Постанова

від 18.03.2020 по справі 920/1140/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2020 р. Справа№ 920/1140/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

при секретарі судового засідання Бовсунівській Л.О.

за участю представників сторін

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Охтирська молочна промислова компанія "Славія"

на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 09.01.2020 (повний текст складено 14.01.2020)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясо-молочний комплекс"

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі №920/1140/19 (суддя Резніченко О.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясо-молочний комплекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охтирська молочна промислова компанія "Славія"

про стягнення 289 527,26 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 16.12.2019 у справі №920/1140/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясо-молочний комплекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охтирська молочна промислова компанія "Славія" про стягнення 289527грн 26коп. (з урахуванням заяви від 16.12.2019) - задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Охтирська молочна промислова компанія "Славія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясо-молочний комплекс" 289527 грн 26 коп. боргу, 4387 грн 01 коп. витрат по сплаті судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Сумської області від 09.01.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясо-молочний комплекс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Охтирська молочна промислова компанія "Славія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясо-молочний комплекс" 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В частині заяви про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "М`ясо-молочний комплекс" 20000 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Додаткове рішення обґрунтоване тим, що надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Охтирська молочна промислова компанія "Славія" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 09.01.2020 скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог, в частині стягнення 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що позивачем не надано належних доказів понесення витрат на правничу допомогу.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2020 по справі №920/1140/19 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г. судді: Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №920/1140/19 та призначено до розгляду на 18.03.2020.

11 березня 2020 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду, від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

18 березня 2020 року, на електрону адресу суду, від відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових документів та закриття провадження по справі №920/1140/19.

В судове засідання 18.03.2020 представники сторін не з`явились.

Згідно з п. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін.

Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження по справі, дійшла висновку про залишення його без розгляду, оскільки останнє надійшло на електронну адресу суду, проте, всупереч положенням частини 8 ст. 42 ГПК України останнє не містить електронного цифрового підпису. Крім того, колегія суддів звертає увагу відповідача, що предметом апеляційного оскарження є додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 09.01.2020, а не рішення Господарського суду Сумської області від 16.12.2019 у справі №920/1140/19. Тобто, стягнення суми боргу не є предметом дослідження.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Також, судова колегія зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з ч. 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, згідно з ч.4 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, апеляційний суд бере до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п.95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п.п.34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009р., п.80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006р., п.88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р. та п.268 рішення у справі East/West Alliance Limited проти України від 02.06.2014р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивачем, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн, долучено копії договору №7 про надання правової допомоги від 07.11.2019, додаткової угоди №1 до договору №7 від 07.11.2019, який встановлює розмір гонорару Об`єднання в розмірі 30000,00грн, опис витрат часу з надання правової допомоги та платіжне доручення №1227 від 13.11.2019 про сплату 10000 грн на користь об`єднання .

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зазначено, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Наведена правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 року у справі №910/2170/18.

Проте, позивачем до суду надано клопотання про приєднання доказів по справі, в якому лише зазначено час, витрачений адвокатом на правничу допомогу, однак, не зазначено вартості відповідних робіт та не надано доказів фактичного виконання таких робіт.

Також, колегія суддів враховує, що при визначені розміру гонорару Об`єднання в розмірі 30000,00 грн, сторони в договорі №7 про надання правової допомоги від 07.11.2019 погодили перелік, послуг, що є більшим ніж зазначено в описі витрат часу з надання правової допомоги Об`єднанням. При цьому, розрахунок вартості відповідних послуг не надано.

Колегія суддів зазначає, що сам по собі факт сплати 10000,00 грн за платіжним дорученням №1227 від 13.11.2019, за відсутності розрахунку вартості кожної з послуг, наданих адвокатом, не дає підстав судовій колегії об`єктивної можливості пересвідчитись в існуванні погодження між адвокатом та позивачем порядку обчислення адвокатського гонорару. В свою чергу, зазначене також позбавляє суд можливості самостійно оцінити суму, заявлену до стягнення на предмет обґрунтованості, відповідності до наданих адвокатом послуг при розгляді спору в суді першої інстанції та співмірності до ціни позову, у зв`язку з чим заперечення апелянта, в частині визначення вартості робіт, здійснених адвокатом, та їх фактичним виконанням є обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, за відсутності доказів, необхідність подання яких покладено положеннями ГПК України на сторону, яка заявляє клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судова колегія вважає, що додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 09.01.2020 підлягає скасуванню, а заява про відшкодування судових витрат, пов`язаних з отриманням правничої допомоги у даній справі, не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись ст. ст. 275, 277, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Охтирська молочна промислова компанія "Славія".

Додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 09.01.2020 справі №920/1140/19 - скасувати. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясо-молочний комплекс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №920/1140/19.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна