Рішення

від 12.02.2020 по справі 450/997/19

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/997/19 Провадження № 2/450/325/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2020 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Лаба С. П.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2

ОСОБА_3

третя особа ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Головного управління Дерожгеокадастру у Львівській області, реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції, приватного підприємства Біоаскпект , третя особа Годовицько-Басівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області про визнання недійсним та скасування наказу, визнання недійсним свідоцтва про право на земельну ділянку, визнання недійсним акта приймання-передачі земельної ділянки та скасування держаної реєстрації права власності, -

в с т а н о в и в :

позивач звернулася до суду з позовом, в якому уточнивши свої вимоги просить суд визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держзсмагснства у Львівській області №ЛВ/4623682000:04:000/00000523 від 22.11.2013р. Про надання ОСОБА_6 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, пл. 2,0га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського р-ну та наказ Головного управління Держземагенства у Львівській області №ЛВ/4623682000:04:000/00001260 від 31.12.2013р. Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_6 , для ведення особистого селянського господарства, пл. 2,0 га. на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського р-ну. кадастровий номер 4623682000:04:000:0237 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності серія та номер 16928922 від 28.01.2014 року видане Реєстраційною службою Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_6 на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0237, площею 2,0га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Годовицько-Басівська с/р та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0237, площею 2,0га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Годовицько-Басівська с/р; визнати недійсним акт приймання-передачі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, пл. 2,0га на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського р-ну, кадастровий номер 4623682000:04:000:0237 до статутного капіталу ПП Біоаспект , укладений 15.06.2015р. між ОСОБА_6 та ПП Біоаспект ; визнати недійсним свідоцтво про право власності серія та номер 40846106 від 18.07.2015 року видане Реєстраційною службою Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області Приватному підприємству Біоаспект на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0237, площею 2,0га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Годовицько-Басівська с/р та скасувати державну реєстрацію права власності Приватного підприємства Біоаспект на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0237, площею 2,0га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Годовицько-Басівська с/р; визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Львівській області №ЛВ/4623682000:04:000/00000531 від 22.1 1.2013р. Про надання ОСОБА_8 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, пл. 2,0га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського р-ну та наказ Головного управління Держземагенства у Львівськії області №ЛВ/4623682000:04:000/00001271 від 31.12.2013р. Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки га передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_8 , для ведення особистого селянського господарства, пл. 2,0 га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського р-ну, кадастровий номер 4623682000:04:000:0235 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності серія та номер 16023970 від 28.01.2014 року видане Реєстраційною службою Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_8 на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0235, площею 2,0га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Годовицько-Басівська с/р та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_8 на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0235, площею 2,0га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Годовицько-Басівська с/р; визнати недійсним акт приймання-передачі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, пл. 2,0га на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського р-ну, кадастровий номер 4623682000:04:000:0235 до статутного капіталу ПП Біоаспект , укладений 15.06.2015р. між ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) та ПП Біоаспект ; визнати недійсним свідоцтво про право власності серія та номер 40844863 від 18.07.2015 року видане Реєстраційною службою Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області Приватному підприємству Біоаспскт на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0235, площею 2,0 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Годовицько-Басівська с/р та скасувати державну реєстрацію права власності Приватного підприємства Біоаспект на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0235, площею 2,0га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Годовицько-Басівська с/р; судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позову зазначає, що постановою Президією Української академії аграрних наук від 22.06.2006 року, протокол №10, надано згоду на вилучення із землекористування Державного підприємства дослідного господарства Оброшине Інституту землеробства і тваринництва західного регіоні УДАМ земельної ділянки площею 35,0 га і передачу її Годовицько-Басівській сільській раді Пустомитівського району Львівської області для надання жителям під ведення особистого селянського господарства. Постановою Президією Української академії аграрних наук 28.12.2006 року, протокол №19 надано згоду на вилучення із землекористування Державного підприємства дослідного господарства Оброшине Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН земельної ділянки площею 130,0 га і передачу їх Годовицько-Басівській сільській раді Пустомитівського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства.

