Рішення

від 04.03.2020 по справі 160/10426/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року Справа № 160/10426/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Молоданова М.Ю.,

представників відповідача: Сеїної О.О., Горбачової Л.М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2019р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) до Криворізької міської ради, в якій позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Криворізької міської ради Дніпропетровської області щодо не розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою;

- зобов`язати Криворізьку міську раду Дніпропетровської області розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою та прийняти рішення відповідно до ст.123 Земельного кодексу України;

- зобов`язати Криворізьку міську раду Дніпропетровської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс на АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточненої позовної заяви, зазначається, що відповідач в силу приписів ст.123 Земельного кодексу України повинен був у двотижневий строк з моменту отримання поданої позивачем заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс на АДРЕСА_1 , винести цю заяву на розгляд на пленарному засіданні Криворізької міської ради, розглянути її та прийняти відповідне рішення, однак, цього не здійснив, чим фактично ухилився від прийняття рішення та припустився протиправної бездіяльності, штучно утворивши ситуацію правової невизначеності для позивача, який не отримав жодного рішення за своєю заявою до теперішнього часу. При цьому зі змісту ст.118 Земельного кодексу України слідує, що відповідач, отримавши належним чином складений та погоджений, в тому числі з позитивним висновком державної експертизи, проект землеустрою, був зобов`язаний його затвердити і інших варіантів його правомірної поведінки при розгляді заяви позивача не було, тому, на думку останнього, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 не є втручанням у дискреційні повноваження Криворізької міської ради, бо у неї у даному випадку не було повноважень діяти на власний розсуд.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2019р. позовна заява ФОП ОСОБА_1 залишена без руху та позивачеві надано строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду: оригіналу документа про доплату судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру у розмірі 384,20грн.; належним чином засвідчених копій документів, що додані до позовної заяви, для суду та для відповідача.

На виконання вимог ухвали суду від 29.10.2019р. позивачем 06.11.2019р. усунуто недоліки позовної заяви.

07.11.2019р. ФОП ОСОБА_1 подано уточнений позов.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2019р. позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/10426/19 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 10 грудня 2019 року о 10:00год.

Представник позивача в підготовче судове засідання 10.12.2019р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Представник відповідача в підготовче судове засідання 10.12.2019р. також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 10.12.2019р. на електронну адресу суду подав клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, у зв`язку із необхідністю відповідачу підготувати відзив на позов, а іншим учасникам справи його отримати до початку першого підготовчого засідання у справі.

Підготовче судове засідання було відкладено на 24.12.2019 року на 10:30год.

12.12.2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до приписів ст.123 Земельного кодексу України, ст.ст.46, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та ст.ст.24, 25 Регламенту Криворізької міської ради, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 24.12.2015р. №15, відповідачем після надходження заяви позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс проведено процедурну підготовку проекту рішення, зокрема, його опрацювання депутатами міської ради та посадовими особами виконкому міської ради. Оскільки в результаті такої роботи виявлено численні порушення позивачем чинного законодавства України, Криворізькою міською радою на її пленарному засіданні за пропозицією депутатів міськради прийнято рішення від 30.01.2019р. №3488 Про призупинення розгляду звернення ФОП ОСОБА_1 , яке позивачем оскаржене не було. В подальшому проект рішення міськради щодо затвердження вищевказаного проекту землеустрою включався до порядку денного наступних пленарних засідань ради у липні та у серпні 2019 року, але не був підтриманий більшістю від депутатського корпусу. Таким чином, на думку відповідача, ним не допущено протиправної бездіяльності. Додатково відповідач зазначав, що станом на теперішній час ФОП ОСОБА_1 , без отримання від Криворізької міської ради погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс, без надання цієї земельної ділянки в оренду, без дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт, а тим більше на введення об`єкта в експлуатацію, здійснено самочинну реконструкцію належної йому нежитлової будівлі сторожки та вимощення під автозаправний комплекс та розпочато роботу АЗС, що підтверджено відповідним актом перевірки органу Державного архітектурно-будівельного контролю. Отже, затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду позивачеві під реконструкцію вже працюючого самочинно збудованого об`єкту фактично свідчило б про те, що органи місцевого самоврядування сприяють легалізації ним незаконного будівництва з підвищеним рівнем небезпечності. Крім того, відповідач зазначав, що задоволення позовних вимог в частині щодо зобов`язання Криворізької міської ради Дніпропетровської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс на АДРЕСА_1 , призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача, що є неприпустимим.

