашенкова

Суддя В. Селіваненко