Позивач зазначає, що використовує з 1996 року і до сьогодні земельну ділянку для сільськогосподарських потреб, на території Годовицько-Басівської сільської ради, що не заперечується зі сторони сільської ради та місцевих мешканців, яку як стало відомо незаконно передано Головним управлінням Держземагенства у Львівській області ОСОБА_10 та ОСОБА_8 .

В серпні 2013 року, ОСОБА_5 звернувся до Головного управління Держземагенства у Львівській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦП з землі сільськогосподарського призначення (рілля), яка розташована за адресою Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту, яку останній тривалий час зі своєю сім`єю використовує для сільськогосподарських потреб.

03.09.2013 року Головне Управління Держземагенства України у Львівській області листом №01-16/4-5351 надало незаконну відповідь, згідно якої позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою про надання у власність земельної ділянки на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за межами населеного пункту у зв`язку з тим, що розпорядженням Пустомитівської районної державної адміністрації від 02 березня 2010 року № 124 Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту , надано дозвіл громадянам на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту. Зазначено, що на час розгляду клопотання позивача, розпорядження голови Пустомитівської райдержадміністрації №124 від 02.03.2010 року було чинним та стосувалось тієї самої ділянки про яку йдеться в клопотанні. Не погоджуючись з згаданим рішенням відповідача, вважаючи підставу для відмови незаконною та такою, що порушує конституційне право па отримання земельної ділянки у власність, позивач звернувся з позовом до суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.06.2015р., яка набрала законної сили, визнано протиправними дії, рішення та скасовано рішення Головного управління Держземагенства України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_5 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, викладене у листі №01-16/4-5351 від 03.09.2013 року та зобов`язано Головне Управління Держземагентства у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_5 про падання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Проте, як стало відомо позивачу, на ділянку якою користується позивач та про надання якої позивач клопотав перед Головним управлінням Держземагенства України у Львівській області та зі сторони якого щодо такої надано незаконну відмову, відповідачем було видано накази про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та затвердження таких та надання у власність ОСОБА_10 та ОСОБА_8 та в подальшому проведено реєстрацію земельних ділянок, що призвело до отримання останніми свідоцтва про право власності №16928922 від 28.01.2014р. та проведення реєстрації права власності, індексний номер 10391008 від 28.01.2014р. та свідоцтва про право власності №16923970 від 28.01.2014р. та проведення реєстрації права власності, індексний номер 10388039 від 28.01.2014р., які є, на думку позивача, незаконними.

Фактично при прийнятті оскаржуваних наказів з боку відвідача в порушення вимог закону не враховано ті обставини, що земельна ділянка, яка передавалася ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , згідно поданих клопотань не була вільною, оскільки знаходилась в користуванні позивача та використовувалась останньою для сільськогосподарських потреб.

Позивач зазначає, що на протиправність відмови позивачу у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою на земельну ділянки, якою остання користується, і яку в подальшому незаконно передано ОСОБА_10 та ОСОБА_8 свідчать наступні обставини.

Підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою про надання у власність земельної ділянки на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за межами населеного пункту зі сторони відповідача було те, що розпорядженням Пустомитівської районної державної адміністрації від 02 березня 2010 року №124 Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту , надано дозвіл громадянам на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту.

Прокурором Пустомитівського району внесено протест № 627 від 16.03.2010 року на розпорядження голови Пустомитівської РДА №124 від 02.03.2010 року. В подальшому розпорядженням голови Пустомитівської РДА №172 від 16.03.2010 року Про розгляд протесту прокурора Пустомитівського району № 627 від 16.03.2010 року на розпорядження голови Пустомитівської РДА № 124 від 02.03.2010 року скасовано розпорядження голови РДА № 124 від 02.03.2010 року Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради та межами населеного пункту .

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 06.05.2010 року у справі № 2-1015/10 розпорядження голови Пустомитівської РДА № 172 від 16.03.2010 року Про розгляд протесту прокурора Пустомитівського району від 16.03.2010 року № 627 на розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації № 124 від 02.03.2010 року визнано недійсним.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 21.10.2010 року у справі № 22-7901/10 рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 06.05.2010 року у справі № 2-1015/10 скасоване із закриттям провадження у справі.