Представник позивача в підготовче судове засідання 24.12.2019р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 23.12.2019р. подав клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, у зв`язку із необхідністю надання додаткового часу для підготовки відповіді на відзив та у зв`язку із прийняттям участі у іншому судовому засіданні, яке призначено на аналогічну дату та час у господарському суді Дніпропетровській області у справі №904/4661/19.

Представник відповідача в підготовче судове засідання 10.12.2019р. також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2019р. продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/10426/19 до 28 січня 2020 року.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 28 січня 2020 року о 13:00год.

27.12.2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній виклав позицію аналогічну викладеній у позовній заяві та додатково зазначав, що відповідач помилково не бере до уваги, що дискреційними повноваженнями є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною, водночас, у даному випадку повноваження відповідача згідно зі ст.ст.118, 123 Земельного кодексу України не є дискреційними, оскільки відповідач не уповноважений діяти на власний розсуд та обирати між кількома варіантами поведінки стосовно погодженого в установленому порядку проекту землеустрою ФОП ОСОБА_1

03.01.2020 року від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній виклав позицію аналогічну викладеній у відзиві на позовну заяву.

27.01.2020 року від представника позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення, в яких позивачем викладено позицію аналогічну викладеній у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник позивача в підготовче судове засідання 28.01.2020р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Представник відповідача в підготовче судове засідання 28.01.2020р. також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 р. було продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/10426/19 за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії до 05 лютого 2020 року.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 05 лютого 2020 року об 11:30год.

Представники сторін у підготовчому судовому засіданні 05.02.2020р. проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті у наступному судовому засідання не заперечували.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу №160/10426/19 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 26 лютого 2020 року о 13:30 год.

У судовому засіданні 26.02.2020р. представник позивача підтримав пред`явлену позовну заяву у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ній та у відповіді на відзив і додаткових письмових поясненнях доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача у судовому засіданні 26.02.2020р. пред`явлений позов не визнали, заперечували проти його задоволення, посилаючись на доводи, викладені у відзиві та у запереченнях на відповідь на відзив, а також просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, у судовому засіданні 26.02.2020р. представниками відповідача підтримано заявлене відповідачем клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, з посиланням на те, що працівники цього суб`єкта владних повноважень можуть надати пояснення у судовому засіданні щодо проведення перевірки, за результатами якої встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , без отримання від Криворізької міської ради погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс, без надання цієї земельної ділянки в оренду, без дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт, а тим більше на введення об`єкта в експлуатацію, здійснено самочинну реконструкцію належної йому нежитлової будівлі сторожки та вимощення під автозаправний комплекс та розпочато роботу АЗС, що підтверджено відповідним актом перевірки органу Державного архітектурно-будівельного контролю.

Усною ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання 26.02.2020р. у задоволенні вищевказаного клопотання відмовлено.

26.02.2020р. у розгляді справи оголошено перерву до 04.03.2020р. на 11:15год.

У судовому засіданні 04.03.2020р. відповідно до частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України суд проголошує вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 на праві приватної власності належать об`єкти - нежитлова будівля сторожки та вимощення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.02.2018р. №113553425 та від 09.02.2018р. №113533796 (т.1 а.с.96,97).

Рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2018р. №3216 ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс на АДРЕСА_1 (т.1 а.с.98-99).

На виконання вищевказаного рішення ФОП ОСОБА_1 замовлено у ФОП ОСОБА_2 відповідний проект землеустрою.

Сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1211000000:06:175:0013) (т.1 а.с.101-164).

29 грудня 2018 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Криворізької міської ради з заявою про погодження вищевказаного проекту землеустрою та про передачу цієї земельної ділянки в користування (т.1 а.с.214, т.2 а.с.109).

Рішенням Криворізької міської ради від 30.01.2019р. №3488 призупинено розгляд звернення ФОП ОСОБА_1 , оскільки відповідно до акта обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 , складеного посадовими особами Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, та протоколу наради від 08.01.2019р., проведеної на підставі звернення депутата Криворізької міської ради ОСОБА_3 , встановлено, що замовник здійснює реконструкцію об`єктів без документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а на теперішній час проводиться перевірка виконання вимог припису відділу від 08.05.2018р. №7 за цим об`єктом (т.1 а.с.205).

