Ухвала

від 22.07.2020 по справі 160/10426/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 липня 2020 року

м. Київ

справа № 160/10426/19

адміністративне провадження № К/9901/16796/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі №160/10426/19 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Криворізької міської ради Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

визнати протиправною бездіяльність Криворізької міської ради Дніпропетровської області щодо не розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою;

зобов`язати Криворізьку міську раду Дніпропетровської області розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою та прийняти рішення відповідно до статті 123 Земельного кодексу України;

зобов`язати Криворізьку міську раду Дніпропетровської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс на АДРЕСА_1 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року позов задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність Криворізької міської ради Дніпропетровської області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 від 29 грудня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс за адресою: АДРЕСА_1;

зобов`язано Криворізьку міську раду Дніпропетровської області розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 від 29 грудня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти рішення за результатами розгляду цієї заяви відповідно до статті 123 Земельного кодексу України.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року залишено без змін.

Не погодившись із вищезазначеними судовими рішеннями позивач подав касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вищезазначені судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Предметом розгляду в цій справі, є, зокрема, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки під автозаправний комплекс, яку суд першої інстанції розглянув в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів і статті 13 КАС України.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років .

Частиною ж шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, який, втім не є вичерпним.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням того, що за предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, тому з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі відповідач не навів обґрунтування обставин, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права , що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів .

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі №160/10426/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя А.Ю. Бучик

Суддя С.Г. Стеценко