Тобто фактично станом на момент звернення позивача з клопотанням до відповідача, розпорядження голови Пустомитівської РДА № 124 віл 02.03.2010 року Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту не було чинним, оскільки розпорядженням голови Пустомитівської РДА №172 від 16.03.2010 року Про розгляд протесту прокурора Пустомитівського району № 627 від 16.03.2010 року на розпорядження голови Пустомитівської РДА № 124 від 02.03.2010 року таке скасовано, що в свою чергу підтверджує протиправність відмови та незаконність передачі землі згідно оспорюваних наказів третім особам, оскільки чітко зачіпає інтереси позивача, як фактичного користувача та органу місцевого самоврядування, оскільки ці ділянки не були розмежовані зі сільською радою (позиція ВАСУ від 22.10.2013р. викладена у справі №К/9991/65799/12.

28.03.2019 року провадження у справі відкрито.

28.03.2019 року вжито заходи забезпечення позову.

02.05.2019 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача ПП Біоаспект в якому відповідач вважає позов безпідставним та необґрунтованим, а покликання позивача голослівними, та не підтвердженими належними доказами у справі. Зазначає, що відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 правомірно набули у власність земельні ділянки, оскільки починаючи з 22 жовтня 2013 року жодне розпорядження щодо надання земельних ділянок у власність видане Пустомитівською районною державною адміністрацією не діяло, тобто розпорядником земельних ділянок державної форми власності за межами населених пунктів були інші органи виконавчої влади. Розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які знаходились у державній власності та за межами населеного пункту, при цьому за відсутності розпоряджень інших компетентних органів щодо передачі земельних ділянок у власність або користування, здійснювалося відповідно до наданих повноважень Головним управлінням Держземагенства у Львівської області. У Головного управління Держземагенства у Львівській області в силу прямих заборон встановлених законодавством були відсутні правові підстави відмовляти громадянам України у набутті права власності на земельні ділянки з мотивів того, що особа не є мешканцем територіальної одиниці, на якій знаходиться відповідна земельна ділянка. позивач, користуючись земельною ділянкою без належних правових підстав, не міг не знати, що земельна ділянка належить до державної власності, а з лютого 2014 року у приватній власності, а отже власник земельної ділянки відомий.

Окрім того, з наданих самим позивачем доказів, зокрема з акту обстеження земельної ділянки в урочищі Липа від 09 липня 2018 року; заяви мешканців с. Басівка, Пустомитівського району Львівської області від 29 січня 2019 року; акту № 5 обстеження земельної ділянки в урочищі Липа від 01 червня 2016 року; акту № 5 обстеження земельної ділянки в урочищі Липа від 05 червня 2017 року; акту № 5 обстеження земельної ділянки в урочищі Липа від 04 червня 2018 року, акту № 6 обстеження земельної ділянки в урочищі Липа від 01 червня 2016 року; акту № 6 обстеження земельної ділянки в урочищі Липа від 05 червня 2017 року; акту № 6 обстеження земельної ділянки в урочищі Липа від 04 червня 2018 року вбачається власник земельних ділянок. Таким чином, позивач вважається не добросовісним користувачем земельної ділянки. Отже, відсутні критерії, які надають можливість особі звернутися у встановленому порядку до відповідних компетентних органів з посиланням на ст. 119 Земельного кодексу України із зверненням про набуття права власності на земельну ділянку. Позивач зазначає, що звертався до Головного управління Держземагенства у Львівській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, однак відповіддю від 03.09.2013 року № 01-16/4-5351 Головне управління Держземагенства відмовило йому у наданні відповідного дозволу з посиланням на наявність розпорядження Пустомитівської районної державної адміністрації від 02 березня 2010 року № 124 Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту .

При цьому, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 року по справі № 813/1577/14, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2015 року, зобов`язано Головне управління Держземагенства у Львівській області повторно розглянути клопотання позивача від 05.08.2013р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведенням земельної ділянки площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Однак, позивачем жодних доказів повторного звернення до Головного управління Держземагенства з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, а також результатів розгляду відповідного клопотання не надано.

Представник відповідача зазначає, що оскільки Головним управлінням Держземагенства було прийнято накази Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства пл.. 2,0 га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського р-ну та Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства пл. 2,0 га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського р-ну, кадастровий номер 4623682000:04:000:0237 та накази Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства пл.. 2,0 га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського р-ну та Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства пл. 2,0 га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського р-ну, кадастровий номер 4623682000:04:000:0235 , то ОСОБА_6 та ОСОБА_9 було повністю дотримано всі необхідні процедури щодо набуття у приватну власність відповідної земельної ділянки в межах норм встановлених законодавством.

Оскільки державним реєстратором було зареєстровано за ОСОБА_6 та ОСОБА_9 право власності на земельні ділянки, то ними було повністю дотримано всі необхідні процедури щодо реєстрації права власності на земельні ділянки.

Крім того, згідно п.52 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (станом на момент виникнення права власності ПП Біоаспект ), для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва у зв`язку з передачею нерухомого майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає акт приймання-передачі об`єкта нерухомого майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна. Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об`єкт ніерухомого майна попереднього власника такого об`єкта, заявникові не повертаються.

На підтвердження факту передачі земельних ділянок ПП Біоаспект було складено акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Приватного підприємства Біоаспект від 15 червня 2015 року. Підтвердженням виникнення права власності є свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 40844863 від 18 липня 2015 року та свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 40846106 від 18 липня 2015 року. У зв`язку із внесенням записів до Державного реєстру прав було сформовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 40845494 від 18 липня 2015 року та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 40846288 від 18 липня 2015 року.

Таким чином, власник майна не може бути позбавлений права власності у зв`язку з відсутністю факту користування даним майном. Крім того, підтвердженням факту користування земельними ділянками є податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи з відомостями про наявність земельних ділянок за 2016-2018 р.р.; звіти про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай (форма 4-сг) за 2016-2018 р.р., звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (форма 29-сг) за 2016-2018 р.р.

Крім того, позивач в позовній заяві вказує на те, що наявність в Реєстрі запису про арешт нерухомого майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій, однак жодних доказів наявності відповідного обтяження не надав разом з позовною заявою.

Позивач на підтвердження своїх доводів посилається на довідку Годовицько- Басівської сільської ради № 620 від 17 серпня 2018 року про те, що позивач з 1996 року користується земельною ділянкою в урочищі Липа , однак в даній довідці відсутні будь-яка ідентифікація земельної ділянки та правові підстави користування земельною ділянкою.

Подані позивачем на думку представника відповідача, складені без участі власника земельних ділянок, незважаючи на те, що Годовицько-Басівська сільська рада у відповідних актах чітко зазначила власника земельної ділянки, тобто власник земельної ділянки під час складання відповідних актів був позбавлений можливості надати будь-які пояснення щодо використання земельних ділянок. Крім того, у заяві мешканців с. Басівка від 29 січня 2019 року відсутній період відсутності факту користування земельними ділянками, а також факт набуття права власності у 2015 році на земельні ділянки, які належати ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , Приватним підприємством Біоаспект . Окрім того, у наданих позивачем доказів існують суперечності щодо правильності прізвища позивача та площі земельної ділянки, зокрема: акт обстеження земельної ділянки в урочищі Липа від 09 липня 2018 року містить прізвище ОСОБА_11 та площу земельної ділянки 0,10 га , натомість в додатку із зазначенням кадастрових точок вказано прізвище ОСОБА_12 ; у схемі розташування земельної ділянки вказано прізвище ОСОБА_12 та площу 0,2000 ; у викопіюванні, що засвідчене печаткою Годовицько-Басівської сільської ради вказано прізвище ОСОБА_13 .

02.05.2019 року на адресу суду надійшли відзиви відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , в яких відповідачі вважають позов необґрунтованим, та просять в задоволенні відмовити. В обґрунтування наводять факти, якими обґрунтовують обставини, аналогічні наведеним у відзиві представника відповідача ПП Біоаспект .