Вказане рішення відповідача отримане позивачем 05.02.2019р.

Листом від 15.04.2019р. за вих.№1081 (отриманий відповідачем 18.04.2019р.) позивач звернувся до Криворізької міської ради з проханням поновити розгляд його звернення з приводу затвердження проекту землеустрою (т.1 а.с.100).

Листом від 04.09.2019р. за вих.№17/18/6025 Криворізька міська рада повідомила позивача про те, що на його звернення, отримане 18.04.2019р. вх.№1083/17, було підготовлено та внесено на розгляд сесії міської ради проект рішення Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , реєстрацію права комунальної власності на неї й надання її в оренду для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс , однак, відповідно до протоколу пленарного засідання міськради від 28.08.2019р. за результатами голосування зазначене рішення не прийняте.

При цьому судом встановлено, що дійсно заява ФОП ОСОБА_1 від 29.12.2018р. декілька разів виносилася на розгляд на пленарних засіданнях Криворізької міської ради, а саме: 30.01.2019р., 31.07.2019р., 28.08.2019р. та 28.11.2019р., що підтверджується протоколами цих пленарних засідань (т.1 а.с.222, 225, 227, 230), однак, жодного разу рішення за результатами її розгляду прийнято не було ні про відмову у затвердженні проекту землеустрою, ні про його затвердження.

Не отримавши жодного рішення за результатами розгляду своєї заяви, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (тут і далі - в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України , цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом приписів статті 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб`єктами в яких є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Статтею 116 ЗК України визначено підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.

Так, абз.1 ч.1 ст.116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.2 ст.116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлено у ст.123 ЗК України.

Згідно з ч.1 ст.123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Абзацом 1 частини 2 статті 123 ЗК України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Абзацом 1 частини 3 статті 123 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За змістом приписів ч.4 ст.123 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 -1 цього Кодексу.

Так, абз.1 ч.1 ст. 186 -1 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч.2 ст. 186 -1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Згідно з ч.5 ст. 186 -1 ЗК України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Після погодження в установленому статтею 186 -1 ЗК України порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки останній подається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на затвердження та прийняття рішення про надання земельної ділянки у користування.

Частиною 6 статті 123 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до ч.10 ст.123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

- затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

- надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Згідно з ч.13 ст.123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

Частиною 14 статті 123 ЗК України передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

При цьому відповідно до ч.1, ч.2 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (тут і далі - в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Згідно з п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом приписів ст.47 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні прийняттю рішення на пленарному засіданні міської ради передує розгляд питання постійними комісіями ради, які готують висновки з цього приводу та проекти рішень.

Як встановлено судом у справі, що розглядається, позивачем в порядку приписів абз.1 ч.3 ст.123 ЗК України було отримано дозвіл Криворізької міськради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс, на підставі якого розроблено такий проект землеустрою та погоджено його з відповідними органами згідно з вимогами ч.4 ст.123 та ст.186 -1 цього Кодексу, після чого надано відповідачу на затвердження 29.12.2018р.

З 29.12.2018р. питання про затвердження вищевказаного проекту землеустрою неодноразово виносилося на пленарні засідання Криворізької міської ради, а саме: 30.01.2019р., 31.07.2019р., 28.08.2019р. та 28.11.2019р., що підтверджується протоколами цих пленарних засідань, однак, жодного разу рішення за результатами його розгляду відповідачем прийнято не було ані про відмову у затвердженні проекту землеустрою, ані про його затвердження.

При цьому з 30.01.2019р. по 31.07.2019р. розгляд звернення ФОП ОСОБА_1 щодо затвердження проекту землеустрою призупинявся на підставі рішення відповідача від 30.01.2019р. №3488.

Таким чином, з 29.12.2018р. і по теперішній час Криворізькою міською радою не прийнято жодного рішення за результатами розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 щодо затвердження проекту землеустрою, в той час, як вищенаведеними нормами ч.6 ст.123 ЗК України встановлено, що рішення за результатами розгляду таких заяв має бути прийняте відповідним органом місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Стверджуючи про те, що ним не допущено жодної протиправної бездіяльності та вжито всіх передбачених чинним законодавством заходів щодо розгляду заяви позивача, відповідач посилається на положення ст.ст.24, 25 Регламенту Криворізької міської ради, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 24.12.2015р. №15, якими передбачено, що питання затвердженого в цілому порядку денного пленарного засідання можуть розглядатися в іншій послідовності, ніж передбачено, відкладатися, змінюватися чи вилучатися з нього за рішенням ради, прийнятим більшістю голосів депутатів, присутніх на пленарному засіданні; більшістю голосів депутатів, присутніх на пленарному засіданні, рада може прийняти мотивоване рішення про відкладення розгляду питання затвердженого порядку денного, отже, на підставі наведених приписів Регламенту Криворізької міської ради, на думку останньої, нею правомірно відкладається розгляд заяви ФОП ОСОБА_1 .

