Ухвала

від 10.03.2020 по справі 552/1915/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/1915/18 Номер провадження 11-сс/814/189/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року м. Полтава

Колегія суддівсудової палатиз розглядукримінальних справПолтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 ,

слідчого ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 20.02.2020 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання заступника начальника третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_11 про накладення арешту на майно, а саме: нафтопродукти, в загальному об`ємі 1253194 л., які містяться в надземних резервуарах в наступних об`ємах: ДП-3 46890 л.; ДП-М 9480 л.; Б/Н 1 70865 л.; Б/Н 2 68755 л.; Б/Н 3 53185 л.; Е-4 23480 л.; Е-2 37220 л.; Е-1 21799 л.; Е-11 68360 л.; Е-12 51420 л.; Е-13 66040 л.; Е-14 54060 л.; Е-15 6655 л.; Е-16 60140 л.; Е-17 45070 л.; Е-18 70685 л.; Е-19 66660 л.; П5Е1 70685 л.; П5Е2 7995 л.; П5Е3 70820 л.; П5Е4 70545 л.; П5Е5 22400 л.; П5Е6 63105 л.; П5Е7 60905 л.; П5Е8 59105 л.; П4Е1 2800 л.; П4Е2 1445 л.; П4Е3 1180 л.; П4Е4 1445 л.

Як вбачається зі змісту клопотання, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017170000000115 від 29.03.2017 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 204, ч.5 ст. 27, ч.3 ст.212, ч.3 ст. 212 КК України.

В клопотанні зазначено, що службові особи ТОВ «Мото Трейдінг» (код 42034393) протягом 2019 року на АЗС під торговою маркою «Мотто», розташованих на території Полтавської області, здійснювали незаконне зберігання з метою збуту, а також збут підакцизних товарів, які не відповідають вимогам Технічного регламенту та ДСТУ.

Під час досудового розслідування встановлено, що із використанням мережі автозаправних станцій «Мотто» на території Полтавської області службовими особами підприємства здійснюється збут незаконно виготовлених паливно-мастильних матеріалів неналежної якості, що віднесені до підакцизної групи товарів. При цьому збут здійснюється за готівкові кошти без відображення по бухгалтерському та податковому обліках підприємства та без відповідних дозвільних документів.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до вказаної незаконної діяльності безпосередньо причетний ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який являється директором ТОВ «Енергоресурс» (код 25162382), та який спільно з іншими невстановленими особами здійснює незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовлених паливно-мастильних матеріалів.

Встановлено, що ОСОБА_12 спільно з іншими невстановленими особами здійснюють постачання незаконно виготовлених паливно-мастильних матеріалів з метою подальшого збуту на автозаправні станції ТОВ «Мото Трейдінг». Транспортування та подальший збут незаконно виготовлених підакцизних товарів відбувається з території нафтобази, нежитлові будівлі, споруди та інші об`єкти якої розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами №5310436100:01:002:0149, №5310436100:01:002:0108, №5310436100:01:002:0064 за адресою: АДРЕСА_1 .

07.02.2020 на виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 06.02.2020 проведено обшук території, нежитлових будівель та споруд, розташованих на території за вказаною адресою, в ході якого, серед іншого, було виявлено та вилучено нафтопродукти, в загальному об`ємі 1253194 л., які містяться в надземних резервуарах в наступних об`ємах: ДП-3 46890 л.; ДП-М 9480 л.; Б/Н 1 70865 л.; Б/Н 2 68755 л.; Б/Н 3 53185 л.; Е-4 23480 л.; Е-2 37220 л.; Е-1 21799 л.; Е-11 68360 л.; Е-12 51420 л.; Е-13 66040 л.; Е-14 54060 л.; Е-15 6655 л.; Е-16 60140 л.; Е-17 45070 л.; Е-18 70685 л.; Е-19 66660 л.; П5Е1 70685 л.; П5Е2 7995 л.; П5Е3 70820 л.; П5Е4 70545 л.; П5Е5 22400 л.; П5Е6 63105 л.; П5Е7 60905 л.; П5Е8 59105 л.; П4Е1 2800 л.; П4Е2 1445 л.; П4Е3 1180 л.; П4Е4 1445 л.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя вказав, що майно не є тимчасовим вилученим, а клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, щодо походження та власності вказаного майна.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати у зв`язку із невідповідністю висновків фактичним обставинам провадження, та ухвалити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на майно. Вказав, що паливно-мастильні матеріали відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України, що є підставою згідно ч. 3 ст. 170 КПК України для накладення арешту. Але слідчим суддею не було враховано при прийнятті рішення вказані норми КПК України щодо можливості арешту майна та ризики, а тому ухвалу про відмову у накладенні арешту на майно вважає незаконною.