21.05.2019 року задоволено клопотання про витребування доказів.

19.08.2019 року на адресу суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, в яких останній позов підтримав у повному обсязі, вважає такий обґрунтованим з підстав у ньому наведених та просить суд такий задоволити.

20.09.2019 року прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог подану в порядку ст. 49 ЦПК України від 25.06.2019 року.

23.10.2019 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

06.11.2019 року представник позивача ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строків звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав наведених у ньому та заяві про уточнення позовних вимог.

Представники відповідача ПП Біоаспект Сабан М. Р. та Вельгош Т. М. позов заперечили, просили у задоволенні його відмовити з підстав наведених у відзиві.

Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоч були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача ГУ Держземагенства у Львівській області в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоч був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області заявлені позивачем позовні вимоги підтримав. Дав пояснення аналогічні наведеним у письмових поясненнях поданих на адресу суду 19.08.2019 року.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи та їх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити позов слід задоволити з таких підстав.

Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією України. Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначені у ст.116 Земельного кодексу України. Зокрема, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Порядок передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності у державну власність визначено статтею 117 ЗК України. Так, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у державну власність.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений у ст.118 ЗК України.

Зокрема, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель. Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку. Громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом. Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом (ст.119 ЗУ України).

Станом на 1996 рік земельна ділянка загальною площею 2 га в урочищі Липа перебувала у користуванні ДПДГ Оброшино Інституту землеробства і тваринництва західного регіону Української академії аграрних наук.

22 червня 2006 року Президія Української академії аграрних наук прийняла рішення про надання згоди на вилучення із користування ДПДГ Оброшино земельної ділянки площею 35 га і передачу її Годовицько-Басівській сільській раді Пустомитівського району Львівської області для надання жителям для ведення особистого селянського господарства.

28 грудня 2006 року Президія Української академії аграрних наук надала згоду на вилучення із користування ДПДГ Оброшино земельних ділянок загальною площею 130 га (рілля) і передачу їх Годовицько-Басівській сільській раді Пустомитівського району Львівської області для ведення особистих селянських господарств.

Рішенням Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 19 червня 2009 року № 920 погоджено місце розташування земельних ділянок загальною площею 35 га для ведення особистих селянських господарств згідно з додатком (списком) на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту за рахунок земель запасу. Вирішено звернутися до Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області з клопотанням про погодження місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розробку проекту відведення земель для ведення особистого селянського господарства згідно з додатком (списком).

Розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області від 11 лютого 2010 року № 74 вирішено припинити право постійного користування ДПДГ Оброшино земельними ділянками загальною площею 130 га та передати їх до земель запасу Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за межами населеного пункту.

2 березня 2010 року Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області прийнято розпорядження № 124 Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту , згідно з яким у список громадян, яким надаються земельні ділянки (у тому числі спірні), включено осіб, які не є мешканцями сіл Басівка і Годовиця.

Цим розпорядженням надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок 53 особам, які не є членами територіальної громади сіл Басівка і Годовиця, у той час як звернення членів цієї громади щодо сприяння їм в отриманні у власність земельних ділянок по 0,10-0,15 га кожному залишено без урахування.

14 березня 2010 року відбулися збори мешканців села Басівка Пустомитівського району Львівської області, на яких громадою прийнято рішення звернутися до Президента України, голови Львівської обласної державної адміністрації, голови Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, прокурора Пустомитівського району Львівської області з вимогою скасувати розпорядження від 2 березня 2010 року № 124 в частині надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок 53 особам, які не є мешканцями сіл Басівка та Годовиця.

16 березня 2010 року прокурором Пустомитівського району Львівської області внесено протест № 627 на розпорядження Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області від 2 березня 2010 року № 124.

Цього ж дня головою Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області прийнято розпорядження № 172, яким скасовано розпорядження від 2 березня 2010 року № 124.

Заочним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 5 травня 2010 року у справі № 2-1015/10 скасовано розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області від 16 березня 2010 року № 172.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 21 жовтня 2010 року скасовано заочне рішення Пустомитіського районного суду Львівської області від 5 травня 2010 року і закрито провадження у справі № 2-1015/10 з тих підстав, що даний спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

У період з квітня по грудень 2010 року жителі сіл Годовиця та Басівка Пустомитівського району Львівської області та сільський голова неодноразово зверталися до Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області із заявами стосовно документального оформлення за жителями зазначених сіл земельних ділянок, які уже фактично перебували в їх користуванні, та проводили акції протесту. Незважаючи на це, адміністрація як розпорядник відповідних земель постійно відмовляла у вирішенні цього питання, посилаючись на відсутність затвердженого генерального плану населених пунктів, схем планування та використання територій на місцевому рівні, іншої містобудівної документації, а також на те, що існують невирішені судові процеси щодо цих земельних ділянок.

10 грудня 2010 року Годовицько-Басівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області звернулася до депутата Пустомитівської районної ради Львівської області ОСОБА_14 та просила звернутися з депутатським запитом до голови Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області та сприяти у вирішенні заяв жителів сіл Басівка та Годовиця про виділення їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту. Також знову звернулася до голови адміністрації та просила розглянути раніше подані мешканцями зазначених сіл заяви щодо виділення земельних ділянок.

6 травня 2011 року голова Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області прийняв розпорядження № 455 Про внесення змін у додаток до розпорядження від 2 березня 2010 року №124 , відповідно до якого у список громадян, яким надавалися земельні ділянки (в тому числі і в межах спірної земельної ділянки), включено нових осіб.

Приймаючи це розпорядження, голова адміністрації виходив з того, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 8 грудня 2010 року у справі № 2-1015, ухваленим у порядку адміністративного судочинства, скасовано розпорядження від 16 березня 2010 року № 172, тобто фактично відновлено дію розпорядження від 2 березня 2010 року № 124.

Проте судами встановлено, що справа № 2-1015 у порядку адміністративного судочинства Пустомитівським районним судом Львівської області не розглядалася і рішення від 8 грудня 2010 року судом не ухвалювалося.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2013 року, визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області від 6 травня 2011 року № 455.

Висновки про його скасування суди мотивували тим, що при прийнятті цього розпорядження адміністрація порушила вимоги статті 35 Закону України Про місцеві державні адміністрації , а саме не погоджувала із сільською радою питання надання громадянам земельних ділянок із земель, що відносяться до земель запасу сільської ради за межами населеного пункту. Районна державна адміністрація, розпоряджаючись земельними ділянками на території сільської ради з тих підстав, що ці ділянки не розмежовані із сільською радою, повинна виходити із того, чи не зачіпає це інтереси місцевого самоврядування, як це зазначено у статті 35 Закону України Про місцеві державні адміністрації , і при розгляді таких питань повідомити орган місцевого самоврядування.

В серпні 2013 року позивач особисто звернулася до Головного управління Держземагенства у Львівській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га, якою фактично користується. Листом від 03.09.2013 року Управління відмовило у задоволенні даної заяви, вказуючи про чинність розпорядження Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області від 2 березня 2010 року № 124 із погодженим списком осіб, яким уже надано дозвіл на розробку проекту відведення зазначених земельних ділянок.

Визнано сторонами, що Головним управлінням Держземагенства було прийнято накази Про надання дозволу ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства пл.. 2,0 га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського р-ну та Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства пл. 2,0 га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського р-ну, кадастровий номер 4623682000:04:000:0237 та накази Про надання дозволу ОСОБА_8 (прізвище змінене на ОСОБА_15 , внаслідок укладення шлюбу) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства пл.. 2,0 га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського р-ну та Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства пл. 2,0 га на території Годовицько-Басівської сільської ради (за межами населених пунктів) Пустомитівського р-ну, кадастровий номер 4623682000:04:000:0235 .

28.01.2014 року Реєстраційною службою Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області видано ОСОБА_6 свідоцтво про право власності серія та номер 16928922 на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0237, площею 2,0га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Годовицько-Басівська с/р.