Проте, суд не погоджується з такими доводами відповідача та вважає їх помилковими, оскільки навіть якщо Регламентом Криворізької міської ради і передбачено можливість відкладення розгляду питання затвердженого порядку денного, то таке відкладення має відбуватися в межах законодавчо встановленого строку розгляду відповідного питання (заяви), який у даному випадку не повинен перевищувати двох тижнів з дня отримання міською радою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Інакше розуміння положень Регламенту міськради призведе до свавілля суб`єкта владних повноважень у вигляді пролонгації на власний розсуд на невизначений час періоду розгляду заяв суб`єктів звернення зокрема щодо затвердження проектів землеустрою, в супереч встановленому законом чітко визначеного строку розгляду таких заяв, що є неприпустимим.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведене означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Встановлені обставини беззаперечно свідчать про те, що відповідачем у даному випадку порушено приписи ч.6 ст.123 ЗК України та допущено протиправну бездіяльність саме щодо не прийняття жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою, а не через не розгляд такої заяви, як зазначає позивач, оскільки, як встановлено судом, розгляд заяви фактично здійснювався, однак, остаточного рішення за його результатами у встановлений законом строк прийнято не було.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача саме щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача від 29 грудня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки саме неприйняттям відповідачем жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача про затвердження цього проекту землеустрою у встановлений законом строк і порушено права ФОП ОСОБА_1 , тому саме такий спосіб є належним способом захисту порушеного права.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

З метою відновлення порушеного права позивача та гарантування його ефективного захисту, враховуючи, що Криворізькою міською радою, як суб`єктом владних повноважень, не прийнято жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 в частині щодо зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 29 грудня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти рішення за результатами розгляду цієї заяви відповідно до статті 123 Земельного кодексу України, оскільки саме такий спосіб є належним способом захисту порушеного права позивача.

Водночас, суд не знаходить підстав для задоволення іншої частини позовних вимог, а саме щодо зобов`язання Криворізької міської ради затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс на АДРЕСА_1 , з огляду на таке.

Статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження щодо прийняття рішення за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки про його затвердження чи надання мотивованої відмови у його затвердженні, регламентовано статтею 123 ЗК України .

Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом, а саме: ч.13 ст.123 ЗК України, якою встановлено, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Якщо такі умови відсутні, орган повинен затвердити проект землеустрою.

Зважаючи на те, що за результатами розгляду зави про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідний орган місцевого самоврядування згідно з приписами ст.123 ЗК України може прийняти як рішення про затвердження такого проекту і надання земельної ділянки у користування, так і рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою і відмову у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду, - зобов`язання судом органу місцевого самоврядування, яким станом на час розгляду справи не прийнято жодного з вищеперелічених рішень та не перевірено відповідність поданого проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, прийняти якесь одне конкретне з вищеперелічених рішень за відсутності відповідного волевиявлення органу є порушенням його виключної, передбаченої Конституцією України , компетенції на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.

Суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема, про затвердження проекту землеустрою і надання земельної ділянки у користування, чим підміняти інші органи влади та зобов`язувати уповноважений орган прийняти рішення визначеного судом змісту.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідач затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує, що згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1921,00грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 242-246 , 250 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388, місцезнаходження: пл. Молодіжна, буд.1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388, місцезнаходження: пл. Молодіжна, буд.1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) від 29 грудня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 області.

Зобов`язати Криворізьку міську раду (код ЄДРПОУ 33874388, місцезнаходження: пл. Молодіжна, буд.1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) розглянути заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) від 29 грудня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти рішення за результатами розгляду цієї заяви відповідно до статті 123 Земельного кодексу України.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388, місцезнаходження: пл. Молодіжна, буд.1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1921,00грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України .

Повний текст рішення суду складений 16.03.2020р.

Суддя О.М. Турова