В запереченнях на апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_8 зазначив, що слідчий та прокурор просять накласти арешт на «нафтопродукти», що знаходяться в резервуарах згідно переліку. Але на рідини, що знаходяться в даних ємкостях вже накладено арешт в рамках кримінального провадження № 42019000000000630 ухвалою Київського апеляційного суду від 23.12.2019. Крім того, поняття «нафтопродук», визначене в спільному наказі Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», а саме «нафтопродукт продукт, отриманий під час перероблення нафти, газового конденсату або їх суміші, за винятком продуктів нафтохімії». Але слідчим жодного доказу, що в ємкостях перебувають саме «нафтопродукти» слідчому судді не надано, експертизи даних рідин не проводились, не містить таких доказів і апеляційна скарга прокурора.

Інші учасники судового провадження ухвалу слідчого судді не оскаржували.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, заперечення адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,які підтримали запереченняна апеляційну скаргу прокурора, пояснення слідчого ОСОБА_7 , перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду прийшла до наступного висновку.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170, 173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя перевірив вказані обставини та дійшов правильного висновку про те, що законних підстав для накладення арешту немає.

Клопотання про накладення арешту на майно заступник начальника третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_11 мотивував тим, що ПрАТ ВТФ «МТН-Полтава» здійснює постачання незаконно виготовлених паливно-мастильних матеріалів в адресу ТОВ «Енергоресурс», яке в подальшому здійснює їх незаконне зберігання з метою збуту та збут, використовуючи при цьому автозаправну станцію розташовану за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, 66.

Проте, всупереч вимогам ч. 2 ст.171 КПК України, до клопотання не додав оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими він обґрунтовує такі доводи.

07.02.2020 в ході обшуку території, нежитлових будівель та споруд, розташованих на території за вказаною адресою, в ході якого, серед іншого, було виявлено та вилучено нафтопродукти, в загальному об`ємі 1253194 л., вартість яких явно перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

08.02.2020 слідчим винесено постанову, якою нафтопродукти, вилучені в ході проведення вищевказаного обшуку території, нежитлових будівель та споруд, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42017170000000115 від 29.03.2017, так як вказані нафтопродукти являлись об`єктом кримінально протиправних дій, мають істотне значення та можуть бути використані в ході досудового розслідування.

Відповідно до вимог ч. 6 ст.100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Але, в клопотанні не зазначена сума речових доказів, чи ринкова ціна вилучених нафтопродуктів, з огляду на що не можливо встановити суму вказаних речових доказів.

Таким чином, майно не є тимчасово вилученим, слідчий, в порушення вимог ст. 171 КПК України, не вказав походження та право власності на майно, що належить арештувати.

Крім того, колегією суддів встановлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 06.02.2020 апеляційну скаргу з доповненнями, прокурора у кримінальному провадженні прокурора першого відділу процесуального керівництва Першого управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 задоволено та вже накладено арешт на вказані рідини в рамках кримінального провадження № 42019000000000630.

Доводи адвоката ОСОБА_8 , які викладені в запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, під час апеляційного розгляду ні слідчим, ні прокурором, спростовані не були.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що органом досудового розслідування не доведено законних підстав для накладення арешту, а тому ухвала слідчого судді є законною і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2020 року про відмову в накладенні арешту без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4