28.01.2014 року Реєстраційною службою Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області видано ОСОБА_8 свідоцтво про право власності серія та номер 16923870 на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0235, площею 2,0га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Годовицько-Басівська с/р.

Частинами першою-третьою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, шляхом одержання громадянами земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектар (стаття 121 ЗК України).

Згідно з частиною четвертою статті 122 ЗК України земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб передають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

Стаття 118 ЗК України визначає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади, який передає земельні ділянки у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Даний орган розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Не можуть передаватися у власність земельні ділянки, які уже перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб. Такі земельні ділянки можуть бути передані у власність лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законодавством.

Вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що: в) з 1 січня 2002 року відповідно до статті 125 ЗК України право користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а з 2 травня 2009 року у відповідності із Законом України від 5 березня 2009 року № 1066-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об`єднання земельних ділянок право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями статті 41 Конституції України гарантовано кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Звертаючись до суду із позовом позивач зазначає, що його право користування земельною ділянкою, порушено. На підтвердження факту користування земельною ділянкою ОСОБА_5 надає суду копію довідки Годовицько-Басівської сільської ради № 620 від 17 серпня 2018 року про те, що позивач з 1996 року користується земельною ділянкою в урочищі Липа , однак в даній довідці відсутні будь-яка ідентифікація земельної ділянки та правові підстави користування земельною ділянкою.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази судом встановлено, що право користування земельною ділянкою в урочищі Липа у ОСОБА_5 у розумінні земельного законодавства не виникло, і докази того, що його земельна ділянка (городи) перебуває у межах земельних ділянок, переданих у власність ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , також відсутні.

Відмовляючи у задоволенні позову суд бере до уваги той факт, що пункт 4.32 чинного на час передання відповідачам спірних земельних ділянок Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 травня 2012 року № 258, також визначав, що Головне управління Держземагентства в області передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області. Вимог щодо узгодження таких рішень із органом місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки дане положення не містить.

На підставу звернення до суду із позовом позивач також зазначає, що відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не були користувачами наданих їм у власність земельних ділянок, а тому першочергового права на отримання таких у власність не мали, однак таке твердження суд оцінює критично, оскільки одержання у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, що розташовані поза межами населених пунктів, в межах норм безоплатної приватизації здійснюється незалежно від місця проживання особи, яка звернулася із відповідним клопотанням.

Згідно ст.24 Конституції України, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

У відповідності до ст. 5 Земельного кодексу України, земельне законодавство базується на таких принципах, зокрема: забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Встановивши такі обставини, та з урахуванням відсутності порушень Головним управлінням Держземагенства у Львівській області порядку передачі спірної земельної ділянки у власність, суд дійшов висновку про те, ОСОБА_5 не довів порушення їх прав прийняттям оскаржуваних наказів та видачею ОСОБА_16 та ОСОБА_7 свідоцтв про право власності на землю.

Відповідно до пп. 2.2.1 п.2 Методичних рекомендацій, щодо порядку реалізації головним управлінням Держземагенства в областях, містах Києві та Севастополі повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на без конкурентних засадах) для всіх потреб, затверджених наказом Держземагенства України від 09 квітня 2013 року №142, при надходженні до територіального органу клопотання громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності у межах норм безплатної приватизації, або клопотання особи, зацікавленої в одержанні у користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності відповідному територіальному органу безпосередньо в момент звернення рекомендується здійснити реєстрацію такого клопотання у відповідності до вимог Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1242, а також рекомендується вносити відомості про реєстрацію клопотання (дату реєстрації та вхідний номер) до програмного забезпечення. Після реєстрації клопотання відповідний територіальний орган зобов`язаний у строк, що не перевищує двадцяти днів, перевірити: у разі якщо земельна ділянка передається у власність у межах норм безоплатної приватизації: наявність викопіювання з кадастрової карти (плану) або інших графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для фермерського господарства) (ч.6 ст.118 ЗК України); відсутність передачі земельної ділянки безоплатно у власність відповідному громадянину по зазначеному виду використання (ч.ч.4,5 ст.116 ЗК України); чи відносяться землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, до земель сільськогосподарського при значення (ч.4 ст.122 ЗК України); відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки схемі землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів,затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст.118 ЗК України); відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки містобудівній документації (ч.3 ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ; чи не порушуватиме бажане місце розташування земельної ділянки вимог раціональної організації території (ч.2 ст.29 ЗК України).

