Ухвала

від 20.08.2020 по справі 160/10426/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 серпня 2020 року Справа №160/10426/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши в місті Дніпрі в порядку письмового провадження заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності вчиненої суб`єктом владних повноважень в адміністративній справі №160/10426/19 за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Турова О.М.) перебувала адміністративна справа №160/10426/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

07.08.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності вчиненої суб`єктом владних повноважень в адміністративній справі №160/10426/19 за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В даній заяві заявник просить суд:

1.Прийняти та розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої Криворізькою міською радою, як суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 160/10426/19, в порядку ст. 383 КАС України;

2.Визнати протиправною бездіяльність, вчинену Криворізькою міською радою, як суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 160/10426/19.

3.Зобов`язати Криворізьку міську раду, відповідно до рішення суду від 04 березня 2020 року у справі № 160/10426/19, усунути порушення прав та законних інтересів ФОП ОСОБА_1 , та виконати вказане рішення суду у повному обсязі.

4.Направити окрему ухвалу для виконання до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20-а) для встановлення наявності ознак кримінального правопорушення в діях Криворізької міської ради Дніпропетровської області.

В обґрунтування заяви вказано, що станом на 29.07.2020 року в добровільному чи примусовому порядку Боржником Криворізькою міською радою, як суб`єктом владних повноважень, всупереч рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 160/10426/19 не розглянуто заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) від 29 грудня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс за адресою: АДРЕСА_2 та не прийнято рішення за результатами розгляду цієї заяви відповідно до статті 123 Земельного кодексу України, тобто рішення суду Боржником не виконане. Як стало відомо Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 29.07.2020 року Боржник Криворізька міська рада засідаючи 29.07.2020 року (пленарне засідання чергової сесії) повинна була виконати Виконавчий лист у справі №160/10426/19 та виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі №160/10426/19, але Криворізька міська рада допустила протиправну бездіяльність, вчинену Криворізькою міською радою, як суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 160/10426/19. Встановлений державним виконавцем строк для Боржника сплинув 27.07.2020 року. Боржник - Криворізька міська рада, яка не дотримується своїх власних процедур визначених в ст. 123 ЗКУ відносно погодженого проекту Позивача, не повинна мати можливість уникати виконання своїх обов`язків його затвердження та передачі земельної ділянки, але, навіть з 04.03.2020 року, коли Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №160/10426/19, та визнав протиправною бездіяльність Криворізької міської ради щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 29 грудня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс за адресою: АДРЕСА_2 , на засіданні Криворізької міської ради, - Відповідач/Боржник до сьогоднішнього дня продовжує уникати виконання своїх обов`язків затвердження зазначеного проекту та передачі цієї земельної ділянки Позивачу.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/10426/19 передана судді Віхровій В.С. 10.08.2020 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Віхрова В.С.) від 13.08.2019 р. заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 5 ст.383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Вирішуючи питання, поставлене на розгляд, суд виходить з наступного.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Турова О.М.) від 04.03.2020 р. позовну заяву задоволено частково, а саме суд вирішив:

визнати протиправною бездіяльність Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388, місцезнаходження: пл. Молодіжна, буд.1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) від 29 грудня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс за адресою: вул. Бикова, 19 у Саксаганському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

зобов`язати Криворізьку міську раду (код ЄДРПОУ 33874388, місцезнаходження: пл. Молодіжна, буд.1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) розглянути заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) від 29 грудня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс за адресою: АДРЕСА_2 та прийняти рішення за результатами розгляду цієї заяви відповідно до статті 123 Земельного кодексу України.

у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

стягнути з Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388, місцезнаходження: пл. Молодіжна, буд.1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2020 р. рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Турова О.М.) від 04.03.2020 р. залишено без змін.

Рішення набрало законної сили 03.06.2020 р.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Поняття способів захисту прав, свобод та інтересів особи в адміністративному судочинстві охоплюється визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цих прав, свобод та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Згідно частин 1,2,3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

У Рішенні від 30 червня 2009 року N 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

З аналізу вищевказаних норм права вбачається, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 5 лютого 2020 року у справі N 640/10843/19.

Суд звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.

За приписами ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» .

Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2020 р. позивачу видано виконавчий лист по справі.

03.07.2020 р. позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою в якій просив прийняти до виконання виконавчий лист Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 року у справі №160/10426/19 про зобов`язання Криворізьку міську раду (код ЄДРПОУ 33874388, місцезнаходження: пл. Молодіжна, буд.1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) розглянути заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) від 29 грудня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс за адресою: АДРЕСА_2 та прийняти рішення за результатами розгляду цієї заяви відповідно до статті 123 Земельного кодексу України та не пізніше наступного робочого дня з дня його надходження винести постанову про відкриття виконавчого провадження. 2. Здійснити всі можливі заходи для повного виконання зазначеного виконавчого листа в межах строків, визначених ст. 11, 13 та відповідно до вимог ст. 63 Закону України Про виконавче провадження . 3. Зобов`язати Криворізьку міську раду (код ЄДРПОУ 33874388, місцезнаходження: пл. Молодіжна, буд.1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) розглянути заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) від 29 грудня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс за адресою: АДРЕСА_2 та прийняти рішення за результатами розгляду цієї заяви відповідно до статті 123 Земельного кодексу України.

07.07.2020 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельською Даною Сергіївною, розглянуто заяву стягувана про примусове виконання та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62491331.

У відповідності до п.2 вказаної постанови, боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Згідно наданої Інформації про виконавче провадження, долученої позивачем до заяви, державним виконавцем проведені виконавчі дії зі стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, дата виконавчої дії 07.07.2020 р.

