Постанова

від 16.03.2020 по справі 916/3245/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/3245/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"

на ухвалу Господарського суду Одеської області

(суддя - Гут С.Ф.)

від 04.11.2019

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Будішевська Л.О., судді: Таран С.В., Поліщук Л.В.)

від 19.12.2019

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт"

про забезпечення позову

у справі № 916/3245/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"

про визнання неправомірними нарахувань

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про визнання неправомірними нарахувань оплати за скид понаднормативних стічних вод у розмірі 50 241, 52 грн, на підставі рахунка № 501273/63025 від 14.03.2019, у розмірі 8 074, 99 грн на підставі рахунка № 501273/64900 від 03.05.2019, у розмірі 45 049, 34 грн на підставі рахунка № 501273/66568 від 04.07.2019.

1.2. Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" здійснювати припинення чи обмеження водовідведення за договором №7107/3 від 24.10.2013 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення з причин несплати Товариством з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт" нарахувань за понаднормативні скиди стічних вод до моменту набрання законної сили рішенням по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про визнання неправомірними нарахувань оплати за скид понаднормативних стічних вод.

1.3. В обґрунтування заяви про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт" вказувало на те, що 05.08.2019 ним було отримано повідомлення від філії "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" про те, що у випадку несплати нарахувань за понаднормативний скид стічних вод за рахунком №501273/66568 від 04 липня 2019 року на суму 45 049, 34 грн, постачальником буде припинено надання послуг водовідведення. Більш того, з 30 жовтня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" були вчинені дії щодо припинення надання послуг водовідведення. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт" вважає нарахування, які здійснені філією "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс", неправомірними, відповідно до моменту розгляду справи по суті, не вважає за доцільне здійснювати оплату на підставі виставленого рахунку, а відповідно існує реальна небезпека подальшого обмеження відповідачем надання послуг водовідведення у будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 19А. Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт" просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" здійснювати припинення чи обмеження водовідведення за договором №7107/3 від 24.10.2013 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення з причин несплати Товариством з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт" нарахувань за понаднормативні скиди стічних вод до моменту набрання законної сили рішенням по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про визнання неправомірними нарахувань оплати за скид понаднормативних стічних вод.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.11.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт" про забезпечення позову задоволено. Суд заборонив відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" здійснювати припинення чи обмеження водовідведення за договором №7107/3 від 24.10.2013 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення з причин несплати Товариством з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт" нарахувань за понаднормативні скиди стічних вод до моменту набрання законної сили рішенням у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про визнання неправомірними нарахувань оплати за скид понаднормативних стічних вод.

2.2. При цьому місцевий господарський суд виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт" надано суду достатні докази на підтвердження викладених у заяві фактів, а отже, наявні достатньо обґрунтовані підстави для застосування такого виду забезпечення позову як заборона Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" здійснювати припинення чи обмеження водовідведення за договором №7107/3 від 24.10.2013 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення з причин несплати Товариством з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт" нарахувань за понаднормативні скиди стічних вод.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що існує реальна загроза припинення та обмеження водовідведення, що зробить неможливим використання об`єкта господарської діяльності за призначенням та призведе до припинення роботи, та може призвести до невиправних наслідків, що в свою чергу призведе до значних збитків у господарській діяльності, та банкрутства підприємства.

З огляду на викладене, враховуючи предмет позову, місцевий господарський суд вважав адекватним, співрозмірним та обґрунтованим такий спосіб забезпечення позову як заборона відповідачу вчиняти певні дії.

2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.11.2019 залишено без змін.

2.4. Суд апеляційної інстанції, крім того, врахував, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" листом від 05.07.2019 № 3801ВК-10 повідомило ТОВ "І`М Істейт", що у випадку несплати нарахувань за скид понаднормативних стічних вод, постачальником буде припинено надання послуг водовідведення.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначив, що такі заходи забезпечення позову, як заборона Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфокс" здійснювати припинення чи обмеження водовідведення з причин несплати "І`М Істейт" нарахувань за понаднормативні скиди стічних вод, мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача. Невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він і звернувся до суду.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:

-суд втрутився у виключну компетенцію відповідача, не надав належної оцінки обґрунтованості заяви позивача, не дослідив наявність зв`язку між заявленими заходами до забезпечення позову та предметом позовних вимог, не забезпечив дотримання балансу прав та законних інтересів сторін, що призвело до забезпечення позову фактично шляхом задоволення позовних вимог;

-суд нівелює гарантії сторін на добросовісне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вирішив покласти відповідальність за недотримання позивачем умов договору на відповідача, фактично зобов`язавши надавати безкоштовно платні послуги для здійснення позивачем своєї господарської діяльності. Суд не врахував, що зазначене забезпечення призведе до неконтрольованого понаднормативного забруднення стічних вод;

-судом порушено статті 13, 73, 86 Господарського процесуального кодексу України;

-суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що існує реальна загроза припинення та обмеження водовідведення, що зробить неможливим використання об`єкта господарської діяльності за призначенням та призведе до припинення роботи, значних збитків у господарській діяльності, банкрутства підприємства. Так, основним видом діяльності позивача є надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна. Такий вид діяльності не передбачає безперервний цикл виробництва, а відключення від водовідведення не призведе до аварійних та інших ситуацій, що матимуть значення для всього міста та регіону в цілому, до великих матеріальних збитків, до техногенних аварій, тощо.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" здійснювати припинення чи обмеження водовідведення за договором №7107/3 від 24.10.2013 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення з причин несплати Товариством з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт" нарахувань за понаднормативні скиди стічних вод до моменту набрання законної сили рішенням у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про визнання неправомірними нарахувань оплати за скид понаднормативних стічних вод.

4.3. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності переліку відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе забезпечення позову.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

4.4. Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про визнання неправомірними нарахувань оплати за скид понаднормативних стічних вод.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт" звернулося до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення, у разі їх задоволення, не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призведе до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19.

4.5. В обґрунтування заяви про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт" вказувало на те, що 05.08.2019 ним було отримано повідомлення від філії "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" про те, що у випадку несплати нарахувань за понаднормативний скид стічних вод за рахунком №501273/66568 від 04 липня 2019 року на суму 45 049, 34 грн, постачальником буде припинено надання послуг водовідведення. Більш того, з 30 жовтня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" були вчинені дії щодо припинення надання послуг водовідведення. З урахуванням викладеного, Товариство з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт" вважає, що існує реальна небезпека подальшого обмеження відповідачем надання послуг водовідведення у будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 19А.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що існує реальна загроза припинення та обмеження водовідведення, що зробить неможливим використання об`єкта господарської діяльності за призначенням та призведе до припинення роботи, та може призвести до невиправних наслідків, що в свою чергу призведе до значних збитків у господарській діяльності, та банкрутства підприємства.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що такі заходи забезпечення позову, як заборона Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" здійснювати припинення чи обмеження водовідведення з причин несплати Товариством з обмеженою відповідальністю "І`М Істейт" нарахувань за понаднормовані скиди стічних вод, мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача. Невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він і звернувся до суду.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що застосування заходів забезпечення позову у цьому спорі, вжиті судом першої інстанції та не скасовані судом апеляційної інстанції, відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

4.6. Доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в ході касаційного перегляду, є аналогічні доводам, викладеним у апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції від 04.11.2019, які були предметом дослідження суду апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Так, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи скаржника про те, що оскаржуваною ухвалою суд фактично зобов`язав відповідача надавати безкоштовно послуги для здійснення позивачем своєї господарської діяльності, оскільки такий захід забезпечення позову жодним чином не наділяє позивача правом отримувати ці послуги безкоштовно. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не звільняється від обов`язку виконання прийнятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором, тому доводи скаржника про те, що забезпечення позову фактично призведе до неконтрольованого понаднормативного забруднення стічних також є безпідставними.

4.7. Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції, в силу положення частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.8. Виходячи з підстав та предмета позову, а також фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів вважає, що господарські суди правильно застосували норми процесуального права, зокрема статті 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, а тому відсутні правові підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.11.2019 у справі № 916/3245/19 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Л. Стратієнко