Відповідно до ч. 8 ст.118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього кодексу.

Представник відповідача Головного управління Держземагенства у Львівській області у своїх заперечення на позов зазначає, що при видачі оскаржуваних наказів було враховано, що земельні ділянки, відповідно до даних державної статистичної звітності з земельних ресурсів форми 6-зем (чинної на момент виникнення правовідносин), знаходяться на землях сільськогосподарського призначення державної форми власності, землі запасу - рілля (графа 5, рядок 94) та у власності (користуванні) третіх осіб не перебувають; обмеження, обтяження встановлені на земельні ділянки не зареєстровані.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 та ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , передбачено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно є обов`язковою. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майнота їх обтяжень.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень , у разі скасування, на підставі рішення суду, рішення про державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування, на підставі рішення суду, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Таким чином за встановленої судом відсутності підстав для скасування наказів про надання дозволу на затвердження проектів землеустрою наданих відповідачам, з урахуванням встановленої правомірності видання свідоцтв про право власності на земельні ділянки, а також проведення у порядку передбаченому чинним на час виникнення правовідносин законодавством, реєстрації права власності на земельні ділянки, судом не встановлено підстав для скасування проведеної у порядку передбаченому чинним на час виникнення правовідносин законодавством, реєстрації права власності відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на земельні ділянки.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

У відповідності до ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги беззаперечне право особи на розпорядження своєю власністю, за наслідком дослідження у справі доказів, не знайшли свого підтвердження вимоги щодо неправомірності переходу права власності на спірні земельні ділянки до відповідача ПП Біоаспект .

Таким чином, не встановлено підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним акта приймання-передачі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, пл. 2,0га на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського р-ну, кадастровий номер 4623682000:04:000:0235 до статутного капіталу ПП Біоаспскт , укладений 15.06.2015р. між ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) та ПП Біоаспект та визнання недійсним свідоцтво про право власності серія та номер 40844863 від 18.07.2015 року видане Реєстраційною службою Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області Приватному підприємству Біоаспект на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0235, площею 2,0га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Годовицько-Басівська с/р, скасування державної реєстрації права власності Приватного підприємства Біоаспект на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0235, площею 2,0га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Годовицько-Басівська с/р.

Безпідставною також є на думку суду вимога про визнання недійсним акт приймання-передачі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, пл. 2,0га на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського р-ну, кадастровий номер 4623682000:04:000:0237 до статутного капіталу ПП Біоаспект , укладений 15.06.2015р. між ОСОБА_6 та ПП Біоаспект ; визнання недійсним свідоцтво про право власності серія та номер 40846106 від 18.07.2015 року видане Реєстраційною службою Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області Приватному підприємству Біоаспект на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0237, площею 2,0га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Годовицько-Басівська с/р та скасування державної реєстрації права власності Приватного підприємства Біоаспект на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0237, площею 2,0га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Годовицько-Басівська с/р.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система (пункти 34-35).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, виходячи із суті та змісту заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження у представлених суду доказах, враховуючи визначений позивачем об`єкт спору, обраний позивачем спосіб захисту свого права не відповідає характеру спірних правовідносин, а тому оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Головного управління Дерожгеокадастру у Львівській області, реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції, приватного підприємства Біоаскпект , третя особа Годовицько-Басівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області про визнання недійсним та скасування наказу, визнання недійсним свідоцтва про право на земельну ділянку, визнання недійсним акта приймання-передачі земельної ділянки та скасування держаної реєстрації права власності, - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 21 лютого 2020 року.

СуддяІ. І. Мельничук