Інформація про вчинення інших виконавчих дій щодо примусового виконання рішення в матеріалах справи відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 даної статті, виконавець зобов`язаний, серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Крім того, частиною 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження ).

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч. 5 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження ).

Враховуючи, що на даний час триває примусове виконання рішення суду, а державний виконавець має встановлені законом повноваження щодо впливу на боржника (накладення штрафу, ставити питання про притягнення до кримінальної відповідальності, ін.), та такі дії державним виконавцем станом на час розгляду заяви вчинені не були, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутня протиправна бездіяльність відповідача щодо невиконання вказаного судового рішення. Судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв`язку з цим прав позивачки.

Судом враховано, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 560/523/19.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач в заяві не навів обставин які б свідчили про те, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення, відтак суд не знаходить підстав для застосування до відповідача за заявою ФОП ОСОБА_1 від 07.08.2020 р. наслідків, передбачених статтею 383 КАС України.

Також суд звертає увагу, що рішенням суду було зобов`язано Криворізьку міську раду розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відносно чого здійснюється примусове виконання рішення у ВП №62491331.

Разом з тим, заявник у поданій ним заяві посилається на практику судів у справах №811/1758/18, №440/958/20, №591/5935/17, що вказує на можливість зобов`язання судом органу місцевого самоврядування затвердити погоджений проект землеустрою на найближчому пленарному засіданні чергової сесії.

З даного приводу суд зазначає, що з системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого визначено у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

При цьому суд не вирішує спору повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення. Потреба судового контролю може бути зумовлена, зокрема, невиконанням відповідачем судового рішення, яким його зобов`язано розглянути заяву з урахуванням висновків суду; неприйняттям рішення у належній формі; іншими діями та бездіяльністю, що свідчать про ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення.

Суд зауважує, що, здійснюючи судовий контроль, суд не може змінювати резолютивну частину рішення, яке виконується.

В судовому рішенні було визначено саме зобов`язання відповідача розглянути повторно заяву позивача, а не прийняти щодо неї конкретне рішення.

Зі змісту рішення суду від 04.03.2020 р. вбачається, що суд відмовив в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідач затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс, оскільки за результатами розгляду зави про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідний орган місцевого самоврядування згідно з приписами ст.123 ЗК України може прийняти як рішення про затвердження такого проекту і надання земельної ділянки у користування, так і рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою і відмову у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду, - зобов`язання судом органу місцевого самоврядування, яким станом на час розгляду справи не прийнято жодного з вищеперелічених рішень та не перевірено відповідність поданого проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, прийняти якесь одне конкретне з вищеперелічених рішень за відсутності відповідного волевиявлення органу є порушенням його виключної, передбаченої Конституцією України, компетенції на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.

Крім того, відповідно до ч.1, ч.2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Згідно з п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом приписів ст.47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняттю рішення на пленарному засіданні міської ради передує розгляд питання постійними комісіями ради, які готують висновки з цього приводу та проекти рішень.

Як було встановлено судом у справі при винесенні рішення по суті спору, позивачем в порядку приписів абз.1 ч.3 ст.123 ЗК України було отримано дозвіл Криворізької міськради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс, на підставі якого розроблено такий проект землеустрою та погоджено його з відповідними органами згідно з вимогами ч.4 ст.123 та ст.186-1 цього Кодексу, після чого надано відповідачу на затвердження 29.12.2018р. З 29.12.2018 р. питання про затвердження вищевказаного проекту землеустрою неодноразово виносилося на пленарні засідання Криворізької міської ради, а саме: 30.01.2019р., 31.07.2019р., 28.08.2019р. та 28.11.2019р., що підтверджується протоколами цих пленарних засідань, однак, жодного разу рішення за результатами його розгляду відповідачем прийнято не було ані про відмову у затвердженні проекту землеустрою, ані про його затвердження.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що орган місцевого самоврядування є колегіальним органом та з метою недопущення втручання в межі дискреційних повноважень, суд ухвалив рішення з коригуванням обраного способу захисту (вийшов за межі вимог позову).

За таких обставин, доводи на які посилається заявник, не можуть слугувати обґрунтуванням заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України.

Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 18.06.2020 року у справі № 820/4556/17 зазначив, що необхідність звернення до суду з новим позовом про зобов`язання суб`єкта владних повноважень ухвалити конкретне рішення на користь позивача, як виняток, може виникнути, якщо суб`єкт владних повноважень ухвалить рішення за результатами повторного розгляду, яким особі повторно буде відмовлено без врахування висновків суду або з інших підстав, яким суд не надавав оцінки раніше.

Як вбачається з поданої заяви, заявник в якості підтвердження вчинення бездіяльності органом місцевого самоврядування посилається на проведення останнім 29.07.2020 р. пленарного засідання чергової сесії, на якому його заява розглянута не була.

Проте, жодних доказів на підтвердження даних доводів до заяви позивачем не долучено, судом таких обставин не встановлено.

Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З огляду на відсутність у спірних відносинах протиправної бездіяльності відповідача щодо виконання рішення суду у цій справі, суд приходить до висновку про залишення заяви, яка розглядається, без задоволення.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що він не позбавлений повторного права на звернення із заявою в порядку ст. 383 КАС України за наявності обґрунтованих на це підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 249, 256, 294, 370, 373, 382,383 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності вчиненої суб`єктом владних повноважень в адміністративній справі №160/10426/19 за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення;

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбаченістаттєю295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова